📝 Діємо: практичні завдання
Працюючи з текстом параграфа, започаткуйте дослідницький проект «Боротьба козацької старшини проти наступу царизму на державні права Гетьманщини». Під час дослідження заповнюйте таблицю за зразком.
| Час/період | Прояв обмеження державних прав Гетьманщини | Дії козацької старшини на захист прав Гетьманщини |
|---|---|---|
| 1708–1722 рр. — гетьманування І. Скоропадського | Призначено царського резидента А. Ізмайлова для нагляду; полковників дозволяли ставити лише за погодженням із резидентом; цар відмовився підписати подані гетьманом Решетилівські статті; столицю перенесено до прикордонного Глухова | Подано Решетилівські статті на підтвердження прав і вольностей Гетьманщини |
| 1722–1724 рр. — наказний гетьман П. Полуботок | Створено першу Малоросійську колегію під проводом С. Вельямінова, що втручалася у внутрішні справи й підпорядкувала владу гетьманської адміністрації імперським урядовцям | Полуботок домагався усунення колегії від управління; старшина (на чолі з Д. Апостолом) подала Коломацькі чолобитні 1723 р.; за активність учасників заарештовано, Полуботок помер у Петропавлівській фортеці |
| Друга половина XVIII ст. (узагальнення) | Поступова ліквідація посади гетьмана, автономії, козацького адміністративного устрою й окремого війська; зруйнування Запорозької Січі; поширення імперського устрою та законів; перетворення козаків на державних селян, селян — на кріпаків | Намагання останнього гетьмана К. Розумовського модернізувати устрій і повернутися до ідеї спадкової козацької монархії, але ці спроби зазнали поразки |
✨ Поміркуймо!
Проаналізуйте політику московського царизму щодо господарства Гетьманщини та спрогнозуйте особливості його подальшого розвитку.
Царський уряд підпорядковував економіку імперському центру: відправляв козаків на важкі державні роботи, обмежував міське самоврядування й торгівлю, прискорював закріпачення селян і перетворював частину козацтва на державних селян. Прогноз: зростання податків і повинностей, глибша інтеграція в імперський ринок, остаточне згортання автономних інституцій і поширення імперських законів на всі стани.
1. Поясніть, чому, обмежуючи права Гетьманщини, російські правителі водночас розширювали привілеї верхівки українського суспільства.
Російські правителі розширювали привілеї козацької старшини, щоб отримати її підтримку. Надаючи старшині права російського дворянства, царський уряд робив її лояльною до імперії. Таким чином, верхівка ставала більше зацікавленою у власному збагаченні та статусі, а не в захисті автономії Гетьманщини. Це був метод підкупу, який допомагав легше ліквідовувати українську державність.
2. Чому не передбачалося привілеїв і пільг селянам? Як це пов’язано з давнім принципом «поділяй і володарюй»?
Привілеї для селян не передбачалися, бо вони були основним джерелом податків і робочої сили. Навпаки, їх поступово закріпачували, віддаючи землі у власність старшині. Це було прямо пов’язано з принципом «поділяй і володарюй». Царизм свідомо посилював ворожнечу між різними станами українського суспільства, наприклад, між старшиною та селянами. Коли верхівка отримувала привілеї за рахунок низів, вона не об’єднувалася з народом для спільної боротьби проти імперії. Це дозволяло Москві легше контролювати всіх.
✨ Свідчать документи
З листа київського генерал-губернатора князя Дмитра Голіцина
Припущення, яким чином через незгоди між гетьманом і полковниками московська влада планувала дізнаватися про справи в Україні.
Московська влада планувала дізнаватися про справи в Україні, використовуючи полковників як інформаторів. Якщо полковники були б невдоволені гетьманом, вони б самі скаржилися на нього царським урядовцям, щоб отримати підтримку або усунути свого супротивника. Таким чином, будь-які спроби гетьмана діяти самостійно або проти інтересів Москви ставали б одразу відомими завдяки доносам.
З якою основною метою, на вашу думку, до І. Скоропадського було направлено царського резидента?
Основною метою направлення царського резидента до Івана Скоропадського був прямий нагляд і контроль за його діяльністю. Резидент мав стежити, щоб гетьман залишався вірним цареві, та обмежувати його владу. Наприклад, гетьман не міг самостійно призначати полковників без згоди резидента. Це був ще один спосіб переконатися, що влада в Гетьманщині не вийде з-під контролю Москви.
Факт чи фейк?
1. Легенда про походження скарбів та причини її появи.
За легендою, наказний гетьман Павло Полуботок, передбачаючи свій арешт, таємно відправив велику частину козацької скарбниці (дві бочки золота) до Англії та поклав у банк під відсотки. Він заповів, що ці гроші зможуть забрати його нащадки або представники незалежної України, а 80% від суми має піти на благо українського народу.
Припускаю, що ця легенда з’явилася з кількох причин:
- Це відображає уявлення людей про те, наскільки багатою була Гетьманщина до того, як її повністю поглинула Російська імперія. Золото символізує втрачену могутність.
- Легенда давала надію, що колись, коли Україна стане незалежною, вона отримає величезні кошти для свого розвитку. Це мрія про справедливість.
- Полуботок був відомий своєю боротьбою проти царського наступу і помер у в’язниці як мученик за права України. Така постать ідеально підходила на роль героя, який зумів зберегти скарби для майбутніх поколінь.
2. На мою думку, скарби П. Полуботка — це фейк.
Я вважаю, що історія про скарби Полуботка — це красива легенда, а не історичний факт. Ось чому:
- Не існує жодних реальних документів, які б підтверджували, що золото було відправлене в Англію. Немає ні квитанцій з банку, ні оригіналу заповіту.
- Історія про золото вперше з’явилася в літературі значно пізніше за часи Полуботка, аж у XIX столітті, і з того часу обросла багатьма вигадками.
- Уявити, що на початку XVIII століття можна було таємно вивезти багато золота з Глухова до Лондона, — дуже складно. Це була б надзвичайно ризикована і майже неможлива операція.
Тому, хоча легенда дуже патріотична і надихаюча, вона, швидше за все, є вигадкою, а не правдою.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати факти, які свідчать про наступ Московського царства на права Гетьманщини.
Наступ Московського царства на права Гетьманщини проявлявся в кількох ключових діях. По-перше, до гетьмана Івана Скоропадського приставили царського резидента, який наглядав за його діяльністю. По-друге, цар Петро І відмовився підписувати Решетилівські статті, що мали б гарантувати права та вольності Гетьманщини. У 1722 році була створена Малоросійська колегія для контролю над українськими справами. Зрештою, це призвело до повної ліквідації посади гетьмана, автономії Гетьманщини, козацького устрою та окремого війська.
Можу визначити негативні наслідки московської політики щодо українських земель.
Політика Москви мала серйозні негативні наслідки для українських земель. Тисячі козаків відправляли на важкі будівельні роботи, наприклад, на Ладозькі канали, де багато з них гинуло через жахливі умови. Обмежувалася торгівля, що призводило до занепаду міського життя, а права міст на самоврядування дедалі більше обмежувались. Селяни поступово втрачали особисту свободу, що згодом призвело до закріпачення. Московський уряд також використовував тактику «поділяй і володарюй», сіючи ворожнечу між різними станами українського суспільства.
Можу розповісти про те, як козацька старшина намагалася протистояти наступу Московії.
Козацька старшина не мирилася з наступом на автономію. Наказний гетьман Павло Полуботок активно виступав проти втручання Малоросійської колегії у внутрішні справи Гетьманщини. Крім того, козацька старшина на чолі з Данилом Апостолом склала «Коломацькі чолобитні» — звернення до царя з вимогою ліквідувати колегію та дозволити обрати нового гетьмана. Проте ці спроби були придушені: Петро І наказав ув’язнити найактивніших діячів, а сам Полуботок помер у казематі Петропавлівської фортеці.
Можу визначити чинники, які впливали на динаміку політики Московії щодо Гетьманщини.
Політика Московського царства щодо Гетьманщини не була однаковою і змінювалася залежно від обставин. Наступ на автономію був хвилеподібним: тиск посилювався, коли царям не була потрібна військова допомога козаків, і послаблювався, коли виникала потреба в їхній підтримці для досягнення імперських цілей. Основною метою Москви було створення централізованої держави, де автономія Гетьманщини була перешкодою. Також на політику впливала внутрішня ситуація в Україні, зокрема відсутність єдності серед козацької верхівки та соціальна напруженість, яку Москва використовувала у своїх інтересах.
2. Визначте, кого зображено на монетах серії «Герої козацької доби». Уявно розташуйте монети в хронологічній послідовності відповідно до часу діяльності зображених історичних діячів.
На монетах зображені видатні діячі козацької доби:
- Іван Мазепа
- Павло Полуботок
- Пилип Орлик
Уявна хронологічна послідовність монет, відповідно до років життя та діяльності історичних діячів, буде такою:
- Іван Мазепа (1644–1709)
- Павло Полуботок (1660–1724)
- Пилип Орлик (1672–1742)
Обговорюємо в групі
Об’єднайтеся в групи та доведіть або спростуйте тези:
Теза 1: Економічна політика царського уряду поступово перетворювала українські землі на колонію Московії / Росії.
Економічна політика царського уряду справді перетворювала українські землі на колонію. По-перше, була запроваджена експлуатація людських ресурсів – протягом 1715-1721 рр. за наказом Петра І на будівництво ладозьких каналів було відправлено 20 тисяч козаків, багато з яких загинуло від важкої праці і складних умов. По-друге, московські урядовці обмежували торговельні права, що призвело до занепаду міського життя – навіть у найбільшому місті Києві налічувалося лише 2,5-6 тисяч дворів. По-третє, права міст на самоврядування дедалі більше обмежувались. По-четверте, було поширено імперський устрій і закони, козаки стали державними селянами, селяни – кріпаками, а козацька старшина отримала права російського дворянства.
Теза 2: Підкоренню земель Гетьманщини московською владою сприяли внутрішні суперечності в українському суспільстві.
Ця теза також є правдивою. Московський уряд активно користувався внутрішніми конфліктами в Гетьманщині. Серед козацької верхівки не було єдності, а між старшиною та простими козаками й селянами існувала соціальна напруженість. Царські урядовці діяли методом «тиску й підкупу», підтримуючи то одну, то іншу сторону, щоб посилити розбрат. Яскравим доказом є лист князя Голіцина, де він прямо пише про необхідність «посіяти ворожнечу між полковниками й гетьманом», щоб усі їхні справи були відомі Москві. Таким чином, внутрішні суперечності послаблювали українське суспільство і полегшували імперії процес поглинання Гетьманщини.
Мислю творчо
Профіль Павла Полуботка в соціальній мережі
Ім’я: Павло Полуботок
@Hetman_Polubotok
Фото профілю: (Портрет невідомого художника, XVIII ст.)8-istor-ukr-schupak.pdf
Біографія: Наказний гетьман Війська Запорозького (1722–1724). Чернігівський полковник. Боровся за збереження прав та вольностей Гетьманщини, протистояв Малоросійській колегії. Автор судової реформи. Помер у Петропавлівській фортеці.
Місце проживання: Чернігів, Глухів, а останнім часом — каземат у Петербурзі.
Освіта: Києво-Могилянська академія.
Інтереси: Колекціонування ікон та зброї, історія (навіть упорядкував власну «Кройнічку»), розвиток промисловості та торгівлі.
СТРІЧКА НОВИН:
Павло Полуботок (1705)
Нарешті затвердили на посаді чернігівського полковника! Шлях був непростий після несправедливих звинувачень, але тепер час працювати на благо полку і розвивати господарство.
#чернігівський_полк #справедливість #робота
Павло Полуботок (1721)
Знову наказ відправити 10 тисяч козаків на Ладозький канал. Господарства занепадають, люди не повертаються. Великі втрати для Гетьманщини, і не у бою.
#козаки #гетьманщина #тяжка_доля
Павло Полуботок (липень 1722)
Старшина обрала мене наказним гетьманом після смерті Івана Скоропадського. Велика відповідальність. Але ця Малоросійська колегія… Намагаються керувати нами, наче ми не маємо своїх законів і прав. Не дозволю!
#гетьман #автономія #боротьба
Павло Полуботок (листопад 1723)
Петербурзький “діалог”. Подали чолобитні з проханням обрати гетьмана, як належить за законом. Результат — вся старшина зі мною в казематі Петропавлівської фортеці. Допити. Здоров’я погіршується.
#свобода_або_смерть #коломацькі_чолобитні