§ 15. Німецька імперія

Зміст

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Покажіть на мапі територію Німецької імперії після її об’єднання.

Після проголошення імперії в 1871 р. держава охоплювала об’єднані навколо Пруссії землі Центральної Європи (Баварію, Саксонію, Вюртемберг, Баден, Гессен-Дармштадт та інші суб’єкти), а також відібрані у Франції провінції Ельзас і частину Лотарингії. На півночі територія імперії виходила до узбережжя Північного й Балтійського морів та межувала з Данією (включаючи Шлезвіг і Гольштейн), на заході — з Францією, Бельгією та Нідерландами, на півдні — зі Швейцарією та Австро-Угорщиною, а на сході — безпосередньо з Російською імперією.

2. Чи можна вважати демократичною систему влади в Німецькій імперії?

Систему влади в Німецькій імперії не можна вважати демократичною, оскільки держава розвивалася на прусський манер без реального народовладдя:

• Кайзер (імператор) одноосібно призначав канцлера, був головнокомандувачем збройних сил, контролював посадовців, вносив закони на обговорення та керував дипломатією.
• Канцлер підкорявся виключно волі імператора і не звітував перед парламентом, а повноцінного уряду не існувало (статс-секретарі були лише помічниками канцлера).
• Верхня палата парламенту (бундесрат) представляла союзні держави, де Пруссія мала вирішальні 17 місць (для блокування будь-якого закону вистачало 14), а у разі відхилення законопроєкту нижньою палатою (рейхстагом) бундесрат міг ухвалити його у зміненій редакції.
• У державі існувала цензура, діяли широкі повноваження поліції, а виборче право на виборах до рейхстагу мали лише чоловіки віком від 25 років.

3. Розгляньте портрет на с. 114. Чому особистий художник канцлера намалював свого патрона переважно темними фарбами?

Художник Франц фон Ленбах використав темну, сувору кольорову гаму, щоб підкреслити вольовий, непохитний та авторитетний характер Отто фон Бісмарка, відомого як «залізний канцлер». Такий колорит символізує мілітаризм, консервативність, рішучість і жорсткість політика, який опирався на силу армії, поліцію та принципи «заліза й крові».

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Назвіть чинники, що сприяли економічному піднесенню Німецької імперії у другій половині ХІХ ст.

Економічному піднесенню Німецької імперії сприяли такі чинники:

• Створення спільного внутрішнього німецького ринку, швидке налагодження банківської справи та торгівлі.
• Приєднання відібраних у Франції багатих на залізну руду та вугілля регіонів Ельзасу й частини Лотарингії.
• Отримання від Франції 5 млрд франків контрибуції за підсумками війни.
• Величезні державні військові замовлення на озброєння та спорядження для армії, чисельність якої у мирний час зросла до 400 тис. солдатів.
• Запровадження протекційних мит, що захищали місцевих виробників від іноземної продукції.
• Впровадження найновіших досягнень науки й техніки, бурхливий розвиток хімічної промисловості (2/3 світових фарб) та електротехнічної галузі, розбудова мережі залізниць та електромереж.
• Традиційна працьовитість та ощадливість німців.

2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтесь, які німецькі компанії, що постали в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., існують дотепер.

До нашого часу збереглися та успішно функціонують такі компанії:

• Siemens (заснована Вернером фон Сіменсом як «Siemens & Halske») — провідний світовий концерн у сфері електротехніки та електроенергетики.
• Krupp (нині частина промислового гіганта ThyssenKrupp) — найбільший виробник сталі, важкого машинобудування та озброєння.
• BASF (заснована у 1865 р.) та Bayer (заснована у 1863 р.) — світові лідери хімічної та фармацевтичної промисловості.
• Bosch (заснована Робертом Бошем у 1886 р.) — виробник автомобільного, інженерного та промислового устаткування.
• Daimler / Mercedes-Benz (початки пов’язані з компаніями Карла Бенца і Готліба Даймлера 1880–1890-х рр.) — виробник автомобілів та двигунів.

3. Розгляньте карикатуру «Три імператори». Дехто називає її «Маріонетки Отто фон Бісмарка». Поясніть цю назву карикатури.

Карикатуру називають «Маріонетки Отто фон Бісмарка», тому що створення «Союзу трьох імператорів» (1873 р.) було особистою дипломатичною ініціативою німецького канцлера. Бісмарк майстерно маніпулював суперечностями між російським царем, австро-угорським та німецьким імператорами, спрямовуючи їхню політику у вигідне для Берліна русло задля запобігання створенню антинімецької коаліції та ізоляції Франції.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Чому імператор Вільгельм ІІ домагався відставки канцлера Отто фон Бісмарка?

Імператор Вільгельм ІІ домагався відставки Бісмарка через низку розбіжностей:

• Прагнення молодого монарха правити одноосібно та позбутися контролю і надмірного авторитету старого «залізного канцлера».
• Розбіжності у внутрішній політиці: Вільгельм ІІ прагнув знайти компроміс із робітництвом за допомогою соціальних поступок, тоді як Бісмарк наполягав на продовженні дії жорстких протиробітничих та антисоціалістичних законів.
• Розбіжності в колоніальній політиці: Бісмарк діяв обережно й уникав воєн за колонії із сильними сусідами, тоді як Вільгельм ІІ вимагав агресивного перерозподілу світу («світової політики»), будівництва потужного флоту та захоплення нових колоній.

2. Як німецький Цивільний кодекс врегульовував сімейні стосунки?

Згідно з Цивільним кодексом 1896 р.:

• Дружина брала прізвище чоловіка, мала право й обов’язок відати спільним господарством, виконувати домашню роботу та допомагати чоловікові в його справах.
• Дружина не була зобов’язана коритися рішенням чоловіка, якщо вони вважалися зловживаннями.
• Чоловік був зобов’язаний матеріально утримувати дружину співмірно зі своїм суспільним становищем, власним майном та працездатністю.

3. Поміркуйте, як могло позначитися на міжнародних відносинах будівництво залізниці Берлін – Багдад. Розгляньте «Мапу країн роз’єднаної Європи». Чому її автор так назвав?

Будівництво стратегічної залізниці Берлін — Багдад (розпочате у 1899 р.) посилило напруженість у міжнародних відносинах, оскільки забезпечувало пряме проникнення Німеччини на Близький Схід і до Месопотамії. Це створювало пряму загрозу колоніальним інтересам Великої Британії (шлях до Індії та Суецького каналу) і стратегічним намірам Російської імперії на Балканах та в протоках Босфор і Дарданелли, що прискорило зближення цих держав у складі Антанти.

Автор назвав малюнок «Мапою країн роз’єднаної Європи» (1864 р.), тому що на той час європейський континент був розколотий взаємними суперечностями, територіальними претензіями, а Німеччина та Італія ще перебували у стані роздробленості й шукали шляхи до свого об’єднання через війни та дипломатичні конфлікти.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

ОРІЄНТУЄМОСЯ В ІСТОРИЧНОМУ ЧАСІ І ПРОСТОРІ

1. Виготовте чи намалюйте в зошиті ілюстровану стрічку часу, де відобразіть події: французько-прусської війни, діяльності Отто фон Бісмарка, утворення Союзу трьох імператорів, Троїстого союзу, правління Вільгельма ІІ.

2. Послуговуючись мапою, доведіть, що поняття «експансіонізм», «колоніальна імперія», які ви опрацьовували в попередніх параграфах, доречно вживати для характеристики Німеччини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Використання цих понять є цілком обґрунтованим:

• Експансіонізм: проявився у відторгненні від Франції провінцій Ельзас і Лотарингія (1871 р.), будівництві стратегічної залізниці Берлін — Багдад, наданні кредитів та проникненні в економіку Османської імперії, участі у розділенні Китаю на сфери впливу та активному будівництві потужного океанського військового флоту для змагання з Великою Британією.
• Колоніальна імперія: протягом 1884–1885 рр. Німеччина загарбала великі території в Південно-Західній Африці, території Того, Камеруну, а також колонізувала частину острова Нова Гвінея (Земля Кайзера Вільгельма) з населенням понад 12 млн осіб.

ПРАЦЮЄМО З ІСТОРИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли було ухвалено Конституцію об’єднаної Німецької імперії?
• Що передбачали німецькі соціальні закони 1890 року?
• Хто обіймав посаду канцлера Німеччини впродовж 1871–1890 років?
• Де Німецька імперія захопила колоніальні володіння у 1884–1885 роках?
• Звідки ми можемо дізнатися про норми сімейного права та обов’язки подружжя в тогочасній Німеччині?
• Чому в 1890 році канцлер Отто фон Бісмарк пішов у відставку?
• Як виплата Францією 5 млрд франків контрибуції вплинула на розвиток німецької економіки?
• Який результат мало утворення Троїстого союзу 1882 року для міжнародної безпеки в Європі?

4. Оцініть вплив франко-прусської війни на суспільний розвиток Німеччини.

Французько-прусська війна 1870–1871 рр. мала вирішальний вплив на країну:

• Завершила державне об’єднання німецьких земель і привела до проголошення Німецької імперії 18 січня 1871 р.
• Спричинила стрімкий промисловий підйом завдяки 5 млрд франків контрибуції та багатствам Ельзасу й Лотарингії (вугілля та залізна руда).
• Утвердила прусський військовий порядок, зробила армію головним осередком суспільного життя та сформувала впевненість у розв’язанні зовнішніх питань силою зброї.

5. Біографія Отто фон Бісмарка завжди цікавила істориків, політологів і митців. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, укладіть добірку карикатур, що відображають епізоди діяльності німецького канцлера. Продемонструйте найцікавіші, на ваш погляд, у класі.

Добірка відомих історичних карикатур:

• «Три імператори» («Маріонетки Отто фон Бісмарка», 1884 р., худ. Джозеф Свейн) — зображує канцлера у ролі лялькаря, який керує монархами Німеччини, Австро-Угорщини та Росії, утримуючи дипломатичну рівновагу на користь Німеччини.
• «Шахова партія між Берліном і Римом» (1875 р.) — сатиричний малюнок, присвячений політиці «Культуркампфу» (протистоянню Бісмарка з Папою Римським Пієм IX та католицьким духовенством).
• «Висадка лоцмана» («Dropping the Pilot», 1890 р., худ. Джон Тенніел) — карикатура журналу «Punch» на відставку Бісмарка, де старий канцлер у формі лоцмана залишає борт державного корабля «Німеччина», а молодий кайзер Вільгельм ІІ спостерігає за цим згори.

СПІВПРАЦЮЄМО, ВИЯВЛЯЄМО ТОЛЕРАНТНІСТЬ І ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ

6. Взаємонавчаючись у групах, проаналізуйте особливості суспільно-політичного та економічного розвитку Німеччини впродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Як ви вважаєте, чому, попри певну консервативність внутрішньої політики, Німеччина однією з перших запровадила соціальні закони?

Особливості розвитку:

• В економіці: вихід на друге місце у світі за рівнем промисловості, створення гігантських монополій («Сіменс», «Крупп»), швидкий розвиток важкої, електротехнічної та хімічної галузей, розбудова залізниць за підтримки держави (протекціонізм).
• У суспільно-політичному житті: поєднання рис конституційної монархії з фактичним авторитаризмом прусського типу, домінування консерваторів і військової еліти, мілітаризація та підготовка до переділу світу.

Причини впровадження соціальних законів:
Запровадження 11-годинного робочого дня, вихідної неділі, заборони праці дітей до 14 років та нічних змін для жінок, а також прогресивного оподаткування стало далекоглядним кроком імперської влади. В умовах стрімкого зростання чисельності фабричних робітників та популярності Соціалістичної єдиної партії Німеччини уряд пішов на реформи «згори», щоб покращити рівень життя робітництва, вибити ґрунт з-під ніг революціонерів, не допустити масових страйків і зберегти внутрішню соціальну стабільність монархічного устрою.