Якими подіями розпочалося гетьманування Юрія Хмельницького?
Гетьманування Юрія Хмельницького розпочалося з його обрання гетьманом у вересні 1659 року на Генеральній раді в Германівці. Невдовзі після цього він вирушив до Переяслава на переговори, де його оточило московське військо чисельністю 40 тисяч. Під тиском московських воєвод він був змушений підписати новий договір на основі змінених «Березневих статей», який отримав назву Переяславські статті 1659 року.
Як це відобразилося на становищі України?
Переяславські статті 1659 року істотно обмежили права Української козацької держави. Україна втрачала самостійність, набуваючи статусу політичної автономії у складі Московської держави. Зокрема, гетьман не мав права вступати у відносини та укладати угоди з іноземними правителями. Московські воєводи мали бути розміщені в п’яти великих містах (Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві, Умані) і утримуватися за місцевий кошт. Гетьман не міг призначати і усувати полковників без згоди Москви. Ці події вважаються початком доби Руїни.
За яким сценарієм, на вашу думку, могли розвиватися подальші події? Чому?
Подальші події розвивалися за сценарієм глибокої кризи і розколу. Московська держава продовжувала наступ на незалежність України, що викликало обурення більшості козаків. Юрій Хмельницький, прагнучи уникнути подальшого наступу Московії, перейшов на бік Польщі та підписав Слободищенський трактат у 1660 році, який скасовував Переяславські домовленості. Це призвело до поділу Війська Запорозького на Правобережний і Лівобережний гетьманати.
Проаналізуйте поданий документ — лист гетьмана Лівобережної України Івана Брюховецького до російського вельможі. Про яку подію згадує в листі І. Брюховецький?
Іван Брюховецький згадує про свій приїзд до Москви, а також про обіцянку І. Виговського і Ю. Хмельницького також приїхати до столиці, яку вони не виконали.
Навіщо він звертається до впливового російського вельможі?
Брюховецький звертається до російського вельможі Богдана Хитрово, щоб підкреслити свою особисту лояльність і відданість царю. Він просить не порівнювати його з Виговським та Ю. Хмельницьким, оскільки прагне зміцнити свою владу за підтримки царського уряду.
Про які настрої лівобережного козацтва свідчить лист?
Лист свідчить про особисті промосковські настрої Івана Брюховецького, який називає себе “слугою” і висловлює захоплення царем, називаючи його “єдиним осяйним під сонцем монархом”. Це відображає позицію тієї частини лівобережного козацтва, яка орієнтувалася на Московську державу.
До яких наслідків це могло призвести?
Це призвело до того, що І. Брюховецький звернувся по допомогу до царського уряду для зміцнення своєї влади. Згодом він погодився на поступки, які свого часу відкидав Б. Хмельницький, наприклад, дозволив призначати московських воєвод у великих містах Гетьманщини.
У чому автор звинувачує І. Виговського і Ю. Хмельницького?
Автор звинувачує Івана Виговського і Юрія Хмельницького в тому, що вони приймали послів “лядських, і татарських, і шведських, і турецьких”. Це вказує на їхню активну зовнішню політику, яку Московське царство розцінювало як зраду.
1. ЯК І ЧОМУ ВІДБУВСЯ РОЗКОЛ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ
ПОМІРКУЙТЕ
Складіть розгорнутий план «Розкол козацької держави».
Ось розгорнутий план на тему «Розкол козацької держави»:
- Причини та передумови розколу
- Загострення боротьби за владу в середовищі козацької старшини після смерті Богдана Хмельницького.
- Втручання у внутрішні справи Гетьманщини сусідніх держав: Речі Посполитої та Московського царства.
- Глибокі суперечності щодо подальшого зовнішньополітичного курсу козацької держави.
- Початок громадянської війни (період “Руїни”)
- Обрання гетьманом Івана Виговського, його спроби проводити незалежну політику та укладення Гадяцького договору 1658 року з Річчю Посполитою.
- Обрання гетьманом Юрія Хмельницького та підписання ним Переяславських статей 1659 року, що обмежували суверенітет Гетьманщини.
- Поділ козацької старшини на пропольську та промосковську партії.
- Розкол Гетьманщини на Правобережну та Лівобережну
- Підписання Юрієм Хмельницьким Слободищенського трактату 1660 року з Річчю Посполитою, що спричинило розкол на дві частини по Дніпру.
- Обрання Павла Тетері гетьманом Правобережної України, який проводив пропольську політику.
- Проведення “Чорної ради” в Ніжині 1663 року та обрання Івана Брюховецького гетьманом Лівобережної України, який спирався на підтримку Москви.
- Закріплення поділу України
- Підписання Іваном Брюховецьким Московських статей 1665 року, які значно посилювали залежність Лівобережжя від московського уряду.
- Спроби гетьмана Правобережжя Петра Дорошенка об’єднати Україну за допомогою Османської імперії.
- Укладення Андрусівського перемир’я 1667 року між Московським царством і Річчю Посполитою, яке юридично закріпило поділ Гетьманщини по Дніпру.
- Підписання “Вічного миру” 1686 року, який остаточно підтвердив поділ українських земель між сусідніми державами.
- Наслідки розколу
- Тривалий період виснажливих воєн та внутрішніх конфліктів, що отримав назву “Руїна”.
- Послаблення та занепад Української козацької держави.
- Втрата територіальної цілісності та потрапляння українських земель під владу іноземних держав.
ДОСЛІДІТЬ
Історик Орест Субтельний зазначав: «Козацька Україна розділилася на дві окремі частини, кожна на чолі із власним гетьманом. Доба Руїни тепер сягнула свого апогею». Як ви розумієте це висловлювання? Чому саме ці події історик уважає апогеєм Руїни? Чи погоджуєтеся ви з ним? Чому?
Я розумію це так, що Українська держава розкололася на дві ворогуючі частини, Лівобережну та Правобережну, і в кожній був свій гетьман. Історик вважає ці події апогеєм, тому що внутрішня боротьба за владу призвела до формального територіального та політичного поділу держави. Обрання у 1663 році двох окремих гетьманів — Івана Брюховецького на Лівобережжі та Павла Тетері на Правобережжі — закріпило цей розкол, і обидві частини України почали орієнтуватися на різних іноземних покровителів, що поглибило конфлікт.
Так, я погоджуюся з думкою історика. Поділ на два гетьманати став найвищою точкою Руїни, оскільки він офіційно розірвав єдність козацької України й втягнув її у ще кривавіше протистояння. Цей розкол був пізніше закріплений Андрусівським перемир’ям, що на довгі роки визначило долю українських земель, розділених між сусідніми державами.
2. З ЯКИМИ ПОДІЯМИ ПОВ’ЯЗАНО ГЕТЬМАНУВАННЯ ПАВЛА ТЕТЕРІ ТА ІВАНА БРЮХОВЕЦЬКОГО
ПОМІРКУЙТЕ
Чому жодному з гетьманів не вдалося об’єднати Україну?
Жодному з гетьманів періоду Руїни не вдалося об’єднати Україну через декілька головних причин:
- Козацька старшина була розколота і боролася за гетьманську булаву, ставлячи особисті інтереси вище за державні.
- Московське царство, Річ Посполита та Османська імперія активно втручалися у внутрішні справи, підтримуючи вигідних їм кандидатів на гетьманство і розпалюючи ворожнечу.
- Різні угруповання старшини орієнтувалися на різних іноземних союзників, що унеможливлювало спільні дії.
- Андрусівське перемир’я 1667 року, а пізніше “Вічний мир” 1686 року, офіційно розділили українські землі між Московією та Річчю Посполитою, зробивши об’єднання практично неможливим.
ДОСЛІДІТЬ
1. Покажіть на карті (с. 166) території, які ввійшли до Лівобережної та Правобережної України. Зробіть припущення, як цей розкол уплинув на подальшу долю українського населення.
Правобережна Україна визнавала польську владу, а Лівобережна Україна була підвладна Московській державі. На карті (с. 166 у) ці території розділені Дніпром. В обох частинах було проголошено окремі гетьманати. Такий розкол призвів до тривалої братовбивчої війни, подальшого втручання іноземних держав у внутрішні справи та, зрештою, до закріплення поділу українських земель між сусідами на довгі роки.
2. Порівняйте біографічні дані гетьманів Правобережної і Лівобережної України Павла Тетері та Івана Брюховецького. Як ви думаєте, якою буде політика цих діячів? Чому ви так уважаєте?
Павло Тетеря (гетьман Правобережжя): Походив зі шляхетського роду, був досвідченим дипломатом. Орієнтувався на Річ Посполиту. Його політика, ймовірно, буде спрямована на зміцнення союзу з Польщею для боротьби з Московією та повернення Лівобережжя під свій контроль. Я так вважаю, тому що його влада на Правобережжі залежала від польської підтримки.
Іван Брюховецький (гетьман Лівобережжя): Був кошовим отаманом Запорозької Січі, прийшов до влади на “Чорній раді” завдяки підтримці бідних козаків (“черні”). Орієнтувався на Московське царство. Його політика буде проросійською; він піде на значні поступки Москві, щоб утримати владу та отримати допомогу в боротьбі проти Тетері. Я так думаю, бо він здобув булаву за прямої підтримки московського уряду і загравав з простим народом, обіцяючи порядок за допомогою царя.
ДОСЛІДІТЬ
Як ви оцінюєте Московські статті? Чому?
Я оцінюю Московські статті 1665 року негативно. Тому що цей договір, підписаний Іваном Брюховецьким, значно обмежував самостійність Лівобережної Гетьманщини. Наприклад, податки з українського населення тепер збирали московські воєводи, а не козацька адміністрація, гетьману заборонялося вести самостійну зовнішню політику, а в усіх великих містах розміщувалися московські військові гарнізони. Фактично, це був великий крок до повної втрати автономії.
Спираючись на цей та інші факти, поясніть, якою була політика Московського царства щодо України.
Політика Московського царства щодо України була спрямована на поступове, але неухильне поглинання та обмеження її самоврядності. Спочатку, за Переяславськими статтями 1659 року, Москва посилила свій контроль. Потім, скориставшись внутрішньою боротьбою та прагненням Брюховецького утримати владу, вона нав’язала ще більш жорсткі Московські статті. Апогеєм цієї політики стало Андрусівське перемир’я 1667 року, коли Московське царство, домовившись із Річчю Посполитою, просто розділило Україну по Дніпру, ігноруючи інтереси українського народу. Це свідчить, що Москва розглядала Україну не як рівноправного союзника, а як територію, яку потрібно було підкорити і включити до свого складу.
ДОСЛІДІТЬ
Як розподіляли сфери впливу на українські землі за договором?
За Андрусівським договором 1667 року, який уклали Річ Посполита та Московське царство без участі української сторони, сфери впливу на українські землі розподілялися так:
- Лівобережна Україна залишалася під владою Московського царства.
- Правобережна Україна поверталася під контроль Речі Посполитої.
- Київ, хоч і знаходився на Правобережжі, на два роки переходив до Московського царства (але, як виявилося, назавжди).
- Запорозька Січ мала перебувати під спільним управлінням обох держав.
Таким чином, цей договір юридично закріпив розкол України на дві частини, ігноруючи її власні інтереси.
3. ЯК ВІДБУВАЛИСЯ СПРОБИ ОБ’ЄДНАННЯ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ ТА ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ГЕТЬМАНЩИНИ
ПОМІРКУЙТЕ
Яку політику проводив гетьман Петро Дорошенко?
Гетьман Правобережної України Петро Дорошенко (1665-1676 рр.) проводив політику, головною метою якої було об’єднання Правобережної та Лівобережної України в єдину незалежну державу. Щоб протистояти Речі Посполитій та Московському царству, які розділили Україну за Андрусівським договором, він уклав військово-політичний союз з Османською імперією, визнавши її протекторат у 1669 році.
Йому на короткий час вдалося об’єднати обидва береги Дніпра під своєю владою, але союз із турками і татарами призвів до руйнівних походів на українські землі, що викликало сильне невдоволення населення та козацтва і, зрештою, призвело до втрати ним влади.
ДОСЛІДІТЬ
1. Простежте за картою (с. 166) кордони розділу України за «Вічним миром». Якими були, на вашу думку, наслідки цього розділу?
За «Вічним миром» 1686 року кордон між Річчю Посполитою та Московським царством пролягав по Дніпру. Лівобережна Україна, Запорожжя та Київ з околицями остаточно відходили до Московської держави, а Правобережна Україна (крім Києва) — до Речі Посполитої.
На мою думку, наслідки цього розділу були катастрофічними:
- Український народ і територія були надовго розділені між двома імперіями, що поглибило політичні та культурні відмінності між регіонами.
- Це поклало край сподіванням на об’єднання України та відновлення її незалежності в найближчому майбутньому.
- Правобережна Україна, яка була ареною постійних бойових дій, перетворилася на руїну і значною мірою знелюдніла.
2. До яких кроків і чому вдавалися українські гетьмани? Чому це не принесло очікуваних результатів? Яким був стан України наприкінці XVII ст.?
В умовах розколу українські гетьмани (як-от Петро Дорошенко) відчайдушно шукали союзників, щоб об’єднати країну та протистояти агресії сусідів. Для цього вони укладали договори то з Річчю Посполитою, то з Московським царством, то з Османською імперією.
Ці спроби зазнали невдачі через постійну боротьбу за владу між самою старшиною, а також тому, що іноземні держави були зацікавлені не в сильній об’єднаній Україні, а в її ослабленні та підкоренні. Крім того, союзи з іноземними військами (особливо з татарами) призводили до руйнівних нападів і грабунків, що відвертало від гетьманів підтримку народу.
Україна була політично розділеною, економічно виснаженою та зруйнованою десятиліттями безперервних воєн (період Руїни). Автономія Лівобережної Гетьманщини була суттєво обмежена Москвою, а Правобережжя було спустошене.
Перевір себе
1. Коли і як відбувся розкол України за гетьманування Юрія Хмельницького?
Розкол України відбувся у 1660 році, коли Юрій Хмельницький підписав Слободищенський трактат, що визнавав владу короля Речі Посполитої. Козаки лівобережних полків відмовились визнавати цей трактат і обрали наказного гетьмана Якима Сомка, що призвело до поділу Гетьманщини на Правобережну (польську) та Лівобережну (московську). В 1663 обрали гетьманом на Лівобережжі Івана Брюховецького.
2. Чому Павлу Тетері не вдалося утримати гетьманство?
Павло Тетеря не зміг утримати гетьманство, бо його політика, спрямована на союз із Річчю Посполитою, не знайшла підтримки серед більшості козаків та населення. Його спроба відновити владу над Лівобережжям за допомогою польського війська у 1663-1664 роках зазнала поразки. Повернувшись з невдалого походу, польська шляхта почала відновлювати свої порядки на Правобережжі. Тому спалахнуло антипольське повстання. Після придушення цього повстання, розуміючи своє безнадійне становище, Тетеря втік до Польщі у червні 1665 року.
3. З якими подіями пов’язане гетьманство Івана Брюховецького?
Гетьманство Івана Брюховецького пов’язане з його обранням на “чорній раді” у Ніжині в 1663 році, що закріпило розкол Гетьманщини. Також його правління відоме підписанням у 1665 році Московських статей, які значно обмежували автономію Лівобережної Гетьманщини та посилювали владу московського царя.
4. Назви умови Андрусівського договору.
Андрусівський договір, укладений у 1667 році, передбачав припинення війни між Московським царством та Річчю Посполитою на 13,5 років. За його умовами, Правобережна Україна залишалася під владою Речі Посполитої, а Лівобережна Україна та Київ (на два роки) переходили під контроль Московської держави. Запорізька Січ мала бути під спільним управлінням обох держав.
5. Поясни, у чому полягала слабкість політики Юрія Хмельницького.
Слабкість політики Юрія Хмельницького полягала в його постійних ваганнях між союзами з різними державами — то з Московським царством, то з Річчю Посполитою. Це призвело до втрати довіри з боку козацької старшини та іноземних правителів, а також до глибокого внутрішнього розколу в Україні.
6. З якою метою, на твою думку, Московська держава щоразу укладала новий договір з обраним гетьманом?
На мою думку, Московська держава укладала новий договір з кожним гетьманом, щоб поступово обмежувати автономію Гетьманщини. Кожен наступний договір містив нові, більш жорсткі для України умови, посилюючи російський військовий та адміністративний контроль над українськими землями.
7. Чому Андрусівське перемир’я завдало важкого удару по Україні?
Андрусівське перемир’я 1667 року завдало важкого удару, бо воно закріпило поділ України по річці Дніпро між Московською державою і Річчю Посполитою. Договір уклали без участі українських гетьманів, що означало повне ігнорування інтересів Української козацької держави.
8. Схарактеризуй політику Московського царства, Речі Посполитої та Османської імперії щодо українських теренів, спираючись на факти, які стали відомими тобі на уроці.
Ці держави розглядали українські землі як об’єкт для розширення своїх територій та впливу. Річ Посполита прагнула відновити свою владу і старі порядки, Московське царство намагалося поглинути Гетьманщину, обмежуючи її права, а Османська імперія використовувала українських гетьманів у своїх інтересах для боротьби з сусідами. Всі вони ігнорували прагнення українців до незалежності та використовували внутрішні конфлікти в Україні у власних цілях.
9. Поміркуй, чому Петра Дорошенка називають «сонцем Руїни».
Петра Дорошенка називають «сонцем Руїни», бо в період повного занепаду та розбрату він став єдиним гетьманом, який намагався об’єднати всі українські землі в одну незалежну державу. Його політика була спрямована на відновлення єдності України, і на якийсь час йому вдалося об’єднати під своєю владою Правобережжя і Лівобережжя, що було променем надії в темні часи Руїни.
А ще можеш
1. В історичній літературі ти можеш натрапити на думки, що роком розколу козацької держави на Лівобережну і Правобережну Гетьманщину можна вважати 1660, 1663 чи 1667. А що із цього приводу думаєш ти? Власну думку обґрунтуй.
Я вважаю, що роком остаточного розколу козацької держави слід вважати 1663 рік. Хоча перші розбіжності з’явилися ще в 1660 році після підписання Юрієм Хмельницьким Слободищенського трактату, саме в 1663 році на “чорній раді” в Ніжині було обрано окремого гетьмана для Лівобережжя — Івана Брюховецького, в той час як на Правобережжі гетьманом був Павло Тетеря. Це фактично створило дві окремі Гетьманщини з різною політичною орієнтацією. Андрусівський договір 1667 року лише юридично закріпив на міжнародному рівні той розкол, який вже відбувся всередині українського суспільства.
Інша точка зору:
Я вважаю, що початком розколу слід вважати 1660 рік. У серпні-жовтні 1660 року Юрій Хмельницький підписав Слободищенський трактат, визнавши владу Речі Посполитої. Частина козаків, особливо з Лівобережжя, відмовилася визнавати цей трактат, і вони обрали наказним гетьманом Якима Сомка. Внаслідок цього Військо Запорозьке розділилося на право- й лівобережний гетьманати. Обрання окремих гетьманів у 1663 році (Павло Тетеря і Іван Брюховецький) лише закріпило цей поділ, який фактично розпочався у 1660 році.
2. Чи погоджуєшся ти із прислів’ям: «Де два українці — там три гетьмани»? Чому? Поясни свої міркування на прикладах з матеріалу уроку.
Я погоджуюся із цим прислів’ям, особливо якщо говорити про добу Руїни. Наприклад, після смерті Богдана Хмельницького Іван Виговський став гетьманом, але проти нього одразу виступила антигетьманська опозиція, яка пізніше запросила Московію. Коли у 1660 році стався розкол, на Правобережжі був гетьман Юрій Хмельницький, а на Лівобережжі – наказний гетьман Яким Сомко. Пізніше, у 1663 році, було вже два окремих гетьмани: Павло Тетеря на Правобережжі та Іван Брюховецький на Лівобережжі. Навіть Петро Дорошенко, який намагався об’єднати країну, боровся з Петром Суховієм, якого проголосило гетьманом Запорожжя. Літописець Самійло Величко писав про ці події, що козаки “самі себе звоювали” через незгоду.
Робочий аркуш до § 20
1. На основі карти параграфа визнач:
1) Які терени обіймала Українська козацька держава на початок гетьманування Ю. Хмельницького?
Українська козацька держава обіймала терени, які були автономними в межах Речі Посполитої (за Зборівською угодою 1649 р.): Київське, Чернігівське і Брацлавське воєводства. Ю. Хмельницький став гетьманом у вересні 1659 р. і підписав Переяславські статті, за якими Україна набувала статусу політичної автономії у складі Московської держави.
2) Як змінилася територія козацької держави в 1663 р.?
У 1663 р. відбувся поділ території України: вона розкололася на Правобережну Гетьманщину (яка визнавала польську владу, очолив Павло Тетеря) і Лівобережну Гетьманщину (підвладну Московській державі, очолив Іван Брюховецький).
3) Якими були кордони Гетьманщини за Андрусівською угодою?
За Андрусівським перемир’ям 1667 р., Правобережжя (без Києва) відійшло до Польщі, а Лівобережжя та тимчасово Київ (на два роки) залишилися за Московією. Запорожжя мало визнавати владу обох держав.
4) Які зміни у статусі територій козацької держави відбулися за П. Дорошенка?
П. Дорошенко був проголошений гетьманом об’єднаної козацької держави у 1668 р.. У 1669 р. він прийняв протекторат Османської імперії. За Бучацьким договором 1672 р., Османська імперія отримала Поділля, частину Галичини, і підтвердила протекторат над Правобережжям. Території колишніх Подільського, Могилівського та частини Брацлавського й Уманського полків переходили під пряме османське управління.
5) Як було розділено території козацької держави за «Вічним миром»?
За «Вічним миром» 1686 р. між Московією та Річчю Посполитою, Лівобережна Україна, Київ, Запорожжя та Чернігово-Сіверщина відійшли до Московії. Північна Київщина, Волинь і Галичина відійшли до Речі Посполитої. Брацлавщина та Південна Київщина ставали нейтральною незаселеною зоною.
2. Зістав за допомогою таблиці події й дати.
| Дата | Подія |
|---|---|
| 1659 р. | Переяславські статті Ю. Хмельницького |
| 1663 р. | Поділ Гетьманщини на Правобережну й Лівобережну |
| 1665 р. | Московські статті І. Брюховецького |
| 1668 р. | Проголошення П. Дорошенка гетьманом усієї України |
| 1669 р. | Встановлення турецького пpотектоpату над Пpавобеpежною Укpаїною |
| 1686 р. | «Вiчний миp» мiж Московією та Польщею |
3. Чи можна стверджувати, що підписаний І. Брюховецьким договір із Москвою 1665 р. суттєво обмежував незалежність Гетьманщини? Чому?
Так, можна стверджувати, що Московські статті 1665 р. суттєво обмежували незалежність Гетьманщини. Ці статті значно посилювали залежність від царського уряду. Гетьмана позбавляли права керувати фінансами та збирати податки, ці повноваження переходили до московських воєвод. Збільшилася кількість московських гарнізонів в українських містах, які український уряд мав забезпечувати житлом і харчами. Також вибори гетьмана мали відбуватися лише з дозволу царя.
4. Із якою метою, на твою думку, Московська держава з кожним новим гетьманом укладала новий договір?
Московська держава з кожним новим гетьманом укладала новий договір, щоб постійно обмежувати автономію Гетьманщини. Москва розглядала угоди не як рівноправний союз, а як включення України до своїх володінь. Нові договори (наприклад, Переяславські статті 1659 р., Московські статті 1665 р., Коломацькі статті 1687 р.) щоразу звужували права гетьмана і держави.
5. Про наслідки якої угоди говорить історикиня? У чому вона вбачає ці наслідки?
Історикиня Наталя Яковенко говорить про наслідки Андрусівського перемир’я 1667 року. Вона вбачає ці наслідки в тому, що було юридично закріплено фактичне існування двох Україн – Лівобережної та Правобережної. Це перекреслило криваві змагання за єдину Козацьку державу, які тривали майже двадцять літ.
6. Чи погоджуєшся ти з думкою, що після смерті Б. Хмельницького істотні зміни відобразились на державному устрої Гетьманщини: у першій половині 1660-х рр. козацька держава з унітарної стала конфедеративною і складалася тепер з трьох державних утворень – Правобережного та Лівобережного гетьманств і Запорожжя. Наведи кілька фактів на підтвердження або спростування цього твердження.
Я погоджуюся з цією думкою.
Факти на підтвердження:
- Розкол на два гетьманства: У 1663 році відбувся остаточний поділ Гетьманщини, коли на Правобережжі було обрано гетьманом Павла Тетерю, а на Лівобережжі — Івана Брюховецького. Це створило два окремі політичні центри з різною зовнішньою орієнтацією: правобережний гетьман орієнтувався на Річ Посполиту, а лівобережний — на Московське царство.
- Окрема позиція Запоріжжя: Запорозька Січ у цей період часто діяла як самостійна політична сила, не підкоряючись жодному з гетьманів і проводячи власну політику. Запорожці мали свої зносини і з Московією, і з Річчю Посполитою, і з Кримським ханством, що підтверджує їхній статус окремого державного утворення.
7. Які чинники, на думку історика, стали на заваді планам гетьмана П. Дорошенка відновити єдність держави? Чи погоджуєшся ти з твердженнями історика? Із якими й чому?
На думку історика Олександра Бойка, планам гетьмана Петра Дорошенка завадили: постійна боротьба за владу серед козацької верхівки, його власні помилки, зрада союзників та втручання сусідніх держав — Польщі, Росії й Туреччини.
Я погоджуюся з цими твердженнями. По-перше, боротьба за булаву між різними старшинськими угрупованнями, як-от Суховій, Ханенко, постійно підривала владу Дорошенка і не давала об’єднати сили. По-друге, його союз із Туреччиною, хоч і був вимушеним кроком, виявився фатальною помилкою, бо призвів до страшних руйнувань українських земель татарами і турками, через що гетьман втратив підтримку народу.
8. Чому Юрій Хмельницький не зміг утриматися при владі? Чому, на твою думку, Іван Сірко почав діяти проти Петра Дорошенка?
Бо йому бракувало лідерських якостей. Він опинився в центрі боротьби між могутніми сусідніми державами і, підписуючи невигідні для України Переяславські статті 1659 року з Московією, а потім Слободищенський трактат 1660 року з Польщею, втратив довіру і козаків, і народу, що й призвело до його зречення булави.
На мою думку, Іван Сірко почав діяти проти Петра Дорошенка, бо не підтримував його союзу з Османською імперією. Для Сірка, як кошового отамана Запорозької Січі, турки і татари були одвічними ворогами, проти яких він воював усе життя.
9. Про яке явище доби та про які українські землі йдеться в джерелі? Назви причини такого становища.
У джерелі йдеться про добу Руїни — період громадянських війн, розколу Гетьманщини. Описано переважно землі Правобережної України, яка найбільше постраждала від бойових дій.
Причинами такого становища стали:
- Безперервна боротьба за гетьманську булаву між різними претендентами.
- Втручання у внутрішні справи України сусідніх держав: Речі Посполитої, Московського царства та Османської імперії, які воювали між собою за контроль над українськими землями.
- Спустошливі походи татарських і турецьких військ, які були союзниками гетьмана Петра Дорошенка, що призводили до масової загибелі людей та забирання їх у ясир.
10. Пригадай, що таке «Піррова перемога» та поясни, як ти розумієш думку історикині Наталі Яковенко: «Тріумф Туреччини виявився «Пірровою перемогою» для Дорошенка».
«Піррова перемога» — це перемога, здобута надто високою ціною; перемога, яка настільки спустошує переможця, що дорівнює поразці.
Думку історикині я розумію так: Петро Дорошенко, уклавши союз із Туреччиною, зміг здобути військову перемогу над Річчю Посполитою. Однак цей «тріумф» був здобутий ціною страшних руйнувань Правобережжя турецько-татарськими військами, загибелі та поневолення тисяч українців. Через це народ відвернувся від гетьмана, його влада ослабла, і врешті-решт він зазнав поразки. Таким чином, військовий успіх, досягнутий за допомогою турків, обернувся для Дорошенка і його справи повною катастрофою.
11. Уяви себе гетьманом, який прагне об’єднати Україну. Склади й запиши кількахвилинну промову, з якою ти виступив / виступила б на козацькій раді з обґрунтуванням необхідності об’єднання країни.
Панове браття, славне товариство!
З болем у серці дивлюся я на нашу Україну, роздерту чварами і розбратом. Земля, за яку наші батьки і діди, на чолі з великим Хмельницьким, проливали свою кров, нині розділена надвоє Дніпром. Брат іде на брата, а сусіди наші — Москва, Варшава і Стамбул — лише чекають, аби остаточно нас поглинути і стерти з лиця землі наше козацьке ім’я.
Доки ми воюємо між собою за булаву і владу, ворог плюндрує наші міста і села, забирає в ясир наших жінок і дітей. Невже для того ми здобували свободу, щоб тепер, через власну гординю і недалекоглядність, втратити все?
Тож закликаю вас, панове полковники і вся старшино, отямтеся! Забудьмо про чвари, про лівий і правий берег! У нас одна мета і одна Україна! Станьмо пліч-о-пліч, як один міцний кулак, і дамо відсіч усім зазіханням на нашу волю. Об’єднаймося, бо тільки в єдності наша сила і запорука майбутнього для наших нащадків! Слава Україні!