МІРКУЄМО І ДІЄМО
1. Кого, на вашу думку, зображено на карикатурі «Король комбінацій»?
На карикатурі «Король комбінацій» («Імператор промисловості») зображено узагальнений образ американського фінансового магната-монополіста (зокрема Джона Пірпонта Моргана або Джона Рокфеллера), який уособлює всевладдя великих трестів і корпорацій («комбінацій»), що на початку ХХ ст. контролювали промисловість, залізниці та фінанси США.
2. Доведіть фактами, що монополії негативно впливали на американську економіку.
Негативний вплив монополій на економіку США підтверджується такими фактами:
- Лише 1% населення володів більшою частиною всіх багатств держави.
- Монополісти виробляли й продавали левову частку продукції, масово розорюючи дрібні підприємства.
- Підривався та порушувався головний принцип ринкових відносин — вільна конкуренція.
- Монополії диктували ціни, не дбали про якість товарів та ігнорували інтереси робітництва.
- Траплялися випадки штучного перешкоджання впровадженню прогресивніших технологій, якщо це загрожувало прибуткам трестів.
- Відбувався «відтік капіталів» у менш розвинені регіони світу заради отримання швидких надприбутків.
3. Чому у США навіть після скасування рабства виявлялися расистські настрої? Висловте свої міркування, взаємонавчаючись у парах.
Расистські настрої у США зберігалися через укорінені багатовікові стереотипи рабовласницьких часів та небажання частини білого населення визнавати колишніх рабів рівноправними громадянами. Хоча після Громадянської війни афроамериканців визнали вільними, у суспільстві залишилося упереджене ставлення до них. Це проявлялося в дискримінації та сегрегації (відокремленому проживанні, окремих школах, закладах харчування й громадських місцях), а також у запровадженні виборчих обмежень (майнового цензу та цензу письменності), що позбавляло темношкіре населення реальної рівності у правах.
МІРКУЄМО І ДІЄМО
1. Чому політику, яку провадив Теодор Рузвельт, назвали «справедливим курсом»?
Політику Теодора Рузвельта назвали «справедливим курсом», оскільки він наполягав на тому, що держава має відігравати роль посередника між підприємцями й робітництвом, захищаючи суспільні інтереси. У межах цього курсу президент протистояв нечесним способам ведення бізнесу та спекуляціям цінами, ініціював близько пів сотні судових процесів проти монополій (за що отримав репутацію «руйнівника трестів»), запровадив державний контроль за якістю харчових продуктів і ліків, а також уперше звернув увагу на охорону природи.
2. Які події засвідчували експансіоністські наміри Білого дому в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.?
Експансіоністські наміри Білого дому засвідчували такі події:
- Розбудова могутнього військово-морського флоту для контролю над світовими морськими шляхами.
- Встановлення контролю над островами Пуерто-Рико, Самоа, Філіппінськими та Гавайськими островами.
- Поширення американського політичного й економічного впливу на Кубу.
- Доповнення «доктрини Монро» «поправкою Рузвельта», що надавала США право втручатися у внутрішні справи латиноамериканських держав.
- Підтримка проголошення незалежності Панами від Колумбії заради будівництва та збереження ексклюзивного контролю над Панамським каналом.
3. Чому, на відміну від наступальних зовнішніх дій, уряди США проводили ліберальну внутрішню політику?
Уряди США проводили ліберальну внутрішню політику, спрямовану на захист приватної власності, вільної конкуренції, розширення демократії та врахування інтересів різних верств суспільства, з кількох причин:
- Необхідно було знімати соціальну напругу, врегульовувати трудові конфлікти мирним шляхом і запобігати революційним вибухам.
- Розвиток правової держави та громадянського суспільства базувався на довірі громадян до закону й інститутів влади.
- Сильна, стабільна внутрішня економіка та суспільна злагода були міцним підґрунтям для забезпечення могутності США на міжнародній арені.
МІРКУЄМО І ДІЄМО
1. Оцініть політику Вудро Вільсона. Доведіть або спростуйте твердження про те, що вона продовжила курс Теодора Рузвельта.
Політика Вудро Вільсона була виваженою та спрямованою на зміцнення засад правової держави, захист вільної підприємницької ініціативи й демократизацію суспільства. Твердження про те, що вона продовжила курс Теодора Рузвельта, є цілком справедливим:
- Боротьба з монополіями: якщо Рузвельт боровся з ними через судові позови, то Вільсон закріпив це новим антитрестівським законом 1914 р. та законом про відповідальність за недобросовісну конкуренцію.
- Державне регулювання: на зміну контролю за окремими сферами (як контроль ліків і продуктів за Рузвельта) Вільсон увів урядовий контроль над фінансовою сферою, створивши Федеральну резервну систему.
- Зовнішньополітичний курс: як і за часів Рузвельта, зберігалася експансія в Латинській Америці та на Далекому Сході, проте обидва лідери також проявляли себе як міжнародні миротворці й були нагороджені Нобелівськими преміями миру.
2. Поясніть, чи справді демократія Вудро Вільсона виявилася «новою».
Реформи Вудро Вільсона отримали назву «нова демократія», оскільки вони суттєво розширили традиційне розуміння народовладдя та правової держави:
- Демократизовано формування вищої влади — сенаторів почали обирати на прямих загальнонаціональних виборах, тоді як раніше їх призначали законодавчі збори штатів.
- Зроблено крок до захисту трудівників: організації робітників і фермерські фірми законодавчо перестали вважатися трестами, що зняло з них загрозу антимонопольних переслідувань.
- Створено Федеральну резервну систему, завдяки чому фінансова стабільність стала справою підзвітного уряду органу, а не приватної монополії банкірів.
3. Поміркуйте, чому США утримувалися від втручань у європейські справи.
США утримувалися від втручання в європейські справи з таких причин:
- Дотримання засад «доктрини Монро» 1823 р., яка вимагала невтручання європейців у справи Американського континенту в обмін на нейтралітет США щодо європейських суперечок.
- Концентрація ресурсів і зусиль на внутрішньому економічному розвитку, освоєнні власних просторів, а також на експансії в пріоритетних для себе регіонах — Латинській Америці й басейні Тихого океану.
- Прагнення американських лідерів зберігати позицію незалежного арбітра та миротворця в міжнародних конфліктах.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
ОРІЄНТУЄМОСЯ В ІСТОРИЧНОМУ ЧАСІ І ПРОСТОРІ
1. А. Визначте, на ваш погляд, чільну трійку подій історії США другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Поясніть свій вибір. Складіть із вибраними датами 2–3 хронологічні задачі. Запишіть їх у зошиті.
Чільна трійка подій:
- 10 травня 1869 р. — завершення будівництва Першої трансконтинентальної залізниці, що об’єднала економічний простір країни від Атлантичного до Тихого океану.
- 1890 р. — ухвалення Акта Шермана, що започаткував антимонопольне законодавство США для збереження вільної конкуренції.
- 1901 р. — початок президентства Теодора Рузвельта та проголошення «справедливого курсу», що перетворив державу на дієвого арбітра в суспільних відносинах.
Хронологічні задачі:
Задача 1
Дано:
Рік відкриття Першої трансконтинентальної залізниці: 1869 р.
Рік ухвалення Акта Шермана: 1890 р.
Знайти: Скільки років минуло від завершення будівництва Першої трансконтинентальної залізниці до прийняття Акта Шермана?
Розв’язання:
1890 – 1869 = 21 рік
Відповідь: Між цими подіями минув 21 рік.
Задача 2
Дано:
Рік ухвалення Акта Шермана: 1890 р.
Рік початку президентства Теодора Рузвельта: 1901 р.
Знайти: Через скільки років після прийняття антитрестівського Акта Шермана Теодор Рузвельт обійняв посаду президента США?
Розв’язання:
1901 – 1890 = 11 (років)
Відповідь: Теодор Рузвельт став президентом через 11 років після ухвалення закону.
1. Б. Послуговуючись мапою або глобусом, розкажіть про експансіоністські наміри США.
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. зовнішньополітична експансія США розгорталася у двох ключових напрямках:
- Латинська Америка та Карибський басейн: реалізуючи доктрину Монро та «поправку Рузвельта», США встановили контроль над Пуерто-Рико, закріпили свій політичний та економічний вплив на Кубі, підтримали відокремлення Панами для спорудження й контролю Панамського каналу, а також уводили війська до Мексики, Гаїті та Домініканської Республіки.
- Далекий Схід і Тихий океан: спираючись на розбудований військово-морський флот, Сполучені Штати приєднали Гавайські острови, острови Самоа та Філіппінський архіпелаг, перетворивши їх на стратегічні форпости для поширення свого торговельного та політичного впливу в Азії.
ПРАЦЮЄМО З ІСТОРИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ
2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
- Коли в США було ухвалено перший антитрестівський Акт Шермана?
- Що проголошувала «поправка Рузвельта» до доктрини Монро?
- Хто став першим американським президентом, нагородженим Нобелівською премією миру?
- Де 15 вересня 1893 р. розпочали друкувати найдавнішу українську газету в США — «Свобода»?
- Звідки ми можемо дізнатися про оголошення будь-яких трестів і монопольних контрактів незаконними?
- Чому політику внутрішніх реформ президента Теодора Рузвельта назвали «справедливим курсом»?
- Як реформи Вудро Вільсона змінили порядок обрання сенаторів США?
- Який результат мало запровадження антимонопольного законодавства для розвитку американської вільної економіки?
3. Поясніть, як ви розумієте слова і словосполучення «антимонопольне законодавство», «дискримінація», «расизм», «сегрегація», «суфражизм». Укладіть із них «асоціативні грона».
Визначення понять:
- Антимонопольне законодавство — сукупність законів, урядових актів, що запобігають утворенню монополій чи обмежують їхню діяльність.
- Дискримінація — обмеження або позбавлення прав певних груп громадян за расовою, статевою чи національною належністю, політичними або релігійними переконаннями; у міжнародних відносинах — створення умов, що ставлять певну державу чи її громадян у гірше становище порівняно з іншими.
- Расизм — ідеологія, що з огляду на біологічні особливості людських рас намагається довести їхню нерівноцінність, обґрунтувати поділ на «вищі» раси (які нібито творять культуру) і «нижчі» (нездатні до розвитку).
- Сегрегація — відокремлення суспільних груп за статевими, расовими, соціальними, релігійними, мовними чи іншими ознаками, а також обмеження їхніх прав на спільне проживання, навчання, професійну діяльність.
- Суфражизм — із другої половини ХІХ ст. рух за здобуття жінками виборчого права, а також проти юридичних, політичних та економічних обмежень.
Асоціативні грона:
- Антимонопольне законодавство: Акт Шермана – вільна торгівля – «руйнівник трестів» – обмеження монополій – Федеральна резервна система.
- Дискримінація: утиски – обмеження виборчих прав – майновий ценз – ценз письменності – нерівність перед законом.
- Расизм: розподіл на «вищі» та «нижчі» раси – ідеологія нерівноцінності – упереджене ставлення – поневолення.
- Сегрегація: ізольоване проживання – окремі школи – роздільні вагони й кав’ярні – обмеження прав темношкірих.
- Суфражизм: жінки – виборче право – рівні права з чоловіками – рух за емансипацію – Ебігейл Адамс.
4. Визначте характерні особливості соціально-економічного розвитку США наприкінці ХІХ ст.
До характерних особливостей соціально-економічного розвитку США належали:
- Стрімкий індустріальний стрибок, вихід на провідні світові позиції за обсягами виробництва, виплавкою чавуну, сталі, видобутком вугілля та продуктивністю праці.
- Масова монополізація промисловості й концентрація капіталів (утворення трестів Джона Рокфеллера, Ендрю Карнеґі, Джона Моргана, Томаса Едісона).
- Розвиток фермерського аграрного виробництва на основі приватної власності та використання гомстедів.
- Постійне розширення ринку найманої праці внаслідок масштабного припливу європейських іммігрантів і виходу на ринок праці колишніх рабів.
- Початок державного регулювання ринку шляхом ухвалення перших у світі антимонопольних актів (Акт Шермана 1890 р.).
- Збереження проявів расової сегрегації та дискримінації стосовно темношкірого населення в південних штатах.
5. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, укладіть добірки усталених висловів, що належать Теодорові Рузвельту та Вудро Вільсону. Прочитайте в класі ті цитати, які відображають ваші погляди.
Добірка висловів Теодора Рузвельта:
- «Робіть те, що можете, з тим, що маєте, там, де ви є».
- «Говори тихо, але тримай у руках великого кийка, і ти підеш далеко».
- «Ніколи не помиляється той, хто нічого не робить».
- «Великою нацією нас робить не наше багатство, а те, як ми його використовуємо».
Добірка висловів Вудро Вільсона:
- «Ми повинні самі вірити в те, чого навчаємо наших дітей».
- «Дружба — це єдина сила, що здатна згуртувати світ».
- «Свобода ніколи не походить від уряду; свобода завжди походить від громадян».
- «Нація, яка не пам’ятає свого минулого, не має майбутнього».
СПІВПРАЦЮЄМО, ВИЯВЛЯЄМО ТОЛЕРАНТНІСТЬ І ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ
6. Взаємонавчаючись у групах, порівняйте внутрішньо- й зовнішньополітичні рішення Теодора Рузвельта та Вудро Вільсона. Доберіть відповідні історичні факти.
| Лінія порівняння | Теодор Рузвельт (1901–1909 рр.) | Вудро Вільсон (1913–1921 рр.) |
|---|---|---|
| Назва політичного курсу | «Справедливий курс» | «Нова демократія» |
| Антимонопольні заходи | Ініціював близько 50 судових процесів проти монополій («руйнівник трестів»), боровся зі спекулятивними цінами | Ухвалив новий антитрестівський закон 1914 р. та закон про відповідальність за недобросовісну конкуренцію |
| Соціально-економічні реформи | Запровадив державний контроль за якістю продуктів харчування та медикаментів; урегулював кризу у вугільній галузі через діалог із профспілками | Створив контрольовану державою Федеральну резервну систему; вивів фермерські й робітничі організації з-під дії антитрестівських законів |
| Політичні зміни | Розвивав роль держави як арбітра між верствами; першим офіційно прийняв у своїй адміністрації темношкірого діяча | Запровадив прямі загальнонаціональні вибори сенаторів замість їх призначення законодавчими зборами штатів |
| Зовнішня політика | Увів «поправку Рузвельта» до доктрини Монро; сприяв проголошенню незалежності Панами та будівництву Панамського каналу | Вводив війська до Мексики, Гаїті, Домініканської республіки, втручався у справи Філіппін |
| Міжнародна миротворчість | Отримав Нобелівську премію миру за посередництво у припиненні японсько-російської війни 1904–1905 рр. | Проводив активну миротворчу діяльність для запобігання війнам у Європі, за що також був удостоєний Нобелівської премії миру |