Поділіться припущеннями, які з них могли скластися наприкінці XVII – на початку XVIII ст.
Наприкінці XVII століття в Україні склалися умови відносної політичної стабільності на Лівобережжі, що дозволило зосередити ресурси на розвитку культури. Я думаю, що економічне піднесення та наявність значних коштів у державній скарбниці й у власності старшини стали головними факторами, які сприяли масштабному будівництву та підтримці освіти.
Наведіть відомі вам історичні факти, що визначали становище українських земель на 1687 р. – час, коли гетьманську булаву отримав І. Мазепа.
У 1687 році становище українських земель визначалося невдалим першим Кримським походом московсько-козацьких військ, відповідальність за який поклали на гетьмана Івана Самойловича. Внаслідок цього Самойловича було усунуто від влади та заарештовано, а під час козацької ради на річці Коломак новим гетьманом обрали Івана Мазепу. Водночас були підписані Коломацькі статті, які ще більше обмежували автономію Гетьманщини на користь Московського царства.
1. ЩО ВИЗНАЧАЛО ВНУТРІШНЮ ТА ЗОВНІШНЮ ПОЛІТИКУ ГЕТЬМАНА ІВАНА МАЗЕПИ?
Які обмеження прав гетьмана та старшини було передбачено в Коломацьких статтях?
За умовами Коломацьких статей гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина — скидати гетьмана. Було істотно обмежено право гетьмана розпоряджатися військовими землями та заборонено підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами. Окрім того, у гетьманській столиці — Батурині — мав розміщуватися полк московських стрільців. Також документ зобов’язував гетьмана вживати заходів для зближення («з’єднання в міцну й нерозривну згоду») українського та московського народів, зокрема через шлюби.
Як це позначилося на внутрішній політиці гетьмана І. Мазепи?
Ці обмеження змусили Івана Мазепу проводити політику, спрямовану на зміцнення вертикалі влади через створення лояльної до нього козацької еліти, якій він надавав особливі привілеї. На мою думку, неможливість вести вільну зовнішню політику та постійний контроль з боку московських стрільців спонукали гетьмана до особливої обережності та поступового накопичення власних сил для майбутньої боротьби за незалежність.
Якого зовнішньополітичного курсу він дотримувався на початку свого гетьманування?
На початку свого правління Іван Мазепа дотримувався лояльного до Московського царства курсу, сподіваючись за підтримки царя об’єднати під своєю булавою Лівобережжя, Правобережжя, Запорожжя та Слобожанщину.
У якому напрямку розвивалася зовнішня політика гетьманського уряду під час Північної війни?
Під час Північної війни зовнішня політика гетьмана переорієнтувалася на пошук союзу з ворогами Москви, зокрема через таємні дипломатичні зносини зі шведським королем Карлом XII та польським королем Станіславом Лещинським, щоб вивести Гетьманщину з-під влади царя.
У чому полягала полiтика І. Мазепи в царині культури?
Політика Івана Мазепи в царині культури була напрямом загальнодержавної діяльності та полягала у масштабному меценатстві, фінансуванні будівництва нових храмів у стилі українського бароко, підтримці друкарства та розвитку освіти, зокрема Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму.
ПОПРАЦЮЙТЕ З ІСТОРИЧНОЮ КАРТОЮ
1. У складі яких держав (як складова держави чи автономна одиниця) перебували в 1687 р. українські землі: Чернігово-Сіверщина, Переяславщина, Полтавщина, Київщина, Волинь, Галичина, Запорожжя, Західне Поділля, Брацлавщина, Буковина, Закарпаття?
У 1687 році Чернігово-Сіверщина, Переяславщина, Полтавщина та Київ перебували у складі Московського царства як автономна Гетьманщина; Південь Київщини, Волинь, Галичина та Брацлавщина належали Речі Посполитій; Західне Поділля перебувало під владою Османської імперії; Запорожжя формально було під спільним протекторатом Московії та Польщі; Буковина була частиною Молдавського князівства (васала Османів), а Закарпаття належало австрійським Габсбургам.
2. Порівняйте кордони Гетьманщини в 1687 р. з кордонами 1649 р. та 1663 р.
Кордони Гетьманщини у 1687 році були значно меншими, ніж у 1649 році, коли держава охоплювала величезні території по обидва боки Дніпра; порівняно з 1663 роком, коли відбувся поділ на Правобережну та Лівобережну Гетьманщини, у 1687 році влада гетьмана Мазепи офіційно обмежувалася лише Лівобережжям та Києвом, що було закріплено договорами між Москвою та Польщею.
3. Які території охопило повстання С. Палія 1702–1704 рр.?
Повстання під проводом Семена Палія охопило значні території Правобережної України, зокрема Київщину, Східну Волинь, Брацлавщину та частину Поділля.
На які терени поширював свою владу І. Мазепа в 1704–1708 рр.?
У цей період гетьман Іван Мазепа поширив свою владу на територію Правобережної України, фактично об’єднавши її з Лівобережжям під єдиною гетьманською булавою.
Використовуючи схему, поміркуйте, як зовнішньополітичні умови, що склалися внаслідок Північної війни, підштовхнули І. Мазепу до переходу на бік шведського короля.
На мою думку, Іван Мазепа був змушений шукати союзу зі Швецією, оскільки обидва варіанти завершення Північної війни без втручання України несли загрозу державній незалежності. Згідно зі схемою, перемога Петра І загрожувала поділом України між Московією та Польщею, а перемога Карла ХІІ без попередніх домовленостей могла призвести до втрати суверенітету на користь Польщі як шведського союзника. Я думаю, що гетьман обрав шлях визволення з-під влади царя саме під час війни, щоб забезпечити Україні статус незалежного князівства через прямий договір зі шведським королем.
2. Як розгорталося і чим завершилося повстання Івана Мазепи?
Яку небезпеку приховував у собі похід Карла ХІІ на Москву через територію України?
Цей похід небезпечний тим, що перетворював українські землі на театр активних бойових дій між двома могутніми імперіями, що призводило до руйнування міст і сіл. Крім того, перебування величезної шведської армії потребувало значних запасів провіанту та ресурсів, що виснажувало місцеве населення та провокувало жорстокі репресії з боку московського уряду проти тих, кого підозрювали у підтримці шведів.
Яких заходів ужив Петро I, дізнавшись про повстання І. Мазепи?
Дізнавшись про виступ гетьмана, Петро І звинуватив Івана Мазепу в зраді та намірі віддати Україну Польщі, а православні церкви — уніатам. Цар наказав старшині негайно зібратися в Глухові для обрання нового гетьмана, яким став Іван Скоропадський. Також Петро І наказав князю Меншикову вщент зруйнувати гетьманську резиденцію Батурин і піддати Івана Мазепу церковному прокляттю — анафемі.
Про що свідчить приєднання до повстання І. Мазепи Запорозької Січі?
Приєднання Запорозької Січі на чолі з Костем Гордієнком свідчить про те, що антимосковський виступ гетьмана підтримали найбільш радикальні та волелюбні верстви козацтва. Це також доводить, що прагнення вибороти незалежність України було спільною метою як для державної еліти Гетьманщини, так і для низового козацтва.
Укладіть хронологічну таблицю подій повстання гетьмана Мазепи. Яку подію ви визначили початковою? Відповідь обґрунтуйте.
| Дата | Подія |
|---|---|
| 1704–1706 рр. | Таємні дипломатичні переговори І. Мазепи з противниками Москви. |
| Жовтень 1708 р. | Відкритий перехід гетьмана на бік шведського короля Карла ХІІ. |
| 8–9 листопада 1708 р. | Укладення українсько-шведського союзу в містечку Гірки. |
| 13 листопада 1708 р. | Зруйнування московськими військами столиці Батурина. |
| Квітень 1709 р. | Приєднання запорожців на чолі з К. Гордієнком до Мазепи. |
| Травень 1709 р. | Зруйнування Чортомлицької Січі царськими військами. |
| 8 липня 1709 р. | Поразка шведсько-українських сил у Полтавській битві. |
| 2 жовтня 1709 р. | Смерть Івана Мазепи на чужині (у с. Варниця). |
Початковою подією я вважаю початок таємних переговорів у 1704 році. На мою думку, саме тоді гетьман прийняв остаточне політичне рішення змінити зовнішній курс держави, що стало фактичним стартом підготовки до повстання.
Прочитайте уривок з джерела та роздивіться ілюстрації.
Які деталі зі спогадів дипломата свідчать про високий рівень освіченості та великий політичний досвід гетьмана І. Мазепи?
Жак Балюз зазначає, що гетьман досконало володів латиною, розмовляв італійською та польською мовами, а також мав добірну бібліотеку. Про політичний досвід свідчить те, що Мазепа уважно стежив за новинами з-за кордону через іноземні газети та вмів дуже обережно вести розмову, не виказуючи своїх справжніх намірів.
Які особисті якості, на вашу думку, сприяли тривалому перебуванню гетьмана при владі?
На мою думку, Івану Мазепі допомагали його непересічний інтелект, дипломатичний хист та вміння знаходити компроміси між інтересами царя та козацької старшини. Я думаю, що його стриманість, обережність у прийнятті рішень та щедре меценатство дозволяли йому тривалий час зберігати високий авторитет у державі.
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО
Як відео допомогло вам краще зрозуміти обставини, які вплинули на рішення І. Мазепи про повстання проти московської влади?
Відео допомогло мені краще зрозуміти, що козацтво було виснажене Північною війною та використанням козаків як дешевої робочої сили на будівництві каналів і фортець. На мою думку, саме загроза ліквідації козацького стану та перетворення старшини на московських дворян стала тим критичним фактором, який змусив гетьмана шукати іншого союзника.
Яку мету ставив гетьман?
Іван Мазепа ставив за мету об’єднати всі українські землі — Лівобережжя, Правобережжя, Запорожжя та Слобожанщину — у межах єдиної незалежної держави. Він прагнув створити державу західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою та звільнити Україну від влади московського царя.
Спрогнозуйте, як поразка повстання І. Мазепи позначилася на майбутньому становищі українських земель у складі Московської держави.
На мою думку, поразка повстання стала початком стрімкого обмеження автономії Гетьманщини та посилення імперського тиску. Я думаю, що це призвело до поступового знищення козацьких прав, посилення русифікації та перетворення українських земель на звичайні провінції Російської імперії.
УЗАГАЛЬНІТЬ МАТЕРІАЛ УРОКУ
Узагальніть матеріал уроку міркуваннями про причини поразки повстання Івана Мазепи. Яку з них уважаєте основною?
Причинами поразки стали таємність підготовки повстання, через що народ не розумів дій гетьмана, жорстокі каральні заходи царя Петра I (наприклад, знищення Батурина) та чисельна перевага московського війська. На мою думку, основною причиною була саме відсутність широкої підтримки серед рядового козацтва та селянства, які не були поінформовані про плани Мазепи й були залякані московським терором.
1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) зруйнування Чортомлицької Січі царськими військами; б) «Вічний миp» мiж Москвою та Польщею; в) козацька рада на p. Коломак, усунення I. Самойловича та обрання гетьманом I. Мазепи; г) повстання С. Палія.
Події відбувалися у такій послідовності:
- б) «Вічний мир» між Москвою та Польщею (1686 р.);
- в) козацька рада на p. Коломак, усунення I. Самойловича та обрання гетьманом I. Мазепи (1687 р.);
- г) повстання С. Палія (1702–1704 рр.);
- а) зруйнування Чортомлицької Січі царськими військами (1709 р.).
2. Якими були основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики І. Мазепи?
Основними напрямами внутрішньої політики І. Мазепи було прагнення об’єднати всі українські землі в єдину державу, зміцнення гетьманської влади та підтримка козацької старшини як державної еліти. Також він проводив активну культурно-просвітницьку діяльність, вкладаючи кошти в розбудову церков, розвиток освіти та Києво-Могилянської академії. У зовнішній політиці він спочатку дотримувався умов Коломацьких статей і підтримував Московію, але під час Північної війни перейшов до таємних переговорів із Польщею та Швецією, щоб захистити автономію України.
3. Визначте передумови, причини та наслідки повстання І. Мазепи.
Передумовами повстання стала виснажлива Північна війна, обмеження царським урядом станових прав козацтва та використання козаків на важких роботах. Головною причиною була реальна загроза ліквідації козацького війська та автономії Гетьманщини, що змусило Мазепу шукати порятунку в союзі зі Швецією. Наслідками повстання стали поразка шведсько-українського війська під Полтавою, жорстоке зруйнування столиці Батурина та Чортомлицької Січі московськими військами, а також посилення колоніального тиску на українські землі.