➡️ 1. Якими були передумови розгортання національно-визвольної боротьби на Правобережжі?
Головною передумовою стало те, що після закінчення пільгових термінів (15–20 років) для нових поселенців на Правобережжя почало повертатися кріпацтво, а вимоги до селян зростали. Панщина сягала 5–6 днів на тиждень, а до соціального гноблення додавалися ще й релігійні утиски. Це спричинило широкий народний опір, і невдоволені селяни почали створювати розбійницькі ватаги.
2. Які соціальні верстви долучалися до гайдамацького руху? Які цілі вони мали?
Основу руху складали невдоволені селяни та селяни-втікачі. Також до них приєднувалися вигнанці-запорожці, міщани, а згодом і надвірні козаки (як у випадку з Іваном Гонтою). До ватаг часом входили навіть кримські й ногайські татари.
Повсталі прагнули звільнитися від шляхетського панування, скасувати кріпацтво та панщину, захистити православну віру та відновити козацькі порядки.
➡️ 1. Чим Коліївщина відрізнялася від попередніх повстань гайдамаків?
Коліївщина мала значно чіткішу мету та масштаб: боротьба була спрямована проти польського панування загалом, католицької церкви та соціального гноблення з боку шляхти. Повстанці прагнули створити нові порядки без «панів і підданих», де все населення користувалося б козацькими вольностями.
2. Чим була зумовлена жорстокість повстанців — учасників Коліївщини?
Жорстокість гайдамаків стала прямою відповіддю на насильство з боку учасників Барської конфедерації та свавілля коронних військ. Повсталі мстилися за багаторічні кривди, побої, вбивства, тортури та нечуване здирництво, яких вони зазнавали від своїх панів.
📄 Працюємо з джерелом:
1. До чого закликав населення цей документ?
Універсал закликав селян негайно залишати свої домівки та сім’ї («хати, дружин своїх, коханих дітей») і зі зброєю в руках приєднуватися до повстанських загонів. Документ спонукав населення йти за надісланими провідниками, щоб спільно боротися за своє визволення, права і свободи.
2. Чим аргументували свої дії повсталі?
Повстанці стверджували, що настав час звільнення від ярма, неволі та тяжких повинностей, які селяни терпіли роками. Свої дії вони виправдовували волею Божою, кажучи, що Бог побачив їхню недолю й послав захисників для помсти за знущання, тортури та вбивства. Також вони наводили приклад успіхів своїх побратимів в Україні та на Поділлі, які вже почали звільнятися від шляхти.
➡️ Якою була мета діяльності опришків?
Мета опришків — помста панам і захист бідного селянства від соціального гноблення, тобто боротьба проти утисків з боку шляхти, лихварів і багатіїв. Вони невеликими загонами нападали на панські маєтки та купців, послаблюючи владу гнобителів. Так їхня діяльність перетворилася на тривалий повстанський рух народних месників у Карпатах
💬 СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО
Судження про посилення соціального, національного та релігійного гноблення в умовах послаблення Речі Посполитої.
Польські магнати (Потоцькі, Любомирські та інші) захопили 80% земель Правобережжя і після закінчення пільгових слобідських років відновили кріпацтво. Панщина сягала 5–6 днів на тиждень, що супроводжувалося знущаннями шляхти та примусовим насадженням католицизму й унії. Таке гноблення зробило життя українців нестерпним і стало головною причиною збройної боротьби.
Судження про гайдамацький та опришківський рухи.
Гайдамаки на Правобережжі та опришки в Карпатах були народними месниками, які зі зброєю виступили проти свавілля панів, орендарів і лихварів. Гайдамацькі повстання охоплювали великі території, руйнуючи шляхетські маєтки й суди. Опришки, найвідомішим ватажком яких був Олекса Довбуш, діяли в горах малими загонами й користувалися повною підтримкою місцевого населення.
Судження про історичне значення Коліївщини як повстання, що зміцнило ідею соціальної та національної свободи.
Коліївщина 1768 року під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти стала найпотужнішим виступом за відновлення козацьких прав і ліквідацію кріпацтва. Повстанці прагнули створити суспільство без «панів і підданих», знищити польське панування та захистити православну віру. Хоча повстання було жорстоко придушене російськими та польськими військами, воно залишилося в історії як доказ прагнення народу жити вільно у своїй державі.
Запитання і завдання
📖 Знаємо і розуміємо
1. Які верстви населення брали участь у гайдамацькому та опришківському рухах і Коліївщині? Що їх до цього спонукало?
У цих рухах брали участь переважно селяни (особливо втікачі), козацька голота, міщани та навіть православне духівництво. У Коліївщині ключову роль відіграли надвірні козаки (як загін Івана Гонти).
Їх спонукало:
- Соціальне гноблення: повернення кріпацтва, зростання панщини до 5–6 днів на тиждень і важкі повинності.
- Релігійні утиски православних та свавілля шляхти й орендарів.
- Прагнення волі: бажання жити за «козацькими порядками», де немає панів і підданих.
2. Чим була зумовлена жорстокість учасників Коліївщини? Як це вплинуло на результат повстання?
Жорстокість повстанців була відповіддю на насильство шляхти (зокрема Барської конфедерації) та роками накопичену ненависть за знущання, тортури й вбивства, які чинили пани над селянами. Це була помста за «кривди і сльози».
Така жорстокість мала негативні наслідки, оскільки відлякувала від повстання поміркованих прихильників і дала привід ворогам (Росії та Польщі) об’єднатися для швидкого придушення «бунту».
3. Чому опришківський рух тривав навіть після загибелі його ватажка О. Довбуша?
Рух не припинився, бо не зникли його причини: селяни продовжували потерпати від панського гніту та бідності. Опришки мали надійні схованки в горах (Карпатах) і користувалися великою підтримкою місцевого населення, яке їх переховувало та годувало, вважаючи народними месниками. Тому на місце загиблих ватажків завжди приходили нові.
🔍 Застосовуємо і аналізуємо
4. Простежте за картою атласу основні події гайдамацького й опришківського рухів на Правобережжі та Прикарпатті у XVIII ст.
Гайдамацький рух (Правобережжя): епіцентром повстання 1734 року під проводом Верлана стало Поділля, зокрема здобуття міста Вінниця, звідки рух поширився на Брацлавщину та Галичину. Повстання 1750 року охопило Київщину, Брацлавщину, Волинь і Поділля. Головна подія Коліївщини 1768 року — це похід Максима Залізняка з урочища Холодний Яр (Черкащина) та захоплення міста Умань.
Опришківський рух (Прикарпаття/Карпати): район дії загонів Олекси Довбуша охоплював Чорногору (опорний пункт — гора Стіг), звідки вони здійснювали рейди на міста Дрогобич, Солотвин, Рогатин та Надвірну.
5. Працюємо в малих групах. Обговоріть і назвіть причини повстанської боротьби на Правобережжі в другій половині XVIII ст. Яких форм вона набула? Чому в ній переважали соціальні чинники?
Причини: головною причиною стало відновлення кріпацтва після закінчення пільгових років (панщина зросла до 5–6 днів на тиждень) та релігійні утиски православних з боку католиків та уніатів.
Форми боротьби: рух набув форми гайдамацьких набігів («козацький промисел»), опришківських рейдів у горах та масштабних селянсько-козацьких повстань (Коліївщина), що переростали у справжню війну проти шляхти.
Чому переважали соціальні чинники: Головним ворогом для селян був пан-землевласник. Повсталі найбільше прагнули знищити систему, де є «пани й піддані», щоб отримати землю і волю, тому боротьба за соціальні права була важливішою за політичні гасла.
6. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Чому опришківський рух характеризують як соціальний бандитизм?
Історики вживають цей термін, тому що опришки поєднували кримінальні методи (грабунки, напади, вбивства) із соціальною метою. Вони нападали не на всіх підряд, а виключно на гнобителів — шляхту, лихварів та орендарів, сприймаючи це як відновлення справедливості. Оскільки вони захищали інтереси селян і мали їхню повну підтримку, їх вважали не злочинцями, а народними месниками.
✍️ Оцінюємо і створюємо
7. Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Порівняння гайдамацького та опришківського рухів.
Відмінні риси гайдамаків (ліве коло):
- Діяли на Правобережній Україні (Київщина, Брацлавщина, Поділля).
- Окрім селян, активну участь брали запорозькі козаки, надвірні козаки, міщани.
- Переростали у великі повстання (Коліївщина), захоплювали великі міста (Умань, Вінниця).
- Намагалися відновити козацькі порядки.
Спільні риси (перетин кіл):
- Обидва рухи виникли через посилення кріпацтва, соціальне гноблення та знущання шляхти над селянами
- Збройні напади на маєтки шляхти, лихварів, орендарів; фізичне знищення гнобителів.
- Основну масу складали селяни, які терпіли від панщини.
- Мали підтримку місцевого населення.
Відмінні риси опришків (праве коло):
- Діяли на Західній Україні, у Карпатах та Прикарпатті.
- Переважно місцеві селяни.
- Діяли малими мобільними загонами (20–50 осіб), використовуючи гірську місцевість для переховування (партизанська тактика).
- Рух був менш масштабним, але тривалішим (існував аж до середини XX ст.).
8. Дослідіть життя та діяльність О. Довбуша. Ким він був — народним героєм чи бандитом?
На мою думку, Олекса Довбуш був суперечливою постаттю, яку можна назвати «народним месником».
- Чому герой: Він боровся проти несправедливості та утисків селян. Населення вважало його своїм захисником, переховувало та годувало. Легенди героїзували його, бо він карав жорстоких панів.
- Чому бандит: З погляду закону він був злочинцем, адже його загін нападав на купців та шляхту, грабував і вбивав. Історики класифікують цей рух як «соціальний бандитизм».
- Висновок: Для шляхти він був бандитом, а для простого народу — героєм і єдиною надією на справедливість.
9. Працюємо разом. Обговоріть запитання та сформулюйте спільну аргументовану думку.
1) Чи могли народні рухи другої половини XVIII ст. привести до відродження Української козацької держави?
Ні, не могли.
Повстанці не мали чіткої політичної програми, єдиного керівництва. Їхні дії були стихійними. Крім того, міжнародна ситуація була несприятливою: проти повстанців об’єдналися сили двох імперій: Російської і Речі Посполитої. Сили були надто нерівними.
2) Чи можна стверджувати, що Коліївщина була останньою спробою відродити Українську козацьку державу часів Б. Хмельницького?
Так, можна.
Метою Коліївщини було створення суспільства без «панів і підданих», де всі жили б за козацькими правами та вольностями .
Ватажки повстання (Верлан, Залізняк) запроваджували на звільнених територіях козацький устрій, відновлювали полки та сотні.