§29. Етапи державотворення в Середні віки

Зміст ГДЗ Історія: Україна і світ 7 клас Васильків 

Коли утворилися Візантійська імперія, Арабський халіфат?

Візантійська імперія утворилася в 395 році після поділу Римської імперії.

Арабський халіфат виник у VII столітті (632 рік).

Час існування Франкського королівства та імперії Карла Великого?

Франкська держава існувала з кінця V століття (486 рік).

Імперія Карла Великого існувала з 800 року (коронація Карла як імператора) до його смерті у 814 році. Після цього імперія почала розпадатися.

Як розумієте поняття “влада”, “представництво”?

Влада — це здатність і право керувати людьми або приймати рішення, які впливають на суспільство.

Представництво — це участь обраних або призначених осіб у прийнятті рішень від імені інших людей.

Чи знаєте ви про період “розпаду” великих держав?

Так, у X-XIII століттях у Європі тривав період політичної роздробленості. Наприклад, Франкська імперія розпалася на три королівства. Деякі держави, як Візантійська імперія, зберігали сильну владу правителя. В інших державах з’явилися представницькі органи – парламенти, де збиралися представники знаті, духовенства і городян (кортеси в Іспанії, парламент в Англії, Генеральні штати у Франції).

29.1. Як взаємодіяли правителі та піддані?

1. Порівняйте роль і можливості єдиновладних правителів держав раннього Середньовіччя.

Єдиновладні правителі раннього Середньовіччя мали різні можливості залежно від держави. У Візантійській імперії імператор володів абсолютною владою, його рішення були законом, і він контролював усі державні справи. У Франкському королівстві королі мали значно менший вплив, оскільки феодали часто не підкорялися їм, і королі не могли гарантувати мир та дотримання законів. В Арабському халіфаті халіфи також мали значну владу, але їхня влада поступово ослабла через внутрішні конфлікти та розпад халіфату на окремі частини.

2. Розташуйте ранньофеодальні держави, про які йдеться в підпараграфі 29.1, за часом виникнення, за тривалістю існування.

• Візантійська імперія: утворилася у 395 році, існувала до 1453 року (1058 років).
• Арабський халіфат: утворився у 632 році, розпався приблизно у 1258 році (626 років).
• Хозарський каганат: виник у VII столітті та існував до Х століття (приблизно 300 років).
• Франкська імперія: заснована у 486 році, розпалася у IX столітті після смерті Карла Великого.
• Русь-Україна: виникла у IX столітті, розпалася в XIII столітті після монгольського завоювання (близько 400 років).

3. Визначте особливості середньовічних імперій.

Середньовічні імперії характеризувалися централізованою владою монарха або імператора, який контролював великі території та різні народи. Вони часто поєднували місцеві традиції з римськими або східними практиками управління. Влада монарха могла бути сильною або слабкою залежно від здатності контролювати феодалів і забезпечувати мир. Імперії також часто стикалися з періодами політичної роздробленості через внутрішні конфлікти та боротьбу за владу між місцевими правителями.

29.2. Що таке політична роздробленість?

1. Визначте причини політичної роздробленості.

• Слабкість центральної влади: Королі не могли примирити й згуртувати феодалів, які часто ворогували між собою.
• Спадкова власність держави: Держава вважалася власністю королівської родини, що призводило до розділу земель між спадкоємцями.
• Культурні та регіональні відмінності: Поганий зв’язок між регіонами з різними культурними традиціями сприяв їх ізоляції та роздробленості.

2. Які особливості період роздробленості мав на Русі-Україні?

На Русі-Україні політична роздробленість була пов’язана з боротьбою між князями однієї родини — Рюриковичів. Родина Рюриковичів розрослася настільки швидко, що окремі гілки почали змагатися за першість, що спричинило внутрішні конфлікти. Кожен князь прагнув стати великим київським князем, що призводило до постійних конфліктів. Вплив удільних князів зростав, вони спиралися на боярство та міські еліти.

3. Які фактори сприяли поступовому зміцненню королівської влади?

Фактори зміцнення королівської влади включали:

• Підтримку королів з боку слабших феодалів, ремісників і купців, які шукали безпеки та стабільності.
• Надання містам прав на самоуправління в обмін на фінансову підтримку.
• Загальна втома від постійних воєн і бажання миру.

29.3. Представницькі та абсолютні монархії

1. Назвіть передумови виникнення представницьких органів. Які назви вони отримали?

Передумови виникнення представницьких органів були пов’язані з наступними факторами:

• Зростання ролі центральних судів.
• Підготовка юристів та чиновників у вищих навчальних закладах.
• Загальна втома від постійних воєн та насильства.
• Формування парламентів або представницьких органів, де інтереси громадян представляли обрані депутати.

Ці органи отримали різні назви залежно від країни:

• Кортеси в Іспанії.
• Парламент в Англії.
• Генеральні штати у Франції.
• Ландтаги у німецьких князівствах.
• Сейм у Польщі, Чехії та Угорщині.

2. Вкажіть органи влади в Русі-Україні.

У Русі-Україні основними органами влади були:

• Снеми – з’їзди князів для вирішення політичних питань.
• Віче – збори городян для обговорення місцевих справ.
• Бояри – були радниками князів і мали вплив на прийняття рішень.

3. Що зумовило перехід від етапу станово-представницьких монархій до абсолютних?

Перехід до абсолютних монархій був зумовлений кількома факторами:

• Ослаблення феодальної знаті через внутрішні війни: Після численних конфліктів між феодалами багато з них втратили силу і вплив.
• Зміцнення королівської влади через контроль над фінансами та військом: Королі почали більше покладатися на професійні війська та централізовану адміністрацію.
• Ослаблення парламентів: Представницькі органи втратили здатність протистояти королям через внутрішні конфлікти та втрату підтримки.

У результаті, коли феодали втратили свою силу, монархи змогли повернути собі всю владу, що призвело до формування абсолютних монархій у більшості країн Західної Європи наприкінці XV — початку XVI століття.

1. Вправа «Реконструкція». Організуйте в класі уявне зібрання одного з колективних органів влади Русі: віче, снем, князівська рада, боярська рада. Визначте, які питання на них могли обговорювати

Для організації уявного зібрання одного з колективних органів влади Русі можна обрати будь-який із зазначених органів. Ось приклади можливих питань для обговорення на кожному з них:

Віче (загальні збори городян):

• Обговорення військової загрози та організація оборони міста.
• Вирішення питань про сплату данини або податків.
• Обговорення нових законів, судових справ.

Снем (з’їзд князів):

• Розподіл земель між князями.
• Укладання союзів або мирних угод між князівствами.
• Обговорення спільної боротьби проти зовнішніх ворогів (наприклад, половців або монголів).

Князівська рада:

• Обговорювали стратегію правління, питання внутрішньої та зовнішньої політики, військові справи, фінанси, управління землями.
• Вирішення питань про адміністрацію, оподаткування, судочинство, землеволодіння.
• Обговорення союзів, договорів, воєнних кампаній, торгівельних відносин.

Боярська рада:

• Обговорення воєнної стратегії, захисту земель, підготовки до воєнних походів.
• Розгляд питань про розподіл земель, оренду, податки, права на землеволодіння.
• Вирішення конфліктів між боярами, обговорення місцевих законів та звичаїв.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:

• Коли відбулося розпадання Франкської імперії?
• Що таке політична роздробленість?
• Хто мав владу в Хозарському каганаті?
• Де відбувалися зібрання віча в Русі-Україні?
• Звідки ми можемо дізнатися про становлення станово-представницьких монархій у Європі?
• Чому королі середньовічної Європи не могли забезпечити мир у своїх державах?
• Як впливала політична роздробленість на розвиток держав?
• Який результат мала боротьба між князями Рюриковичами на Русі?

2. Які повноваження мали середньовічні станово-представницькі органи?

Середньовічні станово-представницькі органи мали обмежені повноваження. Вони:

• Обговорення державних справ і запропонованих королем порядків
• Могли обмежувати одноосібну владу монарха, але зазвичай дбали про інтереси певних станів (феодалів, духівництва, городян), а не всієї держави.

3. Складіть схему «Етапи державотворення в Середні віки».

1. Ранньофеодальні монархії: Влада належить одному правителю (королю, князю, імператору), слабкий контроль над феодалами.
2. Політична роздробленість: Держава розпадається на менші незалежні або напівзалежні володіння.
3. Станово-представницькі монархії: Формуються представницькі органи (парламент, кортеси, Генеральні штати), які обмежують владу монарха.
4. Абсолютні монархії: Монархи поступово відновлюють свою владу і зменшують вплив представницьких органів.

4. Поміркуйте, що було спільним, а що відмінним в історії середньовічних держав Європи в період політичної роздробленості.

Спільне:

• У більшості європейських держав політична роздробленість була викликана слабкістю центральної влади та конфліктами між феодалами.
• Держави розпадалися на окремі володіння, які слабо підпорядковувалися королю.
• Феодали боролися за владу та землі, що призводило до постійних воєн і конфліктів.

Відмінне:

• У Західній Європі (Франція, Німеччина) основною причиною було слабке підпорядкування феодалів королівській владі
• На Русі політична роздробленість була зумовлена боротьбою між князями одного роду (Рюриковичів).
• У деяких країнах роздробленість тривала довше (Італія, Німеччина), тоді як інші змогли швидше об’єднатися (Франція, Англія).

5. Вправа «Глосарій». Укладіть короткий словник термінів до цієї теми.

• Монархія — форма правління, за якої найвища влада належить одній особі (монарху).
• Віче — народні збори в містах Русі, де вирішувалися важливі питання громади.
• Снем — з’їзд князів у Русі для обговорення політичних і військових питань.
• Боярська рада — рада знатних бояр, які допомагали князю в управлінні державою.
• Політична роздробленість — поділ держави на окремі незалежні або напівзалежні володіння.
• Станово-представницька монархія — держава, де монарх здійснює владу за допомогою зборів представників від певних станів суспільства.
• Абсолютна монархія — форма правління, за якої вся влада зосереджена в руках монарха без обмежень з боку представницьких органів.

6. Вправа «Дослідник». Дізнайтеся з додаткових джерел, які традиції діяльності станово-представницьких органів, що зародилися в Середньовіччі, існують у наші дні.

Традиції діяльності станово-представницьких органів, що зародилися в Середньовіччі, продовжують існувати в сучасних парламентах багатьох країн. Ось кілька ключових традицій:

1. Парламентаризм: Середньовічні станово-представницькі органи, такі як англійський парламент, іспанські кортеси та французькі Генеральні штати, стали основою для сучасних парламентів. Ці установи початково представляли інтереси різних станів суспільства (духовенства, феодалів і городян), а зараз вони еволюціонували у загальнонаціональні представницькі органи, де представлені всі верстви населення через вибори.
2. Обмеження влади монарха: У середньовічних державах станово-представницькі органи часто обмежували владу монарха, контролюючи ухвалення законів та важливих рішень. Ця традиція продовжується сьогодні в багатьох конституційних монархіях (наприклад, у Великобританії), де парламент має значний вплив на політику країни.
3. Представництво різних верств суспільства: У середньовіччі станово-представницькі органи складалися з представників різних станів (духовенство, феодали, городяни). Сучасні парламенти продовжують цю традицію через представництво різних політичних партій та груп інтересів у демократичних виборах.

Таким чином, багато елементів сучасної демократії та парламентаризму мають свої корені в середньовічній системі станово-представницьких органів влади.