§37. Відродження гетьманства. Данило Апостол. Правління гетьманського уряду. Нова Січ

Назад до змісту

Пригадайте, що об’єднує персонажів історичної хмаринки. Чи можна їх назвати однодумцями? Поясніть роль кожного з історичних діячів в історії.

Персонажів з “історичної хмаринки” об’єднує те, що всі вони були гетьманами та військовими діячами Гетьманщини XVIII століття, які боролися за збереження її автономії від Російської імперії.

Так, їх можна назвати однодумцями, бо всі вони прагнули захистити права України, хоча й діяли по-різному: Мазепа та Орлик — шляхом відкритого повстання, а Скоропадський, Полуботок та Апостол — через спротив та реформи в межах імперії.

• Мазепа — намагався здобути незалежність України в союзі зі Швецією.
• Орлик — автор першої української конституції, боровся за незалежність в еміграції.
• Скоропадський — гетьман, який намагався стримувати тиск Росії після поразки Мазепи.
• Полуботок — відстоював права Гетьманщини, за що був ув’язнений і помер.
• Апостол — домігся тимчасового відновлення гетьманства і провів важливі реформи.

📝 Діємо: практичні завдання

Продовжуйте укладати започатковану на с. 196 таблицю.

Поміркуймо!

Поміркуйте, яке значення мали українські землі для Росії у війнах з Османською імперією. Як це впливало на політику російського уряду щодо Гетьманщини?

Українські землі мали для Росії першочергове стратегічне значення у війнах з Османською імперією. Вони слугували військовим плацдармом для наступу на південь та важливим джерелом людських і матеріальних ресурсів, оскільки українські козаки брали активну участь у цих війнах.

Така важливість українських земель призводила до того, що російський уряд прагнув встановити над ними повний контроль. Автономія Гетьманщини розглядалася як перешкода для ефективного використання її ресурсів у військових цілях. Тому політика імперії була спрямована на поступове обмеження та, зрештою, повну ліквідацію прав і вольностей Гетьманщини, щоб повністю інтегрувати її до складу імперії.

Проаналізуйте положення «Рішительних пунктів» і поміркуйте, якими якостями мав володіти гетьман Д. Апостол, щоб в умовах наявних обмежень вести успішну політику.

В умовах значних обмежень, нав’язаних «Рішительними пунктами», гетьман Данило Апостол мав володіти такими якостями:

• Дипломатичність і гнучкість: Щоб знаходити компроміси з царським урядом та резидентом, уникаючи відкритої конфронтації
• Далекоглядність і терпіння: Щоб проводити поступові реформи, спрямовані на зміцнення внутрішнього устрою Гетьманщини, попри зовнішній тиск.
• Добре знання справи й господарність: Оскільки зовнішня політика була заборонена, він мав зосередитися на внутрішніх проблемах — судочинстві, фінансах, землеволодінні, що вимагало глибоких знань та організаторських здібностей.

Пригадайте, чому був виданий указ Петра І про зруйнування Чортомлицької Січі. Поміркуйте, за яких обставин запорожці могли стати в пригоді Російській імперії.

Указ про зруйнування Чортомлицької Січі у 1709 році був виданий Петром І як покарання за те, що запорозькі козаки на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком підтримали гетьмана Івана Мазепу та його союз зі шведським королем Карлом XII проти Росії. Це було розцінено як зрада.

Запорожці могли стати в пригоді Російській імперії передусім як досвідчена військова сила. Їхні знання та навички ведення війни в степу були незамінними в конфліктах з Османською імперією та Кримським ханством. Росія потребувала їх для захисту своїх південних кордонів від набігів татар та як ударну силу у війнах за вихід до Чорного моря. Саме тому, коли насувалася чергова війна з Туреччиною, російський уряд дозволив запорожцям у 1734 році заснувати Нову Січ.

Поміркуймо!

Висловіть припущення, чи тривалим буде компроміс запорожців з Російською імперією? Що впливало на відносини запорожців з імперією?

Компроміс запорожців з Російською імперією не міг бути тривалим. Він був ситуативним і вимушеним, оскільки Росія потребувала козаків як військової сили у війнах з Османською імперією.

На відносини запорожців з імперією впливали два основні, але протилежні фактори:

1. Військова необхідність. Поки існувала загроза з боку Туреччини та Криму, російський уряд був змушений миритися з існуванням Січі та її автономією, використовуючи козаків у своїх військових кампаніях.
2. Несумісність політичних систем. Запорозька Січ була республікою з демократичними традиціями, виборністю старшини та особистою свободою козаків. Це прямо суперечило самодержавному устрою Російської імперії, яка прагнула до повної централізації влади та уніфікації всіх територій.

Щойно Росія здобула вирішальну перемогу над Османською імперією і військова потреба в запорожцях зникла, Січ була приречена, оскільки її вільний дух та автономія були небезпечними для імперського порядку.

📝 Діємо: практичні завдання

1. Уважно опрацюйте схему «Військово-адміністративний устрій Нової Січі» й карту на другому форзаці підручника та складіть розповідь про територіальну організацію, військо й органи управління Січчю.

Землі Війська Запорозького, відомі як Вольності Війська Запорозького, поділялися на адміністративно-територіальні одиниці — паланки. Всього їх було вісім. На Правому березі Дніпра розташовувались Інгульська, Кодацька та Бугогардівська паланки. На Лівому березі — Протовчанська, Орільська, Самарська, Кальміуська та Прогноїнська.

Вищим органом влади на Січі була Козацька рада, в якій мали право брати участь усі козаки. Рада вирішувала найважливіші питання життя Січі та обирала уряд — Кіш Запорозької Січі. На чолі Коша стояв кошовий отаман, який мав вищу військову, адміністративну та судову владу. Йому допомагала військова старшина: писар, суддя та осавул.

Військо поділялося на 38 куренів. Кожен курінь був самостійною військовою одиницею на чолі з курінним отаманом. Стройове, тобто регулярне, військо налічувало від 10 до 12 тисяч козаків, проте в разі загальної мобілізації Січ могла виставити військо чисельністю до 100 тисяч чоловік.

2. Поміркуйте, чи могла Нова Січ очолити національно-визвольну боротьбу, як у попередні часи. Свою думку обґрунтуйте.

Ні, Нова Січ вже не могла очолити національно-визвольну боротьбу. Причини:

• Російська імперія мала величезну військову перевагу.
• Січ була політично ізольована, оскільки Гетьманщина була ослаблена, а її старшина значною мірою була інтегрована до російського дворянства і вже не прагнула до повстання.
• Січ була відновлена з дозволу російського уряду і значною мірою залежала від торгівлі з імперією. Російський уряд поступово обмежував економічну самостійність Січі, роздаючи землі іноземним колоністам

Поміркуймо!

Висловте припущення, чому російський уряд прагнув контролювати запорожців. Коли імперія розпочне знищення козацької вольниці?

Російський уряд прагнув контролювати запорожців з двох головних причин:

1. Військова: Запорожці були потрібні як ефективна військова сила у війнах проти Османської імперії та Кримського ханства для захисту південних кордонів.
2. Політична: Демократичний устрій та волелюбність Січі суперечили самодержавству Російської імперії. Існування “козацької вольниці” було небезпечним прикладом для інших народів і розглядалося як загроза цілісності держави.

Імперія розпочне остаточне знищення козацької вольниці тоді, коли потреба в запорожцях як у військовій силі відпаде. Це станеться після перемоги Росії у війні з Туреччиною. Як тільки південні кордони будуть убезпечені, а вихід до Чорного моря здобуто, існування Січі стане для імперії непотрібним і навіть небезпечним, що й призведе до її ліквідації.

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Можу назвати час заснування, місце розташування Нової Січі.

Нова (Підпільненська) Січ була заснована у 1734 році з дозволу російського уряду. Вона розташовувалася на річці Підпільній, що є притокою Дніпра, поблизу сучасного села Покровське на Дніпропетровщині.

Можу визначити причини мінливості політики Російської імперії щодо України.

Політика Російської імперії щодо Гетьманщини змінювалася залежно від її відносин з Османською імперією. Коли наближалася чергова російсько-турецька війна, російський уряд пом’якшував свою політику, оскільки потребував лояльності козацтва та використання українських земель як тилу для армії. Після зникнення військової загрози імперія поверталася до політики централізації та обмеження української автономії.

Можу назвати факти, які свідчили про обмеження прав козацтва в середині XVIII ст.

Обмеження прав козацтва проявлялося в наступному:

• Після смерті Данила Апостола у 1734 році було заборонено обирати нового гетьмана, а влада перейшла до “Правління гетьманського уряду” (1734-1750), яке мало на меті уніфікувати українські порядки з імперськими.
• За адміністрацією Нової Січі наглядав російський полковник.
• Запорожці не могли переобирати кошового отамана без відома гетьмана (після 1750 року).
• Було запроваджено реєстрацію козаків та паспорти для населення, щоб зупинити втечі селян на Січ.
• На землях запорожців засновували колонії іноземних переселенців, наприклад, Нову Сербію та Слов’яносербію.

Можу схарактеризувати діяльність Данила Апостола і Петра Калнишевського.

Данило Апостол (гетьман у 1727–1734 роках), попри обмеження з боку Росії, провів низку реформ. Він здійснив “Генеральне слідство про маєтності”, щоб повернути в державну власність незаконно захоплені землі. За його правління вперше було встановлено точний бюджет Гетьманщини. Також він домігся повернення запорожців із володінь кримського хана, що дозволило заснувати Нову Січ у 1734 році.

*Петро Калнишевський *****був останнім кошовим отаманом Запорозької Січі. Він захищав права Січі перед царським урядом та активно займався господарським освоєнням запорозьких земель. Після зруйнування Січі його заслали до Соловецького монастиря, де він і помер.

2. Розгадайте анаграми й об’єднайте слова-відповіді за тематикою.

Розгадані анаграми:

• ТСАЛПОО — Апостол
• ЛААНКПА — Паланка
• РКЬІНУ — Курінь
• НМІВЗИК — Зимівник
• КЛНВИЕИЬШКСІА — Калнишевський
• ФРМОРЕИ — Реформи
• ЮЖЕТДБ — Бюджет
• ОСЛІДВТС — Слідство
• КЛОСОИВ — Соловки
• ПДІЬЛПІАН — Підпільна

Ось як можна об’єднати ці слова за темами:

• Історичні постаті: Апостол, Калнишевський.
• Діяльність гетьмана Данила Апостола: Реформи, Бюджет, Слідство.
• Козацький устрій та побут: Паланка, Курінь, Зимівник.
• Назви, пов’язані з місцями: Підпільна (річка, де стояла Нова Січ), Соловки (місце ув’язнення Калнишевського).

Обговорюємо в групі

3. Обговоріть у класі політику царського уряду щодо Гетьманщини і запорозького козацтва та дайте відповіді на запитання:

а) Чим були зумовлені деякі пом’якшення щодо державних прав Гетьманщини та прав низового козацтва?

Деякі пом’якшення, як-от дозвіл на обрання гетьмана у 1727 році та заснування Нової Січі, були зумовлені наближенням російсько-турецької війни (1735-1739 рр.). Російському уряду потрібна була лояльність козацької старшини, а українські землі мали стати тилом для російської армії та джерелом її забезпечення.

б) Чому політика царизму щодо обмеження права обох була успішною?

Політика обмеження прав була успішною, оскільки після зникнення військової загрози з боку Туреччини Російська імперія поверталася до централізації влади. На українських землях засновували іноземні поселення, як-от Нова Сербія, що зменшувало територію козацьких вольностей. Крім того, після смерті Данила Апостола вибори гетьмана були заборонені, а влада перейшла до “Правління гетьманського уряду”, яке мало на меті уніфікувати порядки Гетьманщини з імперськими.

4. Визначте сильні й слабкі сторони політики Д. Апостола. Поміркуйте, чи міг гетьман провадити більш незалежну політику за тих історичних умов.

Сильні сторони політики Д. Апостола:

• Провів ревізію земель («Генеральне слідство про маєтності») і повернув у державне користування незаконно захоплені землі.
• Вперше в історії Гетьманщини встановив точний бюджет держави.
• Домігся повернення запорожців із володінь кримського хана, що призвело до заснування Нової Січі у 1734 році.
• Сприяв кодифікації українського права.

Слабкі сторони політики Д. Апостола:

• Гетьман був змушений погодитися на “Рішительні пункти”, які значно обмежували його владу та автономію Гетьманщини..
• Діяльність гетьмана перебувала під постійним контролем російського уряду.

Чи міг гетьман провадити більш незалежну політику?

За тих історичних умов проводити більш незалежну політику було майже неможливо. Російська імперія значно посилила свій вплив та контроль над Гетьманщиною. Данило Апостол, будучи досвідченим політиком, намагався максимально використати наявні можливості для зміцнення держави зсередини, не вступаючи у відкритий конфлікт із царизмом, що міг би призвести до повної ліквідації автономії.

Мислю творчо

5. Виконайте творчий проект (історичний портрет, постер до уявного фільму, інфографіка, сторінка діяча в соціальних мережах) «Гетьман Данило Апостол».

Ось як могла б виглядати сторінка гетьмана Данила Апостола в уявній соціальній мережі:

Сторінка Данила Апостола (@Hetman.Apostol)

Данило Апостол ✅

Гетьман Війська Запорозького (1727-1734). Миргородський полковник. Прагну відродити і зміцнити Гетьманщину.

Проживає: Глухів

Народився: 14 грудня 1654 р.

Дописи:

1 жовтня 1727 р.

Велика честь і ще більша відповідальність. На генеральній раді в Глухові мене обрано гетьманом! Дякую за довіру. Служитиму Війську Запорозькому та народу нашому. Попереду багато роботи.

#Гетьманщина #ДанилоАпостол #Вибори

1729 р.

Час навести лад у земельних справах. Розпочав «Генеральне слідство про маєтності». Кожен клаптик землі, що був незаконно відібраний, має повернутися до державної скарбниці. Справедливість буде відновлено!

#Реформи #Слідство #Земля

1730 р.

Порядок у фінансах — порядок у державі. Вперше в історії Гетьманщини ми склали точний бюджет. Тепер чітко бачимо всі прибутки й видатки. Це важливий крок до зміцнення нашої автономії.

#Бюджет #Фінанси #Гетьманщина

1734 р.

Радісна новина! Наші брати-запорожці повертаються на рідну землю. З дозволу імператриці засновуємо Нову (Підпільненську) Січ. Разом ми — велика сила! Слава козацтву!

#НоваСіч #Запорожці #Козацтво