➡️ Які дії Д. Апостола можна вважати спробами зберегти українську автономію?
Він призначав на посади полковників своїх прихильників, впорядкував землеволодіння старшини та вперше склав бюджет Гетьманщини. Також він налагодив торгівлю, підпорядкував гетьманській владі Київ, реорганізував судову систему та домігся дозволу на повернення запорожців, які заснували Нову Січ.
Наскільки дії Д. Апостола були успішними за умов посилення імперської політики?
Його діяльність визначали «Рішительні пункти», які значно обмежували права Гетьманщини, проте Д. Апостолу вдалося загальмувати ліквідацію української автономії як політичного утворення на певний час. Він також ініціював створення зводу законів «Права, за якими судиться малоросійський народ», хоча російський сенат його так і не затвердив.
➡️ Чому «Правління гетьманського уряду» не змогло остаточно знищити автономні права Гетьманщини?
Хоча російські урядовці намагалися підірвати довіру до гетьманської влади та діяла «Таємна канцелярія», повна ліквідація автономії була зупинена зовнішніми обставинами. Загроза війн з Османською імперією та Пруссією змусила Росію шукати підтримки в українців, які надавали людські та матеріальні ресурси, що згодом призвело до відновлення гетьманства.
Як змінився устрій Слобожанщини у цей період?
На Слобожанщині автономне самоврядування цілеспрямовано ліквідовували: полки передали у відання Військової колегії, а полковниками призначали тільки росіян. У 1734 році скасували право на займанщину, козаків-підпомічників викреслили зі стану, а судочинство перевели на російське законодавство.
➡️ Чи можна стверджувати, що гетьманство К. Розумовського було лише примхою царської влади?
Ні, відновлення гетьманства було зумовлене не лише особистою прихильністю імператриці Єлизавети до Олексія Розумовського. Головними причинами стали загроза зовнішніх війн і зростання соціальної напруженості, через що імперії була потрібна лояльність України.
Якою бачив гетьман К. Розумовський Козацьку державу?
К. Розумовський прагнув відновити давні права України та встановити шляхетські порядки, перетворюючи козацьку старшину на шляхту. Він реформував судочинство, армію (ввів уніформу та однакове озброєння) та освіту, плануючи відкрити університети в Києві та Батурині, а також відновив традицію скликання старшинських рад.
💬 СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО
Судження про відновлення гетьманства та правління Д. Апостола:
Гетьманство Данила Апостола (1727–1734) стало періодом «перепочинку» для України, коли завдяки зовнішнім обставинам вдалося тимчасово відновити автономію. Попри суворі обмеження «Рішительних пунктів», Апостол зміг провести важливі адміністративні, судові та економічні реформи (перший бюджет, повернення запорожців), які загальмували процес повної інтеграції Гетьманщини до складу Росії.
Судження про імперську політику 30-40-х рр. XVIII ст. та діяльність «Правління гетьманського уряду»:
Цей період був часом реакції та цілеспрямованого наступу на українську державність, коли «Правління гетьманського уряду» діяло з метою підриву довіри до місцевої влади та русифікації старшини. Імперська політика характеризувалася жорстким контролем через «Таємну канцелярію», економічною експлуатацією під час війн та фактичною ліквідацією автономного устрою на Слобожанщині.
Судження про гетьманування К. Розумовського:
Правління Кирила Розумовського (1750–1764) стало останньою спробою модернізувати Гетьманщину, перетворивши її на шляхетську державу європейського типу з регулярною армією та розвиненою освітою. Хоча гетьман відновив багато прав і провів масштабні реформи (судову, військову), його прагнення до політичної самостійності суперечили централізаторським планам імперії, що призвело до остаточного знищення інституту гетьманства.
Запитання і завдання
📖 Знаємо і розуміємо
1. Назвіть основні досягнення гетьманування Д. Апостола та К. Розумовського.
Данило Апостол (1727—1734 рр.): Зміг на певний час загальмувати ліквідацію Гетьманщини як політичного утворення, попри «Рішительні пункти», які сильно обмежували її права. Він займався реформами, спрямованими на впорядкування внутрішнього життя Гетьманщини.
Кирило Розумовський (1750—1764 рр.): Його правління називають «золотою осінню» автономії Гетьманщини. Він провів судову реформу, а також реформи в армії та освіті. Козацьке військо було наближене до регулярного: введена однакова уніформа та озброєння (рушниця, шабля, спис). Удосконалив артилерію. У всіх полках створювали школи для навчання козацьких дітей. Він оновив Києво-Могилянську академію і мав намір відкрити університети в Батурині та Києві.
2. Чому реформаторська діяльність К. Розумовського була не до вподоби імперській владі?
Його реформи посилювали самостійність Гетьманщини, зміцнювали козацьку старшину як окрему політичну еліту і нагадували про давні права України. Імперія прагнула повної інтеграції українських земель, тому обмежила владу гетьмана, поставила нагляд, заборонила самостійно призначати полковників і скасувала митні кордони.
🔍 Застосовуємо і аналізуємо
3. Поясніть, чому російський сенат відмовився затвердити звід законів «Права, за якими судиться малоросійський народ». Які це мало наслідки для Гетьманщини?
Сенат не затвердив звід, бо він юридично закріплював би автономний статус і привілеї Гетьманщини в складі імперії, що суперечило курсу на централізацію. Унаслідок цього правова автономія залишилася неповною та незахищеною, що полегшило подальше обмеження прав і посилення імперського контролю.
4. Працюємо в парах. Метод «Кубик Блума». Складіть запитання, які окреслюють спроби гетьманів Д. Апостола й К. Розумовського зберегти автономію та реформувати Гетьманщину.
- Назви: Назви дати правління гетьманів Д. Апостола та К. Розумовського.
- Чому: Чому імперська влада дозволяла відновлення гетьманства саме в періоди зовнішніх загроз (війни з Османською імперією, Пруссією) ?
- Поясни: Поясни, як економічні реформи Д. Апостола (бюджет, торгівля) сприяли зміцненню автономії Гетьманщини.
- Запропонуй: Запропонуй альтернативний сценарій розвитку подій, якби реформи К. Розумовського (освітня, військова) були повністю реалізовані та підтримані імперією.
- Придумай: Придумай назву для шкільного проєкту, присвяченого спробам гетьманів перетворити козацьку старшину на європейську шляхту.
- Поділись: Поділись своїм ставленням до діяльності К. Розумовського: він більше дбав про власні амбіції чи про майбутнє України ?
5. Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Визначте спільні й відмінні риси гетьманування Д. Апостола та К. Розумовського.
| Данило Апостол | Спільне | Кирило Розумовський |
|---|---|---|
| Керувався «Рішительними пунктами» (1728). | Намагалися зберегти автономію Гетьманщини. | Провів військову реформу (уніформа, регулярні полки). |
| Упорядкував старшинське землеволодіння. Провів «Генеральне слідство про маєтності». Відновив пряму торгівлю з Європою. | Проводили реформи внутрішнього управління. | Провів судову реформу. Прагнув закріпити шляхетський статус старшини спадково. |
| Уперше встановив точний бюджет Гетьманщини. Реорганізував судову систему. Домігся повернення запорожців. | Обидва були останніми обраними гетьманами. | Його правління називають «золотою осінню» автономії Гетьманщини. |
| Після смерті заборонено вибори, створено «Правління гетьманського уряду» (1734 р.). | Ліквідація посади гетьмана імперською владою. | Примусова відставка під тиском Катерини II у 1764 р.. |
6. Складіть сенкан, що характеризує політичну культуру козацької старшини ХVІІІ ст.
Старшина.
Заможна, впливова.
Клопочеться, управляє, протистоїть.
Прагне зберегти автономію держави.
Еліта.
✍️ Оцінюємо і створюємо
7. Втручання російського уряду у справи Гетьманщини за часів «Правління гетьманського уряду» та які наслідки це мало. Результат роботи подайте у вигляді схеми.
Схема: Втручання та наслідки діяльності «Правління гетьманського уряду» (1734–1750)
Політичний тиск:
- Заборона обирати гетьмана після смерті Д. Апостола.
- Створення колегіального органу з 3 росіян та 3 українців.
Репресії:
- Діяльність «Таємної канцелярії»: арешти за доносом («Слово і діло»), терор проти старшини (арешт Київського магістрату).
Адміністративні зміни:
- Повернення справ Гетьманщини до Сенату.
- Ревізія податків та майнових прав.
На Слобожанщині:
- Скасування права займанщини (1734), заборона селянам переселятися.
- Призначення полковниками лише росіян, переведення судочинства на російське законодавство.
Наслідки: Обмеження автономії, зростання контролю імперії, русифікація адміністрації, економічне виснаження через війни (російсько-турецька війна 1735–1739 рр.).
8. Дослідіть життєвий і політичний шлях Д. Апостола або К. Розумовського. Уявіть, що у вас є можливість провести інтерв’ю із цим історичним діячем. Які запитання ви б поставили? Спрогнозуйте відповіді на них. Результат роботи подайте у вигляді відеозапису інсценованого інтерв’ю.
Я б обрав Кирила Розумовського (1750–1764 рр.).
- Журналіст: Пане гетьмане, чому ви вирішили запровадити саме уніформу для козаків, схожу на європейську?
- К. Розумовський: Я прагнув, щоб наше військо не виглядало як неорганізована юрба. Однакове озброєння (рушниця, шабля, спис) та синій мундир перетворюють козаків на регулярну армію, здатну захищати край на рівні з європейськими державами.
- Журналіст: Ваші плани щодо університетів у Києві та Батурині були дуже амбітними. Що завадило їх втіленню?
- К. Розумовський: Моя мета — просвіта та створення власної інтелектуальної еліти. Ми оновили Могилянську академію, але імперська влада злякалася нашого культурного відродження. Їм потрібні піддані, а не освітчені громадяни.
- Журналіст: Чи не вважаєте ви, що ваша прихильність до шляхетських порядків віддалила вас від простого козацтва?
- К. Розумовський: Часи змінюються. Щоб Україна вижила, їй потрібна сильна еліта — шляхта, яка має права та власність. Я хотів перетворити старшину на благородний стан, щоб ми могли говорити зі світом на рівних.
9. Працюємо разом. Метод «ПРЕС». Наведіть аргументи, які доводять, що на політичну культуру та поведінку козацької старшини впливали події політичного, економічного й духовного життя.
Я вважаю, що політична культура та поведінка козацької старшини справді формувалися під безпосереднім впливом ключових подій у політичному, економічному та духовному житті Гетьманщини.
Тому що старшина постійно перебувала у складних умовах. З одного боку, вона намагалася зберегти автономію України та власні привілеї, а з іншого – змушена була реагувати на політику Російської імперії, яка прагнула обмежити ці права. Тому всі дії старшини були спрямовані на пошук балансу між цими силами, а також на зміцнення свого економічного становища та збереження культурної ідентичності.
Наприклад
Політичний вплив: Політика Російської імперії різко обмежувала можливості старшини: «Рішительні пункти» урізали владу Д. Апостола, а після його смерті замість виборів гетьмана створили «Правління гетьманського уряду» з російськими чиновниками. Відновлення гетьманства К. Розумовського було ініціативою імператриці Єлизавети й залежало від зовнішньополітичної ситуації.
Економічний вплив: Для старшини головним було закріпити земельні маєтності, тому Д. Апостол провів «Генеральне слідство про маєтності», що узаконило її великі землеволодіння. Скасування митного кордону з Росією 1754 р. включило Україну в єдиний економічний простір імперії, змушуючи старшину підлаштовуватися до нових умов.
Духовний вплив: Старшина прагнула зберегти власну правову й культурну традицію, підтримавши створення зводу законів «Права, за якими судиться малоросійський народ». К. Розумовський розвивав освіту, відкривав школи й планував університети, щоб піднести рівень освіченості козацької еліти.
Отже, політична культура козацької старшини не була чимось незмінним. Вона постійно еволюціонувала під тиском зовнішніх політичних обставин, у прагненні до економічного збагачення та в спробах зберегти свої унікальні духовні й культурні традиції.
10. Працюємо разом. Як ви вважаєте, чи могла Козацька держава за правління К. Розумовського закріпити своє існування? Чи дійсно гетьманування К. Розумовського було більше особистим проєктом, ніж прагненням відновити козацьку автономію?
На мою думку, шанси на закріплення були мінімальними через несумісність цілей гетьмана та імперії.
Аргументи «за»: Розумовський мав колосальний вплив при дворі, провів реформи (суд, армія, фінанси), повернув Київ та Запорожжя під свою владу. Це створювало фундамент для міцної автономії.
Аргументи «проти»: Імперська політика була спрямована на централізацію. Як тільки гетьман почав діяти надто самостійно (призначати полковників, знімати мита), Катерина II (і ще Єлизавета в 1754 р.) почала обмежувати його владу.
Висновок: Це не було лише «особистим проєктом». Розумовський справді будував державні інституції (столиця в Батурині, університет, суди), але в складі абсолютистської Росії існування окремої автономної одиниці було приречене на ліквідацію.
11. Канадсько-український історик О. Субтельний, характеризуючи останній період історії козацької України, зазначав: «…за К. Розумовського Гетьманщина пережила “золоту осінь” своєї автономії». Чи вважаєте ви доречною таку оцінку? Чому?
Я вважаю цю оцінку доречною.
«Золота осінь» — це період розквіту перед занепадом. За К. Розумовського Гетьманщина дійсно пережила останній підйом: відновилися гетьманство та традиційні інститути (старшинські ради), відбувся культурний та економічний розвиток (будівництво палаців, реформа освіти, модернізація війська), Київ та Запорожжя тимчасово повернулися під гетьманську булаву.
Але це була «осінь», бо процеси інтеграції в імперію вже були незворотними. Одразу після цього яскравого періоду настала «зима» — остаточна ліквідація автономії в 1764 році