Складіть слова в правильній послідовності та поміркуйте, про кого йдеться в цьому уривку.
Правильна послідовність уривку з поеми Тараса Шевченка «Сон»:
“Це той перший, що розпинав нашу Україну, а вторая доконала вдову-сиротину.”
У цьому уривку йдеться про двох історичних осіб, які спричинили великі страждання для України. Перший — це символічний образ тих, хто почав нищити українську державність, а друга — хто остаточно її зруйнував. У контексті XVIII століття це передусім російські імператори: Петро I (який почав обмежувати автономію) і Катерина II (яка остаточно ліквідувала гетьманство, козацький устрій та Запорозьку Січ).
Висловте припущення, як цей уривок пов’язаний з темою уроку.
Уривок безпосередньо пов’язаний із темою уроку про ліквідацію гетьманщини та козацького устрою, адже саме за правління Катерини II було остаточно знищено залишки української автономії, скасовано гетьманство, полково-сотенний устрій, а також зруйновано Запорозьку Січ. Тарас Шевченко у своїй поемі засуджує дії російської влади, яка позбавила Україну самоврядування та волі, що є головною ідеєю теми уроку — імперський наступ Російської імперії на українські землі та ліквідація козацької автономії.
1. Ліквідація гетьманства та козацького устрою в Україні
1. Коли було ліквідовано гетьманство на Лівобережжі?
У 1764 році Катерина ІІ змусила гетьмана Кирила Розумовського відмовитися від влади, і Маніфестом від 10 листопада 1764 року було оголошено про ліквідацію гетьманства на Лівобережжі.
2. Коли скасували полково-сотенний устрій на Слобожанщині?
У 1765 році на Слобожанщині було скасовано полково-сотенний устрій, а козацькі полки перетворено на гусарські; створено Слобідсько-Українську губернію.
3. Коли скасували полково-сотенний устрій на Лівобережжі?
У 1781 році царським указом було скасовано полково-сотенний устрій на Лівобережжі, замість нього запроваджено поділ на повіти і намісництва.
2. Остаточна ліквідація Запорозької Січі
1. Коли козаки збудували Нову Січ? Якими були її особливості?
Нову (Підпільненську) Січ козаки збудували у 1734 році на річці Підпільній. Особливості Нової Січі: вона стала адміністративним центром Запорожжя, біля неї виникло торгово-ремісниче передмістя Гасан-Баша та пристань; землі поділялися на паланки з власними гербами і печатками; Січ була під контролем імперської влади, поруч із нею була російська фортеця із постійною залогою; козаки більше займалися господарством, основною формою господарювання залишалися зимівники.
2. Що відстоював перед російською владою Петро Калнишевський?
Петро Калнишевський відстоював перед російською владою давні межі Вольностей Запорозьких, виступав проти переселення іноземних колоністів на запорозькі землі, заохочував освоєння нових земель українськими селянами, дбав про розвиток господарства та торгівлі, будівництво церков.
3. Коли російські війська зруйнували Нову (Підпільненську) Січ?
Російські війська зруйнували Нову (Підпільненську) Січ 4 червня 1775 року.
Барвограй ідей
1. Відшукайте межі запорозьких земель часів Нової Січі, паланки та їхні центри.
На карті жовтим кольором позначено територію Запорозьких земель часів Нової Січі. Межі охоплюють простір між Дніпром, Бугом і Доном. Паланки та їхні центри позначені цифрами й назвами:
- Бугогардівська
- Кодацька
- Орільська
- Протовчанська
- Самарська
- Калміуська
- Інгульська
- Прогноїнська
2. Знайдіть межі Нової Сербії та Слов’яносербії.
- Нова Сербія розташована на захід від Запорожжя, з центром у Новомиргороді.
- Слов’яносербія — на схід, з центром у Бахмуті.
3. Покажіть Задунайську та Банатську Січі.
- Задунайська Січ розташована на території Османської імперії, за Дунаєм (південніше від основних запорозьких земель).
- Банатська Січ знаходиться на території володінь Австрійської імперії (позначена на карті вставкою у верхньому куті, регіон Банат).
4. Віднайдіть на карті розташування Чорноморського, Дунайського й Азовського козацьких військ.
- Чорноморське козацьке військо — на північному узбережжі Чорного моря (позначено фіолетовим контуром).
- Дунайське козацьке військо — біля Дунаю, на території сучасної Одеської області та далі на південний захід.
- Азовське козацьке військо — на узбережжі Азовського моря (позначено зеленим контуром).
Петро Калнишевський
1. Письмово сформулюйте наслідки діяльності Петра Калнишевського, використовуючи слова: талант, господарник, Січ, економічний розквіт, 10 років, ліквідація, козацтво.
Завдяки своєму таланту господарника Петро Калнишевський упродовж 10 років керував Січчю, сприяв економічному розквіту Запорожжя, заснував нові села і зимівники, відстоював інтереси козацтва перед російською владою, але після ліквідації Січі козацтво втратило свою автономію та вплив.
2. Займіть позицію. Петро Калнишевський – воїн, господарник чи праведник?
Петро Калнишевський — насамперед господарник, адже він дбав про розвиток господарства, заселення українцями запорозьких земель, розбудову церков і торгівлі, а також захищав інтереси козацтва мирними засобами.
За допомогою інтернет-ресурсів віднайдіть 5 цікавих фактів про Григорія Полетику.
- Багатство та розкіш: Григорій Полетика був одним із найбагатших землевласників на Лівобережжі кінця XVIII століття – за ним було записано 2685 селянських душ, а посмертний опис майна показав, що самих лише діамантових прикрас його дружини було на 6 тисяч тодішніх російських карбованців.
- Поліглот та лексикограф: Він склав унікальний “Словарь на шести языкахъ: на россійскомъ, греческомъ, латинскомъ, французскомъ, нѣмецкомъ и английскомъ” (1763), який мав сприяти молодим людям у вивченні найголовніших світових мов.
- Трагедія бібліофіла: За 25 років у Петербурзі він зібрав одну з найкращих бібліотек тодішньої Росії з кількох тисяч томів, але вона майже вся загинула під час великої пожежі 23 травня 1771 року на Василівському острові.
- Захисник української автономії: Як депутат від шляхетства Лубенського полку до комісії для створення нового “уложення” (1767), він виступав захисником автономності Малоросії та прав малоросійського шляхетства, що створило йому репутацію людини, яка славилася ученістю та патріотизмом до свого краю.
- Таємничий автор: Григорій Полетика разом зі своїм сином Василем вважається одним із гіпотетичних авторів знаменитої “Історії Русів” – анонімного твору про історію України, хоча прямих доказів цього авторства не знайдено в архівах.
3. Друга Малоросійська колегія
1. Які заходи було здійснено другою Малоросійською колегією?
Друга Малоросійська колегія ліквідувала Генеральну військову канцелярію та Генеральний військовий суд, вивезла гетьманські клейноди, військові печатки, прапори до Санкт-Петербурга, що стало символом ліквідації автономії Гетьманщини. Головним завданням колегії було впровадження імперської системи управління. Під керівництвом Петра Румянцева проведено «Генеральний опис Малоросії» — перепис населення, майна та земель, після чого натуральні повинності замінили грошовими податками, що збільшило надходження до імперської казни.
2. Чому комісія, створена Катериною ІІ для вдосконалення законодавства, пропрацювала лише рік?
Комісія пропрацювала лише рік, бо українські депутати, зокрема Григорій Полетика, активно відстоювали принципи козацької автономії, критикували адміністративні зміни, податкову політику й використання козацького війська. Катерина ІІ не очікувала такої активності й у 1768 році розпустила комісію під приводом війни з Османською імперією.
3. Які події призвели до остаточної ліквідації української автономії?
Остаточній ліквідації автономії сприяли:
- 1781 рік — скасування полково-сотенного устрою на Лівобережжі й запровадження намісництв за російським зразком;
- 1783 рік — запровадження кріпосного права на Лівобережжі та Слобожанщині, поширення імперського законодавства на селян;
- 1785 рік — зрівняння козацької старшини у правах з російським дворянством;
- 1786 рік — розпуск другої Малоросійської колегії після виконання її завдань.
Відлуння минулого
Із Маніфесту Катерини ІІ про скасування гетьманства та утворення Малоросійської колегії (1764 рік)
1. Що в указі імператриці є звичайним обманом? Чому?
В указі імператриці звичайним обманом є твердження, що гетьман Кирило Розумовський нібито сам “за своїм проханням” відмовився від влади. Насправді він був змушений зректися гетьманства під тиском Катерини ІІ, яка прагнула ліквідувати автономію України та централізувати владу в імперії. Також обманом є обіцянка, що Малоросійська колегія буде лише адміністративним органом для підтримання порядку, а насправді вона повністю підпорядкувала українські землі імперській владі, ліквідувала залишки самоврядування та автономії.
Галявина творчості
Упродовж XVIII століття Російська імперія здійснювала заходи, спрямовані на обмеження автономії Гетьманщини, а згодом — і на її ліквідацію. Об’єднайтеся у групи та підготуйте творчий проєкт (на вибір): «Хроніка імперського наступу Російської імперії на українських землях» або «Козацтво після зруйнування Запорозької Січі».
Хроніка імперського наступу Російської імперії на українських земля
Початок наступу: ліквідація гетьманської влади (1762-1764)
У 1762 році російською імператрицею стала Катерина II, яка прагнула створення централізованої держави. Основною метою її політики було знищення будь-яких проявів автономії та уніфікація системи управління всією імперією.
У 1763 році козацька старшина звернулася до Катерини II з “Проханням малоросійського шляхетства і старшин разом з гетьманом про відновлення колишніх прав Малоросії”. У відповідь імператриця змусила гетьмана Кирила Розумовського у 1764 році відмовитися від влади. Маніфестом від 10 листопада 1764 року Катерина II повідомила про добровільне зречення Розумовського та про ліквідацію гетьманства.
Перетворення козацького устрою на Слобожанщині (1764-1765)
На Слобожанщині Ізюмський, Острогозький, Харківський, Охтирський, Сумський козацькі полки планувалося перетворити за російським зразком на гусарські. Частина козацької старшини на чолі з полковником Ізюмського полку Федором Краснокутським спробувала протидіяти цим намірам, однак царський уряд придушив виступ, а Краснокутського заслали до Казані.
Упродовж 1764-1765 років у Слобідській Україні було скасовано полково-сотенний устрій, козаків перетворено на так званих “військових обивателів” і створено Слобідсько-Українську губернію.
Створення Другої Малоросійської колегії (1764-1786)
Для управління землями колишньої Гетьманщини було створено другу Малоросійську колегію у складі 4 російських чиновників, 4 козацьких старшин та голови – графа Петра Румянцева. Колегія ліквідувала Генеральну військову канцелярію та Генеральний військовий суд, а до Санкт-Петербурга було вивезено гетьманські клейноди, військові печатки та прапори.
Протягом 1765-1769 років під керівництвом Петра Румянцева було здійснено “Генеральний опис Малоросії” – перепис населення, майна та земель. Після перепису натуральні повинності замінили грошовими податками, що збільшило надходження до імперської казни.
Комісія для розробки “Нового уложенія” (1766-1768)
У 1766 році Катерина II створила спеціальну комісію для розробки проєкту “Нового уложенія”. У комісії діяло 34 українських депутати. Представник козацької старшини Григорій Полетика відстоював принципи козацької автономії, критикував зміни в адміністративному поділі краю та податкову політику. Однак у 1768 році імператриця розпустила комісію під приводом війни з Османською імперією.
Остаточна ліквідація Запорозької Січі (1775)
Існування Нової Січі, де збереглися козацькі права і вольності, не подобалося російській імператриці. Із Січі не видавали селян-утікачів, а чорноземи Запорожжя були привабливими для російського дворянства. За наказом Катерини II війска генерала Петра Текелія 4 червня 1775 року оточили Нову Січ. Козаки капітулювали через нерівність сил.
Із Січі до Санкт-Петербурга вивезли клейноди, артилерію, боєприпаси, скарб та архіви1. Всі будівлі, окрім фортифікаційних, зруйнували. Частину козацької старшини заслали до Сибіру, а лояльніші до імперії отримали дворянські титули та землі. До 1784 року на колишніх Вольностях Війська Запорозького було роздано понад 4 млн десятин землі.
Скасування полково-сотенного устрою на Лівобережжі (1781)
У 1781 році було видано царський указ про скасування полково-сотенного устрою на території колишньої Лівобережної Гетьманщини. Натомість за російським зразком запровадили адміністративний поділ на повіти і намісництва.
Запровадження кріпосного права (1783-1785)
У 1783 році указом Катерини II запроваджувалося кріпосне право на Лівобережжі та в Слобожанщині. Селянам заборонили переселятися з місць останнього перепису, на них поширилося імперське законодавство. Це рішення узаконило продаж чи обмін селян на майно та можливість їхнього заслання в Сибір.
У 1785 році козацьку старшину зрівняли у правах з російським дворянством. Так було остаточно ліквідовано рештки автономії Гетьманщини. Наступного року другу Малоросійську колегію розпустили.
Наслідки імперського наступу
Російська імперія впродовж XVIII століття послідовно здійснювала політику ліквідації української автономії. Процес супроводжувався: знищенням традиційних козацьких інститутів управління, централізацією влади, запровадженням кріпосного права та поступовою русифікацією українських земель.
Традиції козацької державності та звичаєве право Запорозької Січ, що формували менталітет і характер української нації, були знищені імперською владою. Однак ці традиції “закарбувалися у людській пам’яті, запорозьке козацтво нагадувало наступним поколінням про славні сторінки наших предків і закликало до подальшої боротьби за національну українську незалежну державу”.