§17. Друга російсько-українська війна

Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська

1. Зовнішня політика Директорії

1. Якими були зовнішньополітичні орієнтири керівників Директорії?

Зовнішньополітичні орієнтири керівників Директорії були неоднозначними. Більшість, очолювана Володимиром Винниченком, підтримувала союз із Росією проти Антанти, тоді як прихильники Симона Петлюри наполягали на антибільшовицькому союзі з країнами Антанти.

2. Коли та чому почалася друга війна більшовицької Росії з УНР?

16 січня 1919 року УНР оголосила війну більшовицькій Росії після того, як та анулювала Берестейський мир і розпочала наступ на територію України. Переговори про мир у грудні 1918 року виявилися безрезультатними.

3. Стисло охарактеризуйте відносини Директорії із країнами Антанти.

Директорія вела переговори з Антантою, сподіваючись на її підтримку у протидії російській агресії. Проте країни Антанти орієнтувалися на білогвардійську Росію та Польщу, вважали лідерів УНР соціалістами й вимагали їх усунення. Досягнуту угоду про спільні дії проти більшовиків реалізувати не вдалося.

2. Формування державної системи УСРР/УССР. Політика «воєнного комунізму»

1. Назвіть причини впровадження політики «воєнного комунізму».

Політика «воєнного комунізму» була впроваджена через необхідність мобілізації ресурсів для підтримки більшовицької влади під час громадянської війни. Це включало націоналізацію промисловості, примусове вилучення продовольства у селян і централізацію управління економікою.

2. Визначте сутність «воєнного комунізму».

«Воєнний комунізм» передбачав ліквідацію приватної торгівлі, націоналізацію промисловості, централізоване управління ресурсами, примусове вилучення продовольства та часткове припинення грошових відносин. Це була спроба встановити контроль над економікою для забезпечення армії та міст.

3. Які наслідки політики «воєнного комунізму» на селі?

Наслідками політики «воєнного комунізму» на селі стали:

• Заборона оренди землі та використання найманої праці
• Примусове вилучення запасів зерна та інших продуктів у селян за низькими державними цінами (продрозкладка)
• Заборона ринкової торгівлі продовольством
• Створення «продовольчих загонів» для конфіскації продовольства у селян
• Мізерні обсяги зібраного зерна попри величезний апарат примусу
• Перетворення обміну між містом і селом на криваву битву за хліб

Загалом політика «воєнного комунізму» призвела до господарської розрухи на селі та формування адміністративно-командних методів управління економікою.

Мовою джерела

1. Опираючись на документ, визначте сутність більшовизму.

Сутність більшовизму полягає у встановленні диктатури пролетаріату, яка не обмежена законами й спирається на насильство. Більшовики прагнули створити інтернаціональну культуру, яка б об’єднала робітників усіх націй у боротьбі проти капіталізму, вважаючи це шляхом до вирішення національного питання.

1. У чому автор документа вбачає місію більшовиків?

Автор вбачає місію більшовиків у безкомпромісній боротьбі проти ворогів революції, навіть шляхом масового знищення потенційних противників. Це включає фізичне знищення всіх класів і груп населення, які можуть загрожувати владі більшовиків, зокрема інтелігенції та спеціалістів.

3. Антибільшовицький рух. Червоний терор

1. Назвіть причини антибільшовицького повстанського руху.

Антибільшовицький повстанський рух був викликаний незадоволенням політикою «воєнного комунізму», яка включала примусове вилучення продовольства у селян, націоналізацію промисловості та скасування приватної торгівлі. Ці заходи викликали економічний хаос і голод, що спричинило масове невдоволення серед селян і робітників.

2. Назвіть райони наймасовіших виступів селян. Хто їх очолив?

Наймасовіші виступи селян відбулися в районах Катеринослава, Полтави, Миколаєва, Черкас та півдня Київщини. Повстання очолювали Никифор Григор’єв і Данило Терпило (отаман Зелений), а також брати Василь, Петро та Олекса Чучупаки в Холодноярській республіці.

3. Визначте сутність політики «червоного терору».

Політика «червоного терору» полягала у жорстокому придушенні будь-якого опору більшовицькій владі шляхом масових репресій і страт. Людей карали за належність до «експлуататорських класів» або за висловлювання проти радянської влади без необхідності доказів їхньої вини. Це свідчило про слабкість режиму та відсутність підтримки з боку населення.

Підсумуйте свої знання

2. Поясніть значення понять:

• Рада Народних Комісарів: Це виконавчий орган радянської влади, який діяв як уряд у радянських республіках, зокрема в Українській Соціалістичній Радянській Республіці (УСРР). Очолював його Християн Раковський з січня 1919 року
• Ревкоми: Революційні комітети, які виконували функції місцевих органів влади під час революції. Вони були тимчасовими органами, що забезпечували контроль більшовиків на місцях
• Комітети бідноти (комбіди): Органи, створені для підтримки більшовицької влади на селі. Вони займалися розподілом землі та продовольства, а також контролем за виконанням політики «воєнного комунізму»
• «Воєнний комунізм»: Це соціально-економічна політика більшовиків, яка включала націоналізацію промисловості, примусове вилучення продовольства у селян (продрозкладка), заборону приватної торгівлі та перехід до централізованого управління економікою
• «Червоний терор»: Політика масових репресій і страт, спрямована проти ворогів радянської влади. Вона включала арешти та страти без суду за підозрою у контрреволюційній діяльності або належності до «експлуататорських класів»

3. Підготуйте історичну довідку на тему: «Зміст, методи, наслідки «воєнного комунізму».

Зміст:

Політика «воєнного комунізму» була спрямована на мобілізацію всіх ресурсів для підтримки більшовицької влади під час громадянської війни. Вона включала націоналізацію промисловості, примусове вилучення продовольства у селян (продрозкладка), заборону приватної торгівлі та перехід до централізованого управління економікою.

Методи:

Основними методами впровадження політики були жорстка централізація управління, створення продовольчих загонів для реквізиції продовольства, конфіскація приватної власності та застосування «червоного терору» для придушення опозиції.

Наслідки:

Політика «воєнного комунізму» призвела до економічної кризи, падіння виробництва, інфляції та погіршення умов життя населення. Вона викликала значний опір серед селян і робітників, що сприяло розгортанню повстанського руху проти більшовицької влади. Це також призвело до голоду 1921-1923 років і зростання соціальної напруги в суспільстві.

4. Заповніть таблицю «Антибільшовицький рух у 1919 році в Україні».