§ 12. Франція

Зміст

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Згадайте хронологічні межі періоду Першої республіки у Франції. Чому вона припинила існування?

Період Першої республіки у Франції тривав упродовж 1792–1804 рр. (від проголошення республіки Національним конвентом 22 вересня 1792 р. до проголошення Франції імперією на чолі з Наполеоном І Бонапартом у 1804 р.).

Перша республіка припинила існування через загострення внутрішньополітичної боротьби, терор, кризу Директорії та прагнення суспільства й буржуазії до стабільності, порядку й захисту приватної власності за допомогою «сильної руки». Це призвело до встановлення консульства Наполеона Бонапарта в 1799 р. та подальшого проголошення Франції імперією.

2. Розгляньте карикатуру. Як ви вважаєте, чому в 1848 р. молода Французька республіка розмірковувала про самогубство?

Карикатура алегорично відображає тяжке становище Другої республіки, проголошеної в лютому 1848 р. Вона постала в умовах економічної кризи, зростання цін, безробіття та наслідків неврожаїв 1845–1847 рр. Республіканці, здобувши більшість в Установчих зборах, швидко розсварилися, не змогли задовольнити вимоги робітників і через пресу створили собі негативний образ. Жорстоке придушення червневого повстання та суспільне розчарування штовхали республіку до внутрішнього колапсу та відкривали шлях до відновлення авторитаризму й монархії.

3. Розгляньте портрет-колаж чотирьох Наполеонів. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, установіть тих, хто зображений на світлині. Які ролі вони відіграли в історії Франції?

На портреті-колажі зображено чотирьох представників династії Бонапартів:

• Наполеон І Бонапарт — засновник Першої імперії, полководець і державний діяч, автор Цивільного кодексу;
• Наполеон ІІ (герцог Рейхштадтський, син Наполеона І) — номінальний імператор («Орлятко»), який фактично не правив Францією;
• Наполеон ІІІ (Шарль Луї-Наполеон Бонапарт, небіж Наполеона І) — перший президент Другої республіки та імператор Другої імперії (1852–1870 рр.);
• Наполеон Ежен (принц імперії, син Наполеона ІІІ) — офіційний спадкоємець трону Другої імперії, який після 1870 р. жив в еміграції у Великій Британії.

4. У чому суперечність політики Наполеона ІІІ? Як це вплинуло на розвиток держави?

Суперечність політики Наполеона ІІІ полягала в поєднанні жорсткого авторитарного правління з поступовими ліберальними реформами й економічним піднесенням. На початку правління імператор одноосібно призначав Сенат, чиновників, мерів міст, обмежив пресу, а депутати мусили присягати йому на вірність. Водночас у 1860-х рр. було розширено повноваження парламенту, скасовано цензуру, запроваджено заборону праці у вихідні дні та зрівняно в судах свідчення робітників і підприємців.

В економіці держава вкрилася мережею залізниць, активно розбудовувалися фабрики й заводи. Проте зовнішньополітичний експансіонізм і войовничі амбіції призвели до прорахунків і військової поразки у франко-прусській війні 1870–1871 рр., що спричинило крах Другої імперії.

5. Розгляньте ілюстрації. Із ким уособлюється Франція на мапі-карикатурі Вільяма Гарві? Як розпізнати французьких та прусських солдатів на світлинах? Які технічні нововведення використовували суперники під час воєнних дій? Для чого могла знадобитися повітряна куля?

На мапі-карикатурі Вільяма Гарві Франція уособлена в образі войовничої жінки в античному шоломі з рушницею та багнетом, що підкреслює її готовність до збройної боротьби.

Французьких солдатів можна впізнати за характерними суконними кашкетами-кепі, довгими двобортними шинелями та світлими/червоними штанами. Прусські солдати вирізняються гостроверхими шкіряними шоломами з пікою (пікельхельмами) та темними мундирами.

Під час війни сторони активно використовували мережу залізниць для швидкої мобілізації й перекидання військ, далекобійну артилерію та польовий телеграф. Повітряна куля (як-от аеростат «Нептун») використовувалася для повітряної розвідки, спостереження за позиціями ворога та доставки пошти й депеш із блокованого й оточеного Парижа.

6. Згадайте з попередніх параграфів наслідки франко-прусської війни.

Наслідки франко-прусської війни 1870–1871 рр.:

• катастрофічна поразка французької армії біля Седана та взяття в полон імператора Наполеона ІІІ;
• повалення Другої імперії та проголошення Третьої республіки у Франції (4 вересня 1870 р.);
• втрата Францією розвинених промислових провінцій Ельзасу і частини Лотарингії;
• сплата Францією величезної контрибуції в розмірі 5 млрд франків;
• завершення об’єднання німецьких земель та урочисте проголошення 18 січня 1871 р. Німецької імперії у Версалі;
• наростання франко-німецьких суперечностей і поширення ідей реваншизму у Франції.

7. Розгляньте карикатуру «В оточенні». Яка на ній відображена держава? Кого символізують муха і павуки? Чому такий малюнок з’явився саме в середині березня 1872 р.?

На карикатурі відображено Францію. Муха в центрі павутини уособлює молоду Французьку республіку, яка опинилася в скрутному та безпорадному становищі. Павуки навколо символізують зовнішні та внутрішні загрози: кайзерівську Німеччину на чолі з Отто фон Бісмарком, що окупувала частину країни та вимагала контрибуції, а також ворожі республіці політичні сили (роялістів, бонапартистів).

Малюнок з’явився в середині березня 1872 р. до річниці початку повстання Паризької комуни (18 березня 1871 р.) та як нагадування про важкі наслідки поразки у війні.

8. Прочитайте витяги з декларації. Чи справедливі вимоги комунарів? Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся й розкажіть у класі, які рішення і вчинки комунарів сучасні французи оцінюють позитивно, а які — негативно.

Вимоги комунарів щодо утвердження республіканського ладу, виборності чиновників, повної гарантії свободи особи, совісті й праці, а також організації міської самооборони були справедливими та прогресивними для свого часу демократичними прагненнями.

Позитивно сучасні французи оцінюють соціальні ініціативи комунарів: захист прав найманих робітників, відокремлення церкви від держави, запровадження світської безкоштовної освіти та надання громадянських прав жінкам. Негативно оцінюються практика взяття заручників, позасудові розстріли опонентів, підпали й руйнування історичних будівель Парижа (зокрема Вандомської колони) та радикалізм, що розпалив громадянське кровопролиття.

9. Покажіть на мапі, що на форзаці, колонії Франції на початку ХХ ст.

Колоніальні володіння Франції на початку ХХ ст. включали:

• Північну, Західну та Екваторіальну Африку: Алжир, Туніс, протекторат над частиною Марокко, Сенегал, Французьку Гвінею, Французький Судан, Французьке Конго, а також острів Мадагаскар;
• Азію: території Французького Індокитаю (В’єтнам, Камбоджа, Лаос);
• Америку та Океанію: Французьку Гвіану, острови в Карибському морі та острови Тихого океану (зокрема Нову Каледонію).

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Виготовте чи намалюйте в зошиті ілюстровану стрічку часу, де відобразіть події: франко-прусської війни, проголошення ІІІ Республіки, Паризької комуни, біографії Жоржа Клемансо.

Хронологічна стрічка подій:

• 1841 р. — народження Жоржа Клемансо;
• 19 липня 1870 р. – 10 травня 1871 р. — франко-прусська війна;
• 2 вересня 1870 р. — катастрофа під Седаном, полон Наполеона ІІІ;
• 4 вересня 1870 р. — проголошення Третьої республіки у Франції;
• 18 березня – 28 травня 1871 р. — повстання та діяльність Паризької комуни;
• 10 травня 1871 р. — Франкфуртський мирний договір із Німеччиною;
• 1875 р. — ухвалення Конституції Третьої республіки;
• 1906–1909 рр., 1917–1920 рр. — перебування Жоржа Клемансо на посаді голови Ради міністрів (прем’єр-міністра) Франції;
• 1929 р. — смерть Жоржа Клемансо.

2. Поясніть, як ви розумієте поняття «експансіонізм», «колоніальна імперія». Послуговуючись мапою, доведіть, що ці поняття доречно вживати для характеристики Франції початку ХХ ст.

Експансіонізм — державна зовнішня політика, спрямована на поширення і зміцнення панування над іншими державами та регіонами [193].

Колоніальна імперія — держава-імперія, яка володіє внутрішніми або зовнішніми колоніями та використовує їхні природні й людські ресурси [193].

Докази для Франції: Франція на межі XIX–XX ст. проводила активний колоніальний наступ, захопивши 1883 р. Туніс, підкоривши великі території Північної, Західної та Центральної Африки, острів Мадагаскар, а також Індокитай та острови Тихого океану. До 1900 р. володіння Франції в Африці та Азії зросли майже у двадцятеро, що зробило Французьку Третю республіку другою за площею колоніальною імперією у світі після Великої Британії.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли відбулася битва під Седаном, яка визначила поразку Франції у війні з Пруссією?
• Що проголошувала декларація Паризької комуни від 19 квітня 1871 року?
• Хто очолив радикальних республіканців наприкінці ХІХ ст. та отримав прізвисько «Тигр»?
• Де 10 травня 1871 року було підписано мирний договір між Францією та Німецькою імперією?
• Звідки ми можемо дізнатися про інтерес французьких діячів кінця XVIII ст. до історії українського козацтва?
• Чому Наполеон ІІІ у липні 1870 року оголосив війну Пруссії?
• Як змінилися повноваження парламенту та свобода преси у Франції впродовж 1860-х років?
• Який результат мало ухвалення Конституції 1875 року для державного устрою Франції?

4. Послуговуючись різновидовими джерелами інформації, поясніть походження прізвиськ Жоржа Клемансо — «Тигр», «Повалювач міністерств». Дізнайтеся про його відвідини міста Буськ, що в сучасній Львівщині, та враження від побаченого.

Прізвисько «Тигр» Жорж Клемансо отримав за свій наполегливий, безкомпромісний бійцівський характер, жорсткий стиль політичної полеміки та рішучість у відстоюванні національних інтересів Франції.

Прізвисько «Повалювач міністерств» закріпилося за ним через те, що завдяки його нищівній критиці та опозиційним виступам у парламенті у відставку пішло кілька французьких урядів.

Наприкінці ХІХ ст. Жорж Клемансо відвідав Галичину, зокрема місто Буськ, разом зі своїм приятелем Моріцом Шепсом. У нарисах «Біля підніжжя Синаю» він зафіксував гнітючі враження від бідності, злиденного життя містян та убогості побуту єврейської громади краю під владою Австро-Угорщини.

5. Обговоріть у парах особливості суспільно-політичного розвитку Франції впродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Особливості суспільно-політичного розвитку Франції:

• чергування республіканських і монархічних форм правління: Друга республіка (1848–1852 рр.), Друга імперія Наполеона ІІІ (1852–1870 рр.), революційний спалах Паризької комуни (1871 р.) та утвердження Третьої республіки з Конституцією 1875 р.;
• поступова демократизація: повернення свобод друку й зборів, запровадження загального виборчого права для чоловіків, поява безкоштовної початкової освіти (зокрема для дівчат);
• боротьба між монархістами, поміркованими республіканцями та радикалами, часті міністерські кризи за умов багатопартійної системи;
• масштабна колоніальна експансія в Африці та Азії, яка вивела країну на друге місце серед колоніальних імперій світу.

6. Обговоріть у групах вплив франко-прусської війни на розвиток Франції.

Вплив франко-прусської війни 1870–1871 рр. на розвиток Франції був визначальним:

• крах режиму Наполеона ІІІ і остаточне падіння монархії з проголошенням Третьої республіки;
• загострення соціальної напруги, що вилилося в повстання Паризької комуни та його криваве придушення;
• відчутні економічні втрати через виплату 5 млрд франків контрибуції та відторгнення промислово розвинених провінцій Ельзасу і Лотарингії;
• народження ідеї національного «реваншу» та переорієнтація зовнішньої політики на пошук союзників (зокрема зближення з Росією та Великою Британією у складі Антанти) для протистояння Німеччині.