➡️ 1. Чи припинилося національне гноблення українців після ліквідації Речі Посполитої?
Ні, національне гноблення українського народу не припинилося, оскільки Російська та Австрійська імперії, під чию владу потрапили українські землі, продовжили цю політику.
2. За яких обставин наприкінці XVIII ст. українські землі потрапили під владу Російської та Австрійської імперій?
Це сталося через занепад Речі Посполитої та її поділ між сусідами. Росія, Пруссія та Австрія скористалися слабкістю Польщі й провели три поділи (у 1772, 1793 та 1795 роках), внаслідок яких розділили українські землі між собою.
➡️ Які соціально-політичні та економічні зміни відбулися на Правобережжі наприкінці XVIII ст.?
На землях, відібраних у Речі Посполитої, російська влада створила Київську, Подільську та Волинську губернії. Нові адміністративні та судові установи вводили поступово, залишаючи на певний час чинними польські закони та норми Третього Литовського статуту, а судочинство вели польською та російською мовами. Землі католицької та греко-католицької церков, а також непоступливої шляхти, конфісковували й роздавали російським генералам і вищим чиновникам. Було запроваджено російську митну і поштову служби, а школи передали місцевій адміністрації з переведенням на російську мову навчання. Для єврейського населення було встановлено «смугу осілості» (1791 р.), що обмежувала місця їхнього проживання та права на володіння землею.
«СМУГА ОСІЛОСТІ»
1. Чому саме ці території обрали для проживання єврейського населення («смуга осілості»)
Тому що на Правобережжі історично вже жила значна частина єврейського населення, і російський уряд хотів обмежити їх переселення в інші регіони імперії.
2. Які губернії на українських землях у складі Російської імперії не належали до «смуги осілості»?
До «смуги осілості» не належала Харківська губернія (територія Слобідської України)
➡️ Як реформаторська діяльність Марії-Терезії та Йосифа II вплинула на селянське населення західноукраїнських земель?
Реформи суттєво покращили становище селян. Їх звільнили від особистої залежності (кріпацтва), дозволили вільно одружуватися, пересуватися країною та вчитися ремесел. Також було чітко визначено розміри панщини й заборонено панам втручатися в сімейне життя селян.
💬 СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО
Наслідки поділу Речі Посполитої для українських земель:
Поділи Речі Посполитої призвели до того, що українські землі опинилися під владою двох імперій: Російської та Австрійської (Габсбургів). Австрія отримала землі Руського, Белзького, західної частини Подільського воєводств (Галичина) та пізніше Буковину. Росія приєднала Правобережну Україну та західну Волинь. Обидві імперії продовжили політику національного гноблення українців. Пруссія брала участь у поділах Речі Посполитої, але українські землі до її складу не входили. (Непідтверджено джерелом приєднання українських земель саме до Пруссії).
Вплив реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ на становище західноукраїнських земель:
Реформи звільнили селян від особистої залежності (кріпацтва). Селяни отримали громадянські права: можливість вільно одружуватися, навчатися ремесел, пересуватися країною та передавати майно у спадок. Також було обмежено панщину та скасовано дворові повинності.
Було запроваджено віротерпимість та зрівняно в правах представників усіх конфесій, зокрема греко-католиків із римо-католиками.
При церквах створювалися школи, а служба мала проводитися мовою місцевого населення. Завдяки цьому унійна (греко-католицька) церква перетворилася на захисника мови й традицій українського населення.
Запитання і завдання
📖 Знаємо і розуміємо
1. Як змінилося становище Правобережної України після її приєднання до Росії?
На Правобережжі було утворено три губернії: Київську, Подільську та Волинську. Влада запровадила російську митну і поштову служби. На міста поширили дію «Жалуваної грамоти містам» 1785 р., що дозволило використовувати прибутки від торгівлі на потреби міського господарства. Школи переводили на російську мову навчання. Землі непоступливої шляхти та церков передавали російським посадовцям.
2. Як змінилося національне і релігійне життя українців після поділів Речі Посполитої?
У релігійному житті російська влада почала тиск на греко-католицьку церкву, силоміць навертаючи вірян до православ’я, а також утискала римо-католиків. У національному плані уряд намагався «розбавити» українське населення, заохочуючи переселення на ці землі росіян, болгар, німців та інших іноземців. Українська шляхта отримувала російські дворянські титули. Попри це, прості українці зберігали свою ідентичність через пам’ять про козацьке минуле, легенди та пісні.
3. Які обмеження наклала на єврейське населення Правобережжя російська влада?
У 1791 році Російська імперія встановила так звану «смугу осілості» — чітко визначену територію, за межі якої євреям заборонялося переселятися. Їм дозволяли жити лише у спеціально відведених місцях, забороняли володіти землею та займатися певними видами діяльності. Це призвело до того, що єврейське населення було змушене скупчуватися у невеликих містечках у межах цієї смуги.
🔍 Застосовуємо і аналізуємо
4. Сенкан «Смуга осілості»
Смуга осілості
Примусова, обмежена
Забороняє, виселяє, дискримінує
Територія, дозволена для проживання євреїв
Межа
5. Працюємо в малих групах. Охарактеризуйте розвиток західноукраїнських земель у другій половині XVIII ст. Складіть ментальну карту.
Політичне становище:
- Перебування у складі Австрійської імперії (Габсбурги).
- Утворення Королівства Галичини і Лодомерії.
Реформи Марії-Терезії та Йосифа II:
- Аграрна: обмеження панщини, заборона панам судити селян, звільнення селян від особистої залежності (1780–1782 рр.).
- Релігійна: зрівняння в правах греко-католиків з римо-католиками, віротерпимість.
- Освітня: запровадження початкових шкіл з рідною мовою навчання, відкриття Львівського університету (1784 р.).
Економіка та господарство:
- Поява нових культур: картопля, кукурудза.
- Розвиток вівчарства і свинарства.
- Поява перших мануфактур (сукно, полотно), але переважання ремесла.
- Повільний розвиток міст (єдине велике місто — Львів).
6. Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Визначте спільні та відмінні риси економічного розвитку Правобережжя і Галичини після поділів Речі Посполитої.
Відмінне — Галичина (Австрійська імперія):
- Держава втручалася у відносини пана і селянина (реформи).
- Скасовано особисту залежність селян (1782 р.) і чітко визначено розмір панщини (1786 р.).
- Селяни отримали право оскаржувати дії поміщиків у суді.
Спільне (перетин кіл):
- Обидва регіони залишалися аграрними придатками імперій.
- Земля переважно належала польській шляхті та магнатам.
- Селяни залишалися основною робочою силою і перебували в тяжкому становищі.
Відмінне — Правобережжя (Російська імперія):
- Поширення загальноросійських кріпосницьких порядків після 1793–1795 рр..
- Посилення закріпачення селян.
- Повна залежність селян від волі поміщика без державного захисту.
- Встановлення «смуги осілості» для євреїв
✍️ Оцінюємо і створюємо
7. Чому українське населення виявилося байдужим до того, що Річ Посполита втрачала незалежність?
Українці не відчували Річ Посполиту своєю державою через тривалий соціальний і національно-релігійний гніт.
Польська шляхта жорстко експлуатувала українське селянство, а православна церква зазнавала утисків.
Втрата державності Польщею сприймалася багатьма як падіння чужої, ворожої влади, що не захищала інтереси українців.
Надії покладалися на зміни, які могли принести нові правителі (австрійські або російські), сподіваючись на полегшення становища.
Прості люди не бачили сенсу захищати державу, в якій вони були безправними та бідними.
8. Метод «ПРЕС». Чи згодні ви з висновком В. Вериги про занедбаний стан Галичини до приходу Австрії?
Я вважаю, що висновок історика В. Вериги є цілком слушним і об’єктивним.
…тому що на момент переходу під владу Австрії (1772 р.) край дійсно перебував у глибокій соціально-економічній кризі, спричиненій занепадом Речі Посполитої.
…наприклад, до реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ у Галичині панувало необмежене кріпацтво, коли селяни були повністю безправними перед шляхтою. Система освіти була вкрай слабкою. Економіка базувалася на примітивному сільському господарстві без розвиненої промисловості та інфраструктури.
Отже, слова історика підтверджуються фактами: до приходу австрійської влади та її реформ Галичина дійсно перебувала у кризовому стані через панування шляхти та відсталу господарську систему. Хоча Габсбурги й надалі мало опікувалися економікою цих далеких провінцій.