ПРИГАДАЙТЕ
1. Що таке історія?
Історія — це наука, що вивчає минуле людства та закономірності його розвитку.
2. Із якою метою люди вивчають минуле?
Люди вивчають минуле, щоб враховувати досвід попередніх поколінь для побудови щасливого майбутнього та кращого розуміння подій сьогодення.
В ПАРАГРАФІ
Назвіть функції історичного пізнання.
Основними функціями історії є пізнавальна (вивчення минулого), світоглядна (формування погляду на світ), практична (використання досвіду для розв’язання сучасних проблем) та виховна (формування патріотизму).
На які принципи спираються історики, досліджуючи минуле? Які методи вони використовують?
Історики спираються на наукові принципи: історизм (розгляд подій відповідно до обставин часу), об’єктивність (опора на реальні факти) та соціальний підхід. Вони використовують загальнонаукові методи (експеримент), власне історичні (хронологічний, синхронний, порівняльно-історичний, ретроспективний, структурно-системний, періодизації) та спеціальні методи інших наук.
1. Яка наука вивчає розвиток історичної думки?
Розвиток історичної думки вивчає наука історіографія.
2. Кого вважають батьком української історії, а кого — першим істориком України?
Батьком української історії вважають ченця Нестора Літописця, а першим професійним істориком, який послідовно виклав історію українських земель до XVIII століття, був Дмитро Бантиш-Каменський.
ДЖЕРЕЛА ПОВІДОМЛЯЮТЬ
1) Які факти свідчать, що тогочасна молодь із надзвичайною пошаною ставилася до В. Антоновича?
Учні згадували, що Володимир Антонович годинами проводив для них безкоштовні екскурсії музеями, читав блискучі та зрозумілі лекції рідною мовою і нікому не відмовляв у спілкуванні.
2) Що хотів донести своїм слухачам, учням В. Антонович?
Він хотів показати молоді цінність української книжки, навчити їх розуміти археологію та відчувати гордість за власну культуру й історію.
В ПАРАГРАФІ (ПРОДОВЖЕННЯ)
Які художні твори про минуле України ви вивчали на уроках української літератури?
На уроках літератури ми вивчали твори Тараса Шевченка про козацьку минувшину, повість «Захар Беркут» Івана Франка та «Слово о полку Ігоревім».
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Якою є мета вивчення історії загалом та історії України зокрема?
Мета полягає у вихованні освіченої людини, яка розуміє шлях розвитку своєї країни та світу, має власну громадянську позицію і любить свій народ.
2. Навчальна гра «Оплески». Учитель/учителька називає поняття, терміни, прізвища. Якщо поняття або термін використовувалися на уроці, учні та учениці підтверджують це оплесками.
Це завдання передбачає нашу спільну гру в класі для перевірки уважності та знань термінів, згаданих у параграфі.
3. Заповніть пропуски в реченнях.
- Головний метод наукового дослідження — це експеримент.
- Для визначення послідовності подій історики використовують хронологічний метод.
- Щоб узгодити події, які відбулися одночасно, застосовують синхронний метод.
- Для визначення основних етапів розвитку використовують метод періодизації.
- Для визначення спільного й відмінного в історичному розвитку використовують порівняльно-історичний метод.
- Для відновлення процесу історичного розвитку за виявленими типовими ознаками й показу закономірностей на основі пізніших етапів історичного розвитку використовують ретроспективний метод.
- Щоб з’ясувати структуру суспільства, органів влади, взаємозв’язки, використовують структурно-системний метод.
4. Робота в малих групах. Обговоріть вислови: 1) «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців» (Олександр Довженко). 2) «Історики не прогнозують події історії, а аналізуючи їх, дають можливість не повторювати помилок історії» (Ярослав Грицак).
Вислів Довженка означає, що без знання минулого люди не розуміють шляху, яким ідуть. Вислів Грицака пояснює, що історія — це вчителька життя, яка через аналіз фактів оберігає нас від нових бід.
5. Хто такі історики? Назвіть видатних представників української історичної спільноти. Розкажіть про одного/одну з них.
Історики — це вчені, які професійно досліджують минуле. До видатних істориків належать Нестор Літописець, Михайло Грушевський, Володимир Антонович, Микола Костомаров та Олександра Єфименко. Наприклад, Михайло Грушевський створив фундаментальну працю «Історія України-Руси», у якій довів окремішність української історії.
6. Робота в парах. Розподіліть обов’язки та за допомогою додаткових джерел дізнайтеся імена видатних представників української історичної спільноти, про яких не згадувалося в параграфі. Створіть презентацію.
Можна додати імена таких істориків, як Микола Аркас (автор «Історії України-Русі» для народу) або Дмитро Дорошенко.
7. Колективне обговорення. Чим історія в літературних образах відрізняється від наукових досліджень?
Наукові дослідження базуються виключно на доказах та історичних джерелах, а література використовує художню уяву, створюючи емоційні образи героїв та епохи.
8. Якою є роль художньої літератури у вивченні історії?
Художня література допомагає нам відчути дух минулого часу, краще зрозуміти переживання людей та «оживити» сухі історичні факти.
9. Поясніть вислів: «Література допомагатиме нам вдивлятися у криницю минулого, щоб побачити небо сучасного і майбутнього».
Це означає, що через глибоке пізнання нашої історії, описане в книжках, ми бачимо високі цілі для розвитку нашої країни сьогодні та в майбутньому.
10. За допомогою додаткових джерел дізнайтеся, у яких літературних творах було відображено сучасні події, що відбулися в Україні.
Сучасні події, як-от війна на сході України, відображені у книзі Сергія Жадана «Інтернат» або в поетичних збірках про сучасних воїнів-захисників.