§ 5. Велика Британія в 1815–1870 рр.

Зміст

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПУНКТУ 5.1)

1. Чому період 1837–1901 рр. у Великій Британії називають «вікторіанською епохою»? Послуговуючись пошуковими системами інтернету, з’ясуйте значення цього словосполучення в культурі.

Період 1837–1901 років називають «вікторіанською епохою», оскільки він хронологічно збігається з роками правління королеви Вікторії. Цей час став для держави періодом найвищого економічного піднесення, стабільності політичної системи, розквіту індустріального суспільства та перетворення країни на провідну колоніальну імперію світу.

У культурі словосполучення «вікторіанська епоха» (або «вікторіанство») позначає самобутній період, що асоціюється з тріумфом буржуазних цінностей, суворим суспільним етикетом, культом родини, працьовитості й релігійного благочестя («вікторіанська мораль»). Водночас це доба розквіту критичного реалізму в літературі (твори Чарльза Дікенса, Вільяма Теккерея), панування неоготичного стилю в архітектурі, індустріального дизайну та формування класичних британських традицій, як-от культури вечірнього чаювання.

2. Традиційну двопартійність Великої Британії зазвичай описують як «систему гойдалки». Розглянувши схему, поясніть доречність цієї характеристики.

Характеристика «система гойдалки» є цілком доречною, оскільки вона наочно ілюструє механізм регулярного, мирного та стабільного чергування при владі двох головних політичних сил країни — консерваторів (торі) та лібералів (вігів).

Коли одна з партій перемагала на парламентських виборах, вона здобувала більшість у Палаті громад та формувала уряд на чолі зі своїм лідером (прем’єр-міністром). Якщо суспільство висловлювало невдоволення політикою чинного кабінету міністрів, на наступних виборах перемагали опоненти, які брали формування виконавчої влади у свої руки. Таким чином, кермо влади закономірно коливалося між двома силами, забезпечуючи політичну рівновагу й розвиток країни без революційного насильства.

3. Обговоріть у групах причини і наслідки чартистського руху у Великій Британії. Чому він набув піднесення саме в 1848 р.?

Причинами виникнення чартистського руху стали незадоволеність робітництва виборчою реформою 1832 року та ухвалення «Закону про бідних» 1834 року, який заклав основу для створення «робітничих домів», що ставали фактично тюрмами для збіднілих трударів. Наслідком чартизму стало відчутне усвідомлення владою міці робітничої верстви: у 1867 році торі провели другу виборчу реформу, зменшивши майновий ценз та розширивши кількість виборців з 600 тис. до 2 млн за рахунок дрібних підприємців і кваліфікованих працівників. Найвищого піднесення рух набув у 1848 році через хвилю революцій, що прокотилася державами Європи («Весна народів»).

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПУНКТУ 5.2)

1. Згадайте, коли розпочався і як розгортався промисловий переворот в Англії.

Промисловий переворот в Англії розпочався у другій половині XVIII століття з текстильної галузі завдяки винаходу механічної прядки «Дженні» та ткацьких верстатів. Вирішальним поштовхом до повномасштабної індустріалізації стало створення парового двигуна Джеймса Ватта у 1784 році, що забезпечило перехід від ручної мануфактурної праці до фабрично-заводського виробництва.

Промисловий розвиток швидко охопив металургію, видобуток вугілля, машинобудування, будівництво залізниць та пароплавів, завершившись у 1830–1840-х роках формуванням розвиненої індустріальної економіки.

2. Чому Велику Британію називали «майстернею світу»? Відповідь підтвердьте фактами.

Велику Британію називали «майстернею світу», оскільки в середині XIX століття вона утримувала беззаперечне промислове, технічне й торговельне лідерство, забезпечуючи товарами більшість країн планети.

Факти на підтвердження цього статусу:

• На Велику Британію припадало майже 45% усієї світової промислової продукції;
• Країна виробляла близько половини світового обсягу чавуну та видобувала левову частку вугілля;
• Потужність англійських парових двигунів у рази перевищувала сукупні показники іноземних конкурентів;
• Залізнична мережа країни зросла з 590 км у 1835 році до 9,5 тис. км у 1849 році, з’єднавши всі промислові басейни з морськими портами;
• Британський фунт стерлінгів став провідною світовою валютою, а Англійський банк — центром міжнародних фінансів.

3. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про Всесвітню виставку 1851 р. та історію Кришталевого палацу. Поділіться інформацією в класі.

Перша Всесвітня виставка промислових робіт усіх народів відкрилася 1 травня 1851 року в Лондоні за ініціативи принца Альберта. Її головною спорудою став Кришталевий палац, зведений архітектором Джозефом Пакстоном із чавунних конструкцій та скла. Ця унікальна модерна будівля символізувала тріумф інженерної думки та дозволяла експонувати досягнення цивілізації при природному освітленні.

Виставка налічувала понад 100 тисяч експонатів з різних куточків світу, більшість із яких демонструвала технічну перевагу Британської імперії — від парових двигунів і верстатів до тонких тканин. За пів року захід відвідали близько 6 мільйонів людей. Після завершення виставки споруду перенесли до передмістя Лондона, де вона стояла до пожежі 1936 року, назавжди залишившись символом індустріальної величі Британії.

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПУНКТУ 5.3)

1. Розгляньте картину Томаса-Джона Баркера. У чому, на думку художника, полягала таємниця британської величі?

На думку художника, таємниця британської величі полягала в християнській вірі, поширенні біблійних цінностей, освіти й моралі, що алегорично відображено в сюжеті передачі Біблії королевою Вікторією іноземному послу. Картина відтворює тогочасне уявлення британців про власну «цивілізаційну місію» у світі.

2. Послуговуючись мапами на форзацах, розкажіть про зовнішню політику Великої Британії в ХІХ ст.

У ХІХ столітті Велика Британія проводила активну експансіоністську зовнішню політику, утверджуючи глобальне панування на морських шляхах та розбудовуючи колоніальну імперію. Її володіння охоплювали Північну Америку (Канада), Азію (Індія, Сянган/Гонконг), Австралію, Нову Зеландію та значні території Африки.

У європейських справах Лондон підтримував принцип рівноваги сил та не допускав домінування жодної континентальної імперії, що засвідчила участь Великої Британії у Кримській війні 1853–1856 років проти Російської імперії для збереження контролю над чорноморськими протоками та Османською імперією.

3. У чому сутність «ірландського питання»? Згадайте його історичні передумови, назвіть причини, спрогнозуйте наступний перебіг подій.

Сутність «ірландського питання» полягала в багатовіковому конфлікті між підкореною Ірландією та британською короною, що поєднував боротьбу за національну незалежність, право на володіння землею та захист католицького віросповідання.

Історичні передумови та причини загострення:

• Англійське завоювання Ірландії та примусове включення її до складу Сполученого Королівства за унією 1801 року;
• Насадження англіканської церкви серед ірландців-католиків, усунення корінного населення від державних посад і мовна асиміляція;
• Безземелля ірландських селян, які перебували в кабальній залежності від англійських землевласників-лендлордів;
• Жахливий «картопляний голод» 1845–1849 років, що спричинив загибель майже 1 мільйона людей та масову еміграцію понад 1,5 мільйона ірландців до США.

Прогноз наступного перебігу подій: збереження нерівноправного становища Ірландії призведе до посилення політичного руху за самоврядування (гомруль), появи підпільних революційних організацій та збройної боротьби за відновлення незалежності ірландської держави у ХХ столітті.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. А. Доберіть події історії України, які відбувалися синхронно із розгортанням чартистського руху у Великій Британії.

Синхронно із розгортанням чартистського руху у Великій Британії (1830–1840-ві роки) на теренах України відбувалися такі процеси та події:

• Діяльність культурно-просвітницького гуртка «Руська трійця» в Галичині та видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837 рік);
• Діяльність першої таємної політичної організації — Кирило-Мефодіївського братства в Києві (1845–1847 роки);
• Початок промислового перевороту на українських землях у складі Російської та Австрійської імперій (1830–1840-ві роки);
• Масовий селянський рух на Поділлі під проводом Устима Кармалюка (до 1835 року) та виступи очолюваного Лук’яном Кобилицею селянства на Буковині (1843–1844 роки).

1. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про участь Великої Британії в європейських подіях ХІХ ст.

На європейській арені впродовж ХІХ століття Велика Британія виступала ключовим гарантом міжнародного балансу:

• На початку століття вона очолювала боротьбу європейських держав проти загарбницької політики Наполеона Бонапарта, а за результатами Віденського конгресу 1814–1815 років закріпила за собою статус світової морської держави й важливі бази в Європі (острови Мальта та Гельголанд);
• У 1820–1830-х роках підтримувала національно-визвольні рухи за незалежність Греції та Бельгії для послаблення впливу абсолютистських монархій;
• У ході Кримської (Східної) війни 1853–1856 років разом із Францією та Сардинським королівством вела воєнні дії проти Росії в басейні Чорного моря та на Балтиці, завдавши поразки царському самодержавству.

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли було проведено першу виборчу реформу, що позбавила представництва «гнилі містечка»?
• Що являли собою «хлібні закони» і в чиїх інтересах вони діяли?
• Хто очолював робітничий рух чартистів та брав участь в укладанні їхніх перших хартій?
• Де у Великій Британії розташовувалися головні промислові центри бавовняної промисловості та видобутку вугілля?
• Звідки ми можемо дізнатися про світове технічне й промислове лідерство Великої Британії в середині ХІХ століття?
• Чому Велика Британія отримала неофіційний статус «майстерні світу»?
• Як функціонував принцип політичної відповідальності уряду перед британським парламентом?
• Який результат мало повстання сипаїв для системи управління Індією?

3. Поясніть, як ви розумієте поняття «парламентська демократія», «професійна спілка», «чартистський рух».

• Парламентська демократія — форма державного правління, за якої верховна влада належить обраному народом парламенту, уряд формується партією парламентської більшості та підзвітний йому, а повноваження глави держави (монарха) обмежені законом і мають здебільшого представницький характер.
• Професійна спілка (тред-юніон) — добровільне громадське об’єднання найманих працівників однієї або споріднених галузей для захисту своїх соціально-економічних і трудових прав, підвищення зарплати та поліпшення умов безпеки на виробництві.
• Чартистський рух — перший масовий організований суспільно-політичний рух робітничого класу Великої Британії у 1830–1840-х роках, учасники якого домагалися демократизації державного ладу, запровадження загального виборчого права для чоловіків шляхом подання петицій («хартій») до парламенту.

4. Підготуйте аналітичну записку (після пояснень учительки / учителя) про зміни в житті й побуті населення Великої Британії в 1815–1870 рр.

Аналітична записка
Тема: Трансформація життя та побуту населення Великої Британії (1815–1870 рр.)

1. Демографічні зрушення та урбанізація: Промисловий переворот спричинив масове переміщення населення з сіл до міст. Промислові центри (Манчестер, Бірмінгем, Лідс, Шеффілд) перетворилися на густонаселені мегаполіси з робітничими кварталами.
2. Зміни у соціальній структурі: Суспільство остаточно поділилося на промислову буржуазію, яка швидко багатіла та здобувала політичну владу, і найманих робітників, чиє повсякденне життя залежало від тривалості робочого дня та фабричних розцінок.
3. Розвиток транспорту й комунікацій: Будівництво тисяч кілометрів залізниць зробило пересування швидким і дешевим, прискорило доставку свіжих продуктів і товарів у міста та значно розширило горизонти повсякденного життя громадян.
4. Побутові інновації: Завдяки масовому фабричному виробництву доступнішими стали бавовняний одяг, взуття, металевий посуд, гасове та газове освітлення помешкань і вулиць.
5. Соціальне законодавство: Під тиском робітничого руху парламент увів перші обмеження дитячої та жіночої праці, скоротив робочий тиждень і розпочав контроль за безпекою виробництва, хоча діяльність робітних будинків залишалася суворою реальністю для найбідніших верств.

5. Експонати Всесвітньої виставки 1851 р. живили фантазії французького письменника Жуля Верна. Ознайомтеся з його творами й укладіть перелік винаходів, які згодом стали звичними в побуті.

Перелік технологій та винаходів, передбачених Жулем Верном, що стали реальністю:

• Підводний човен з електричним приводом (описаний як «Наутилус» у романі «20 000 льє під водою»);
• Автономний акваланг для вільного підводного дихання («20 000 льє під водою»);
• Керований літальний апарат, важчий за повітря («Робур-Завойовник»);
• Пілотовані космічні польоти та космічний апарат для міжпланетних подорожей («Із Землі на Місяць», «Навколо Місяця»);
• Електричне освітлення міських вулиць та електричні прилади («Париж у ХХ столітті»);
• Факсимільний зв’язок і копіювальні апарати («Париж у ХХ столітті»);
• Відеозв’язок і трансляція зображення на відстані («В ХХІХ столітті»).

6. Оцініть наслідки становлення парламентської демократії для Великої Британії. Запишіть у зошиті факти для підтвердження ваших висновків.

Становлення парламентської демократії забезпечило Великій Британії тривалий період внутрішньої політичної стабільності, надало змогу проводити глибокі соціально-економічні реформи еволюційним шляхом і заклало міцні основи сучасного правового суспільства.

Факти на підтвердження висновку:

• Поступове розширення виборчих прав: Реформа 1832 року ліквідувала «гнилі містечка» і відкрила доступ до парламенту промисловцям, а реформа 1867 року збільшила корпус виборців до 2 млн осіб за рахунок міських робітників;
• Мирний перебіг суспільних конфліктів: Масовий рух чартистів не переріс у громадянську війну чи криваву революцію, а став стимулом для урядових поступок;
• Верховенство закону та підзвітність влади: Уряд формувався виключно партією парламентської більшості й ніс пряму відповідальність перед Палатою громад, що унеможливлювало відновлення монархічного свавілля;
• Розширення громадянських свобод: Парламент узаконив створення профспілок, дозволив мирні страйки, розширив свободу преси й зборів, гарантував рівність прав вірян різних конфесій та скасував рабство у заморських колоніях.