1. Гетьман Данило Апостол
1. Що сприяло відновленню гетьманства в 1727 році?
Відновленню гетьманства у 1727 році сприяла підготовка Російської держави до нової війни з Османською імперією, для чого їй була потрібна підтримка козацького війська. За указом Петра ІІ ліквідували Малоросійську колегію і дозволили вибори гетьмана, яким став Данило Апостол. Умови його правління визначалися «Рішительними пунктами» (1728 рік), що обмежували автономію, але зберігали виборність гетьмана.
2. Які реформи здійснив гетьман Данило Апостол?
Данило Апостол провів такі реформи:
- відновив пряму торгівлю з країнами Європи,
- у 1729–1730 роках провів «Генеральне слідство про маєтності» — повернув у державну власність незаконно захоплені землі,
- здійснив фінансову реформу — встановив точний бюджет прибутків і витрат,
- удосконалив судочинство — сільські й сотенні суди стали колегіальними, полкові ділилися для розгляду важливих та дрібних справ,
- розпочав укладення кодексу законів — «Права, за якими судиться малоросійський народ»,
- відновив право самостійно призначати генеральну старшину та полковників,
- зменшив кількість царських полків у Гетьманщині до шести,
- повернув під владу гетьмана Київ.
3. У якому році завдяки клопотанню Данила Апостола, козаки повернулися на територію Запорожжя?
Завдяки клопотанню Данила Апостола козаки повернулися на територію Запорожжя у 1734 році.
1. За допомогою інтернет-ресурсів відшукайте прислів’я чи приказки, які найбільш влучно характеризують діяльність Данила Апостола.
Діяльність гетьмана Данила Апостола влучно характеризують такі прислів’я:
- “Старий кінь борозни не псує”. Це прислів’я підкреслює, що Данило Апостол був обраний гетьманом у поважному віці (73 роки), але його великий досвід дозволив йому провести важливі та успішні реформи для Гетьманщини.
- “Хто дбає, той і має”. Гетьман постійно дбав про інтереси Гетьманщини, відстоював її автономію, домігся повернення Запорозької Січі на рідні землі, що сприяло зміцненню держави.
Острів цікавинок
1. Які історичні факти можна довідатися зі світлини?
На світлині зображено залишки фортифікаційної споруди — земляних валів Олексіївської фортеці, яка входила до складу Української оборонної лінії. Видно чітку геометричну форму укріплень, що свідчить про військове призначення споруди та масштабність земляних робіт. Такі укріплення будувалися для оборони від нападів османських і татарських військ.
2. Де знаходиться Олексіївська фортеця?
Олексіївська фортеця розташована на території сучасної Харківської області, біля села Олексіївка.
3. Доведіть думку: «Козаки боронили російські кордони не тільки зброєю, а й лопатою».
Козаки захищали кордони не лише в боях, а й важкою працею під час будівництва Української оборонної лінії. Щороку на цих земляних роботах працювало від 10 до 30 тисяч козаків і селян, які зводили вали, рови, насипи, садили колючі чагарники. Це була фізично виснажлива праця, і не всі її витримували. Тому козаки боронили кордони не лише шаблею, а й лопатою, виконуючи фортифікаційні роботи.
4. До будівництва яких міст і споруд залучала російська влада українців?
Російська влада залучала українців до будівництва:
- Української оборонної лінії (фортеці, укріплення між Сіверським Дінцем і Дніпром),
- фортець у містах Київ, Харків, Полтава, Острогозьк,
- Азовської фортеці,
- будівництва Санкт-Петербурга (українські козаки і селяни працювали на спорудженні міста та його укріплень).
Ці роботи часто були примусовими та дуже виснажливими для місцевого населення.
2. «Правління гетьманського уряду»
1. Хто входив до складу «Правління гетьманського уряду»?
До складу «Правління гетьманського уряду» входило троє українців і троє росіян, а головою був князь Олексій Шаховський.
2. У чому полягало завдання «Правління гетьманського уряду»?
Завданням «Правління гетьманського уряду» було ефективне постачання російської армії людськими та матеріальними ресурсами з українських земель під час війни, а також посилення контролю та зросійщення населення Гетьманщини.
3. Що зумовило ліквідацію «Правління гетьманського уряду»?
Ліквідацію «Правління гетьманського уряду» зумовила потреба російської влади у ще більшому використанні українських ресурсів під час нової війни з Османською імперією та Пруссією, а також клопотання козацької старшини про відновлення посади гетьмана. У 1750 році імператриця Єлизавета Петрівна дозволила відновити гетьманство, і цей орган було скасовано.
Барвограй ідей
Попрацюйте в парах. Охарактеризуйте діяльність «Правління гетьманського уряду» за критеріями: час існування, склад, керівник, напрямки діяльності, причини ліквідації.
3. Кирило Розумовський — останній гетьман України
1. За яких обставин Кирило Розумовський став гетьманом?
Кирило Розумовський став гетьманом у 1750 році, коли імператриця Єлизавета Петрівна дозволила відновити гетьманство. Його фактично призначила сама імператриця, а не обрала Генеральна рада, як це було раніше. На церемонії обрання самого Кирила не було — він став гетьманом у 22-річному віці, маючи підтримку імператорського двору завдяки впливу свого брата Олексія Розумовського.
2. Які заходи втілював у життя гетьман Кирило Розумовський?
Кирило Розумовський:
- переніс столицю Гетьманщини до Батурина, відбудував місто, також розбудував Глухів;
- налагодив роботу старшинської ради, яка керувала Гетьманщиною за його відсутності;
- самостійно призначав полковників і роздавав землі у приватну власність;
- провів судову реформу: поділив Гетьманщину на 20 судових повітів, у кожному діяв земський, підкоморський і ґродський суд;
- здійснив військову реформу: створив регулярні полки, запровадив уніформу та однакове озброєння для козаків;
- запровадив обов’язкове навчання для козацьких дітей, готував проєкт створення університету в Батурині та перетворення Києво-Могилянської академії на університет;
- створив особливу канцелярію при гетьманові для прийому скарг і прохань від населення, щоб запобігати зловживанням старшини та імперської адміністрації.
3. У чому полягає сутність здійснених гетьманом реформ?
Сутність реформ Кирила Розумовського — у зміцненні автономії Гетьманщини, впорядкуванні управління, судочинства, війська та освіти. Він прагнув модернізувати державу за європейським зразком, забезпечити ефективне управління, захистити права населення і підвищити освітній рівень козацької старшини та молоді.
Кирило Розумовський
1. Письмово укладіть історичний портрет Кирила Розумовського за алгоритмом: родина, освіта, погляди, діяльність, наслідки діяльності.
- Родина: Кирило Григорович Розумовський народився в селі Лемеші поблизу Козельця на Чернігівщині. Його батько, Григорій Розум, був козаком. Старший брат Олексій Розумовський мав великий вплив при дворі імператриці Єлизавети Петрівни.
- Освіта: У 1743–1745 роках Кирило навчався під іменем Івана Обидовського в університетах Німеччини, Франції, Італії, отримавши європейську освіту.
- Погляди: Орієнтувався на європейські зразки державного управління, прагнув модернізувати Гетьманщину, розширити її автономію, підвищити рівень освіти та впорядкувати адміністрацію.
- Діяльність: У 22 роки став гетьманом (фактично призначений імператрицею). Переніс столицю до Батурина, розбудував Глухів, реформував судову систему (поділ на 20 судових повітів), створив регулярні полки, запровадив уніформу й однакове озброєння для козаків, запровадив обов’язкове навчання для козацьких дітей, підготував проєкти університетів у Києві та Батурині, створив канцелярію для прийому скарг населення.
- Наслідки діяльності: Реформи сприяли зміцненню автономії Гетьманщини та її модернізації, однак у 1764 році під тиском Катерини ІІ Розумовський змушений був зректися булави. Після цього вибори гетьмана більше не проводилися, а автономія Гетьманщини була остаточно ліквідована.
2. Поміркуйте, чому Катерина ІІ, незважаючи на приязне ставлення до Кирила Розумовського, все ж ліквідувала гетьманство.
Катерина II ліквідувала гетьманство, бо прагнула централізувати владу в Російській імперії та остаточно підпорядкувати українські землі, обмежити їхню автономію. Навіть попри особисту симпатію до Розумовського, вона вважала, що наявність окремої гетьманської влади загрожує єдності імперії та може стати осередком спротиву імперській політиці.
Барвограй ідей
1. Відшукайте на карті міста Батурин та Глухів. Як вони пов’язані з гетьманом Кирилом Розумовським?
Батурин і Глухів позначені на карті. Батурин став столицею Гетьманщини за Кирила Розумовського, саме сюди він переніс свою резиденцію й відбудував місто. Глухів залишався гетьманською резиденцією та адміністративним центром, де працювала старшинська рада за відсутності гетьмана.
2. Знайдіть на карті Українську оборонну лінію. Проти кого вона була зведена?
Українська оборонна лінія проходить між Сіверським Дінцем і Дніпром, її видно на карті як спеціальне позначення. Вона була зведена для захисту від нападів османського та татарського війська.
3. Покажіть на карті Кам’янську та Олешківську Січі. Чому ці Січі були зведені у володіннях Кримського ханства?
Кам’янська та Олешківська Січі позначені на півдні, на території, що належала Кримському ханству. Їх збудували тут, бо після знищення Чортомлицької Січі російською владою у 1709 році козакам було заборонено селитися на Запорожжі, тому вони змушені були переселитися у володіння Кримського ханства.
4. Віднайдіть на карті Нову Січ. Який гетьман посприяв її будівництву?
Нова Січ (Підпільненська) позначена на карті на річці Підпільній. Її будівництву у 1734 році посприяв гетьман Данило Апостол, який домігся дозволу для козаків повернутися на Запорожжя.
Галявина творчості
Чому в 1727 та 1750 роках було дозволено вибори гетьманів?
1727 рік: Через загрозу війни з Османською імперією Росія потребувала лояльності та військової підтримки козацтва.
1750 рік: Кирило Розумовський став гетьманом у 1750 році завдяки клопотанням козацької старшини та впливу його брата Олексія Розумовського на імператрицю Єлизавету Петрівну.
Порівняльна таблиця діяльності гетьманів Данила Апостола та Кирила Розумовського
| Критерії для порівняння | Данило Апостол | Кирило Розумовський |
|---|---|---|
| Спільне | – Відновлення гетьманства за рішенням російської влади.- Прагнення зберегти автономію Гетьманщини.- Проведення реформ (адміністративних, судових, фінансових). | – Відновлення гетьманства за рішенням російської влади.- Прагнення зберегти автономію Гетьманщини.- Проведення реформ (адміністративних, судових, військових, освітніх). |
| Відмінне | – Домігся «Рішительних пунктів», які частково обмежували автономію, але зберігали виборність гетьмана.- Відновив торгівлю з Європою, повернув незаконно захоплені землі, реформував фінанси й судочинство.- Повернув козакам право на Нову Січ.- Зменшив кількість царських полків у Гетьманщині, повернув Київ під владу гетьмана. | – Був призначений гетьманом імператрицею Єлизаветою, а не обраний.- Розширив автономні права, самостійно призначав полковників, роздавав землі.- Провів судову, військову та освітню реформи, планував відкриття університетів.- Переніс столицю до Батурина, створив особливу канцелярію.- Після його зречення гетьманство остаточно ліквідували. |
Отже, кому з діячів вдалося протистояти імперському наступу на автономію Гетьманщини?
Данило Апостол зміг більш ефективно протистояти імперському наступу, адже домігся часткового відновлення прав Гетьманщини, повернув Київ під владу гетьмана, зменшив вплив російських військ, відновив козацьке самоврядування та повернув козакам Нову Січ. Його реформи були спрямовані на зміцнення автономії, попри обмеження з боку Росії. Кирило Розумовський також проводив реформи, але в умовах ще більшого контролю з боку імперії, і після його зречення гетьманство остаточно ліквідували.