§15. Протидія пропаганді та маніпулюванню свідомістю

Назад до змісту

ОБГОВОРІМО

Чи завжди те, що ми переглядаємо в новинах, є правдою?

На мою думку, інформація в новинах не завжди є правдивою, оскільки медіа можуть використовувати маніпуляції та пропаганду для введення аудиторії в оману.

Чому новинна інформація може бути неточною або упередженою?

Новинна інформація стає неточною через використання маніпулятивних прийомів, таких як дезінформація, спрощення або емоційне забарвлення, з метою змусити людей думати або діяти вигідно певній стороні.

Наведіть приклади.

Прикладами маніпуляцій є поширення фейків про мікрочіпи у вакцинах від COVID-19, використання узагальнень на кшталт «усі політики — брехуни» або навішування ярликів, коли учасників протесту називають «бунтівниками».

Чи впливає те, що ми дізнаємося з медіа, на наше сприйняття світу?

Я думаю, що медіа значно впливають на наше сприйняття світу, адже вони здатні формувати наші настрої, бажання, спосіб мислення та поведінку.

Що можна зробити, щоб зупинити поширення неправдивої інформації?

Для зупинки поширення неправдивої інформації потрібно розвивати критичне мислення, завжди перевіряти факти за алгоритмом та бути відповідальними, не перетворюючись на джерело розповсюдження сумнівних повідомлень.

ОБГОВОРІМО

Що таке маніпулювання свідомістю?

Маніпулювання свідомістю — це прихований вплив на думки, почуття чи дії людини, щоб змусити її зробити щось, чого вона насправді не хоче або що їй не вигідно.

А що ви розумієте під пропагандою?

Під пропагандою я розумію цілеспрямоване поширення ідей, поглядів чи фактів для того, щоб вплинути на ставлення людей до певної проблеми та змінити їхню поведінку.

Як співвідносяться ці поняття?

Ці поняття тісно пов’язані, адже пропаганда часто використовує прийоми маніпулювання, щоб зробити свій вплив на суспільство непомітним і ефективним.

Чи важливо, на вашу думку, вміти протидіяти таким явищам? Чому?

На мою думку, вміти протидіяти цим явищам надзвичайно важливо, оскільки це дозволяє людині зберігати критичне мислення, ухвалювати самостійні рішення та не ставати інструментом у чужих інформаційних війнах.

ДІЙМО РАЗОМ

1. У парах оберіть одне із зображень. Маніпулювання свідомістю чи пропаганду воно ілюструє? Чому ви так думаєте?

Я обрав третє зображення, яке ілюструє маніпулювання свідомістю. Я думаю так тому, що цей малюнок символізує повний контроль над мисленням людини, коли хтось сторонній буквально керує її мозком, нав’язуючи потрібні реакції.

2. Об’єднайтеся в четвірки й обговоріть результати роботи в парах. Поверніться до запитань про сутність понять маніпулювання свідомістю та пропаганда на початку заняття. Як тепер ви на них відповісте?

На мою думку, тепер ці поняття стали зрозумілішими: маніпулювання — це прихований вплив на людину, щоб змусити її діяти всупереч власним інтересам, а пропаганда — це цілеспрямоване поширення певних поглядів для формування потрібної думки. Я думаю, що головна відмінність полягає в тому, що маніпуляція завжди намагається залишитися непомітною, тоді як пропаганда діє масштабно.

Узгодьте відповіді на ці запитання в групі й запишіть їх. Презентуйте результати групової роботи на загал.

Ми дійшли висновку, що маніпулювання свідомістю та пропаганда є інструментами впливу, які часто використовують емоції замість фактів. Маніпуляція змушує нас робити те, чого ми не хочемо, а пропаганда намагається переконати нас, що певна ідея є єдино правильною.

3. Зверніться до словника заняття і ще раз уточніть ці поняття.

Згідно зі словником, маніпулювання свідомістю — це прихований вплив на думки чи дії людини з метою змусити її зробити щось небажане. Пропаганда визначається як поширення ідей чи інформації для впливу на поведінку людей, причому вона може бути як негативною (викривленою), так і позитивною.

ПОМІРКУЙМО

Опрацюйте текст. Сформулюйте до нього 4–5 закритих і 1–2 відкритих запитання, у парах дайте відповіді на них.

Закриті запитання:

1. Чи є «спрощення» одним із прийомів маніпуляції? (Так, це подання складних проблем як дуже простих).
2. Чи може пропаганда бути позитивною? (Так, наприклад, заклики берегти природу).
3. Як називається вплив на населення іншої країни через медіа з метою змінити їхню поведінку? (Це інформаційна війна).
4. Чи допомагає критичне мислення протидіяти маніпуляціям? (Так, воно дозволяє перевіряти факти).
5. Який прийом використовує слова «бунтівник» замість «учасник протесту»? (Це маніпуляція мовою).

Відкриті запитання:

1. Чому важливо бути відповідальним під час поширення інформації в інтернеті? (На мою думку, це важливо, щоб не ставати інструментом у руках маніпуляторів і не поширювати паніку чи брехню).
2. Як саме знання прийомів маніпуляції допомагає людині в реальному житті? (Я думаю, ці знання допомагають зберігати спокій і приймати рішення на основі логіки, а не під впливом нав’язаних емоцій).

ДІЙМО РАЗОМ

1. Уявіть, що в соціальних мережах поширюється новина про новий вид вірусу… Чи є це, на вашу думку, прикладом маніпуляції? Чому?

Я думаю, що це типовий приклад маніпуляції, оскільки новина використовує прийоми залякування («смертельний вірус») та дезінформації («уряд приховує»). Метою такої новини є виклик паніки та підрив довіри до державних інституцій, що може призвести до роз’єднання суспільства. Розпізнати таку маніпуляцію можна за відсутністю посилань на офіційні медичні установи (наприклад, ВООЗ) та надмірною емоційністю тексту.

Які ознаки маніпуляції ви виявили?

Я виявив такі ознаки маніпуляції: використання емоційно забарвлених слів для залякування («смертельний вірус»), дезінформацію про відсутність ліків та перекладання відповідальності через звинувачення уряду в приховуванні правди.

У чому, на вашу думку, мета такої новини?

На мою думку, мета такої новини полягає в поширенні паніки серед населення, зниженні рівня довіри до державних інститутів та дестабілізації ситуації в країні.

Чи може це роз’єднати суспільство? Як розпізнати таку новину?

Так, це може роз’єднати суспільство, оскільки провокує ворожість до органів влади та конфлікти між людьми через різне ставлення до «секретної» інформації. Розпізнати таку новину можна за відсутністю посилань на офіційні джерела, надмірною емоційністю та закликами до страху.

2. Працюючи в групах, відкрийте сайт «Стоп-фейк» (StopFake) або аналогічний йому. Виберіть новину для аналізу. Прочитайте подану інформацію і з’ясуйте, у чому суть маніпуляції. Чому це фейк? Який із зазначених у тексті прийомів використали автори медіановини?

Ми проаналізували новину з сайту StopFake про те, що Україна нібито продає електроенергію за кордон під час відключень світла всередині країни. Суть маніпуляції полягає у видаванні технічних перетоків енергії за комерційний експорт. Це фейк, тому що офіційні звіти та дані міжнародних хабів підтверджують відсутність продажів у ці періоди. Автори використали прийоми дезінформації та емоційного забарвлення, щоб викликати соціальне невдоволення.

3. Перегляньте відео «Як розпізнати маніпуляції в медіа. Покрокова інструкція». На його основі створіть і запишіть поради «Як протидіяти маніпуляціям у масмедіа».

Поради «Як протидіяти маніпуляціям у масмедіа»:

1. Завжди перевіряйте автора новини та репутацію ресурсу, який її поширив.
2. Відокремлюйте факти від суб’єктивних суджень та емоційних епітетів.
3. Шукайте підтвердження інформації мінімум у трьох різних незалежних і надійних джерелах.
4. Оцінюйте логіку аргументів і перевіряйте, чи не вирвані цитати з контексту.
5. Звертайте увагу на дату публікації та відповідність фотографій або відео реальним подіям.
6. Розвивайте критичне мислення і не поширюйте новини, які викликають миттєвий гнів або страх, до їхньої повної перевірки.

4. Порівняйте складені вами поради з поданим нижче алгоритмом. Додайте необхідні пункти до своїх порад.

Порівнявши власні поради з наведеним алгоритмом, я бачу, що мені варто додати пункти про перевірку фінансування джерела та аналіз мови на предмет емоційних маніпуляцій. На мою думку, мій попередній список був недостатньо детальним щодо технічної перевірки фото та відео на наявність ретуші.

АЛГОРИТМ ПЕРЕВІРКИ ІНФОРМАЦІЇ: КРОК ЗА КРОКОМ ДО ІСТИНИ

Хто є автором / авторкою? Це авторитетне джерело (наукове видання, відомий експерт)? Чи це анонімний блог або соціальна мережа?

Для встановлення істини необхідно з’ясувати, чи є автор фахівцем у відповідній темі, чи це повідомлення з анонімного ресурсу, який не несе відповідальності за зміст.

Які мотиви в автора / авторки? Чи є в нього особиста зацікавленість у поширенні цієї інформації?

Важливо проаналізувати, чи намагається автор бути об’єктивним, чи він має приховану мету вплинути на думку аудиторії задля власної вигоди або просування певних ідей.

Чи логічно побудовано аргументи? Чи відсутні протиріччя?

Під час аналізу тексту слід звертати увагу на те, чи послідовно викладені думки та чи не заперечує автор сам собі в різних частинах матеріалу.

Чи наводить автор / авторка конкретні факти, дані, цитати? Чи є посилання на першоджерела?

Достовірна інформація повинна базуватися на реальних цифрах, висловах експертів та містити прямі посилання на офіційні документи або свідчення очевидців.

Чи відсутні очевидні помилки, перебільшення, викривлення?

У повідомленні про новий вірус я бачу очевидні перебільшення, оскільки автор одразу заявляє про смертельну небезпеку та глобальну пандемію без жодних посилань на дослідження.

Чи намагається автор / авторка маніпулювати емоціями читача замість того, щоб подавати факти?

На мою думку, автор намагається маніпулювати почуттям страху, використовуючи лякаючі фрази про відсутність ліків та таємні змови замість наведення перевірених фактів.

Чи збігаються факти щодо цього ж питання в інших надійних джерелах? Чи актуальна інформація?

Я думаю, що ці факти не знайдуть підтвердження в офіційних джерелах, як-от на сайтах МОЗ чи ВООЗ, тому таку інформацію не можна вважати достовірною або актуальною.

Чи немає новіших даних, які можуть її спростувати?

Офіційні повідомлення від державних органів та медичних організацій зазвичай швидко спростовують подібні анонімні вкиди через відсутність доказів.

Чи правильно пояснено факти? Чи не вирвано їх із контексту?

На мою думку, факти в цій новині взагалі не пояснені, а твердження про «приховування інформації урядом» свідчать про повне викривлення реальної ситуації.

Яку репутацію має джерело? Чи є в нього історія поширення неправдивої інформації? Хто фінансує це джерело?

Репутація джерела залежить від його відкритості та дотримання журналістських стандартів, тому анонімні ресурси часто мають історію поширення фейків. Джерело можуть фінансувати приватні особи або політичні сили для просування власних інтересів.

Чи може це вплинути на об’єктивність інформації?

Я думаю, що фінансування та репутація джерела прямо впливають на об’єктивність, адже інформацію можуть подавати викривлено на користь того, хто платить.

Чи використовують у джерелі емоційну мову для маніпуляції? Чи є очевидні ознаки упередженості? Чи спрощують складні питання?

Маніпулятивні медіа часто використовують слова з яскравим негативним або позитивним забарвленням, щоб викликати у читача страх чи гнів. Ознакою упередженості є відсутність балансу думок, а складні проблеми часто спрощують до рівня стереотипів для легшого навіювання ідей.

Якщо є зображення, чи трапляється воно в інших джерелах? Чи відповідають дати подій на фото або відео? Чи є «сліди» роботи фоторедактора / фоторедакторки?

Зображення [Image: стор. 85, 87] часто виявляються старими фотографіями з інших подій, що легко перевірити через зворотний пошук у мережі. Ознаками підробки є невідповідність дат або візуальні «сліди» монтажу, такі як неприродне світло чи порушені пропорції об’єктів.

Наскільки ви довіряєте цій інформації на основі проведеної перевірки? Чи потрібно шукати додаткові джерела для підтвердження або спростування інформації?

На мою думку, інформації з емоційним забарвленням та без посилань на авторитетних експертів довіряти не можна. Я вважаю, що обов’язково потрібно шукати підтвердження в кількох незалежних та офіційних джерелах.

5. Відкрийте будь-який новинний сайт. Виберіть новину і колективно проаналізуйте її на основі складених вами порад.

Для аналізу я обрав новину з офіційного сайту Міністерства освіти і науки України про запуск нового освітнього додатка.

1. Ідентифікація джерела: автором є державна установа, що є офіційним та авторитетним джерелом.
2. Аналіз змісту: текст побудований логічно, містить конкретні факти, дати запуску та цитати посадових осіб без емоційного накручування.
3. Перевірка фактів: інформація підтверджується іншими великими медіаресурсами та відповідає попереднім анонсам уряду.
4. Оцінка достовірності: джерело має високу репутацію і не було помічене у поширенні фейків.
5. Аналіз мови і тону: тон публікації нейтральний та інформативний, ознак упередженості чи маніпуляцій не виявлено.
6. Перевірка на фейки: використані фотографії є оригінальними скриншотами інтерфейсу додатка.
7. Висновок: на мою думку, цій інформації можна повністю довіряти.

ПІДСУМУЙМО

Які чинники можуть вплинути на те, як подають інформацію в масмедіа?

На мою думку, на спосіб подачі інформації впливають політичні погляди власників медіаресурсу, прагнення редакції до сенсаційності заради рейтингів, а також мета повідомлення — просто поінформувати аудиторію чи маніпулювати її думкою.

Як можна перевірити достовірність інформації в мережі?

Для перевірки достовірності необхідно знайти першоджерело новини, перевірити автора, зіставити факти з даними з інших незалежних і авторитетних ресурсів, а також проаналізувати, чи не є заголовок занадто емоційним.

Чому важливо перевіряти інформацію, перш ніж її поширювати?

Я думаю, що це важливо для того, щоб не стати мимовільним розповсюджувачем брехні, не посіяти паніку серед знайомих і не допомагати ворогу в інформаційній війні.

Як можна захистити себе і своїх близьких в умовах інформаційної війни?

Для захисту варто розвивати критичне мислення, користуватися лише офіційними джерелами інформації, обмежувати споживання новин із сумнівних телеграм-каналів та дотримуватися правил інформаційної гігієни.

ПОВПРАВЛЯЙСЯ

Сформулюй і запиши короткий висновок до заняття, у якому зазнач: 1) як пов’язані між собою поняття маніпулювання свідомістю, пропаганда, інформаційна війна; 2) що є найбільш дієвими засобами протидії цим явищам.

Маніпулювання свідомістю та пропаганда є основними інструментами ведення інформаційної війни, де перші два виступають методами прихованого або відкритого впливу на думки людей, а остання є масштабним протистоянням за допомогою інформації. Найбільш дієвими засобами протидії цим явищам є розвиток критичного мислення, ретельна перевірка джерел інформації та дотримання правил інформаційної гігієни.

РОБОЧИЙ АРКУШ ДО § 15

1. Вибери одне зображення з тих, що є в параграфі. Поясни: Чому ти обрав/обрала це зображення?

Я обрав перше зображення параграфа, де зображена велика синя рука, що керує людьми як маріонетками, і одна людина, яка обрізає нитки ножицями. Це зображення зацікавило мене своєю метафоричністю та чітким закликом до дії.

Що воно ілюструє або яку основну думку в матеріалах заняття підтверджує?

Це зображення ілюструє процес звільнення від маніпулятивного впливу та пропаганди. Воно підтверджує основну думку заняття: знання прийомів маніпуляції та розвинене критичне мислення (ножиці в руках героя) дозволяють людині перестати бути слухняним знаряддям у чужих руках і почати діяти усвідомлено.

2. Що таке медіа маніпуляції? Яка їхня мета? Які основні маніпулятивні прийоми зустрічаються в масмедіа? Наведи кілька прикладів.

Медіаманіпуляція — це прихований вплив на думки, почуття чи дії людини, щоб змусити її робити те, що вигідно маніпулятору. Метою таких дій є контроль над суспільною свідомістю, зміна поведінки людей або просування певних інтересів. До основних прийомів належать спрощення («усі біди через одну людину»), дезінформація («ліків проти хвороби не існує»), емоційне забарвлення та маніпуляція мовою (заміна слова «протестувальник» на «бунтівник»). Прикладами є рекламні лозунги, що обіцяють щастя після покупки товару, або фейкові новини про «чіпування» через вакцини.

3. Інформаційна гігієна – переможна зброя у боротьбі з інформаційними атаками. Це комплекс знань і навичок, які мінімізують негативний вплив потоків інформації на психічне та фізичне здоров’я окремої людини, а також на соціальне благополуччя суспільства. Які знання і навички, на твою думку, відносяться до інформаційної гігієни? Які з них є у тебе?

До основних складників інформаційної гігієни належать розвиток критичного мислення, вміння ідентифікувати автора та його приховані мотиви, а також здатність розпізнавати спроби маніпулювання емоціями замість надання фактів. Необхідно також оцінювати репутацію джерела, аналізувати логіку аргументів та перевіряти достовірність зображень.

Я практикую відповідальне поширення інформації, не розповсюджуючи дані без впевненості у їхній правдивості, та завжди перевіряю факти в кількох надійних джерелах.

4. Уяви, що в соціальних мережах поширюють новину про те, що якийсь продукт містить шкідливі речовини… Як ти вважаєш, чи є це прикладом маніпуляції? Чому?

На мою думку, ця новина є яскравим прикладом маніпуляції. Я так вважаю, тому що текст містить ознаки залякування та апелює до теорій змови про «таємні домовленості» влади з виробниками.

Які ознаки цього ти бачиш? У чому, на твою думку, мета такої новини? Чому це може роз’єднати суспільство? Як розпізнати таку новину?

Я бачу тут такі ознаки маніпуляції, як емоційний тиск через страх за здоров’я та відсутність посилань на конкретні лабораторні дослідження. На мою думку, метою цієї новини є створення паніки, зниження довіри до державних органів або дискредитація конкретного бренду. Це роз’єднує суспільство, бо провокує конфлікти між тими, хто вірить у «замову», і тими, хто довіряє фактам. Розпізнати таку новину можна, перевіривши джерело інформації, пошукавши офіційні звіти на сайтах МОЗ або Держпродспоживслужби та проаналізувавши, чи не є мова повідомлення надто емоційною.

5. Вибери новину чи повідомлення на будь-якому сервісі або в масмедіа. Проаналізуй медіатекст, скориставшись поданим у параграфі алгоритмом. Коротко виклади суть новини й дані про її опублікування. Якими є твої висновки? Чому?

Для аналізу я обрав анонімне повідомлення з Telegram-каналу «Новини міста» від 20 грудня про те, що «якість водопровідної води критично погіршилася через таємні скиди відходів». Суть новини: жителів закликають терміново купувати бутильовану воду конкретної марки, поки вона не подорожчала. Мої висновки: це повідомлення є маніпулятивним фейком з елементами прихованої реклами. Я так думаю, тому що в тексті відсутній автор, немає офіційних коментарів водоканалу, а головний заклик спрямований на покупку певного товару через страх.

6. Продовж аналізувати новину або повідомлення, яке ти опрацьовував / опрацьовувала в попередньому завданні. У другій колонці постав знак «+», якщо в новині чи повідомленні ти виявиш фейк/рекламу/пропаганду. У третю колонку впиши своє пояснення.

7. Пригадай, що таке пропаганда (або скористайся словником до заняття). Сформулюй і запиши, що означає слово «контрпропаганда».

На мою думку, контрпропаганда — це система заходів та інформаційних повідомлень, спрямованих на викриття брехні пропаганди та нейтралізацію її впливу на людей.

Порівняй своє визначення з енциклопедичним поясненням до нього. Підкресли в тексті те, що ти вважаєш основним призначенням контрпропаганди.

Моє визначення збігається з енциклопедичним за суттю, адже обидва вказують на протидію маніпуляціям. Основним призначенням контрпропаганди я вважаю те, що вона використовується <u>для протидії пропаганді</u> та <u>має захисний характер</u>.

Що є спільним у пропаганди й контрпропаганди?

Спільним для обох явищ є використання однакових методів трансляції повідомлень та орієнтація на певну цільову аудиторію для впливу на її думки чи поведінку.

8. Яке в тебе ставлення до вислову, що «гуляє» просторами інтернету: «Фейки – цікаві, а правда поки що нудна»? Запиши.

Я думаю, що цей вислів влучно описує причину популярності дезінформації, оскільки фейки навмисно створюють сенсаційними та емоційними, тоді як перевірка реальних фактів потребує часу та критичного мислення.

9. Який прийом (прийоми) маніпуляції використано в тексті про політичну партію, що захищає від загрози?

У цьому тексті використано прийом «повторення», оскільки тезу постійно дублюють у новинах, та прийом «дезінформація», бо залякування загрозою не підкріплене жодними доказами. Також тут присутнє «спрощення», де розв’язання вигаданої проблеми пропонується лише через підтримку однієї конкретної партії.

10. Закінчи речення. Щоб не потрапити в пастку медіаманіпуляцій і пропаганди, (варто, можна, треба)…

Щоб не потрапити в пастку медіаманіпуляцій і пропаганди, треба розвивати критичне мислення, перевіряти факти в кількох надійних джерелах та аналізувати, чи не намагається автор повідомлення маніпулювати моїми емоціями.