§ 6. Франція в 1815–1848 рр.

Зміст

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПУНКТУ 6.1)

1. Послуговуючись словником, з’ясуйте значення слова «реставрація». Чому так називали період історії Франції 1814–1830 рр.?

Слово «реставрація» означає відновлення чогось зруйнованого, втраченого або повернення до влади раніше поваленого суспільного ладу чи правлячої династії. Період 1814–1830 рр. в історії Франції називають «реставрацією Бурбонів», оскільки за рішеннями Віденського конгресу після поразки й позбавлення влади Наполеона I Бонапарта на французькому троні було відновлено правління королівської династії Бурбонів (Луї XVIII та Карла Х), а дворянство й духівництво повернули свої колишні впливи.

2. Яке зі словосполучень: «абсолютна монархія», «конституційна монархія», «парламентська демократія» доцільно використати, розповідаючи про правління Бурбонів у післяреволюційній Франції?

Доцільно використати словосполучення «конституційна монархія». Король Луї XVIII усвідомлював неможливість цілковитого повернення до абсолютизму й 4 червня 1814 р. дарував народу Конституцію. Вона оголошувала країну конституційною монархією: хоча виконавча влада належала королю, закони ухвалював двопалатний Законодавчий корпус (Палата перів і Палата депутатів), закріплювалися громадянська рівність, недоторканність приватної власності, свободи друку та віросповідання.

3. Розгляньте портрет Карла Х. Якими засобами художник відобразив відновлення монархізму у Франції?

Художник Генрі Боун відобразив відновлення монархізму через використання традиційних атрибутів королівської влади дореволюційних часів: розкішну горностаєву мантію з золотими королівськими ліліями Бурбонів, корону, скіпетр, орденські стрічки й знаки монаршої гідності, а також урочисту позу правителя, яка підкреслює велич, старі станові порядки та всевладдя короля.

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПУНКТУ 6.2)

1. Чому «реставрація Бурбонів» спричиняла неминучу революцію? Відповідь підтвердьте фактами.

«Реставрація Бурбонів» вела до революції, оскільки монархи намагалися повернути дореволюційні привілеї та знехтували суспільними змінами. Це підтверджують такі факти:

• Розгортання «білого терору» та переслідування прибічників республіки й бонапартистів.
• Відновлення Карлом Х станових привілеїв, всевладдя католицької церкви та запровадження покарань за «святотатство».
• Виплата дворянам компенсації в 1 млрд франків за конфісковані в революцію землі через збільшення податків на буржуазію та простолюд.
• Видання королем 26 липня 1830 р. «ордонансів» (указів), що скасовували Конституцію, розпускали Законодавчий корпус, обмежували виборчі права на користь великих землевласників і запроваджували цензуру.

2. Розгляньте картину Жана-Віктора Шнетца. Які її елементи свідчать, що події відбувались у Франції? Які верстви населення брали участь у подіях? Чи мирною була революція?

Про події у Франції свідчать національний триколірний французький прапор у руках повстанця та будівля Паризької ратуші, яку штурмують повсталі.

У подіях брали участь представники різних верств: ремісники, міські робітники, студенти, буржуазія та бійці Національної гвардії.

Революція не була мирною, оскільки на картині зображено збройні сутички, спорудження барикад, стрілянину, дим від пороху, поранених та вбитих учасників протистояння.

3. Липнева революція 1830 р. у Франції увійшла в історію під назвою «трьох славних днів». Поясніть влучність такої назви.

Ця назва влучна, оскільки вирішальні революційні події у Парижі відбулися надзвичайно швидко — упродовж трьох днів (27, 28 і 29 липня 1830 р.). За цей короткий час повсталі парижани звели барикади, розбили королівські війська, зайняли ратушу й палац, що змусило Карла Х скасувати диктаторські ордонанси та зректися престолу й утікати з країни.

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПУНКТУ 6.3)

1. Назвіть спільні і відмінні ознаки монархічної влади у Франції до та після Липневої революції 1830 р.

Спільні ознаки:

• Монархічна форма державного правління.
• Збереження двопалатного Законодавчого корпусу.
• Збереження дії кодексів Наполеона та захист приватної власності.

Відмінні:

2. Чи можна вважати, що Липневій монархії були притаманні ознаки демократії?

Так, Липневій монархії були притаманні певні демократичні ознаки: відновлено громадянські права і свободи, розширено коло виборців, ліквідовано «божественне право» монархів на трон, католицьку церкву позбавлено державного статусу, а король мусив рахуватися з Конституцією та парламентом. Водночас демократія була обмеженою, оскільки більшість незаможного населення, робітники й жінки не мали виборчих прав, а влада захищала переважно інтереси верхівки буржуазії.

3. Обміркуйте, чому у Франції впродовж кінця ХVІІІ – першої третини ХІХ ст. двічі відбувалися революції. Як вони вплинули на подальший розвиток держави?

Революції відбувалися двічі, оскільки після повалення феодалізму наприкінці XVIII ст. повернуті до влади монархи Бурбони намагалися реставрувати абсолютизм, станові привілеї дворянства та обмежити громадянські права. Суспільство, яке розвивалося на засадах капіталізму та ідей Просвітництва, чинило цьому активний спротив.

Революції остаточно знищили пережитки «старого порядку», закріпили рівність громадян перед законом, сприяли бурхливому розвитку ринкової економіки, промисловості, залізниць і банківської справи («держава-лихварка»), а також проклали шлях до остаточного становлення республіканського ладу.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. А. Доберіть події історії України, які відбувалися синхронно з розгортанням Липневої революції у Франції.

Синхронно з Липневою революцією 1830 р. у Франції відбувалися такі події:

• 29 листопада 1830 р. розпочалося Польське визвольне повстання (1830–1831 рр.), яке поширилося на терени Правобережної України.
• У 1830-х рр. активізувався український національно-культурний рух, зокрема діяльність гуртка «Руська трійця» в Галичині та видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.).

1. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про участь Франції в європейських подіях першої третини ХІХ ст.

У першій третині ХІХ ст. Франція брала активну участь у міжнародних справах:

• За рішеннями Віденського конгресу 1814–1815 рр. після наполеонівських війн кордони Франції повернули до меж 1792 р.
• Франція долучилася до консервативної політики монархів Священного союзу.
• У 1827 р. французька морська ескадра в союзі з Англією та Росією розгромила османський флот, забезпечивши автономію Греції.
• У 1830 р. Франція розпочала загарбницьку війну для колоніального завоювання Алжиру в Північній Африці.
• Липнева революція 1830 р. завдала удару системі Священного союзу та дала поштовх визвольним рухам у Європі.

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли відбулася Липнева революція у Франції?
• Що передбачала Конституція («Хартія»), дарована королем Луї XVIII 4 червня 1814 року?
• Хто очолив французький уряд за призначенням Карла Х, викликавши обурення депутатів?
• Де спалахнуло повстання прихильників Карла Х («легітимістів») у 1832 році?
• Звідки ми можемо дізнатися про критику уряду Карла Х напередодні Липневої революції?
• Чому правління Карла Х спричинило політичну кризу у Франції?
• Як називали Францію періоду Липневої монархії через значну концентрацію банків і надання іноземних кредитів?
• Який результат мали «три славні дні» липня 1830 року для династії Бурбонів?

3. Поясніть, як ви розумієте поняття «реставрація Бурбонів».

«Реставрація Бурбонів» — це період в історії Франції з 1814 по 1830 рік, коли після поразки Наполеона I за рішенням союзних монархів на французькому троні було відновлено владу королівської династії Бурбонів (Луї XVIII та Карла X). Цей період характеризувався встановленням конституційної монархії, поверненням політичного впливу дворян-емігрантів і католицької церкви, «білим терором» проти революціонерів, проте зі збереженням засад громадянського права та непорушності створеної в революцію земельної власності.

4. Обміркуйте ситуацію: «Після Липневої революції у Франції видавали 700 газет і журналів. До кінця 1832 р. уряд ініціював проти них 411 судових процесів. Зокрема, журналістів газети «Трибюн» упродовж 1831–1833 рр. притягали до суду 111 разів». Як ці факти свідчать про те, що у Франції відбувалося становлення демократії?

Ці факти свідчать про таке:

• Велика кількість періодичних видань (700) вказує на реальну свободу слова, плюралізм думок і скасування попередньої тотальної цензури.
• Той факт, що уряд боровся з опозиційною пресою через суд, свідчить про функціонування правових норм і судової системи, а не застосування свавільних репресій чи позасудових закриттів видань.
• Водночас величезна кількість позовів показує опір влади повній демократизації та гостру боротьбу суспільства за збереження своїх свобод.

5. Підготуйте повідомлення (після пояснень учительки / учителя) про зміни в побуті населення Франції в 1815–1830 рр.

Зміни в побуті населення Франції в добу Реставрації (1815–1830 рр.)

У період 1815–1830 рр. побут французів поступово зазнавав змін під впливом промислового розвитку та урбанізації:

• Міське життя: Париж та інші міста розширювалися, на вулицях з’являлися перші пасажирські кінні екіпажі (омнібуси), покращувалося вуличне освітлення й благоустрій.
• Житло та інтер’єр: Будинки заможних городян і буржуа облаштовувалися комфортними меблями фабричного виробництва, камінами, дзеркалами, з’явився доступний бавовняний текстиль і порцеляновий посуд.
• Харчування й дозвілля: Розвивалася культура кафе, ресторанів та міських салонів, де читали газети, обговорювали новини й політику. Кава, чай та цукор поступово ставали продуктами щоденного вжитку.
• Одяг і мода: Замість наполеонівської військової уніформи утвердилася стримана міська буржуазна мода — чоловіки носили строгі фраки, жилети й циліндри, а жінки — пишні сукні з корсетами, капелюшки та шалі. На селі побут залишався традиційним і невибагливим.

6. Зіставте і порівняйте особливості парламентаризму у Великій Британії та у Франції протягом першої третини ХІХ ст.

Висновки:
Парламентаризм Великої Британії вирізнявся стабільністю, глибокими багатовіковими традиціями й поступовим мирним реформуванням через компроміси між партіями. У Франції парламентаризм був молодим, перебував під постійним тиском монархів, а суперечності між владою і суспільством нерідко розв’язувалися не лише в парламенті, а й шляхом збройних революцій.