§31. Українська культура другої половини XVII — у першій половині XVIII ст. «Козацьке бароко»

Назад до змісту

➡️ Які події найбільше вплинули на розвиток української культури кінця XVII — початку XVIII ст.?

На розвиток культури найбільше вплинули тісні контакти із Західною Європою, завдяки чому поширився стиль бароко, який на нашому ґрунті набув особливих ознак і став українським бароко. Також вирішальними стали зміни в соціальній структурі, коли основною культурною верствою замість шляхти й духовенства стали козаки, козацька старшина та міщани. Крім того, у культурі почали з’являтися світські риси, що значно розширило її можливості.

➡️ Яку роль у поширенні освіти відігравало книгодрукування?

Книгодрукування стало справжнім фундаментом для розвитку освіти, адже воно забезпечувало школи й учнів необхідними книгами, насамперед букварями та релігійними творами. Окрім того, друкарні (яких в Україні діяло 13) почали випускати більше світської літератури, що сприяло поширенню різноманітних знань серед населення.

Зверніть увагу!

Поясніть, чому в 1709 р. різко скоротилася кількість студентів.

Різке скорочення студентів сталося через наказ царя Петра І після того, як гетьман Іван Мазепа перейшов на бік Швеції. Цар використав це як привід для каральних заходів проти української автономії. Петро І наказав скоротити кількість студентів Києво-Могилянської академії з двох тисяч до двохсот. Також було наказано виключити всіх студентів і викладачів із Правобережжя та іноземців. Не допускали до навчання студентів із Речі Посполитої. Царський уряд звільняв викладачів, яких вважав нелояльними, і заохочував їхній переїзд до Російської імперії.

➡️ Поясніть, чому на українських землях у  XVII—XVIII  ст. представниками науки часто були церковні діячі

Це зумовлено трьома головними факторами:

• Духовенство було найбільш грамотною групою населення, адже саме церква засновувала школи та колегіуми й керувала ними.
• Центр вищої освіти — Києво-Могилянська академія — перебував під управлінням церкви, тому викладачами і вченими ставали саме священнослужителі.
• Українська церква не ворогувала з наукою, а навпаки — ієрархи самі писали підручники з математики та астрономії (наприклад, Ф. Прокопович).

📄 Працюємо з джерелом:

Із записок історика і мандрівника, сина Антіохійського патріарха Павла Алеппського (1654 р.)

Як автор документа описує рівень освіти в тогочасній Україні? Спираючись на зазначені факти, висловіть думку про роль жінок в українському суспільстві.

Автор описує рівень освіти як надзвичайно високий і масовий, що його сильно здивувало. Він зазначає, що грамотними були майже всі верстви населення, включно з сиротами, яких священники навчали, аби ті не вешталися вулицями неуками.

Жінки відігравали значну роль у культурному житті, оскільки мали доступ до освіти нарівні з чоловіками. Той факт, що більшість жінок і дочок уміли читати та знали хід церковних служб, свідчить про повагу до них у суспільстві та відсутність суворих обмежень у їхньому духовному розвитку.

➡️ Які жанри були популярними в українській літературі XVII—XVIII ст.?

У цей період література розвивалася в стилі українського бароко, що поєднувало релігійні та світські мотиви.

Поезія:

• Суспільно-політична: пов’язана з історичними подіями (наприклад, «Висипався хміль із міха»).
• Релігійно-філософська: роздуми про Бога та людину (автори: Лазар Баранович, Феофан Прокопович).
• Панегірична: уславлення видатних осіб (Іван Величковський).
• Сатирична (епіграми): висміювання людських вад та суспільних явищ (Климентій Зіновіїв).
• Лірична: про кохання та душевні переживання (Іван Мазепа, Семен Климовський).

Історична проза:

• Козацькі літописи: твори Самійла Величка, Григорія Грабянки, Літопис Самовидця, які описували козацькі війни та історію України.
• Синопсис: перший короткий нарис історії України (1674 р.).

Драматургія:

• Шкільна драма: релігійні п’єси, що ставилися студентами (особливо в Києво-Могилянській академії).
• Вертеп: популярний народний ляльковий театр.

Богословська література: проповіді та полемічні твори (Інокентій Гізель).

Байки: езопівські байки, які сприяли становленню нової літератури.

➡️ Висловіть думку, як архітектура бароко вплинула на розвиток українських міст.

Архітектура бароко зробила українські міста більш красивими та сучасними. Через постійні війни активно розвивалися фортифікації бастіонного типу, наприклад, Київська фортеця чи укріплення у Кам’янці та Хотині. Старовинні храми, такі як Софія Київська, отримали нове барокове оздоблення: химерні фронтони, грушоподібні бані та пишний декор. Також з’явилися нові кам’яні ансамблі (Троїцький собор у Чернігові, Покровська церква у Харкові) та світські будівлі: колегіуми, магістрати й житлові будинки козацької старшини.

➡️ Які нові риси переважали в живописі цього періоду?

Український живопис почав відходити від церковних правил, у ньому переважало зображення реальних людей і подій. На іконах поряд із біблійними персонажами художники малювали гетьманів, старшин та міщан, наприклад, на іконі «Покрова Богородиці». Активно розвивався світський портретний живопис, особливо ктиторський портрет (зображення засновників храмів), який вирізнявся пишним декором і підкреслював статус людини. Також з’явився народний образ козака-бандуриста — «Козак Мамай».

Ікона «Покрова Богородиці» з  портретом Б.  Хмельницького. ХVІІ  ст. Чому, на вашу думку, саме Б.  Хмельницький був обраний для  сюжету ікони «Покрова Богородиці»? Які барокові риси ви  помітили в  іконі?

Богдан Хмельницький був очільником козацької держави та захисником православ’я, тому його образ символізував земний захист України, який перегукувався з небесним заступництвом Богородиці.

Головною бароковою рисою є поєднання біблійного сюжету зі світським портретом реальної людини — гетьмана. Також помітний реалізм у зображенні обличчя та пишність одягу, що підкреслювала високий соціальний статус і велич зображеного.

➡️ Які основні жанри були характерні для української музики того часу?

Для музики цього періоду були характерні як народні, так і професійні жанри. У народній творчості переважали думи та історичні пісні, які виконували кобзарі й лірники, а на святах грали «троїсті музики». Серед нових жанрів набув поширення кант – побутова багатоголоса пісня зі світськими мотивами. Високого професійного рівня досяг партесний концерт – хоровий спів без інструментального супроводу, який звучав у церквах і палацах.

📄 Працюємо з джерелом:

Історик ХХ ст. І. Огієнко про українську культуру

1. Чим автор пояснює панівний український культурний вплив у Росії (Московії) у XVII—XVIII ст.?

Автор пояснює цей вплив безпосередньою діяльністю українських співаків, які масово приїхали до Москви і «занесли» туди свої традиції, які стали зразком для місцевої церкви.

2. Які напрями українського культурного впливу перелічено? Які факти свідчать про величезну роль української культури в розвитку тогочасної Росії (Московії)?

У тексті перелічено вплив на церковний одяг та церковну вимову (мову богослужіння). Фактами величезної ролі є те, що спеціальний одяг українських півчих зберігся в російських соборах на століття, а українська вимова панувала в московських церквах аж до початку XIX століття.

💬 СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО

Особливості розвитку української культури в другій половині XVII — першій половині XVIII ст.

Розвиток культури відбувався в складних умовах війн і Руїни, але попри це переживав піднесення завдяки меценатству гетьманів, зокрема Івана Мазепи. Головною особливістю стала зміна культурної еліти: основними творцями й споживачами культури стали не лише духівництво, а й козацька старшина та міщани.

Причини появи та особливості українського бароко

Українське (або «козацьке») бароко виникло внаслідок поєднання європейського стилю з місцевими народними традиціями будівництва. Його характерними рисами є урочистість, пишна декоративність, химерні фронтони та грушоподібні бані, а в живописі — проникнення світських мотивів у релігійні сюжети.

Видатні пам’ятки українського бароко

До шедеврів архітектури належать Миколаївський собор у Ніжині, Троїцький собор у Чернігові, Покровська церква у Харкові та перебудована в стилі бароко Софія Київська. У живописі та графіці видатними є ікона «Покрова Богородиці» з портретом Хмельницького, народна картина «Козак Мамай» та гравюри братів Тарасевичів і Івана Щирського.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

1. Із яких закладів складалася система освіти на українських землях наприкінці XVII ст.? Яку роль відігравала церква в розвитку освіти?

Система освіти складалася з початкових шкіл при православних церквах і монастирях. Поширена була домашня освіта. Професійні знання здобували при канцеляріях та в ремісничих цехах через систему учнівства. Середню освіту надавали колегіуми: Чернігівський, Харківський, Переяславський, а також єзуїтські колегіуми на Правобережжі та західноукраїнських землях. Вищу освіту давали Києво-Могилянський колегіум (з 1701 року Академія) та Львівський університет. Церква відігравала провідну роль: більшість початкових шкіл діяли при церквах, де вчителювали дяки. Священники мали навчати сиріт.

2. Чому саме в XVII—XVIII ст. спостерігався бурхливий розвиток фортифікаційного будівництва й архітектури бароко на теренах України?

Бурхливий розвиток фортифікаційного будівництва був спричинений постійними війнами: Національно-визвольною війною, Руїною, народними повстаннями, а також війнами Московської держави, Речі Посполитої з Османською імперією, Кримським ханатом та Швецією. Це призвело до будівництва укріплень, зокрема бастіонного типу.

Архітектура бароко: поширенню сприяло загальне культурне піднесення та меценатство гетьманів (особливо І. Мазепи), які прагнули надати храмам урочистості й величі, реконструюючи давні святині в новому європейському стилі.

3. Який мистецький стиль переважав на українських землях наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст.? У яких видах мистецтва і як він проявлявся?

Переважав стиль бароко (українське або козацьке бароко). Він проявлявся у:

• Архітектурі: пишні декоративні фронтони, багатоярусні грушоподібні бані, урочистість споруд (Софія Київська, Троїцький собор у Чернігові). На відміну від європейського, його ознаками були менша декоратив-ність, поміркованість, виваженість форм.
• Живописі: поєднання релігійних сюжетів зі світськими (реалістичні портрети на іконах), розвиток ктиторського портрета.
• Літературі: пишномовність, символізм, увага до почуттів людини.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

4. Охарактеризуйте жанрове різноманіття української літератури другої половини XVII — першої половини XVIII ст. Відповідь подайте у вигляді ментальної карти.

У другій половині XVII — першій половині XVIII століття література розвивалася у стилі бароко.

Жанрове різноманіття:

1. Поезія: Вирізнялася різноманітністю.
   • Суспільно-політична: пов’язана з Хмельниччиною і Руїною (наприклад, «Висипався хміль із міха», «Чигирин»).
   • Релігійно-філософська: автори (Л. Баранович, Ф. Прокопович) використовували символіку, алегорію, гру слів.
   • Панегірична: уславлення визначної події або особи (І. Величковський, Л. Баранович).
   • Сатирична (епіграми): невеликі вірші, що висміювали суспільні явища (К. Зіновіїв, І. Некрашевич).
   • Лірична: про соціально-побутові сюжети й душевні переживання (С. Климовський, І. Мазепа).
2. Проза:
   • Полемічна богословська література: твори про об’єднання церков (Й. Галятовський, Л. Баранович).
   • Історична література: «Синопсис Київський» (1674 р.) та козацькі літописи («Літопис Самовидця», праці С. Величка та Г. Грабянки).
   • Агіографічний жанр (опис житій святих): збірка Д. Туптала.
   • Езопівська байка.
3. Драма:

• Шкільна драма: частина навчання в академії.
• Вертеп: ляльковий театр.
• Інтермедії: розважальні сценки між діями драми.

5. Сформулюйте твердження, яке пояснює, яким чином літературна творчість цього періоду сприяла збереженню історичної пам’яті про козацькі війни та події Руїни. Як історична література XVIII ст. та козацькі літописи впливали на формування уявлень українців про себе?

Твердження: Літературна творчість, зокрема історична література і козацькі літописи, сприяла збереженню пам’яті про Козацьку революцію та Руїну, оскільки ці твори прямо описували ці події та діячів

Козацькі літописи (Самовидця, Граб’янки, Величка) впливали на українців так:

• Вони формували образ козака як захисника Батьківщини.
• Стверджували думку про окремішність та самоцінність української історії («Козацької держави»).
• Давали розуміння витоків національних героїв (Хмельницького та ін.), виховуючи почуття гідності та патріотизму.

6. Працюємо разом. Наприкінці XVII — на початку XVIII ст. населення Лівобережної Гетьманщини мало високий рівень освіченості. Обговоріть, чим це було зумовлено.

Високий рівень освіченості був зумовлений кількома чинниками:

• Сформовано загальнодержавну систему освіти, що включала православні колегіуми та Києво-Могилянську академію.
• Ця освіта ввібрала кращі зразки місцевих традицій і західноєвропейських зразків.
• Навчалися не лише хлопці, а й дівчата (про це писав мандрівник Павло Алеппський: «…більшість їхніх жінок і дочок уміють читати»).
• Гетьман Іван Мазепа надавав кошти з військової скарбниці та власні заощадження на розвиток української освіти і книгодрукування, вважаючи це способом зрівняти Гетьманщину з європейськими державами. Він значну увагу приділяв Києво-Могилянській академії.
• Друковані книги стали важливим джерелом поширення інформації. Запровадження гражданського шрифту зробило книжки доступнішими для широкого кола читачів.

7. Поясніть, чому у творчості українських художників цього періоду з’явилися сюжети з реальними людьми та історичними подіями.

Це пояснюється кількома причинами:

• Вплив бароко: Цей стиль цікавився реальною людиною, її почуттями та вчинками, а не лише церковними канонами.
• Культура ставала більш світською, зростала роль козацької старшини, яка хотіла увічнити себе (портрети Б. Хмельницького, полковників).
• Поширився «ктиторський портрет» — зображення меценатів (гетьманів, заможних міщан), які давали гроші на храми. Їх малювали навіть на іконах (наприклад, ікона «Покрова Богородиці» з портретом Хмельницького), щоб показати їхню побожність та заслуги перед церквою.

✍️ Оцінюємо і створюємо

8. Працюємо в  парах. За додатковими джерелами дослідіть, яких архітектурних змін зазнали стародавні храми України внаслідок барокової реконструкції. Як це відбилося на їхньому зовнішньому вигляді? Відповідь доповніть візуальними джерелами.

У XVII–XVIII століттях багато стародавніх церков, зведених ще в часи Київської Русі, зазнали масштабної реконструкції. Це явище отримало назву «козацьке» або «українське бароко». Зовнішній вигляд храмів змінювався, набуваючи пишності, урочистості та нових форм.

Основні зміни в зовнішньому вигляді:

• Бані (куполи): Старі візантійські напівсферичні куполи замінювали на високі, багатоярусні, грушоподібні (схожі на бутон, що розкривається). Часто добудовували нові бані, збільшуючи їхню кількість (наприклад, у Софійському соборі з 13 стало 19).
• Фасади: Гладкі стіни прикрашали багатим ліпним декором: рослинними орнаментами, завитками, нішами та пілястрами (напівколонами).
• Фронтони: Над стінами з’являлися фігурні фронтони (верхівки фасадів) складних, хвилястих форм, які часто прикрашали розписами або позолотою.
• Побілка: Храми тинькували (штукатурили) та білили, що створювало яскравий контраст із золотими або зеленими дахами, роблячи будівлі візуально легшими та святковими.

Приклади змін на відомих пам’ятках:

Візуальні джерела (ілюстрації змін):

1. Софійський собор: від Візантії до Бароко

Первісний вигляд (реконструкція): Приземкуватий, з відкритими галереями та напівсферичними куполами.

Сучасний вигляд (бароко): Білосніжний собор із золотими грушоподібними банями та пишним фронтоном.

9. Напишіть есе про вплив історичних подій на розвиток української культури XVII—XVIII ст.

Цей період, наповнений війнами та боротьбою за державність, безпосередньо визначав, які пісні співатимуть люди, які книги друкуватимуть і які храми будуватимуть.

Найсильніший поштовх розвитку культури дала Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. Утворення власної держави — Гетьманщини — викликало небувале піднесення національного духу. Козацтво стало головним героєм епохи: про нього складали думи, його зображували на іконах та портретах. Саме завдяки козацькому меценатству розквітло унікальне явище — «козацьке бароко», що поєднало європейську пишність з місцевими традиціями.

На початку XVIII століття, за часів гетьмана Івана Мазепи, культура пережила свій «золотий вік». Гетьман розумів, що освіта і мистецтво — це зброя, не менш важлива за шаблі. Він будував собори, підтримував Києво-Могилянську академію. Однак поразка під Полтавою (1709 р.) стала переломним моментом. Російська імперія почала систематично нищити українську автономію, а талановитих українців змушували переїздити до Петербурга, збіднюючи рідну культуру.

Отже, історія і культура йшли пліч-о-пліч. Коли Україна мала державність або автономію, культура розквітала яскравими барвами бароко. Коли ж наставала неволя, культура ставала засобом збереження пам’яті та ідентичності народу.

10. Підготуйте експозицію віртуального музею «Козацьке бароко». Доберіть експонати та обґрунтуйте їх вибір.

Для віртуального музею я обрав 4 ключові експонати, які найкраще демонструють самобутність та велич українського бароко.

Експонат №1. Собор Святої Софії у Києві (сучасний вигляд)

Це ідеальний приклад того, як бароко стало символом відродження. Давньоруська святиня, «одягнена» в нові барокові шати (грушоподібні золоті бані, білі стіни з ліпниною), демонструє зв’язок поколінь і розквіт Гетьманщини.

Експонат №2. Ікона «Покрова Богородиці» з портретом Богдана Хмельницького

Ключовий твір живопису цієї доби. Вона показує головну ідею козацького бароко — поєднання небесного захисту з земною державною владою. Зображення гетьмана поряд із святими підкреслює значущість козацтва як захисника віри.

Експонат №3. Гравюра Івана Щирського «Теза на честь Петра Конашевича-Сагайдачного»

Демонструє високий рівень графічного мистецтва та освіти. Гравюри були «мас-медіа» того часу: вони прославляли козацьких ватажків, поширювали знання та прикрашали книги, що друкувалися в українських друкарнях.

Експонат №4. Портрет полковника (наприклад Семену Сулимі)

Показує нову увагу до людини. На відміну від ікон, світські портрети (парсуни) реалістично передавали риси обличчя, одяг і зброю козацької старшини, увічнюючи їхню гідність і статус.