➡️ Які внутрішні й зовнішні чинники сприяли остаточній ліквідації гетьманства?
Основним зовнішнім чинником стала зміна влади в Російській імперії та курс Катерини II на уніфікацію всіх земель. Імператриця прагнула ліквідувати будь-які автономії, щоб централізувати управління державою. Внутрішнім приводом послужили чолобитні гетьмана Кирила Розумовського та козацької старшини 1763 року про відновлення давніх прав України та запровадження спадкового гетьманства. У Петербурзі ці прохання розцінили як прагнення України відокремитися від Росії, що прискорило рішення про скасування посади гетьмана.
Чому ліквідація Гетьманщини й козацького устрою відбулася без опору з боку козацької старшини?
Старшина не чинила опору, оскільки імперська влада інтегрувала її до загальноросійської системи станового поділу. У 1785 році «Жалувана грамота дворянству» зрівняла українську старшину в правах із російським дворянством. Це відкрило можливості для кар’єрного зростання: нащадки козацьких родів (Розумовські, Безбородьки, Кочубеї та інші) ставали міністрами, дипломатами та полководцями імперії. Також економічним стимулом стала легалізація кріпосного права у 1783 році, що прикріпило селян до земель, якими володіла старшина.
➡️ Чому російська влада нищила козацький устрій? Яких заходів вона вжила для ліквідації козацького устрою на Слобожанщині та залишків автономного устрою Гетьманщини?
Російська влада хотіла повністю уподібнити українські землі до інших регіонів імперії, щоб адміністративний устрій, суди та соціальний склад нічим не відрізнялися. Також уряд прагнув зупинити втечі українських селян і остаточно прикріпити їх до землі.
На Слобожанщині Катерина II скасувала полковий устрій, створила Слобідсько-Українську губернію та перетворила п’ять козацьких полків на гусарські, а самих козаків зробила «військовими обивателями» без привілеїв. На території Гетьманщини теж ліквідували полковий поділ, утворили Малоросійське генерал-губернаторство, ввели російські суди та адміністрацію, а козацькі полки замінили на російські з шестирічною службою. Крім того, у 1783 році було офіційно запроваджено кріпацтво, а козацькі символи (прапори, гармати, печатки) вивезли до Санкт-Петербурга.
➡️ Чим Нова (Підпільненська) Січ відрізнялася від попередніх?
Головною відмінністю став перехід від воєнних походів до розвитку господарства. Старшина перетворилася на заможних землевласників, які привласнювали угіддя та збирали «подарунки» з ремісників і шинкарів. Роль січових рад зменшилася, натомість посилилася влада старшини. Соціальне розшарування призводило до повстань незаможних козаків. Також на Січ припинили записувати всіх утікачів до реєстру, натомість їх розселяли слободами як селян.
Фортеця «Домаха-Кальміус». Діорама (фрагмент). Донецький краєзнавчий музей. Опишіть, який вигляд мали поселення запорозьких козаків.
Поселення запорозьких козаків включали Січ — укріплену фортецю, а також зимівники (хутори) — житла та козацькі господарства, де жила більшість козаків. Житлом козаків був курінь, назва якого пізніше стала також означати військову одиницю. Землі Січі поділялися на паланки, центром яких була укріплена слобода, де розміщувалися гарнізон, полковник і старшина. Кожен козак міг отримати землю від коша, щоб заснувати власний зимівник.
Що було основою господарської діяльності запорожців?
Основою був розвиток господарства: землеробство (хліборобство), скотарство, рибальство та мисливство. На відміну від минулих часів, господарювання базувалося на засадах, подібних до фермерських. Козаки також займалися торгівлею, про що свідчать збори з ремісників та шинкарів.
➡️ Яку роль відіграли запорожці в російсько-турецьких війнах 1768—1774 і 1787—1791 рр.? Які військові операції були найуспішнішими для козацтва?
У війні 1768—1774 рр. запорожці активно воювали на боці Росії. Їхнє військо налічувало 7,5 тис. кінних та 5,8 тис. піших козаків. Запорожці завадили прориву стотисячної турецької армії вглиб України. Вони несподівано атакували очаківську флотилію Османської імперії на Дніпрі, захопивши три кораблі. Тритисячний загін запорожців розгромив значні сили Османської імперії під Очаковом. Козацький флот із 19 чайок розгромив турецький флот у дельті Дунаю. Запорожці уславилися під час штурму Бендер та в рейдах на Тульчу й Ісакчу. У 1771 р. 1 тис. запорожців було представлено до нагороди срібними медалями. Кошовий отаман П. Калнишевський отримав золоту медаль із діамантами особисто від Катерини II.
У війні 1787—1791 рр. брало участь Чорноморське козацьке військо, або Військо вірних козаків. Козацькі полки успішно діяли в обороні Кінбурна, облозі та захопленні Очакова. Шість полків козаків-чорноморців заволоділи Хаджибеєм. Вони зробили значний внесок під час взяття головної фортеці Османської імперії на Дунаї — Ізмаїла.
➡️ Зруйнування Січі російськими військами. Художник С. Чайка. 2001 р. Які чинники вплинули на рішення старшини здати Січ без бою?
Головним чинником була величезна чисельна перевага ворога: проти 3 тис. запорожців, що були в коші, виступило 40-тисячне російське військо. Козаки розуміли марність опору. Також на Січі перебувало мало людей, бо багато хто був на промислах.
➡️ Якими були причини та наслідки ліквідації Запорозької Січі? Як склалася подальша доля запорожців?
Причини ліквідації:
Ліквідація Січі була лише питанням часу для імперського уряду. Вона стала можливою після успішного завершення російсько-турецької війни 1768—1774 рр.. Після проголошення незалежності Кримського ханату від Османської імперії над ним встановили російський протекторат, тому зникла загроза нападів татар, для захисту від яких були потрібні запорозькі козаки. Запорожжя втратило значення стратегічного форпосту на порубіжних землях.
Наслідки ліквідації Запорозької Січі були такі:
Після ліквідації Січі утворився масив земель, які Російська імперія почала активно колонізувати. Катерина II видала маніфест про знищення Січі та викорінення самої назви запорозьких козаків. Ліквідація Гетьманщини й козацького устрою відбулася без опору з боку козацької старшини.
Подальша доля запорожців склалася так:
Після ліквідації Січі запорожців переводили в селянський або міщанський стан. Близько 5 тисяч козаків втекли за Дунай і створили Задунайську Січ під протекторатом Туреччини. Тих, хто залишився і пішов на службу до Росії, об’єднали у «Військо вірних козаків» (пізніше Чорноморське). Спочатку їм дали землі між Південним Бугом і Дністром, а в 1792 році переселили на Кубань (Кубанське козацьке військо). Також частина запорожців переселилася в австрійські володіння, заснувавши Банатську Січ.
➡️ Чому Османська імперія активно підтримувала переселення козаків на свої території, надаючи їм привілеї?
Османи використовували козаків для зміцнення своїх кордонів після втрати земель за договорами з Річчю Посполитою. Щоб заохотити переселенців, влада на 10 років звільняла їх від будь-яких повинностей. Також козацькі поселення (наприклад, плани Якуб-аги на р. Синюха) мали укріпити прикордоння Кримського ханату.
➡️ Чому історія Кримського ханату під зверхністю Російської імперії виявилася короткою?
Історія Кримського ханату під зверхністю Росії була короткою, тому що Російська імперія прагнула його повністю захопити. Ханат проголосив незалежність у 1774 році, але одразу потрапив під контроль Росії. Росія поставила свого ставленика Шагіна Герая ханом, але його влада трималася винятково на російській армії. У 1776 році Росія ввела 25-тисячне військо, коли кримськотатарський уряд спробував відмовитися від російської підтримки. Додатково економіку ханату підірвали примусовим виселенням християн (греків та вірмен) у 1778 році, що позбавило країну основних платників податків і ремісників.
📄 Працюємо з джерелом:
З указу Катерини II про приєднання Кримського півострова до Російської імперії (1783 р.)
Яким був офіційний привід для ліквідації Кримського ханату?
Офіційним приводом для ліквідації Кримського ханату в 1783 році стали нібито значні економічні збитки Російської імперії та постійні заворушення в Криму.
Основні аргументи, наведені в маніфесті Катерини II:
- Росія скаржилася на “надзвичайні витрати” у понад 7 мільйонів (імовірно рублів), які пішли на військову підтримку маріонеткового уряду хана та придушення повстань.
- Незалежність Криму була названа фіктивною та невластивою татарському народу, а сам півострів — “кублом розбійників”, що загрожував спокою російських кордонів.
- Росія оголосила, що приєднує Крим як “компенсацію” за свої збитки та для припинення чвар, які могли виникнути між татарами в майбутньому.
Насправді ж це була спланована анексія, де “незалежність” була лише тимчасовим етапом для поглинання держави.
➡️ Чому південь України став привабливою територією для колонізації?
Цей регіон, відомий раніше як «Дике поле», став магнітом для переселенців через кілька ключових факторів:
- Величезні простори родючих чорноземів давали змогу розвивати сільське господарство, а вихід до Чорного та Азовського морів відкривав шлях для міжнародної торгівлі.
- Після перемоги над Османською імперією та ліквідації Кримського ханства зникла постійна загроза татарських набігів, що зробило життя тут стабільним.
- Катерина II, прагнучи швидко освоїти ці землі, надавала колоністам (як іноземцям, так і місцевим) значні пільги: землю роздавали безкоштовно, звільняли від податків на певний час та гарантували релігійну свободу.
Які зміни це спричинило?
Колонізація докорінно змінила обличчя краю, перетворивши степ на економічно розвинений регіон:
- Змінився етнічний склад населення: частина татар емігрували до Османської імперії, українці становили більшість (близько 70%), тут з’явилися великі громади німців, сербів, греків, болгар та євреїв, які привнесли свою культуру та господарські навички.
- Було засновано нові міста й порти, які швидко перетворилися на важливі торгові центри (Херсон, Миколаїв, Одеса, Катеринослав тощо).
- Розширилися посівні площі, зросло виробництво зерна й худоби, що зробило південь одним із головних хліборобських районів імперії.
- Розвиток торгівлі через чорноморські порти, особливо експорт зерна
💬 СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО
Знищення Української козацької держави, козацького устрою на Слобожанщині, Запорожжі й Ганщині
Знищення Української козацької держави (Гетьманщини) було завершено Другою Малоросійською колегією у 1764—1786 роках. Колегія ліквідувала українські державні установи, замінивши їх російськими. Козацьку старшину перетворили на російських офіцерів, а козаків — на державних селян. На Слобожанщині козацькі полки були перетворені на гусарські у 1765 році. Ліквідація Запорозької Січі відбулася у 1775 році, бо після російсько-турецької війни (1768–1774 рр.) зникла загроза нападів татар, для захисту від яких козаки були потрібні імперії. Російські війська захопили Січ без опору, а Запорожжя приєднали до Новоросійської та Азовської губерній. Ханська Україна (Ганщина) була знищена російсько-турецькою війною 1768–1774 років і у 1791 році перейшла до складу Російської імперії.
Причини ліквідації Кримського ханату
Російська імперія хотіла закріпитися на узбережжі для розвитку торгівлі та створення військового флоту. Необхідно було остаточно ліквідувати загрозу з боку татар. Родючі землі Криму та півдня України були потрібні дворянству для вирощування хліба та збагачення. Туреччина після поразки у війні не могла ефективно захищати свого васала — Кримське ханство.
Запитання і завдання
📖 Знаємо і розуміємо
1. Охарактеризуйте адміністративно-територіальний поділ земель Нової (Підпільненської) Січі.
Адміністративним центром Запорожжя була Січ, де військовими й господарськими одиницями слугували 38 куренів. Землі навколо Січі («вольності» Війська Запорозького) поділялися на адміністративно-територіальні округи — паланки. Спершу їх було п’ять, але згодом кількість зросла до восьми: Кодацька, Бугогардівська, Інгульська, Протовчанська, Орільська, Самарська, Кальміуська та Прогноївська. Центром кожної паланки була укріплена слобода з гарнізоном, де розміщувалася паланкова старшина, яка мала військову, судову, фінансову та адміністративну владу.
2. Яка доля спіткала козацьку старшину і запорожців після ліквідації Гетьманщини та Запорозької Січі?
Після ліквідації Гетьманщини 1764 р. та зруйнування Запорозької Січі 1775 р. значна частина козацької старшини отримала дворянство, російські чини та маєтності й увійшла до складу імперської знаті.
Старшина Запорозької Січі: зазнала репресій. Вищу січову старшину заарештували й віддали до суду, а останнього кошового отамана Петра Калнишевського ув’язнили в Соловецькому монастирі, де він провів понад 27 років.
Багато рядових запорожців перетворилися на державних селян або потрапили в залежність від панів, частину записали до регулярної армії та прикордонних військ. Частина козаків утекла на турецькі землі й створила Задунайську Січ, інші були переселені в нові козацькі війська (наприклад, Чорноморське), а згодом на Кубань.
🔍 Застосовуємо і аналізуємо
3. Простежте за картою атласу основні зміни адміністративно-територіального устрою України в другій половині XVIII ст., розподіл українських земель між Російською та Австрійською імперіями.
Австрія:
Внаслідок Першого поділу Речі Посполитої у 1772 році до володінь Габсбургів відійшли українські землі. Австрія отримала Галичину, землі Руського та Белзького воєводств, а також західні частини Волині й Поділля. Ці землі проголосили Королівством Галичини і Лодомерії з центром у Львові.
Буковина приєдналася до володінь Габсбургів у 1775 році. Австрійці відібрали її у залежного від османів Молдовського князівства у 1774 році (без Хотинської землі). Буковина увійшла до складу Королівства Галичини і Лодомерії як окремий округ.
Росія:
У 1765 р. скасовано полковий устрій та створено Слобідсько-Українську губернію. У 1780 р. її перетворено на Харківське намісництво.
У 1764 р. створено Другу Малоросійську колегію. У 1781 р. Гетьманщину розділено на три намісництва (губернії) — Київське, Чернігівське та Новгород-Сіверське, що утворили Малоросійське генерал-губернаторство.
Після ліквідації Січі у 1775 р. землі Запорожжя приєднали до Новоросійської та Азовської губерній.
У 1783 р. Кримський півострів включено до складу Російської імперії.
За Кючук-Кайнарджийським миром (1774 р.) до Росії відійшли землі між Дніпром і Південним Бугом. За Ясським миром (1791 р.) кордон перемістився на річку Дністер (приєднання Очаківщини та Ханської України).
4. Працюємо в малих групах. Створіть ментальну карту, що розкриває результати та наслідки російсько-турецьких війн ХVІІІ ст. для України.
Центральна тема: Російсько-турецькі війни (1768—1774 та 1787—1791 рр.)
- Територіальні зміни:
- Приєднання земель між Дніпром і Південним Бугом (1774 р.).
- Отримання виходу до Чорного моря (Кінбурн, Керч, Єнікале).
- Встановлення кордону по Дністру (1791 р.).
- Приєднання Криму (1783 р.).
- Доля козацтва:
- Ліквідація Запорозької Січі (1775 р.), оскільки зникла загроза від татар.
- Створення Чорноморського козацького війська та його переселення на Кубань (1792 р.).
- Утворення Задунайської Січі на землях Османської імперії.
- Колонізація Півдня:
- Заснування нових міст: Херсон, Миколаїв, Одеса, Маріуполь, Катеринослав.
- Роздача земель російським дворянам та іноземним колоністам.
5. Працюємо в малих групах. Обговоріть і визначте, як відбувалося господарське освоєння земель Запорожжя впродовж другої половини XVIII ст.
Господарське освоєння Запорожжя відбувалося через роздачу великих земельних ділянок російським і українським поміщикам, заснування поміщицьких маєтків, переселення селян і колоністів.
Чи могли січовики забезпечити колонізацію півдня України в інтересах Російської імперії?
Ні, не могли. Імперія прагнула створити підконтрольну систему з кріпосним правом і дворянським землеволодінням, тоді як Січ була осередком «вольностей» і приймала втікачів. Січовики традиційно займалися скотарством, рибальством і промислами, а не землеробством у великих масштабах. Козацька колонізація була недостатньо швидкою для уряду, тому імперія залучала іноземних колоністів (сербів, німців), щоб швидше закріпити регіон за собою.
6. Працюємо в парах. Метод «Кубик Блума». Складіть запитання до теми «Доля кримських татар у другій половині XVIII ст.».
- Назви: Яка подія 1783 року кардинально змінила долю Кримського ханату? (Анексія Криму Російською імперією) .
- Чому: Чому населення Кримського півострова за століття скоротилося з 500 тис. до 200 тис. осіб? (Через витіснення татар на гірші землі та політику імперії) .
- Поясни: Як змінилося життя християнського населення Криму (греків та вірмен) перед ліквідацією ханату? (Їх примусово виселили до Азовської губернії) .
- Запропонуй: Які наслідки мала б політика Шагіна Герая, якби він відмовився від російської підтримки у 1776 році? (Ймовірно, Росія все одно ввела б війська, як це сталося історично) .
- Придумай: Уявіть аргументи, якими Катерина II виправдовувала ліквідацію незалежності Криму в своєму маніфесті. (Забезпечення спокою, усунення “кубла розбійників”, зменшення військових витрат.
- Поділись: Як ти ставишся до того, що родючі землі кримських татар передавали російським дворянам?
7. Створіть історичний постер, на якому відобразіть процес колонізації півдня України.
✍️ Оцінюємо і створюємо
8. Працюємо разом. Поміркуйте, чи могла козацька старшина протидіяти ліквідації гетьманської влади та Запорозької Січі. Наведіть аргументи, що підтверджують вашу думку.
Козацька старшина не мала реальної змоги ефективно протидіяти ліквідації, і здебільшого не чинила опору.
- *Інтеграція в імперську еліту. *****Російський уряд успішно “підкупив” верхівку: старшину зрівняли у правах із російським дворянством (Жалувана грамота 1785 р.), вони отримували офіцерські чини та землі. Це призвело до швидкого зросійщення родів (Розумовські, Кочубеї, Безбородьки), які стали служити імперії.
- Під час ліквідації Січі сили були нерівні: проти невеликого гарнізону запорожців (близько 3 тис., бо більшість була на промислах) виступило 40-тисячне російське військо. Опір означав би вірну смерть без шансів на успіх.
- Відсутність єдності. На Січі існував соціальний розкол між заможною старшиною та незаможними козаками, що послаблювало внутрішню єдність.
- Поодинокі спроби політичного протесту були, наприклад, “Ода на рабство” Василя Капніста (1783 р.), але вони не мали силового характеру.
9. Працюємо в парах. Складіть хронологію подій життя П. Калнишевського. Підкресліть ключові моменти його боротьби за козацьку автономію. Висловіть аргументовану думку, чи можна його політичний шлях вважати успішним.
- 1765–1775 рр.: Петро Калнишевський десять років поспіль обирається кошовим отаманом.
- Боротьба за землю (економічна автономія): Усвідомлюючи небезпеку колонізації, він припинив записувати втікачів до реєстру, а натомість розселяв їх слободами та хуторами. Заснував 45 нових сіл і 4 тис. хуторів, збільшивши населення до 55 тис. осіб, щоб “сторонні не мали можливості влазити”.
- 1768–1774 рр.: Активна участь у російсько-турецькій війні, за що отримав золоту медаль з діамантами та чин генерал-лейтенанта.
- 4–5 червня 1775 р.: Облога Січі військами генерала Текелія. Калнишевський змушений здатися, щоб уникнути кровопролиття.
- Після 1775 р.: Арешт, заслання до Соловецького монастиря, де він провів понад 27 років в ув’язненні, втративши зір. Помер у віці 112 років.
Оцінка успішності: Політичний шлях Калнишевського не можна назвати успішним у головному — збереженні Січі, оскільки імперська машина була занадто потужною, а її наміри щодо ліквідації автономії — остаточними. Проте він був успішним як господарник і лідер: він максимально відтягнув кінець Січі, розвинув економіку краю та врятував тисячі життів козаків, ухваливши важке рішення скласти зброю перед переважаючими силами.
10. Працюємо разом. Обговоріть запитання та сформулюйте спільну аргументовану думку.
1) Чому після подій 1775 р. Запорозька Січ уже не змогла відновитися в попередньому вигляді?
Після приєднання Криму (1783 р.) зникла головна зовнішня загроза — татарські набіги. Російська імперія більше не потребувала «буферної зони» та неконтрольованої озброєної сили всередині держави. Землі Січі були швидко роздані поміщикам та колоністам, тобто зникла економічна база для існування козацтва.
2) Чи була ліквідація Гетьманщини неминучою?
Так, в умовах зміцнення російського абсолютизму. Катерина II проводила політику централізації та уніфікації, прагнучи перетворити імперію на єдиний організм. Існування автономної республіки з власним устроєм, судами та військом суперечило самій суті імперської влади.
3) Які наслідки ліквідації Гетьманщини стали трагічними для України?
- Закріпачення селян (1783 р.): Українці, які століттями виборювали волю, знову стали рабами.
- Втрата національної еліти: Козацька старшина перетворилася на російське дворянство, поступово зросійщувалася і віддалялася від власного народу.
- Знищення державності: Було ліквідовано національні адміністративні, судові та військові установи, а козацькі клейноди (прапори, печатки, гармати) вивезено до Санкт-Петербурга.