Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак
Пригадайте. Яким було становище Русі за правління перших князів? Якою була територія Русі за правління князя Святослава? Як він загинув?
Становище Русі за правління перших князів характеризувалося збиранням данини й торгівлею. Київ став центром могутньої держави, об’єднуючи північні та південні слов’янські племена. Перші князі прагнули багатства і зміцнення влади через військові походи та торгівлю.
За князя Святослава територія Русі значно розширилася. Він приєднав землі в’ятичів і розгромив Хозарський каганат, Волзьку Булгарію. Святослав також здійснював походи на Балкани, розширюючи вплив Київської Русі від Балтійського до Каспійського моря.
Святослав загинув у 972 році, потрапивши в засідку печенігів на Дніпрі, яку організував хан Куря. Печеніги вбили Святослава, а його голову використали для виготовлення чаші.
Діємо: практичні завдання
Що нового ви дізналися про князя Володимира Великого? Скориставшись отриманими знаннями, створіть сторінку князя Володимира у соціальній мережі (Фейсбук, Інстаграм або Твіттер).
Що нового ви дізналися про князя Володимира Великого?
Князь Володимир Великий був сином Святослава і Малуші, виховувався як княжич у Києві, хоча його батько часто був відсутній через військові походи. Володимир став великим князем після боротьби з братами, залучивши варягів для підтримки. Він розширив території Русі, приєднавши нові землі, і зміцнив державу через дипломатію та шлюбні союзи. Володимир прийняв християнство і провів масове хрещення Русі в 988 році, що стало важливим кроком для інтеграції Русі в християнський світ. Він також запровадив карбування монет із тризубом, символом князівського роду.
Сторінка князя Володимира у соціальній мережі (наприклад, Фейсбук):
Ім’я: Князь Володимир Великий (@VolodymyrTheGreat)
Дата народження: бл. 958 рік
Місце народження: Київська Русь
Переломний момент: Прийняття християнства Руссю у 988 році
Цікаві факти:
- Перетворив Київську Русь на середньовічну імперію.
- Уклав шлюб з візантійською принцесою Анною.
- Здійснив реформу управління та військової організації.
- Заснував Десятинну церкву в Києві.
Місця проживання: Київ
Інтереси: Релігія, політика, військова стратегія
Цитата: “Хрещення Русі — шлях до єдності й сили.”
Друзі: варязькі дружинники
Сімейний стан: Одружений з Анною Порфірородною
Діємо: практичні завдання
Розгляньте колаж. Визначте, які історичні об’єкти зображено. Скориставшись матеріалами параграфа, дайте коротку характеристику кожному малюнку
2 – Срібники — це срібні монети, які карбувалися за князя Володимира Великого. Вони мали зображення Христа, князя Володимира та тризуба, що був символом князівського роду.
3 – Златники — це золоті монети, також карбовані за часів Володимира Великого. Вони мали подібні зображення до срібників і використовувалися як засіб престижу держави.
1 – Церква Пресвятої Богородиці, відома як Десятинна церква, була першим християнським храмом у Києві. Збудована грецькими майстрами, вона отримувала десяту частину княжих прибутків для свого утримання.
4 – Змієві вали — це система укріплень на підступах до Києва, зведена для захисту від нападів кочовиків. Вони складалися з валів і постійних гарнізонів для оборони східних кордонів Русі.
Робота з джерелом
Прочитайте в е-додатку уривки з «Руської Правди» князя Ярослава. Зробіть висновки про призначення та зміст цього збірника законів. Які сфери життя суспільства регулювалися подібними нормами права?
“Руська Правда” була першим писаним збірником законів Київської Русі. Її призначенням було:
- Запис та систематизація норм звичаєвого права, що діяли на Русі.
- Встановлення єдиних правил судочинства та покарань за злочини на всій території держави.
- Заміна кровної помсти грошовими штрафами (вирами) за вбивства та інші злочини.
- Регулювання майнових та боргових відносин між людьми.
Зміст “Руської Правди” охоплював широке коло правових норм:
- Покарання за вбивства, тілесні ушкодження, крадіжки та інші злочини.
- Захист права власності та встановлення компенсацій за пошкодження чи втрату майна.
- Регламентацію судового процесу та розмірів штрафів за різні злочини залежно від соціального статусу потерпілого.
Сфери життя суспільства, які регулювалися подібними нормами права:
- Кримінальне право – покарання за вбивства, побої, крадіжки тощо.
- Цивільне право – захист приватної власності, відшкодування збитків.
- Судочинство – порядок розгляду справ та винесення вироків.
- Соціальна ієрархія – різний розмір штрафів за злочини проти представників різних станів (князів, бояр, городян, селян).
Отже, “Руська Правда” стала важливим кроком у розвитку давньоруського права, закріпивши перехід від звичаїв до писаних законів та охопивши основні сфери суспільного життя.
Діємо: практичні завдання
Розгляньте зображення. З якою метою, на вашу думку, Ярослав укладав так багато династичних шлюбів? За допомогою додаткових джерел інформації, укладіть історичну довідку про дочку Ярослава Мудрого — Анну, яка стала королевою Франції
Ярослав Мудрий активно використовував шлюбну дипломатію для зміцнення політичних зв’язків і підвищення статусу Київської Русі на міжнародній арені. Ці шлюби допомагали встановлювати союзи з іншими європейськими державами, що сприяло стабільності та безпеці держави.
Анна Ярославна, дочка великого князя київського Ярослава Мудрого, стала королевою Франції у 1051 році. Вона була одружена з французьким королем Генріхом I. Її шлюб був частиною політики “шлюбної дипломатії”, спрямованої на зміцнення міжнародних зв’язків Київської Русі.
Анна відіграла важливу роль у французькому дворі. Вона була регенткою під час неповноліття свого сина Філіпа I, що свідчить про її вплив та авторитет. Анна також відзначалася як покровителька культури і релігії, сприяючи розвитку монастирів і церков у Франції.
Її внесок у політичні та культурні процеси Франції був значним, і вона залишила помітний слід в історії країни. Анна Ярославна є символом культурних і дипломатичних зв’язків між Київською Руссю та Західною Європою в середньовіччі.
Діємо: практичні завдання
Розгляньте колаж. Спробуйте дати власне визначення поняттю «отчина». Які основні наслідки мав Любецький з’їзд для Київської держави?
Отчина – це спадкове володіння князя, яке передавалося від батька до сина і вважалося родовою власністю певної гілки княжого роду.
Основні наслідки Любецького з’їзду 1097 року для Київської держави:
- Запровадження нового принципу наслідування престолу – “Кожен князь свою отчину держить”. Це означало, що сини мали успадковувати князівства своїх батьків.
- Скасування системи “лествиці” (старшинства), за якою раніше передавалася влада між братами.
- Утворення окремих князівських династій у різних землях Русі.
- Київське князівство не стало спадковим, але київський князь зберігав статус старшого серед інших князів.
- Часткове врегулювання міжкнязівських конфліктів, хоча повністю усобиці не припинилися.
- Створення умов для більшої консолідації князів перед зовнішніми загрозами, зокрема половецькою.
- Початок процесу децентралізації Київської Русі, що надалі призвело до її фактичного розпаду на окремі князівства.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Визначення понять:
“Лествиця” – система престолонаслідування в Київській Русі, за якою влада передавалася від старшого брата до молодшого, а потім до старшого сина старшого брата.
“Посадник” – князівський чиновник, який управляв менш важливими територіями на Русі, замінюючи місцевих племінних вождів.
“Змієві вали” – система оборонних споруд на півдні Київської Русі для захисту від кочовиків.
“Династичний шлюб” – шлюб між представниками правлячих династій різних держав з метою зміцнення політичних зв’язків.
“Снем” – з’їзд князів Київської Русі для вирішення важливих державних питань.
“Половці” – кочовий народ, що створив потужний племінний союз на східних кордонах Русі й часто здійснював напади на її територію.
“Федеративна монархія” – союз фактично самостійних князівств, об’єднаних символічним статусом столиці та рідкими княжими з’їздами.
2. Увідповіднення:
- А Князювання Володимира Великого – 5 (980–1015 рр.)
- Б Хрещення Русі – 3 (988 р.)
- В Ярослав Мудрий прийшов до влади – 2 (1036 р.)
- Г Правління Володимира Мономаха – 1 (1113–1125 рр.)
- Д Тріумвірат Ярославичів – 6 (1054–1073 рр.)
- Е Обрання митрополитом Іларіона – 7 (1051 р.)
- Ж Битва на річці Альті – 8 (1068 р.)
- З Правління Мстислава Володимировича – 4 (1125–1132 рр.)
II. Обговоріть у групі
Обговоріть у малих групах, які наслідки мало прийняття християнства Володимиром Великим для розвитку культури Київської держави. Подумайте, чому до прийняття християнства було негативне ставлення більшості населення Русі. Чим це зумовлено?
Прийняття християнства Володимиром Великим у 988 році мало значні наслідки для розвитку культури Київської держави:
Наслідки прийняття християнства
- Розширення зовнішніх контактів: Прийняття християнства зміцнило зв’язки Русі з Візантією та іншими християнськими державами, що сприяло культурному обміну та політичним союзам.
- Централізація влади: Християнство підкріпило централізовану княжу владу авторитетом Церкви, що допомогло зміцнити єдність держави.
- Розвиток писемності: Поширення кириличної абетки сприяло розвитку писемності, що, своєю чергою, дало поштовх до створення літературних творів та літописів.
- Архітектура та мистецтво: З’явилися нові архітектурні стилі та іконопис, зокрема будівництво храмів, таких як Десятинна церква в Києві, які стали важливими культурними центрами.
Негативне ставлення населення до християнства
До прийняття християнства більшість населення Русі негативно ставилася до цієї релігії через кілька причин:
- Язичницькі традиції: Русь була переважно язичницькою, і нова релігія сприймалася як загроза традиційним віруванням і звичаям.
- Примусове впровадження: Християнізація часто здійснювалася силою, що викликало опір серед населення. Наприклад, мешканців Новгорода охрестили збройним примусом.
- Соціальні зміни: Прийняття християнства супроводжувалося змінами в соціальній структурі та управлінні, що могло викликати невдоволення серед різних верств населення.
Таким чином, хоча прийняття християнства мало позитивний вплив на розвиток культури Київської Русі, перехід від язичництва до нової релігії був складним і супроводжувався опором з боку населення.
III. Мислю творчо
Розгляньте зображення. Уявіть себе хроністом одного з історичних діячів, чиє ім’я зашифроване у ілюстрації. Напишіть короткий есей на тему «Роль особи в історії: князь / княгиня… (вставити ім’я)».
Роль особи в історії: княгиня Ольга
Княгиня Ольга, одна з найвпливовіших постатей в історії Київської Русі, відзначилася своєю мудрістю та стратегічним підходом до управління державою. Її правління стало важливим етапом у становленні Русі як сильної держави.
Ольга стала регентом після смерті свого чоловіка, князя Ігоря, коли їхній син Святослав був ще малим. Вона проявила себе як здібний правитель, здійснивши ряд реформ, які зміцнили державу. Одним із найважливіших досягнень Ольги була реформа системи збору данини. Вона встановила чіткі правила щодо розмірів і місць збору данини, що допомогло зменшити зловживання та підвищити ефективність управління
Ольга була першою з руських правителів, хто прийняв християнство. Це рішення мало далекосяжні наслідки для всієї держави, адже воно сприяло налагодженню дипломатичних відносин з Візантією та іншими християнськими країнами. Її хрещення стало передвісником майбутнього офіційного прийняття християнства на Русі.
Княгиня Ольга відіграла ключову роль у формуванні Київської Русі як сильної та централізованої держави. Її реформи та дипломатичні кроки заклали основу для подальшого розвитку країни і підготували ґрунт для прийняття християнства Володимиром Великим. Її правління демонструє, як одна особа може суттєво вплинути на хід історії.