§19. Китай за часів династії Сун. Імперія Чингісхана. Династія Юань. Делійський султанат

У Ранньому середньовіччі Китай досяг значних успіхів у сільському господарстві, торгівлі та ремеслах. Було винайдено порох, книгодрукування, паперові гроші. Китай також став важливим центром виробництва шовку та порцеляни.

3. Що було характерно для розвитку Індії “раджпутського періоду”?

Для «раджпутського періоду» Індії характерним було поєднання культур півночі й півдня, розвиток індуїзму і буддизму, а також досягнення в медицині та архітектурі. З’явилися численні храми, вирізані у скелях, і розвивалася література на санскриті.

4. Чому Велика Китайська стіна не змогла перешкодити нападам кочівників на Китай?

Велика Китайська стіна не змогла повністю захистити Китай через те, що її можна було обійти або прорвати на слабко захищених ділянках. Крім того, кочівники часто нападали тоді, коли влада в країні була ослаблена внутрішніми проблемами.

1. Китай за часів династії Сун

Які винаходи були зроблені в Китаї за часів династії Сун?

За часів династії Сун (960—1279 рр.) було зроблено кілька важливих винаходів, серед яких:

Порох: використовувався як у військовій справі, так і для феєрверків.
Книгодрукування: удосконалено технологію друку, що сприяло поширенню знань.
Паперові гроші: вперше в історії з’явилися асигнації — паперові гроші.
Військові винаходи: метальні пристрої, посудини із запалювальною сумішшю, рухомі башти з таранами, перші гармати.

2. Чингісхан. Утворення Монгольської імперії

Як була створена імперія Чингісхана?

Імперія Чингісхана була створена завдяки об’єднанню монгольських племен під його владою. Спочатку Чингісхан (Темуджин) здобув підтримку серед монгольської знаті, а потім почав завойовувати сусідні племена та народи. Він використовував тактику швидких нападів, військову дисципліну та ефективну організацію армії. Після об’єднання монголів він розпочав масштабні завоювання, які привели до створення найбільшої за територією імперії в історії.

Працюємо з джерелом. Історик ХІІІ ст. Ібн ал-Асир про монгольську навалу

1. Яким було ставлення автора до монголів?

Ібн ал-Асир мав негативне ставлення до монголів. Він описував їх як зло, яке поширювалося по всьому світу, порівнюючи їхні дії з руйнівною стихією, що несла смерть і спустошення.

2. На яких наслідках походів він наголошував?

Ібн ал-Асир наголошував на масштабних руйнуваннях і масових вбивствах, які чинили монголи. Він підкреслював, що в місцях, де монголи зустрічали опір, населення майже повністю знищувалося, залишалося лише кілька людей із сотень тисяч.

Які держави знищив Чингісхан?

Чингісхан знищив кілька держав під час своїх завойовницьких походів:

1207 – Держава Сі Ся.
1218 – Держава Цзінь
Держава Хорезмшахів: після захоплення Самарканда і Бухари в 1220 році, монголи знищили цю державу.
Наймани, Киргизи, Меркіти, Кереїти, Татари: численні кочові племена, які були підкорені та в деяких випадках знищені монголами під час об’єднання під владою Чингісхана.
Караханідська держава: також була знищена монголами.

3. Завоювання наступників Чингісхана

Які землі були завойовані монголами після смерті Чингісхана?

Після смерті Чингісхана в 1227 році його наступники продовжили завоювання:

Північний Китай: Угедей, третій син Чингісхана, завершив завоювання Північного Китаю в 1234 році.
Русь та Центрально-Східна Європа: У 1236 році монголи під проводом Бату-хана (Батия) розпочали Великий Західний похід, завоювавши Волзьку Булгарію, угро-фінські племена, руські князівства (зокрема Рязань, Володимиро-Суздальське князівство, Чернігівське і Переяславське князівства, Київ), наступними стали землі Галицько-Волинського князівства, а також землі погромили інші держави Центрально-Східної Європи, дійшли до узбережжя Адріатичного моря.
У 1258 році монголи під командуванням Хулагу захопили Багдад і знищили Арабський халіфат.

Працюємо в парах. Метод «Два — чотири — усі разом». Порівняйте завоювання Чингісхана та його наступників.

Завоювання Чингісхана:
- Чингісхан (Темуджин) об’єднав монгольські племена і створив основи Монгольської імперії.
- Він підкорив Північний Китай, Середню Азію, Хорезм та інші території.
- Його завоювання відзначалися жорстокістю, масовими вбивствами та руйнуванням міст, як-от Бухара і Самарканд.
- Основна мета — розширення територій та контроль над торговими шляхами.
Завоювання наступників Чингісхана:
- Після смерті Чингісхана його сини та онуки продовжили завоювання.
- Угедей остаточно підкорив Північний Китай (1234 р.) і розпочав війну з Південною Сун.
- Бату-хан здійснив Великий Західний похід (1236—1242 рр.), підкоривши руські князівства, Волзьку Булгарію, а також землі Центрально-Східної Європи.
- Хулагу захопив Багдад у 1258 році, знищивши Арабський халіфат.
- Завоювання наступників охоплювали більші території, але часто були спрямовані на підтримку контролю над уже завойованими землями.

Висновок: Завоювання Чингісхана мали на меті створення імперії та підкорення нових земель, тоді як його наступники зосередилися на розширенні й зміцненні контролю над величезними територіями, що вже були частиною імперії.

4. Китай за часів династії Юань

Якою була головна мета правління монголів у Китаї?

Головною метою правління монголів у Китаї було отримання якомога більше податків і ресурсів з підкорених територій. Вони не прагнули розвивати Китай, а зосереджувалися на економічній експлуатації, зокрема через збільшення податків і повинностей для населення.

Працюємо з джерелом. Із «Книги про різноманітність світу» Марко Поло (кінець XIII ст.)

1. Висловіть припущення, що в повідомленні Марко Поло могло вражати уяву європейців.

Європейців могло вразити кілька аспектів описаного міста:

Розвинена інфраструктура: вибруковані каменем і цеглою вулиці, що робило пересування містом зручним, а також велика кількість лазень (близько 4 тисяч).
Масштаби ремесел і виробництва: наявність 12 ремесел, кожне з яких мало 12 тисяч будинків, де працювали ремісники та робітники.
Багатство і торгівля: безліч багатих купців і жвава торгівля.
Паперові гроші: європейці ще не використовували паперові гроші, тому це могло здатися дивовижним нововведенням.

2. Завдяки чому Китай досяг таких здобутків?

Китай досяг таких здобутків завдяки:

Розвиненій економіці та ремеслам, зокрема виробництву шовку й обладунків.
Стабільній соціальній структурі, де кожен продовжував батьківське ремесло, що сприяло розвитку спеціалізації.
Налагодженій торгівлі, яка дозволяла містам процвітати.
Технологічним досягненням, таким як паперові гроші та добре організована міська інфраструктура.

Працюємо в парах. Обговоріть і поясніть, чому монголи не змогли ефективно управляти Китаєм

Монголи вважали себе вищими за китайців і поводилися як загарбники, що викликало опір серед населення.
Монголи зосередилися на отриманні податків і ресурсів, не дбаючи про розвиток країни. Вони збільшили податковий тиск і ввели нові повинності, що призвело до зубожіння селянства та занепаду сільського господарства.
Монголи не підтримували іригаційні системи, що були життєво важливими для сільського господарства Китаю, що призвело до погіршення умов життя.
Політика монголів викликала загальне обурення серед населення. Часті повстання, такі як повстання червоних пов’язок (1351—1368 рр.), зрештою призвели до падіння монгольської династії Юань.

5. Делійський султанат

Коли і як виник Делійський султанат?

Делійський султанат виник у 1206 році, коли намісник Кутб-уд-дін Айбек відокремився від Газні й заснував самостійну державу на півночі Індії з центром у місті Делі. Ця держава отримала назву Делійський султанат. Мусульмани почали захоплювати північні області Індії ще в XII столітті, а згодом, до початку XIV століття, султанат поширив свою владу майже на весь півострів Індостан.

Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, як мусульманам вдалося підкорити Індію

Мусульманські завойовники, зокрема Махмуд Газневі, здійснювали численні грабіжницькі походи до Індії, що дозволило їм накопичити багатства і ресурси для подальших завоювань.
Використання внутрішніх розбіжностей: У XII ст. на території Індостану не існувало сильної державної влади, що сприяло мусульманським завойовникам у їхньому просуванні, оскільки вони могли обіграти міжусобні конфлікти між індійськими князівствами.
Заснування самостійної держави на півночі Індії з центром у Делі у 1206 р. намісником Кутб-уд-дін Айбеком стало початком формування Делійського султанату, який швидко збільшував свою територію.
Мусульмани не відразу змінили культуру та релігію Індії, але з часом їхній вплив на архітектуру, літературу і мистецтво став значним, що сприяло їхньому утвердженню на півострові.
Захоплення земель і ресурсів дозволило мусульманам отримувати податки, що підтримувало їхню владу і фінансувало подальші завоювання.

Таким чином, мусульманам вдалося підкорити Індію завдяки поєднанню військової сили, внутрішньополітичної ситуації в Індії, економічної експлуатації місцевого населення.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО

Процес створення Монгольської імперії:

У 1206 році на курултаї монгольські племена обрали Темуджина (Темучина), який став Чингісханом, великим ханом. Він об’єднав монгольські племена, впровадивши “Ясу Чингісхана” — збірник законів, що узаконив загарбницькі війни як спосіб життя, а також поділив суспільство на тумени для військової організації. Завдяки суворій дисципліні, ефективному озброєнню та воєнному таланту Чингісхана та його полководців, монголи здійснили численні успішні завоювання, що призвело до створення найбільшої за територією імперії в історії.

Наслідки монгольських завоювань:

Монгольські завоювання мали суперечливі наслідки. З одного боку, вони призвели до загибелі мільйонів людей, руйнувань міст і знищення цілих держав. З іншого боку, монголи створили мережу доріг, яка з’єднала різні регіони Азії, що сприяло розвитку торгівлі, поширенню технологій та ідей, а також культурному обміну. Монголи не втручалися в релігійні вірування населення підкорених земель, дозволяючи сповідувати будь-яку релігію.

Особливості правління династії Юань у Китаї:

Після завоювання Китаю у 1279 році, хан Хубілай став китайським імператором династії Юань. Монголи залишили китайську систему устрою суспільства, але посилили податковий тиск, експлуатуючи країну для отримання якомога більше податків. Вони не думали про розвиток Китаю, зосереджуючись на економічній експлуатації, що призвело до зубожіння селянства та занепаду інфраструктури. Хоча монголи запозичили китайську культуру, вони вважали себе вищими за китайців і поводилися як загарбники.

Етапи розвитку Делійського султанату:

Делійський султанат виник у 1206 році після відокремлення Кутб-уд-діна Айбека від Газні. Султанат швидко розширився на більшу частину Індостану, досягнувши найбільшого розквіту за правління Мухаммеда Туглака (1325—1351 рр.), але згодом почав занепадати через внутрішні проблеми та зовнішні загрози.

Запитання і завдання

Знаємо

1. У якому році Темучин був проголошений Чингісханом?

Б 1206 р.

2. Яку назву мала монгольська династія, що правила в Китаї?

Монгольська династія, що правила в Китаї, називалася Юань.

3. Складіть із наведених літер назву столиці Монгольської імперії.

Назва столиці — Каракорум (літери: А О К У К Р М А Р).

Аналізуємо і пояснюємо

4. Наведіть факти, які підтверджують, що монголи створили одну з найбільших імперій.

Монголи підкорили величезні території Євразії, включаючи Китай, Середню Азію, Русь. Їхня імперія простягалася від Тихого океану до Східної Європи і була найбільшою за територією в історії.

5. Як ви вважаєте, у внутрішній політиці Чингісхан діяв як жорсткий правитель? Чому він вдавався до таких дій?

Так, Чингісхан діяв як жорсткий правитель у внутрішній політиці. Він запровадив суворі закони та дисципліну, що були закріплені в його збірнику законів — «Ясі Чингісхана». Жорстокість була необхідною для утримання влади та забезпечення єдності серед різних монгольських племен. Наприклад, у війську існувала система колективної відповідальності: якщо один воїн тікав з поля бою, покаранню підлягав увесь десяток, до якого він належав. Це сприяло підтриманню суворої дисципліни та ефективності армії.

6. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що після смерті Чингісхана межі його імперії продовжували розширюватися? Поясніть свою відповідь.

Так, після смерті Чингісхана його наступники продовжували розширювати імперію. Наприклад,

Так, погоджуюся:

Угедей остаточно підкорив Північний Китай і розпочав війну з Південною Сун.
У 1236 році монголи під командуванням Бату-хана розпочали Великий Західний похід, підкоривши Волзьку Булгарію, розгромили половців, руські князівства.
У 1258 році монголи під командуванням Хулагу захопили Багдад і знищили Арабський халіфат, а також поширили свою владу на територію Ірану.

Ці завоювання свідчать про те, що імперія продовжувала розширюватися після смерті Чингісхана.

7. Порівняйте політику імператорів китайських династій Сун і Юань. Укажіть основну відмінність.

Основна відмінність — династія Сун сприяла розвитку Китаю, тоді як монголи династії Юань експлуатували його ресурси.

Династія Сун: Прагнула розвивати економіку та культуру, підтримувала зрошувальні роботи, надання позик селянству, встановлення твердих цін на товари, а також мала на озброєнні метальні пристрої, посудини із запалювальною сумішшю, рухомі башти з таранами, перші гармати.
Династія Юань: Зосереджувалася на експлуатації ресурсів через високі податки та повинності, не підтримувала іригаційну систему, а також зберегла китайську адміністративну систему, але найвищі посади займали монголи.

8. Позитивні й негативні наслідки монгольського панування в Китаї

Позитивні наслідки:

Розвиток торгівлі: Монголи сприяли розвитку торгівлі на Великому шовковому шляху, що об’єднало Китай з іншими частинами імперії та Євразією.
Культурний обмін: Монгольське панування сприяло культурному обміну між різними народами, що призвело до поширення технологій, ідей та знань.
Адміністративні реформи: Монголи зберегли частину китайської адміністративної системи, що допомогло підтримувати порядок у країні.

Негативні наслідки:

Людські втрати та руйнування: Монгольська навала призвела до значних людських жертв і руйнувань культурних надбань.
Економічна експлуатація: Монголи збільшили податки та повинності для населення, що призвело до зубожіння селянства і занепаду сільського господарства.
Нехтування інфраструктурою: Іригаційні системи, які були важливими для сільського господарства Китаю, не підтримувалися належним чином, що призвело до економічних проблем.
Соціальні заворушення: Жорстка політика монголів викликала незадоволення серед китайського населення, що призвело до численних повстань, таких як повстання червоних пов’язок.

9. Чому Делійський султанат не зумів утримати під своєю владою завойовані території?

Делійський султанат не зумів утримати завойовані території через кілька причин:

Внутрішні проблеми: Завойовницька політика Мухаммеда Туглака підірвала внутрішню могутність держави, що призвело до її поступового розпаду.
Зовнішні загрози: Делійському султанату доводилося відбивати вторгнення сусідів, особливо монголів, що послаблювало його позиції.

10. Чи існує взаємозв’язок між територіальним зростанням держави та її ресурсами? Поясніть свою відповідь на прикладі Делійського султанату.

Так, існує взаємозв’язок між територіальним зростанням держави та її ресурсами. Приклад Делійського султанату демонструє це наступним чином:

Початкове зростання: У період найбільшого розквіту, за правління Мухаммеда Туглака, Делійський султанат мав величезні територіальні надбання, що забезпечувало йому доступ до великої кількості ресурсів, включаючи людські та природні.
Проблеми з управлінням: Однак, з часом, зростання території призвело до проблем із управлінням, оскільки центральна влада не могла ефективно контролювати віддалені регіони, що призвело до втрати ресурсів та територій.
Зовнішні загрози та внутрішні проблеми: Вторгнення монголів та внутрішні конфлікти послабили державу, зменшивши її здатність утримувати завойовані території та використовувати їхні ресурси.

Таким чином, територіальне зростання може забезпечити більші ресурси, але без ефективного управління та захисту від зовнішніх загроз, це може призвести до втрати контролю та над ресурсами, і над територією.

Застосовуємо і творимо

11. Простежте за картою територіальні зміни:

Монгольська імперія (с. 139):

На карті (с. 139) видно, що Монгольська імперія значно розширилася після об’єднання племен під владою Чингісхана в 1206 році. До моменту його смерті у 1227 році імперія включала Північний Китай, Середню Азію, Південний Кавказ. Його наступники продовжили завоювання, і до кінця XIII століття імперія охоплювала більшу частину Євразії.

Делійський султанат (с. 56):

На карті (с. 56) видно, що Делійський султанат виник у 1206 році і поступово розширив свої території, досягнувши найбільшого розміру за правління Мухаммеда Туглака (1325—1351 рр.). Однак після цього султанат почав втрачати контроль над завойованими землями через внутрішні проблеми та зовнішні загрози.

12. Розв’яжіть хронологічні задачі за допомогою «лінії часу».

Розташуйте у хронологічній послідовності події правління Чингісхана:

1206 рік: Темуджин об’єднав монгольські племена і став Чингісханом.
1207 рік: Початок завоювання Сі Ся.
1209 рік: Підкорення тангутського царства.
1211 рік: Початок завоювання Північного Китаю.
1213 рік: Підкорення провінцій Хебей і Шаньдун, а також Ляодунського півострова.
1215 рік: Завоювання Чжунду (Пекін).
1221 рік: Захоплення Ургенча, столиці Хорезму.
1222 рік: Переслідування Мухаммеда, війська татар обійшли з півдня Каспійське море і вторглися до Азербайджану та Грузії.
1223 рік: Битва на річці Калка, перша зіткнення Русі з Монгольською імперією.
1225 рік: Завершення завоювання Середньої Азії.

Обчисліть, коли відзначали тисячоліття існування Монгольської держави:

Якщо Монгольська держава була створена в 1206 році, то тисячоліття від його заснування випадає на 2206 рік.

14. Працюємо в парах. За додатковими джерелами підготуйте розповідь за темою «Боротьба китайців проти монгольського поневолення».

Боротьба китайців проти монгольського поневолення розпочалася після завоювання Китаю монголами у XIII столітті. У 1279 році монголи завершили підкорення країни, заснувавши династію Юань, яка правила до 1368 року. Монгольське панування мало двоякі наслідки для Китаю: з одного боку, воно призвело до значних руйнувань і людських втрат, з іншого — Китай був втягнутий у світову торгівлю, що сприяло економічному піднесенню.

Монголи перейняли китайську систему управління, але продовжували ставити себе вище за місцеве населення, що викликало загальне невдоволення. Вони обкладали китайців важкими податками та обмежували їхні права на державні посади. Монголи зосередилися на отриманні податків і ресурсів, не дбаючи про розвиток країни. Вони збільшили податковий тиск і ввели нові повинності, що призвело до зубожіння селянства та занепаду сільського господарства. Це призвело до численних народних повстань, найвідоміше з яких — повстання «Червоних пов’язок» у середині XIV століття.

1351 року в долині Хуанхе почалося повстання Червоних пов’язок, яке стало масштабним рухом проти монгольського панування. Селянські бунти, що очолилися релігійними організаціями, зокрема Товариствами Білого лотоса, швидко розросталися, охоплюючи все більше регіонів. Переможцем у цій боротьбі став Чжу Юаньчжан, який спочатку зміцнився в Нанкіні, а згодом захопив монгольську столицю Даду. У 1368 році Чжу Юаньчжан здобув перемогу над монголами та заснував нову династію Мін. Це поклало край монгольському пануванню в Китаї. Після цього китайці відновили традиційну систему управління, розвивали ремесла та зміцнювали економіку.

Чжу Юаньчжан, засновник династії Мін, відновив традиційну китайську систему управління, встановив нормальні ставки податків та сприяв розвитку ремесел і відновленню міст. Династія Мін також активно займалася зовнішньою політикою, розширюючи кордони Китаю до Тибету та Індокитаю, а також організовуючи далекі воєнні експедиції.

Таким чином, боротьба китайців проти монгольського поневолення завершилася поваленням династії Юань та встановленням династії Мін, що стало початком нової епохи в історії Китаю, відзначеної відродженням традиційної китайської культури та економічним піднесенням.