§ 11. Завершення модернізаційних процесів у провідних державах світу

Зміст

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Розташуйте поняття «індустріалізація», «промисловий переворот», «монополізація» в логічній послідовності. Поясніть своє рішення.

Логічна послідовність: промисловий переворот $\rightarrow$ індустріалізація $\rightarrow$ монополізація.

Пояснення:

• Промисловий переворот є першим етапом, під час якого ручна праця замінюється машинною, що дає поштовх розвиткові фабричного виробництва та важкої промисловості.
• Індустріалізація стає прямим продовженням цього процесу — це масштабне виробництво техніки, машин та їх широке впровадження в усі галузі економіки, остаточний перехід від аграрного до промислового господарювання.
• Монополізація виступає закономірним наслідком індустріалізації: новітні технології та масштабне машинне виробництво потребували величезних капіталів, через що дрібні власники розорялися, а великі підприємці об’єднували виробництво і капітали задля одержання надприбутків та контролю над ринками.

2. Уявіть себе в ролі споживача продукції однієї з монополій. Чи вигідна вам монополізація? Доберіть аргументи для відповіді.

Для пересічного споживача монополізація є невигідною та має негативні наслідки.

Аргументи:

• Монополії підривають головний принцип ринкових відносин — вільну конкуренцію, через що монополісти отримують змогу самостійно диктувати завищені ціни на товари.
• За відсутності ринкового суперництва монополії перестають дбати про належну якість продукції, адже покупець позбавлений можливості обрати альтернативного виробника.
• Монополісти можуть штучно перешкоджати впровадженню нових і прогресивніших технологій, якщо це загрожує їхньому поточному збагаченню або знецінює вже наявне в них обладнання.

3. Розгляньте карикатури «Благодійність Ендрю Карнеґі…» та «Рука допомоги», що на с. 93. Кого і що символізують зображені предмети й постаті?

Карикатура «Благодійність Ендрю Карнеґі як золотий душ»:

• Постать Ендрю Карнеґі символізує тогочасних монополістів-мільйонерів («господарів життя»), які, наживши колосальні статки завдяки надприбуткам та контролю над промисловістю, спрямовували частину коштів на меценатство й благодійність.
• «Золотий душ» (струмінь монет із лійки) уособлює масові грошові пожертви на відкриття бібліотек, навчальних та культурних закладів.
• Люди, які ловлять монети, символізують суспільство та громадські інституції, що потрапляли у фінансову залежність від щедрості магнатів.

Карикатура «Рука допомоги»:

• Велетенська рука згори символізує всевладний контроль і тиск промислових монополій та фінансових олігархів на державну владу і суспільні процеси.
• Маленькі людські постаті уособлюють державні структури, чиновників та громадян, діяльність яких підпорядковувалася інтересам великого капіталу.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Розгляньте мапу-карикатуру. Які прикметні риси держав Європи відобразив художник? Як ви намалювали б українські терени?

Художник Поль Хадоль на сатиричній мапі 1870 року відобразив європейські держави через алегоричні фігури, що розкривають їхні тогочасні риси:

• Пруссія зображена в образі войовничого солдата, який намагається підім’яти під себе сусідні німецькі землі та загрожує Франції.
• Франція постає як воїн у військовій формі, що обороняється від прусського наступу.
• Росія показана у вигляді лахмітника, що тримає за спиною великий мішок, що символізує її загарбницькі апетити, відсталість і прагнення поглинати чужі території.
• Велика Британія зображена літньою жінкою, яка утримує на повідку непокірну Ірландію і прагне стояти осторонь європейських воєнних конфліктів.

Українські терени в цей період доречно було б намалювати в образі працьовитого хлібороба або козака, скутого імперськими ланцюгами та затиснутого між російським самодержавством і австрійською владою, який тримає в руках колоски пшениці й книгу рідною мовою, що символізує колоніальне становище України як «житниці», але водночас її невпинне прагнення до свободи й національного відродження.

2. Які форми правлінь утверджувалися замість абсолютних монархій у державах Європи?

Замість абсолютних монархій у державах Європи утверджувалися:

• Республіки (установлені в Швейцарії, Сан-Марино, на короткий час в Іспанії, періодично — у Франції у вигляді Другої та Третьої республік).
• Обмежені монархії — конституційні та парламентарні монархії, де влада монарха обмежувалася конституціями, виборними парламентами й законами (як у Великій Британії).

3. Як ви розумієте поняття «громадянське суспільство»? Чи в сучасній Україні сформовано таке суспільство? Подискутуйте в групах.

Громадянське суспільство — це спільнота вільних, рівноправних і відповідальних громадян та їхніх незалежних об’єднань (партій, профспілок, громадських організацій), які активно захищають свої права, контролюють діяльність державних органів і безпосередньо впливають на ухвалення владних рішень.

У сучасній Україні громадянське суспільство є повністю сформованим, зрілим і надзвичайно дієвим. Це підтверджується високим рівнем самоорганізації народу під час виборчих процесів, масштабним волонтерським рухом, активною участю громадських об’єднань у проведенні реформ, а також готовністю громадян згуртовано захищати суверенітет, територіальну цілісність і демократичний розвиток своєї Батьківщини.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. У першому параграфі «довге» ХІХ ст. названо «добою становлення». Укладіть перелік суспільних здобутків, що постали впродовж цього періоду. Які з них ви вважаєте найважливішими?

Перелік суспільних здобутків «довгого» ХІХ ст.:

• Руйнування станових пережитків «старого порядку», проголошення особистої свободи й рівності громадян перед законом.
• Становлення індустріального суспільства, розгортання промислової революції та швидка урбанізація.
• Утвердження правової держави, парламентаризму, конституційного устрою та республіканських форм правління.
• Розширення виборчих прав громадян і зародження багатопартійної системи.
• Організація найманого робітництва у професійні спілки, заснування робітничих партій і започаткування епохи реформізму (ухвалення соціальних законів, обмеження робочого часу, запровадження страхування та пенсій).
• Формування середнього класу та становлення засад громадянського суспільства.
• Підвищення мобільності населення (можливість змінювати професію, місце проживання і соціальний статус).

Найважливішими здобутками є утвердження особистої свободи, людської гідності та рівності перед законом, оскільки саме вони стали фундаментом сучасного демократичного світоустрою.

2. Як відбувалося становлення робітництва в ХІХ ст.?

Становлення найманого робітництва в ХІХ ст. відбувалося таким чином:

• Під час промислового перевороту й урбанізації робітництво стало найчисельнішою верствою індустріального суспільства, яка поповнювалася вихідцями із сіл і збіднілими ремісниками.
• Спочатку робітники були безправними, працювали в небезпечних умовах, страждали від нестабільних зарплат, економічних криз і загрози безробіття, масово використовувалася дитяча та жіноча праця.
• У відповідь робітничий люд почав гуртуватися для захисту своїх інтересів: створювалися професійні спілки (тред-юніони), організовувалися страйки та мітинги.
• На межі ХІХ–ХХ ст. боротьба робітників перейшла у політичну площину: у 1900 р. у Великій Британії було засновано Лейбористську (Робітничу) партію, після чого в багатьох країнах розпочалася доба реформізму — держави почали регулювати трудові відносини та ухвалювати закони про скорочення робочого дня, виплату пенсій і захист прав трударів.

3. Чому в ХІХ ст. селянство відступило на другий план історії? Які держави Європи й Північної Америки здебільшого залишалися аграрними?

Селянство відступило на другий план, оскільки головними осередками економічного життя, капіталу й політичних рухів стали великі індустріальні міста, промислові підприємства, буржуазія та наймане робітництво. Село поступово механізувалося, а частина земельної аристократії та селян переходила до фермерства — товарного сільськогосподарського підприємництва.

Здебільшого аграрними із залишками напівсередньовічних порядків і внутрішніми колоніями залишалися Австрійська (Австро-Угорська), Російська та Османська імперії, країни Південної Європи, а в Північній Америці — південні штати США (де до 1860-х рр. панувало плантаційне господарство).

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. А. Позначте на лінії часу періоди індустріалізації й монополізації в провідних державах Європи й Америки.

Хронологічні межі періодів:

• Остання третина XVIII ст. — 1860–1870-ті рр. — розгортання промислового перевороту та початковий етап індустріалізації (першість Великої Британії, розвиток у Франції, Бельгії, США).
• Остання третина ХІХ ст. — початок ХХ ст. — завершення індустріалізації у провідних країнах світу (масове машинобудування, стрімкий розвиток металургії, важкої хімії, електроенергетики в США, Німеччині, Великій Британії).
• Кінець ХІХ — початок ХХ ст. (1880–1914 рр.) — період монополізації економіки (утворення та панування картелів, синдикатів і трестів у США, Німеччині, Великій Британії та Франції).

1. Б. Покажіть на мапі європейські та північноамериканські держави, де впродовж другої половини ХІХ ст. прискорено відбувалися: 1) індустріалізація; 2) монополізація.

• Держави прискореної індустріалізації: Велика Британія, Німецька імперія, Франція, Бельгія, а в Північній Америці — Сполучені Штати Америки (насамперед північно-східні штати).
• Держави прискореної монополізації: Сполучені Штати Америки (де виникли найбільші нафтові, сталеві та електротехнічні трести Рокфеллера, Карнеґі, Моргана) та Німецька імперія (де сформувалися потужні важкопромислові й хімічні картели та синдикати Круппів, Сіменсів).

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли в Києві з ініціативи українських підприємців було утворено цукровий синдикат «Цукор»?
• Що таке монополія та які її основні форми існували наприкінці ХІХ ст.?
• Хто вважається батьком американських нафтових монополій кінця ХІХ ст.?
• Де вперше у світі зародилося індустріальне суспільство?
• Звідки ми можемо дізнатися про заснування та мету діяльності Лейбористської партії у Великій Британії?
• Чому вільна конкуренція порушувалася внаслідок утворення промислових монополій?
• Як уряди провідних держав захищали вітчизняне виробництво за допомогою політики протекціонізму?
• Який результат мало розгортання робітничого руху для становлення соціального реформізму?

3. Як ви розумієте поняття «індустріалізація», «картель», «колоніальна імперія», «монополія», «синдикат», «трест»? Визначте спільне та відмінне між формами монополій, називаючи ознаки і приклади.

Визначення термінів за підручником:

• Індустріалізація — виробництво техніки, машин та їх упровадження в економіку; перехід від аграрного до промислового господарювання.
• Монополія — виключне право; панування в певній галузі; виключне право особи, групи, держави на промисел, виробництво, торгівлю; об’єднання виробництва й капіталу з метою одержання максимальних прибутків та встановлення панування в певній галузі економіки.
• Картель — форма монополії, учасники якої укладають угоду про обсяги виробництва, рівень цін, поділ ринків збуту.
• Синдикат — форма монополії для отримання надприбутків способом централізованого збуту продукції.
• Трест — форма монополії, за якої підприємства втрачають виробничу, комерційну та правову самостійність і підпорядковуються єдиному управлінню.
• Колоніальна імперія — держава-імперія, яка володіє внутрішніми або зовнішніми колоніями і використовує їхні ресурси.

Спільне для всіх форм монополій: Об’єднання підприємств із метою одержання максимальних прибутків та панування на ринку.

Відмінне:

4. Проаналізуйте причини особливостей і відмінностей суспільно-політичного, економічного розвитку держав Європи й Америки.

Відмінності в темпах і формах розвитку держав визначалися такими чинниками:

• Рівень демократизації та політичний устрій: Велика Британія і США спиралися на сталі традиції парламентаризму, верховенство права та гнучкість законодавства, що дозволяло вирішувати кризи шляхом реформ і компромісів. Франція йшла до демократії через низку революцій та зміну режимів. У Німеччині вражаючі економічні успіхи поєднувалися з недемократичним військово-бюрократичним режимом кайзера і канцлера. У Східній Європі (Австро-Угорщина, Росія, Османська держава) зберігалися абсолютистські та напівсередньовічні порядки, які гальмували прогрес.
• Економічні підходи: У Німеччині та США застосовували протекціонізм (захисні мита для стимулювання національного виробництва), тоді як Велика Британія тривалий час дотримувалася політики вільної торгівлі (фритредерства).
• Наявність колоній та просторів: Велика Британія і Франція вивозили капітали у великі заморські володіння, перетворюючись на колоніальні імперії. США зосередили зусилля на освоєнні внутрішніх просторів і зміцненні впливу в Латинській Америці та басейні Тихого океану.

5. Схарактеризуйте причини, результати й наслідки індустріалізації, монополізації у провідних державах Європи та Америки.

• Причини: Розвиток важкої промисловості, будівництво залізниць і впровадження складних технологій вимагали колосальних фінансових вкладень. Дрібні підприємці не витримували конкуренції та витрат на нову техніку, що спонукало великих власників об’єднувати капітали задля підпорядкування галузей і гарантованого одержання надприбутків.
• Результати: Виникнення промислових гігантів, картелів, синдикатів і трестів; зосередження левової частки багатств у руках фінансової олігархії (Джон Рокфеллер, Джон Морган, Ендрю Карнеґі); перетворення індустріального виробництва на основу економіки провідних країн.
• Наслідки:
  • Економічні: Порушення принципів вільної ринкової конкуренції, диктат цін, штучне стримування технічних новинок монополістами, відтік капіталу в менш розвинені країни та колонії з дешевою робочою силою.
  • Суспільно-політичні: Зростання робітничого класу та загострення соціальних протистоянь; виокремлення середнього класу як опори громадянського суспільства; утворення профспілок і робітничих партій (Лейбористська партія у Великій Британії 1900 р.); початок доби державного реформізму й запровадження соціального законодавства.

6. Послуговуючись конструктором «Канва» чи іншим подібним, укладіть нетривале слайд-шоу, де відобразіть повсякдення сільського або міського мешканців; робітниці / робітника, власника підприємства, мільйонера; політика; підлітка (на вибір). Продемонструйте результати своєї роботи в класі.

Проєкт слайд-шоу в Canva на тему: «Повсякдення індустріальної доби: контрасти фабричного робітника та промислового магната»:

• Слайд 1: Заголовок — «Два світи індустріального суспільства на зламі ХІХ–ХХ ст.». (Зображення: димарі заводського району Лондона поруч із фешенебельним палацом підприємця).
• Слайд 2: «Ранок робітника» — Підйом на світанку за гудком фабрики, швидкий сніданок у тісній орендованій кімнаті робітничого кварталу, піша хода на зміну серед сотень таких самих трударів.
• Слайд 3: «Ранок магната» — Пробудження у просторому міському маєтку, сніданок за читанням свіжої преси, аналіз котирувань на біржі та поїздка до офісу компанії в особистому екіпажі.
• Слайд 4: «Робочий день на заводі» — 12–14 годин монотонної фізичної праці біля верстата серед шуму, пилу й високої температури; сувора система штрафів за найменше запізнення та відсутність техніки безпеки.
• Слайд 5: «Робочий день у конторі тресту» — Проведення засідань правління, переговори з банкірами щодо багатомільйонних кредитів, розподіл ринків збуту та квот з іншими монополістами.
• Слайд 6: «Вечір і дозвілля робітника» — Повернення додому після виснажливої зміни, скромна вечеря; у вихідний день — участь у зборах професійної спілки та боротьба за скорочення робочого дня.
• Слайд 7: «Вечір і дозвілля магната» — Відвідування оперного театру, засідання в закритому джентльменському клубі або організація благодійного вечора для підтримки іміджу мецената.
• Слайд 8: Підсумок — «Висновки: Індустріальне суспільство принесло небачене багатство одиницям і водночас вимагало тяжкої праці мільйонів, що спричинило боротьбу робітництва за свої права та заклало основи соціальної держави».