➡️ Як Московська держава змогла підпорядкувати Київську митрополію Московському патріархату?
Після Переяславської ради 1654 року Москва намагалася включити пункт про підпорядкування церкви до договору, але митрополит Сильвестр Косів та українська делегація рішуче відмовилися. Смерть Косова у 1657 році та політична боротьба в Гетьманщині дали Московії нові можливості для тиску.
У 1685 році Москва спочатку підпорядкувала собі Києво-Печерську лавру через настоятеля Варлаама Ясинського, який підписав підтверджувальну грамоту. Це стало першим кроком до повного контролю.
У грудні 1685 року на соборі без жодного єпископа (всі відмовилися) митрополитом обрали Гедеона Святополк-Четвертинського. Московський цар не чекав відповіді Вселенського Патріарха і наказав гетьману Самойловичу провести вибори та відправити Гедеона на висвячення до Москви.
У травні 1686 року Київська митрополія офіційно перейшла під владу Московського патріархату. Традиційну частину титулу «і всієї Русі» вилучили, залишивши лише «митрополит Київський, Галицький і Малої Русі». Лише у 2018 році Синод Константинопольського патріархату скасував цю владу.
➡️ Як Українська православна церква втратила самостійність?
Московський патріарх започаткував процес відокремлення деяких єпархій (першою – Чернігівська) та монастирів (Києво-Межигірський і Києво-Печерський), які увійшли в його підпорядкування.
Московська влада запровадила сувору цензуру, заборонила українські богословські книги як «хибні» та встановила нагляд за діяльністю духовенства.
Поступово в Київській митрополії не залишилося жодного єпископа. У 1722 році Київську митрополію понизили в статусі до архієпископства, чим остаточно ліквідували її автономні права.
Замість патріарха церквою почав керувати Священний Синод.
Українське духовенство спершу залучали до розбудови імперії та підтримки влади (наприклад, для проголошення анафеми Мазепі), але згодом Катерина II заборонила призначати українців на високі посади.
💬 СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО
Який був процес підпорядкування Київської православної митрополії Московському патріархату?
Це був тривалий і напружений процес, який Московська держава наполегливо просувала з 1654 року, попри рішучий опір українського духовенства. Спершу митрополити Сильвестр Косів, Діонісій Балабан відкидали всі спроби Москви.
У 1668 році Вселенський Патріарх визнав єдиним Київським митрополитом Йосипа Нелюбовича-Тукальського, який відкидав будь-які пропозиції Московії. Після його смерті у 1675 році розпочалася нова боротьба за митрополію.
У лютому 1685 року Варлаам Ясинський підписав підтверджувальну грамоту з Москви, і Києво-Печерську лавру було вилучено з-під влади Вселенського Патріарха та підпорядковано Московському. У 1686 році Московський патріарх домігся від Константинопольського патріарха перепідпорядкування Київської митрополії Московському патріархові. Це сталося, попри відсутність єпископів на церковному соборі 1685 року. Унаслідок цього Українська православна церква втратила самостійність.
Як відбувалося приборкання українського духовенства імперською владою?
Московський патріарх почав відокремлювати від митрополії деякі єпархії (першою стала Чернігівська) і монастирі (Києво-Межигірський і Києво-Печерський), які увійшли в його підпорядкування.
Для посилення контролю над духовенством царський уряд почав обмежувати друкування українських книг, окрім церковних, та вивозити рукописні і друковані книги з монастирів до Росії. У 1722 році Київську митрополію понизили до архієпископства. Українське духовенство, усвідомлюючи, що Козацька держава більше не може бути опорою, швидко переорієнтовувалося на Москву.
Після Полтавської битви ректор Києво-Могилянської академії Феофан Прокопович висловив свою прихильність Петру I. Він став автором «Духовного регламенту», який замінив правління Патріарха владою Священного Синоду в Російській православній церкві, фактично інтегрувавши церкву до державного апарату. Поступово українські священники стали знаряддям імперської влади. Згодом, за наказом імператриці Катерини II, було заборонено набирати українців на високі посади церковної та світської служби, оскільки їхній вплив почав лякати владу
Запитання і завдання
📖 Знаємо і розуміємо
1. За яких обставин Українська православна церква втратила самостійність? Чому для Москви рішення про приєднання Київської митрополії було політичним, а не релігійним?
Українська православна церква втратила самостійність внаслідок цілеспрямованого тиску Московської держави, яка скористалася політичним розколом Гетьманщини в період Руїни. Після смерті стійких митрополитів, що опиралися Москві, у 1685 році було проведено неканонічний собор без участі єпископів, де обрали лояльного до царя митрополита Гедеона, якого відправили на висвячення до Москви. Для Москви це було політичне рішення, оскільки підпорядкування митрополії означало посилення контролю над українськими землями та їх інтеграцію в єдину імперську структуру, а не розв’язання релігійних суперечок.
2. Коли та за яких умов Києво-Печерська лавра увійшла в безпосереднє підпорядкування до Московського патріархату?
Києво-Печерську лавру було підпорядковано Московському патріархату в лютому 1685 року. Це сталося після того, як її новообраний настоятель Варлаам Ясинський, опинившись у скрутному становищі через претензії ставленика польського короля на володіння Лаври, змушений був шукати підтримки й підписав підтверджувальну грамоту з Москви.
3. Чому за наказом імператриці Катерини II було заборонено набирати українців на високі посади церковної та світської служби?
Це було частиною стратегії повної русифікації та централізації імперії. Катерина II вважала, що поки українці керують своїми землями, вони будуть “дивитися як вовки до лісу”, тобто прагнути автономії.
Головна мета — стерти національні особливості й перетворити українців на частину “єдіного народа”, щоб унеможливити будь-які думки про окремішність.
Призначення росіян на ключові посади гарантувало вірність імперії та виконання всіх наказів із Петербурга, чого не можна було очікувати від місцевих еліт.
🔍 Застосовуємо і аналізуємо
4. Проаналізуйте, чому Московський патріархат прагнув підпорядкувати Київську митрополію.
Це було насамперед політичне рішення для встановлення повного контролю над українськими землями. Через церкву Москва інтегрувала Гетьманщину в імперську структуру, знищуючи її духовну самостійність. Підпорядкування дозволяло контролювати настрої населення та кадрові призначення, перетворюючи духовенство на слухняних виконавців волі царя.
5. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Чому Москва втручалася саме в церковну друкарську справу? Які наслідки це мало для української церкви?
Причини втручання:
- Боротьба з “інакомисленням”: Москва вважала київське богослов’я “хибним” і підозрілим через західні впливи.
- Уніфікація: прагнення зробити всі церковні книги однаковими з московськими зразками.
- Влада: контроль над інформацією та освітою.
Наслідки:
- Заборона українських церковних книг (собори 1689 та 1690 рр.).
- Цензура творів відомих діячів, наприклад, Лазаря Барановича.
- Втрата Києвом статусу центру богословської науки та поступове зникнення українських особливостей у церковній літературі.
6. Працюємо в парах. Метод «Фішбоун». Як і чому антимосковські настрої в українському духовенстві змінилися після Полтавської битви?
Голова (Проблема): Зміна настроїв духовенства на проросійські після 1709 року.
Причини (Верхні кістки): Поразка Мазепи, страх перед репресіями Петра I, розуміння слабкості Гетьманщини.
Факти (Нижні кістки): Анафема Мазепі (1708), проповідь Феофана Прокоповича на підтримку царя, масовий перехід українців на імперську службу (Стефан Яворський, Димитрій Туптало).
Хвіст (Висновок): Духовенство зрозуміло, що Козацька держава не може бути надійною опорою, тому обрало шлях пристосування та інтеграції в імперську систему заради кар’єри та безпеки.
7. Працюємо в малих групах. Метод «ПРЕС». Поясніть, чому Гедеон дістав дозвіл на митрополію, ставши «митрополитом Київським, Галицьким і Малої Русі», а традиційну частину титулу Київських митрополитів — «і всієї Русі» — було вилучено.
Я вважаю, що зміна титулу мала на меті обмежити юрисдикцію та статус київського митрополита.
…тому, що Москва вважала себе єдиною спадкоємицею давньої Русі й не хотіла ділити цей титул з Києвом.
…наприклад, титул Гедеона обмежили лише “Малою Росією” (Україною), тоді як титул “всієї Русі” залишив за собою Московський патріарх.
Отже, це стало символічним та юридичним завершенням процесу поглинання української церкви й перетворення її на підлеглу частину Московського патріархату.
✍️ Оцінюємо і створюємо
8. На с. 214 зображено митрополитів — захисників церковної автономії на українських землях, які не схвалювали союз із Московією. За додатковими джерелами складіть історичний портрет одного з них (на вибір).
Це історичний портрет Діонісія Балабана (митрополита Київського, Галицького і всієї Русі у 1657–1663 роках).
- Як відбувалося становлення особистості історичного діяча?
1.1. Де і коли він народився?
Точна дата і місце народження невідомі, але ймовірно це сталося у Волинському воєводстві.
1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?
Він належав до православного шляхетського роду Балабанів, відомого ще з XV століття. Освіту здобув у Києво-Могилянському колегіумі, після чого прийняв чернечий постриг.
1.3. Як формувалися його погляди?
Його світогляд формувався під впливом навчання у Київській колегії та служби в церкві в часи боротьби за права православних. Він був вихований у традиціях київського православ’я, тому твердо стояв на позиції канонічної єдності з Константинополем, а не з Москвою.
- Особисті якості й риси характеру.
2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?
Принциповість і твердість переконань змусили його відмовитися від посвяти Московського патріарха, що призвело до конфлікту з царем. Через свою непоступливість у питанні незалежності української церкви він був змушений покинути Київ і жити на Правобережжі, але не зрадив своїх принципів.
2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?
Мені подобається його мужність і вірність присязі, адже він не побоявся піти проти волі сильного московського царя. Негативних рис у тексті не знайдено, але, можливо, його безкомпромісність заважала шукати гнучкіші дипломатичні рішення.
- Діяльність історичного діяча.
3.1. Схарактеризуйте основні справи його життя.
Він очолював Київську митрополію, підтримував гетьмана Івана Виговського та Гадяцьку угоду 1658 року. Головною справою було обстоювання незалежності української церкви від Московського патріархату та збереження підпорядкування Константинополю.
3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах?
Успіхом було отримання підтвердження сану від Константинопольського патріарха і висвячення патріотичних єпископів (наприклад, Йосипа Тукальського). Невдачею стала втрата контролю над Києвом і Лівобережжям, де Москва призначила своїх, що поглибило розкол.
3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому?
Його підтримували свідома козацька старшина (Виговський, Сомко), українська шляхта і духовенство, які прагнули зберегти державність. Проти були промосковськи налаштовані кола, частина лівобережного козацтва і ті, хто боявся царських репресій.
3.4. Хто був його друзями, а хто ворогами, і чому?
Друзями були гетьман Іван Виговський та наступник Йосип Тукальський-Нелюбович, бо вони мали спільну мету — незалежну Україну. Ворогами були московський цар, патріарх Никон та їхній ставленик єпископ Методій (Филимонович), які прагнули підкорити українську церкву.
3.5. Якими були наслідки його діяльності: а) для сучасників; б) для нащадків.
Для сучасників його дії стали прикладом опору поглинанню української церкви Московією.
3.6. За що людство пам’ятає цю людину?
Він запам’ятався як борець за церковну незалежність, який канонізував Йова Почаївського і відкрито заявив Москві про підлеглість київських митрополитів виключно Константинополю.
- Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?
4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність?
Його діяльність викликає повагу, бо він захищав своє, незважаючи на загрози й необхідність жити у вигнанні (у Чигирині та Корсуні).
4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обґрунтуйте свою позицію.
Я позитивно ставлюся до його методів, адже він діяв у межах церковних канонів і права, не застосовуючи насильства. Його зброєю було слово, віра і законна процедура висвячення, що є гідним шляхом для духовного лідера.
9. Дослідіть життєвий шлях Феофана Прокоповича. Висловіть аргументовану думку щодо його ролі в переході українського духовенства на імперську службу.
Життєвий шлях:
Народився в Києві, навчався в Києво-Могилянській академії та в Європі (Римі, Німеччині). Був ректором академії. До 1709 року писав твори, де прославляв гетьмана Мазепу. Проте після Полтавської битви різко змінив погляди, виголосив вітальну проповідь Петру I і переїхав до Петербурга, де став правою рукою царя у церковних реформах.
Аргументована думка щодо його ролі:
Я вважаю роль Феофана Прокоповича ключовою і водночас трагічною для української церкви.
- По-перше, він став головним ідеологом Російської імперії. Саме він написав “Духовний регламент” (1721), який скасував патріаршество і підпорядкував церкву державі через Синод.
- По-друге, він створив прецедент “успішної зради”. Своїм прикладом він показав талановитим українцям, що відмова від власної ідентичності та служба імперії гарантує блискучу кар’єру і багатство.
- Висновок: Прокопович використав свій інтелектуальний потенціал, здобутий у Києві, щоб збудувати систему, яка згодом допомогла знищила автономію самої Київської митрополії. Він був “архітектором” імперського поневолення церкви.
10. Створіть інтерактивну лінію часу. Розташуйте на ній інформацію (тексти, ілюстрації, відео тощо) про основні події, які призвели до втрати самостійності Українською православною церквою після підпорядкування Московському патріархату.
(Уявіть цю схему як стрічку часу з активними точками, на які можна “натиснути”)
⏳ Хронологія втрати самостійності:
- 1654 рік 🛑
- Подія: Відмова духовенства від присяги.
- Деталі: Митрополит Сильвестр Косів відмовляється присягати царю після Переяславської ради, відстоюючи права Константинополя.
- 1685 рік (лютий) 🏰
- Подія: Втрата Лаври.
- Деталі: Києво-Печерська лавра під тиском обставин виходить з підпорядкування митрополита і стає ставропігією Московського патріарха.
- 1685 рік (грудень) 🗳️
- Подія: Неканонічні вибори.
- Деталі: У Києві скликають “собор” без єпископів, на якому обирають лояльного до Москви Гедеона (Святополк-Четвертинського).
- 1686 рік (травень) 📜
- Подія: Грамота Діонісія.
- Деталі: Вселенський патріарх Діонісій IV за хабар від московських послів видає грамоту про передачу Київської митрополії Москві.
- 1689–1690 роки 📚
- Подія: Цензура.
- Деталі: Московські собори засуджують київські церковні книги та забороняють друк без дозволу московського патріарха.
- 1721 рік ⚖️
- Подія: Створення Синоду.
- Деталі: Феофан Прокопович розробляє реформу, за якою церква остаточно стає частиною державного апарату Російської імперії.