§ 21. Освіта. Науки. Техніка

Зміст

МІРКУЄМО І ДІЄМО! (ДО ПУНКТУ 21.1)

1. Прочитайте вислови Отто фон Бісмарка: «Успіх у війні забезпечують два чинники: рушниця нового зразка і шкільний учитель», «Ставлення до вчителя — це політика, що демонструє або силу, або слабкість держави». Як вони свідчать про значення освіти в модерному суспільстві?

Ці вислови свідчать про те, що в модерному суспільстві освіта перетворилася на стратегічний чинник сили, обороноздатності та прогресу держави. Шкільний учитель формував грамотного, дисциплінованого та свідомого громадянина, який умів користуватися новими зразками техніки та зброї. Рівень підтримки вчителів і розвиток шкільництва прямо визначали міць і міжнародний авторитет держави.

2. Чому в другій половині ХІХ ст. в Європі та в США набували популярності технічні професії? Чому вони затребувані сьогодні?

У другій половині XIX ст. технічні професії набули популярності через розгортання промислового перевороту, перехід до масового машинного виробництва, будівництво розгалужених залізниць, розвиток електротехніки та хімічної галузі. Заводам і фабрикам були вкрай потрібні кваліфіковані інженери, конструктори, технологи та механіки.

Сьогодні технічні професії залишаються затребуваними через стрімкий розвиток цифрових технологій, автоматизацію, впровадження штучного інтелекту, робототехніки та біоінженерії, які є рушіями сучасної економіки.

3. Розгляньте картини на с. 166. Як перша свідчить про освіченість жіноцтва? Шкільну освіту якої з європейських держав відображує друга?

Перша картина («Автопортрет» Александра Карса, 1795 р.) свідчить про те, що освічені жінки брали активну участь у навчанні та інтелектуальному вихованні своїх дітей удома, навчаючи їх читання та письма.

Друга картина («Чорна пляма на мапі» / «Урок географії» Альбера Беттаньє, 1887 р.) відображує шкільну освіту Франції: на уроці географії вчитель показує учням карту країни із зафарбованими в чорний колір провінціями Ельзас і Лотарингія, втраченими внаслідок франко-прусської війни 1870–1871 рр.

МІРКУЄМО І ДІЄМО! (ДО ПУНКТУ 21.2)

1. Укладіть перелік найважливіших наукових відкриттів ХІХ ст., скориставшись підручником і додатковими джерелами інформації.

2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, знайдіть інформацію про те, які важкі хвороби вдалося подолати завдяки вакцинуванню.

Завдяки відкриттям мікробіологів і впровадженню вакцин людству вдалося ліквідувати або взяти під надійний контроль такі небезпечні хвороби:

• Натуральна віспа — смертельне вірусне захворювання, повністю викорінене на планеті завдяки масовій імунізації.
• Сказ — смертельна інфекція, щеплення проти якої вперше розробив Луї Пастер.
• Сибірка та холера — бактеріальні захворювання, спалахи яких удалося зупинити вакцинацією.
• Туберкульоз — інфекція легень, боротьба з якою стала можливою після відкриття збудника Робертом Кохом та створення вакцини БЦЖ.
• Поліомієліт, дифтерія, правець, кашлюк, кір — хвороби, масова захворюваність на які практично зійшла нанівець завдяки регулярному щепленню дітей.

3. Чому впродовж ХІХ ст. в побуті жінки перебували в «тіні» чоловіків, а в науках часто перевершували «чоловічі» здобутки?

У тогочасному суспільстві панували патріархальні традиції та правові обмеження, через які жінки були обмежені веденням домашнього господарства. Однак ті діячки, які долали соціальні бар’єри, виявляли виняткову наполегливість, інтелект і працьовитість. Дослідниці (як-от Марія Склодовська-Кюрі, Ада Лавлейс, перші жінки-докторки наук Софія Окуневська-Морачевська та Олександра Єфименко) демонстрували геніальні наукові результати саме завдяки своїй високій внутрішній мотивації та сміливості протистояти суспільним стереотипам.

МІРКУЄМО І ДІЄМО! (ДО ПУНКТУ 21.3)

1. Чому винайдення гуми стало одним із поворотних моментів у розвитку людства?

Відкриття Чарльзом Гуд’їром процесу вулканізації каучуку у 1839 р. дозволило отримати міцну, еластичну та стійку до температури гуму. Вона стала незамінним матеріалом для виготовлення шин (для велосипедів, автомобілів, літаків), ізоляції електропроводів, виробництва ременів передач, шлангів, деталей для машин та побутових виробів.

2. Як технології передавання інформації безповоротно змінювали суспільство?

Винайдення телеграфу з абеткою Морзе (1844 р.), телефону Белла (1876 р.) та радіоприймача Марконі (1896 р.) скоротило час обміну інформацією між країнами й континентами від кількох тижнів до лічених хвилин і секунд. Це пришвидшило темпи ведення торгівлі, оптимізувало управління бізнесом і державними структурами, дало початок оперативній журналістиці та створило єдиний світовий інформаційний простір.

3. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, укладіть добірки світлин, що ілюструватимуть поступ кораблебудування, авіабудування, автомобілебудування від ХІХ ст. дотепер.

Для добору світлин доцільно виокремити три еволюційні лінії транспорту:

• Кораблебудування: перший пасажирський пароплав Роберта Фултона (1807 р.) або «Великий Схід» (1858 р.) → броньовані парові кораблі кінця XIX ст. → сучасні океанські лайнери та контейнеровози.
• Авіабудування: повітряні кулі та дирижаблі Фердинанда Цеппеліна (1901 р.) → перший керований літак братів Райт (1903 р.) → реактивні пасажирські та надзвукові літаки сьогодення.
• Автомобілебудування: триколісний екіпаж із бензиновим двигуном Карла Бенца (1879–1886 рр.) → конвеєрні автомобілі «Ford T» початку XX ст. → сучасні електромобілі та безпілотні авто.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

1. А. Обчисліть найближчі ювілеї відомих наукових відкриттів і винаходів модерної доби. Обчислення запишіть у зошиті.

Дано:

• Рік створення безкоштовної недільної жіночої школи Х. Алчевською: 1862 рік.
• Рік доведення законів спадковості Г. Менделем: 1866 рік.
• Рік укладення періодичної системи хімічних елементів Д. Менделєєвим: 1869 рік.
• Рік створення першого телефону А. Беллом: 1876 рік.
• Рік конструювання лампи (дослідження Х-променів) І. Пулюєм: 1881 рік.
• Рік винаходу радіоприймача Г. Марконі: 1896 рік.
• Рік першого польоту літака братами Райт: 1903 рік.
• Розрахунковий поточний рік: 2026 рік.

Розв’язання:

1. Школа Христини Алчевської (1862 р.):
   2026 – 1862 = 164 роки. Найближчий ювілей 165 років буде у 2027 році (1862 + 165 = 2027).
2. Закони спадковості Георга Менделя (1866 р.):
   2026 – 1866 = 160 років (у 2026 році виповнюється рівно 160 років).
3. Періодична система Дмитра Менделєєва (1869 р.):
   2026 – 1869 = 157 років. Найближчий ювілей 160 років буде у 2029 році (1869 + 160 = 2029).
4. Телефон Александра Белла (1876 р.):
   2026 – 1876 = 150 років (у 2026 році виповнюється рівно 150 років).
5. Газорозрядна лампа Івана Пулюя (1881 р.):
   2026 – 1881 = 145 років. Найближчий ювілей 150 років буде у 2031 році (1881 + 150 = 2031).
6. Радіоприймач Гільєрме Марконі (1896 р.):
   2026 – 1896 = 130 років (у 2026 році виповнюється рівно 130 років).
7. Політ літака братів Райт (1903 р.):
   2026 – 1903 = 123 роки. Найближчий ювілей 125 років буде у 2028 році (1903 + 125 = 2028).

Відповідь: У 2026 році відзначаються круглі ювілеї: 160 років відкриттю Менделя (1866 р.), 150 років телефону Белла (1876 р.) та 130 років радіоприймачу Марконі (1896 р.).

1. Б. Послуговуючись мапою, об’єднайтеся в групи. Виготовте мапу «Досягнення наук і техніки у провідних державах світу впродовж “довгого” ХІХ ст.». Презентуйте свій виріб у класі.

План змісту настінної або інтерактивної карти:

• Велика Британія: відкриття Антарктиди (Е. Брансфілд), праця Ч. Дарвіна «Походження видів», відкриття електрона (Дж. Томсон), обчислювальний прилад (Ада Лавлейс), токарний верстат (Г. Модслі).
• Франція: маятник Фуко (Ж. Фуко), відкриття радіоактивності (П. Кюрі та М. Склодовська-Кюрі), вакцинація та пастеризація (Л. Пастер), мартенівська піч (П. Мартен), дирижабль (А. Жіффар).
• Німеччина: періодичний закон спадковості, Х-промені (В. К. Рентген), дослідження бактерій та відкриття палички туберкульозу (Р. Кох), двигуни внутрішнього згоряння (Н. Отто, Р. Дизель, К. Бенц), дирижаблі Цеппеліна.
• США: фрезерний верстат (Е. Вітні), вулканізація каучуку (Ч. Гуд’їр), телеграфний апарат і абетка (С. Морзе), телефон (А. Белл), лампа розжарювання та електростанції (Т. Едісон), перший літак (брати Райт).
• Україна (у складі імперій): створення прототипу рентгенівського апарата, дослідження Х-променів і будівництво електростанцій (І. Пулюй), відкриття фагоцитозу та імунітету (І. Мечников), відкриття недільних жіночих шкіл (Х. Алчевська), історичні дослідження (О. Єфименко).

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли Пруссія оголосила державними всі школи країни, взявши відповідальність за освіту?
• Що таке «масове виробництво» згідно з визначенням підручника?
• Хто першим у світі сконструював «лампу», яка стала прототипом рентгенівського апарата?
• Де в Європі у 1860-х роках уперше відкрили двері вищих навчальних закладів для жінок?
• Звідки ми можемо дізнатися про будову та вірування жителів островів Океанії у XIX столітті?
• Чому наприкінці XIX ст. у французьких шкільних підручниках Ельзас і Лотарингію зафарбовували в чорний колір?
• Як Чарльз Гуд’їр винайшов спосіб вулканізації каучуку?
• Який результат для медицини мало відкриття Робертом Кохом збудника туберкульозу?

3. У зошиті стрілками відобразіть зв’язки підлеглості між поняттями «предмет повсякденного вжитку», «наукове дослідження», «винахід».

Наукове дослідження -> Винахід -> Предмет повсякденного вжитку

Пояснення: Наукове дослідження є теоретичним відкриттям законів природи; на його основі створюється технічний винахід (конструкція чи прилад); винахід після налагодження масового фабричного виробництва стає доступним і перетворюється на предмет повсякденного вжитку.

4. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся, коли виникло таке історичне джерело, як світлина. Скільки років найдавнішим світлинам у вашому родинному архіві?

Першу у світі фіксовану світлину («Вид з вікна в Ле Гра») створив французький винахідник Жозеф Нісефор Ньєпс у 1826 (або 1827) р. Офіційною датою появи фотографії вважається 19 серпня 1839 р., коли Французька академія наук оприлюднила процес дагеротипії Луї Дагера.

Найдавнішим фотографіям у більшості родинних архівів зазвичай від 70 до 100 років (періоду 1920–1950-х років).

5. Обміркуйте в парах, чому «довге» ХІХ ст. називають «модерним». Відповідь аргументуйте фактами з підручника.

«Довге» XIX ст. називають «модерним» (від латинського «modernus» — «сучасний»), тому що саме тоді суспільство зазнало докорінного оновлення та набуло рис сучасного світу:

• Освіта стала загальнодоступною, світською та обов’язковою, виникли перші державні системи шкільництва, жінки отримали доступ до університетів.
• Наука повністю змінила світогляд людей завдяки відкриттям періодичного закону Менделєєва, теорії еволюції Дарвіна, структури атома та природи радіоактивності.
• Техніка та транспорт стали масовими: з’явилися залізниці, пароплави, автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння, телеграф, телефон, радіо, літаки та електричне освітлення.

6. Взаємонавчаючись у групах, оцініть, як наукові відкриття і винаходи вплинули на повсякдення людей модерної доби.

Наукові відкриття та винаходи повністю змінили повсякдення людей:

• Зв’язок і швидкість: винайдення телеграфу і телефону дозволило швидко дізнаватися новини та спілкуватися з рідними й діловими партнерами на відстані.
• Побут та комфорт: поява електричних ламп продовжила активну частину доби, а механічні пристрої (посудомийні машини, швейні машини) полегшили домашню працю.
• Мобільність: розбудова залізниць, поява трамваїв, автомобілів та літаків скоротила час подорожей між містами й країнами.
• Охорона здоров’я: відкриття бактерій та створення вакцин врятували мільйони життів від епідемій, підвищили гігієну й значно збільшили середню тривалість життя людини.