§16. Передумови і причини Української козацької революції. Події 1648–1649 рр.

Назад до змісту

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

1. Яким було становище українського населення у складі Речі Посполитої на початку XVII ст.? Які причини спонукали його до виступів проти королівської влади?

Становище українського населення було важким через соціальні, економічні та релігійні утиски.

На початку XVII ст. українці в Речі Посполитій страждали від утисків. Причини повстань:

• Релігійні: Утиски православних та насадження унії.
• Соціально-економічні: Посилення кріпацтва та панщини.
• Національні: Полонізація.
• Обмеження прав козацтва: Скорочення реєстру та козацьких вольностей.

2. Проаналізуйте документ і за необхідності доповніть складений вами перелік. Поміркуйте, як причини невдоволення українського населення могли вплинути на події революції.

Документ додає політичну причину до списку: українці вимагали представництва в сенаті та на державних посадах. Накопичення релігійних, соціальних, національних та політичних утисків об’єднало всі верстви населення і стало головною причиною революції під проводом Богдана Хмельницького.

1. ЯКИМИ БУЛИ ПЕРЕДУМОВИ І ПРИЧИНИ КОЗАЦЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте й поясніть передумови та причини початку революції

Передумови: перебування українських земель під владою Речі Посполитої, відсутність власної державності, зростання невдоволення населення, перетворення козацтва на окремий стан.

Причини: нехтування інтересами козацтва, погіршення становища дрібної шляхти, посилення утисків селян і містян, наступ на православну церкву, полонізація та покатоличення української шляхти.

ДОСЛІДІТЬ

Про які причини масового невдоволення українського населення свідчать документи? Інтереси яких верств населення порушувалися?

Документи свідчать про економічні утиски (великі податки, робота, оренди), насильство над козаками (відбирання майна, побиття, ув’язнення), релігійні переслідування православних (забирання церков, заборона відправ). Порушувалися інтереси козаків, селян, міщан, православної шляхти та духівництва.

ДОСЛІДІТЬ

Порівняйте перелік причин революції, складений вами на початку уроку. Спираючись на схему, поясніть на прикладах кожну передумову і причину революції.

ПЕРЕДУМОВИ

Перебування українських земель під владою Речі Посполитої

Українські території входили до складу Польщі, де реальну владу мали польські магнати та шляхта, які не враховували інтереси місцевого українського населення.

Відсутність власної державності в українців

Україна не мала власної держави після занепаду Київської Русі, тому українці були позбавлені можливості самостійно вирішувати свою долю й захищати свої права.

Зростання невдоволення українського населення діями польської влади

Протягом XVII ст. невдоволення посилювалося через економічний тиск, релігійні переслідування та зневагу до українських традицій.

Перетворення козацтва на окремий стан і провідну політичну силу суспільства

Козаки сформувалися як окрема військова верства з власною організацією та самоврядуванням, здатна очолити боротьбу проти польської влади.

ПРИЧИНИ

Нехтування польською владою інтересами козацтва

У 1638 р. після повстання Павлюка козацькі вольності було скасовано, реєстр скорочено, що викликало гостре невдоволення козаків.

Погіршення матеріального стану дрібних шляхтичів, наступ на їхні права з боку українських і польських магнатів

Дрібна шляхта втрачала землі та привілеї через захоплення магнатами, як це сталося з Богданом Хмельницьким у 1647 р., коли Чаплинський відібрав його маєток.

Посилення соціальних та економічних утисків селян і містян

Селяни страждали від збільшення панщини та інших повинностей, а міщани обмежувалися у правах самоврядування польськими власниками міст.

Наступ на православну церкву і православних вірян. Полонізація та покатоличення української шляхти

Після Берестейської унії 1596 р. православна церква зазнавала утисків, православних змушували переходити в унію, а українська шляхта поступово приймала польську мову й католицизм.

2. ЯК РОЗГОРТАЛИСЯ ПОДІЇ В 1648-1649 рр.

ПОМІРКУЙТЕ

Складіть хронологічну таблицю подій 1648-1649 рр. — початкового етапу національної революції. Якими були успіхи козацького війська? У чому їх значення?

Успіхи козацького війська

Козацьке військо здобуло низку блискучих перемог: розгромило польські армії у трьох великих битвах (Жовті Води, Корсунь, Пилявці), знищило понад 200 тисяч польських воїнів і полонило гетьманів. Хмельницький визволив майже всю Наддніпрянщину від польської влади і змусив короля укласти вигідний договір.

Значення успіхів

Перемоги козаків підняли авторитет Богдана Хмельницького як військового лідера й дали надію на створення власної держави. Зборівський договір 1649 р. поклав початок визнанню козацьких прав і створив умови для формування української державності. Ці події засвідчили силу українського народу й можливість боротьби за незалежність.

ДОСЛІДІТЬ

Яким побачила Богдана Хмельницького сучасна українська художниця Наталія Павлусенко? Які риси характеру, на вашу думку, були йому притаманні? Як освіта й життєвий шлях Хмельницького відобразилися на його ролі у визвольній війні та українській історії загалом?

Зовнішній вигляд на картині

Художниця Наталія Павлусенко змалювала Богдана Хмельницького як сильного, рішучого лідера, що підкреслює його роль визволителя українського народу.

Риси характеру

Хмельницькому були притаманні сміливість, рішучість, дипломатичний талант та організаторські здібності. Він виявляв стратегічне мислення під час битв, вмів знаходити союзників і керувати масами, що засвідчує його лідерські якості. Водночас він був людиною з сильним характером, здатною приймати важкі рішення в критичних ситуаціях.

Вплив освіти та життєвого шляху

Освіту Богдан здобув у Львівській єзуїтській колегії або в Ярославі, що дало йому знання латини, польської мови та основ риторики. Два роки османського полону після битви під Цецорою навчили його турецької та татарської мов, що згодом допомогло в дипломатичних переговорах з Кримським ханатом. Військовий досвід на королівській службі сформували з нього досвідченого полководця. Ці знання й навички стали основою його успіхів у визвольній війні 1648–1657 рр., коли він зумів створити власну державу з усіма атрибутами самостійної влади.

ДОСЛІДІТЬ

На яких умовах було укладено угоду? Як поляки ставилися до союзу козаків із кримським ханом?

За домовленостями між Іслам-Гіреєм і Богданом Хмельницьким всі полонені шляхтичі та польські вояки, як і решта трофеїв, ставали здобиччю татар. Сторони погодилися «воювати спільно, аби захоплювати польські міста й нищити поляків», але не воювати з православними. Спочатку кримський хан обмежився лише 4-тисячним загоном перекопського мурзи Тугай-бея, не дуже вірячи в успіх Хмельницького.

Більшість поляків вважали, що вони воюють насамперед із татарами-загарбниками, а козаків називали «зрадниками», які лише допомагають ворогам. Польська шляхта сприймала цей союз як зраду християнських цінностей, адже православні козаки об’єдналися з мусульманами проти католиків. Це викликало обурення й посилювало ненависть до повстанців, яких звинувачували в співпраці з традиційними ворогами Речі Посполитої.

ДОСЛІДІТЬ

На основі тексту та карти розкажіть про битву під Жовтими Водами.

Місце й дата битви

Битва під Жовтими Водами відбулася в травні 1648 року на річці Жовті Води (притока Інгульця).

Хід битви

Після повернення з Криму Богдан Хмельницький зі своїм військом і татарським загоном Тугай-бея рушив проти польського війська, яке очолювали гетьман Миколай Потоцький і коронний гетьман Мартин Калиновський. Козаки й татари несподівано напали на польські війська, розгромивши їх у битві. Поляки зазнали нищівної поразки, втративши значну частину армії.

Значення перемоги

Ця битва стала першою великою перемогою повстанців у національній революції й підняла бойовий дух козаків та українського населення. Перемога продемонструвала силу об’єднаного козацько-татарського війська й відкрила шлях для подальших успішних битв під Корсунем і Пилявцями.

ДОСЛІДІТЬ

1. В основі картини Яна Матейка (с. 136) лежить легендарний сюжет…

Легенда розповідає, що під час облоги Львова 1648 року в небі з’явився чернець із піднятими руками, після чого Богдан Хмельницький наказав зупинити штурм і відступити від міських мурів.

2. Висловіть припущення… Знайдіть у відкритих джерелах…

Ймовірні реальні причини зняття облоги: прагнення уникнути великих втрат під час зимового штурму укріпленого міста та отримати значний викуп від львів’ян. Джерела вказують, що місто сплатило велику контрибуцію (приблизно кількасот тисяч злотих), натомість війська Хмельницького відступили без штурму. На рішення вплинула нестача ресурсів для тривалої облоги. Порівняно з легендою, факти свідчать про прагматичний розрахунок Хмельницького, а не про чудесне знамення як вирішальний чинник.

ДОСЛІДІТЬ

Покажіть на карті три основні місця подій, які описано в тексті. Простежте шлях війська Хмельницького протягом 1648 р.

• Три основні місця подій 1648 р.: Жовті Води, Корсунь, Пилявці.
• Шлях війська 1648 р.: від Микитинської Січі до Жовтих Вод, далі на Корсунь, потім через Білу Церкву на Пилявці, після чого похід на Зборів, Львів і Замостя.

ДОСЛІДІТЬ

1. Прочитайте уривок із промови Б. Хмельницького. Які слова вказують на зміну політичних планів гетьмана?

Фрази «єдиновладець і самодержець руський» та «виб’ю з лядської неволі народ весь руський» показують перехід від боротьби за козацькі права до курсу на створення власної державної влади над усім українським народом.

Слова «тепер воювати буду за віру православну нашу» і «достатку в землі і князівстві своїм по Львів, Холм і Галич» свідчать про розширення цілей: від помсти за особисті кривди до захисту віри й окреслення територіальних меж майбутньої держави.

2. Як оцінює значення подій 1648 р. в Україні сучасний історик Валерій Смолій? Чи погоджуєтеся ви з ним?

Смолій вважає, що до листопада 1648 р. українські землі, які входили до Речі Посполитої, були звільнені від польського панування, а вперше за тривалий час реалістично постала їх інтеграція в межах самодостатньої держави.

Я частково погоджуюся з цією оцінкою, бо факти підтверджують: козацьке військо визволило Наддніпрянщину, створило власну адміністрацію та дипломатичну службу. Події 1648 р. справді стали початком нової української державності після тривалої перерви. Але не вся терииторія була звільнена.

3. КОЛИ Й ЧОМУ БУЛО УКЛАДЕНО ЗБОРІВСЬКИЙ ДОГОВІР

ПОМІРКУЙТЕ

Чому ворогуючі сторони погодилися на укладення договору?

Польське військо опинилося в безвихідному становищі під Зборовом, тож королівська влада шукала вихід через переговори й заручилася впливом кримського хана, щоб схилити Хмельницького до миру; це дало шанс уникнути розгрому та зберегти державні інститути Речі Посполитої. Хмельницький погодився, бо союзник-хан вимагав миру, а угода закріплювала значні політичні здобутки козацтва й легалізувала самоврядність на великій території без ризику затяжної облоги та виснаження війська.

ДОСЛІДІТЬ

Якими були умови Зборівського договору? Передбачте його наслідки.

• Визнання самоврядності Гетьманщини в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств, із забороною розміщення там польських військ.
• Збільшення козацького реєстру до 40 тисяч і підтвердження козацьких вольностей.
• Відновлення прав православної Київської митрополії та православної шляхти.
• Повернення польської шляхти до маєтків і відновлення залежності селян та нереєстрових козаків від панів.

*Передбачувані наслідки: *****Зборівський договір легалізував автономію Гетьманщини. Конфлікт не був повністю вирішений і сторони невдовзі поновили воєнні дії.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Що стало передумовами, а що — причинами національної революції? Чому?

Передумови: влада Речі Посполитої над українськими землями, відсутність власної держави, зростання невдоволення польською владою, оформлення козацтва як окремого стану й політичної сили.

Причини: нехтування правами козацтва, утиски селян і міщан, наступ на православ’я, полонізація шляхти, погіршення становища дрібної шляхти — усе це штовхнуло суспільство до збройного виступу.

2. Що таке національна революція? Чому події 1648-1649 рр. — її початок?

Національна революція — це масовий процес, що об’єднав стани під гаслами визволення, захисту православ’я та прав Війська Запорозького, супроводжений великими змінами в суспільстві. 1648-1649 рр. стали стартом, бо повстання охопило більшість земель, принесло перемоги, визволення краю й оформлення козацької влади та дипломатії.

3. Розкажи про битви 1648-1649 рр. та знайди їх на карті (с. 137).

Жовті Води (5–6 травня 1648): перша велика перемога, перехід реєстровців до козаків, розгром польського табору.

Корсунь (травень 1648): засідка Кривоноса і Тугай-бея, повна поразка поляків і полон їхніх ватажків.

Пилявці (вересень 1648): паніка в шляхетському таборі, великі трофеї, відкрито шлях на Львів і Замостя.

Облоги Львова й Замостя (жовтень–листопад 1648): викуп зі Львова, невдала облога Замостя (викуп заплатили), перемир’я через брак сил і чуму.

1649 р.: Збараж і Зборів — оточення королівського війська й перехід до мирної угоди.

4. Коли й на яких умовах було укладено Зборівський договір?

Серпень 1649 р.; Гетьманщина визнавалась самоврядною в Київському, Брацлавському, Чернігівському воєводствах без польського війська; козацькі вольності й реєстр до 40 тис.; відновлення прав православної митрополії та шляхти; повернення шляхти в маєтки, селян і нереєстрових — до панів.

5. Чому козакам удалося здобути такі блискучі перемоги?

Союз із Кримом дав кінноту й маневреність; талановите керівництво Хмельницького і полковників; перехід реєстровців, масова підтримка населення та вміле використання таборів, засідок і артилерії.

6. Чому Хмельницький не примусив Річ Посполиту до рівноправної угоди відразу?

Виснаження війська, нестача боєприпасів і харчів, епідемія чуми й відхід татар змусили шукати перемир’я замість ризикованого штурму й продовження походу.

7. Що показує, що Хмельницький усвідомив себе очільником загальнонаціонального руху

Тріумфальний в’їзд до Києва, прийом посольств, програма державності в промовах, широка дипломатія до Туреччини, Трансильванії, Криму, Москви й заяви про «самодержця руського» та межі по Львів–Холм–Галич.

8. Чи міг Зборівський договір забезпечити сталий мир? Чому?

Зборівський договір не міг забезпечити сталий мир, тому що він містив суперечливі умови: з одного боку, він визнавав самоврядність Гетьманщини та права козацтва, а з іншого — передбачав повернення польської шляхти до своїх маєтків, а селян і нереєстрових козаків до колишніх панів. Це означало, що соціальні протиріччя, які спричинили повстання, залишалися невирішеними. Крім того, жодна зі сторін не мала наміру повністю дотримуватися умов договору, про що свідчить те, що вже навесні 1649 р. воєнні дії відновилися.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Познач на контурній карті, кому відійшли українські території за умовами Зборівського договору. Поміркуй, чому Річ Посполита не визнавала влади гетьмана в усіх українських землях.

Познач: під владою гетьмана — Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства (територія Гетьманщини; польські коронні війська не розміщуються тут). Познач: за межами цих воєводств влада Речі Посполитої зберігається повністю.

Річ Посполита не визнавала влади гетьмана в усіх українських землях з кількох причин. По-перше, польська шляхта мала великі маєтки на західноукраїнських землях і не хотіла їх втрачати. По-друге, визнання влади гетьмана на всіх українських територіях означало б фактичну втрату значної частини держави. По-третє, Річ Посполита перебувала у військовій скруті й була змушена піти на компроміс, але намагалася зберегти якомога більше території під своїм контролем. По-четверте, договір передбачав повернення польської шляхти до своїх маєтків, що обмежувало реальну владу гетьмана навіть у визнаних воєводствах.

2. Накресли схему або створи постер, що ілюструватиме найважливіші події 1648-1649 рр.

Грудень 1647 р.

↓

Богдан Хмельницький їде на Запорожжя після конфлікту з Чаплинським

1648 р.

↓

Обрання Хмельницького гетьманом Війська Запорозького

Лютий-березень 1648 р.

↓

Укладення союзу з кримським ханом Іслам-Гіреєм III у Бахчисараї

5-6 травня 1648 р.

↓

⚔️ БИТВА ПІД ЖОВТИМИ ВОДАМИ – перша перемога козаків

16 травня 1648 р.

↓

⚔️ БИТВА ПІД КОРСУНЕМ – розгром польського війська

Вересень 1648 р.

↓

⚔️ БИТВА ПІД ПИЛЯВЦЯМИ – вирішальна перемога (здобуто понад 90 гармат)

Жовтень 1648 р.

↓

Похід на Львів – отримання викупу від міста

Жовтень-листопад 1648 р.

↓

Облога Замостя – перемир’я з поляками

Грудень 1648 р.

↓

Тріумфальний в’їзд Хмельницького до Києва

Лютий 1649 р.

↓

Переговори в Переяславі – промова про створення української держави

Серпень 1649 р.

↓

Облога Зборова

19 серпня 1649 р.

↓

📜 ПІДПИСАННЯ ЗБОРІВСЬКОГО ДОГОВОРУ

(Визнання самоврядності Гетьманщини у складі 3 воєводств: Київського, Чернігівського, Брацлавського. Реєстр – 40 тис. козаків)

Робочий аркуш до § 16

1. Укажи дати й установи хронологічну послідовність подій:

Битви на Жовтих Водах (5–6 травня 1648) і під Корсунем (травень 1648) → Пилявецька битва (вересень 1648) → похід на Львів та облога Замостя (жовтень–листопад 1648) → Зборівська битва й договір (серпень 1649).

2. Що засвідчують джерела? Як становище українців впливало на внутрішньополітичну ситуацію в Речі Посполитій у середині XVII ст.?

Джерела свідчать про релігійні утиски православних, заборону відправ, відібрання храмів і майна, а також соціально-економічні тягарі, що підривали лояльність населення. Таке становище загострювало напругу, мобілізувало різні стани на підтримку козацтва й послаблювало державні інститути Речі Посполитої, що сприяло розгортанню революції.

3. Працюючи з картою, дай відповіді на запитання:

Звідки почався рух повстанського війська навесні 1648 р.?

Із Запорожжя, від Микитинської Січі, після обрання Хмельницького гетьманом.

Де відбулися перша та друга битви війни?

Перша — Жовті Води (5–6 травня 1648), друга — під Корсунем (травень 1648).

Куди рушило військо після перших битв?

До ставки коронного гетьмана біля Корсуня, а далі на Захід у напрямку Львова.

Де відбулася остання, найбільша битва 1648 р.?

Біля села Пилявці у вересні 1648 р..

Де було укладено договір 1649 р.?

Під Зборовом, за підсумком Зборівської кампанії

4. Які риси характеру Богдана Хмельницького засвідчують джерела?

Розсудливість, проникливість і дисциплінованість у керуванні військом, поєднані з простотою у спілкуванні та вимогливістю до порядку. Стриманість, працьовитість, особиста участь у справах, витривалість і скромність у побуті, що підсилювали авторитет лідера.

5. Його прізвиськом серед поляків було «слонячий хобот». Кого зі спільників Хмельницького зображено на карикатурі?

На карикатурі зображено Максима Кривоноса. Він уславився у битвах під Корсунем у травні 1648 р., де розгромив коронне військо, а також у боях під час облоги Замостя.

Як названо в тексті народної пісні? Які риси уславлено?

«Перебийніс»; звитяжність, відвага й безжальність до ворога в бою.

Які риси героя намагався відобразити актор у фільмі «Огнем і мечем» (1999)?

Рішучість польового командира, стрімкість атаки та сувору дисципліну, що лякає противника.

Чому його називали «Кривавим шотландцем» і козаком-«характерником»?

Через легенди про іноземне (нібито шотландське) походження та приписувану надзвичайну відвагу і «чарівницькі» вміння, що міфологізували образ полковника.

6. Про яку битву йдеться в документі?

У документі йдеться про Пилявецьку битву у вересні 1648 р.. Французький дипломат Отвіль описує повний розгром польського війська та його паніку під час відступу.

7. Як ти вважаєш, чому кияни зустрічали Б. Хмельницького так урочисто? Які деталі полотна свідчать про це?

Кияни зустрічали Хмельницького урочисто, бо він став символом національної перемоги. На полотні видно величезний натовп людей, урочисту процесію, духовенство з хоругвами та іконами, святкову атмосферу. В’їзд відбувся у грудні 1648 р., після переможних битв, коли Хмельницький був визнаний визволителем.

8. Визнач 3-4 чинники, які сприяли успіхам війська Богдана Хмельницького в 1648-1649 рр.:

• Союз із кримськими татарами, що значно збільшив військову силу повстанців
• Масова підтримка українського населення — селян, козаків, міщан
• Талант Хмельницького як полководця та організатора
• Слабкість та непідготовленість польської армії після перших поразок

9. Чому Зборівський договір не відповідав фактичним успіхам Національної революції? Яке значення він мав в історії України?

Зборівський договір обмежував територію козацької автономії лише трьома полками (Київським, Чернігівським, Брацлавським), хоча повстання охопило набагато більшу територію. Реєстр обмежувався 40 тисячами козаків, а решта мала повертатися під владу шляхти. Незважаючи на обмеження, договір мав велике значення — вперше Річ Посполита визнала автономію козацької території та права українців.

10. Спрогнозуй, як розвиватимуться події після Зборівського договору:

Події розвиватимуться у напрямку нових воєнних конфліктів, бо договір не задовольняв жодну сторону. Польща не змирилася з втратою територій, а українці вважали умови занадто обмеженими. Незадоволення обмеженням реєстру та територій автономії призведе до продовження боротьби. Ймовірно, Хмельницький шукатиме нових союзників для зміцнення позицій України.