§31. Правобережжя і Західна Україна в останній третині XVIII ст.

Назад до змісту

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

За картою визначте, які держави взяли участь у поділах Речі Посполитої.

Згідно з картою, участь у поділах взяли три держави: Російська імперія, Австрійська монархія та Пруссія.

Скільки поділів відбулося?

Всього відбулося три поділи Речі Посполитої: у 1772, 1793 та 1795 роках.

Якою була доля Речі Посполитої та українських земель?

Річ Посполита припинила своє існування як незалежна держава, а її територію повністю розділили сусіди. Українські землі опинилися у складі двох імперій: Правобережжя, Волинь і Поділля відійшли до Росії, а Галичина та Буковина — до Австрії.

ПОМІРКУЙТЕ

Коли і за яких обставин відбулися поділи Речі Посполитої?

Поділи відбувалися наприкінці XVIII століття (1772, 1793, 1795 роки). Обставинами стали загальна криза, ослаблення міжнародного впливу та занепад Речі Посполитої, чим скористалися сильніші сусідні держави для захоплення її територій.

Які наслідки це мало для українських земель?

Наслідком стало входження українських земель до складу Російської (80% населення) та Австрійської імперій. Було запроваджено новий адміністративний устрій (губернії), а на приєднаних до Росії землях поширилося жорстке кріпосне право, хоча польська шляхта частково зберегла свої привілеї.

ДОСЛІДІТЬ

Правителів яких держав відтворено на карикатурі?

На цій карикатурі зображено монархів, які ділять карту Речі Посполитої. Це правителі Російської імперії (імператриця Катерина II), Пруссії (король Фрідріх II) та Австрійської монархії (імператор Йосиф II). Такоє на цій карикатурі є останній король Речі Посполитої Станіслав Август Понятовський.

Як ви гадаєте, що хотів сказати автор зображення?

Я думаю, що автор хотів показати цинізм та жадібність сусідніх монархів, які силою розривають карту Речі Посполитої на шматки, наче це не суверенна держава, а річ для задоволення їхніх територіальних апетитів.

На основі твору Яна Матейка поясніть, як до цієї події поставилися поляки.

Поляки сприйняли цю подію з величезним відчаєм та протестом, що видно з вчинку шляхтича Тадеуша Рейтана. Він ліг перед виходом із сейму та закликав убити його, але не вбивати Вітчизну, намагаючись ціною власного життя зупинити затвердження ганебного поділу держави.

ПОМІРКУЙТЕ

Як змінилися території українських земель у складі Російської імперії?

Унаслідок другого і третього поділів Речі Посполитої до складу Російської імперії відійшли землі Правобережної України, зокрема Київщина, Східна Волинь та Поділля. Загалом Росія отримала близько 80% українського населення колишньої Речі Посполитої.

Як ви розумієте напис на пам’ятній медалі Катерини II?

На мою думку, написом «Відторгнене повернуто» (рос. Отторженная возвратихъ) Катерина II намагалася виправдати свої загарбницькі дії в очах світу та підданих. Вона хотіла показати, що не захоплює чуже, а нібито відновлює історичну справедливість, повертаючи до складу імперії землі, які колись належали Русі.

Як особисто ви ставитеся до цих подій?

На мою думку, ці події були загарбанням чужих територій, хоча російська влада виправдовувала це «поверненням» своїх історичних земель. Я думаю, що для українського народу це означало лише зміну однієї залежності на іншу без отримання власної держави.

ПОМІРКУЙТЕ

Як змінився адміністративний устрій Правобережжя?

У Правобережній Україні було скасовано старий поділ і запроваджено загальноросійський адміністративний устрій. На цих землях створили три губернії: Київську, Волинську та Подільську.

Які зміни відбулися в житті різних верств населення?

Польська шляхта, яка присягнула на вірність імператриці, зберегла свої права, майно, самоврядування та отримала звільнення від податків і військової служби. Життя українського селянства не змінилося на краще: до них почали застосовувати кріпосне право російського зразка, і вони продовжували терпіти свавілля поміщиків.

ПОМІРКУЙТЕ

До кого було звернено указ?

Указ імператора Павла І був звернений безпосередньо до селян, яких зобов’язували бути повністю слухняними своїм поміщикам.

За чим мали стежити керівники губерній і священники?

Керівники губерній і священники мали стежити за виконанням селянами їхніх обов’язків перед поміщиками, зокрема сплатою оброку та виконанням робіт. Їхнім завданням було не допускати непослуху та свавілля з боку селян під загрозою суворого покарання.

Які права мали селяни?

Селяни практично не мали прав, оскільки закон забороняв їм отримувати на своє ім’я землю чи будинок, позичати гроші під заставу, залишати помістя та скаржитися на власника. Їхнім обов’язком була повна слухняність поміщикам, виконання панщини та сплата оброку.

ПОМІРКУЙТЕ

Яким залишилося становище селян після переходу під владу Російської імперії? Що змінилося?

Становище селян залишилося тяжким, оскільки російський уряд зберіг соціально-економічний лад, що існував за часів Польщі. До селян застосовувалося кріпосне право російського зразка, і вони продовжували потерпати від сваволі поміщиків.

З’явилася можливість повернення від уніатської церкви до православ’я, до чого спонукала російська влада. Також було запроваджено рекрутські набори до армії терміном на 25 років, що стало найтяжчою повинністю для населення.

ПОМІРКУЙТЕ

Як змінився адміністративний устрій Західноукраїнських земель?

Австрійська імперія утворила на цих землях Королівство Галіції та Лодомерії із центром у Львові, владу в якому мав намісник імператора. Північна Буковина стала окремим округом цього королівства.

Чим характеризувалося життя різних верств населення?

Українці становили більшість сільського населення і жили в бідності та під гнітом поміщиків. Панівним станом залишалася шляхта (польська в Галичині, румунська в Буковині, угорська в Закарпатті), яка володіла землею. Міське населення складалося переважно з поляків, німців та євреїв, а саме міське життя розвивалося повільно.

ДОСЛІДІТЬ

Розкажіть, коли Західноукраїнські землі опинились у складі Австрійської імперії, та покажіть їх на карті.

Східна Галичина відійшла до Австрії після першого поділу Речі Посполитої у 1772 році. Буковину було приєднано у 1775 році. Закарпаття вже перебувало у складі Угорського королівства, підвладного Габсбургам.

ДОСЛІДІТЬ

Як характеризує становище селянства історик?

Історик Орест Субтельний характеризує життя українських селян в імперії Габсбургів одним словом — бідність. Він зазначає, що селяни були доведені до повного виснаження.

Що було причиною такого становища?

Причинами такого тяжкого стану історик називає складні природні умови (горбистий рельєф, невеликі наділи землі) та постійний гніт з боку польської шляхти.

ПОМІРКУЙТЕ

Як оцінюють економічний стан Галичини історики?

Історики Дмитро Дорошенко та Орест Субтельний оцінюють стан Галичини як період глибокого економічного занепаду та зубожіння. Вони зазначають, що регіон мав репутацію однієї з найбільш відсталих частин імперії.

Із чим вони пов’язують занепад економіки краю?

Дмитро Дорошенко пов’язує занепад із наслідками шведських війн, російської окупації, міжусобицями магнатів та занепадом зовнішньої торгівлі. Орест Субтельний додає, що галицькі міста були відрізані від традиційних ринків в Україні, а українці не мали доступу до торгівлі та промисловості через відсутність власного дворянства.

ПОМІРКУЙТЕ

Які реформи запроваджувала австрійська влада? Чи були вони важливими для українського населення? Чому?

Австрійська влада в особі імператриці Марії-Терезії та її сина Йосифа II проводила реформи в селянській, релігійній та освітній сферах.

На мою думку, ці реформи були надзвичайно важливими для українського населення.

Тому що вони покращували правове становище селян (скасовували особисту залежність), зрівнювали греко-католицьку церкву в правах з римо-католицькою та давали можливість українцям навчатися рідною мовою.

ДОСЛІДІТЬ

Які реформи було запроваджено?

Було запроваджено обмеження панщини трьома днями на тиждень, заборону панам чинити суд над селянами, відкриття Львівського університету, створення шкіл з рідною мовою навчання та зрівняння в правах усіх церков.

Чи стосувалися вони українського населення?

Так, ці реформи безпосередньо стосувалися українського населення, оскільки більшість українців були селянами-кріпаками та належали до греко-католицької церкви, хоча на практиці впровадження змін часто гальмувалося місцевою шляхтою.

Як впливали на нього? (мається на увазі вплив реформ на українське населення)

Реформи надали селянам громадянські права (на одруження, навчання, пересування), захистили їх від судової сваволі панів та покращили умови для релігійного й культурного розвитку.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які українські землі перейшли під владу Російської імперії наприкінці XVIII ст.?

Внаслідок другого (1793 р.) та третього (1795 р.) поділів Речі Посполитої до складу Російської імперії увійшли землі Правобережної України (Київщина, Східна Волинь, Поділля), а згодом — уся Волинь. Загалом під владою Росії опинилося близько 80% українців.

2. Які адміністративні та соціально-політичні зміни було запроваджено на початку російського панування на Правобережжі?

Російська влада запровадила поділ на губернії: Київську, Волинську та Подільську. Польська шляхта зберегла свої маєтки та права лише за умови присяги на вірність імператриці, але втратила політичний вплив. Також було поширено російське законодавство, діловодство перевели на російську мову, а на селян поширили жорстке кріпосне право російського зразка. Введено рекрутчину.

3. Чим характеризувався соціально-економічний стан Західноукраїнських земель наприкінці XVIII ст.?

Стан цих земель характеризувався економічним занепадом та бідністю населення. Міста втратили традиційні торговельні зв’язки з Наддніпрянщиною, а промисловість майже не розвивалася. У сільському господарстві панувала відстала техніка та посилювався гніт польської шляхти над селянами, хоча почали з’являтися нові культури, такі як картопля та кукурудза.

4. Назви основні реформи Марії-Терезії і Йосифа II.

Основними реформами були аграрна (селянська), релігійна та освітня. Аграрна реформа скасувала особисту залежність селян і обмежила панщину трьома днями на тиждень. Релігійна реформа зрівняла в правах католицьку, протестантську та греко-католицьку церкви. Освітня реформа запровадила шкільне навчання рідною мовою та відновила діяльність Львівського університету.

5. Чи погоджуєшся ти з міркуваннями Катерини II щодо повернення «споконвічних відторгнених земель» у результаті поділів Речі Посполитої?

Я не погоджуюся з міркуваннями Катерини II. На мою думку, її заява про «споконвічні російські землі» була лише виправданням для імперської експансії та загарбання чужих територій. Хоча вона посилалася на спадщину Русі, у XVIII столітті на цих землях вже сформувався український народ з власною культурою, мовою, що відрізняло його від населення Російської імперії.

6. Як ти думаєш, чому російська влада у своїй соціальній політиці спиралася на католицьку польську шляхту, а не на православне українське селянство, яке становило більшість населення Правобережжя?

Я думаю, що російська влада спиралася на польську шляхту, тому що Російська імперія була феодальною державою, для якої підтримка панівного класу була важливішою за національні чи релігійні питання. Підтримка селянства могла б зруйнувати систему кріпацтва, на якій трималася імперія. Тому царизм гарантував шляхті збереження їхніх маєтків і прав в обмін на лояльність та покору.

7. У чому виявилася прогресивність, а в чому — обмеженість реформ австрійської влади?

Прогресивність реформ Марії-Терезії та Йосифа II полягала в обмеженні свавілля панів (панщина скорочувалася до 3 днів), наданні селянам особистих громадянських прав та запровадженні початкової освіти рідною мовою. Однак обмеженість реформ виявилася в тому, що панщину не скасували повністю, а селяни так і не стали повноправними власниками землі, залишаючись економічно залежними від поміщиків.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Склади план «Наслідки поділів Польщі для українських земель».

1. Територіальний розподіл українських земель між Російською та Австрійською імперіями.
2. Зміни на Правобережжі під владою Росії:

а) Утворення губерній (Київської, Волинської, Подільської).

б) Збереження прав польської шляхти.

в) Поширення загальноросійського кріпацтва на селян.

3. Зміни на західноукраїнських землях під владою Австрії:

а) Входження Галичини, Буковини та Закарпаття до складу імперії Габсбургів.

б) Адміністративні реформи та утворення Королівства Галичини та Лодомерії.

4. Вплив реформ Марії-Терезії та Йосифа II на становище населення (освіта, релігія, селяни).

Робочий аркуш до § 31

1. Заповни пропуски в таблиці.

2. Відкрий контурну карту за посиланням та виконай завдання 1 і 2.

3. Чому польська шляхта одержала від Катерини ІІ «всі права і привілеї» нарівні з російськими дворянами? Чому, на твою думку, для Катерини ІІ була важливою підтримка з боку польської шляхти?

Катерина ІІ надала шляхті права російського дворянства за умови прийняття присяги на вірність імператриці. Це було зроблено для того, щоб перетворити місцеву еліту на лояльних підданих та уникнути опору приєднанням нових територій до імперії.

Я думаю, що підтримка шляхти була важливою, бо поляки мали великий вплив у цьому регіоні, володіли землями та селянами. Катерині ІІ було вигідніше домовитися з ними та використати їх для контролю над місцевим населенням, аніж воювати проти впливової опозиції всередині країни.

4. На боротьбу яких впливів на Правобережжі вказує історик? Який із них переважав і чому? Як, на твою думку, ця боротьба впливала на життя українців?

Згідно з думкою історика Ярослава Грицака, на Правобережжі переважав польський вплив. Це пояснюється тим, що ступінь інтеграції цих земель у склад Російської імперії тривалий час залишався дуже низьким, тому територія зберігала польську політичну та культурну специфіку.

На мою думку, ця боротьба мала негативні наслідки для українців. Прості люди опинилися між двома силами: вони продовжували терпіти гніт польських панів, а російська влада не захищала їхні інтереси, дбаючи лише про покору імперії.

5. Чи змінилося становище українського селянства на Правобережжі з переходом під владу Російської імперії? Наведи факти на підтвердження своєї думки.

Становище українського селянства не змінилося на краще, а соціально-економічний лад залишився таким самим, як і за часів Речі Посполитої. Російський уряд не лише залишив без змін владу поміщиків, а й надав кріпацтву повну підтримку.

Фактами погіршення або збереження тяжкого стану селян є: указ імператора Павла I від 1797 року про повну слухняність поміщикам, заборона селянам скаржитися на своїх власників та запровадження рекрутської повинності (служби в армії) терміном на 25 років.

6. Запиши, у чому полягали реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ і яке значення вони мали для західноукраїнських земель.

Реформи полягали у скасуванні особистої залежності селян (1782 р.), чіткому визначенні розмірів панщини, зрівнянні в правах католицької та греко-католицької церков і відкритті шкіл з рідною мовою навчання. Для західноукраїнських земель це мало велике значення, оскільки покращило правове становище селян та сприяло розвитку української освіти й культури.

7. Як ти вважаєш, чому польська шляхта вороже ставилася до намірів Йосифа ІІ модернізувати суспільний устрій?

Я вважаю, що польська шляхта ставилася до реформ вороже, оскільки зміни Йосифа ІІ підривали її економічну могутність та політичний вплив. Імператор скасував особисту залежність селян, обмежив панщину трьома днями та надав кріпакам громадянські права, що позбавляло шляхтичів безкоштовної робочої сили та необмеженої влади над людьми.

8. Поміркуй, чому в сучасній Україні встановлено пам’ятник імператриці Марії-Терезії. Запиши свої думки.

На мою думку, пам’ятник в Ужгороді встановлено як визнання позитивного впливу реформ Марії-Терезії на розвиток українських земель. Я думаю, що її діяльність сприяла поширенню освіти, захисту прав греко-католицької церкви та покращенню правового становища селян.

Тобто для Закарпаття вона є історичною особою, яка дала поштовх до національного та культурного розвитку українців, тому її тут і вшановують.