1. Становище козацтва після повстань кінця XVI століття
1. Чому постанова Cейму 1597 року не була втілена в життя?
Постанова Сейму 1597 року не була втілена, бо запорожці стали потужною військовою силою, здатною захищати себе, і влада фактично не могла їх знищити. Козаки вважали, що їхня незалежність заслужена вірною службою королю, а наступ на їхні права — це замах на справедливість. До того ж влада часто залучала козаків до воєнних дій, що поновлювало їхнє легальне становище.
2. У яких воєнних кампаніях Речі Посполитої початку XVII століття брали участь козаки?
Козаки брали участь у польсько-шведській війні в Лівонії, а також у війнах Речі Посполитої з Московським царством наприкінці XVI — на початку XVII століття.
3. Які тактичні прийоми ведення бою використовували козаки?
Козаки під час штурму фортець використовували гуляй-городи (дерев’яні платформи на колесах), знання саперної справи (підкопи, закладання вибухівки), несподівані атаки лавою (півколом) з галасом, а також морські походи на чайках.
Острів цікавинок
1. Дізнайтеся, чи є школи бойового гопака у вашому населеному пункті.
Потрібно звернутися до місцевого відділу культури, спортивних клубів або пошукати інформацію в інтернеті, щоб дізнатися, чи працює школа бойового гопака у вашому місті чи селі. Зараз такі школи є у багатьох містах України.
2. Розгляньте світлину. Опишіть, кого / що ви бачите на фото.
На світлині, присвяченій бойовому гопаку, зображені учасники у традиційному козацькому одязі (шаровари), які виконують елементи бойового мистецтва. Стрибки, удари ногами, характерні рухи з гопака
3. Доведіть чи спростуйте твердження: «бойовий гопак – це не лише бойове мистецтво, а й спосіб збереження історичної пам’яті».
Бойовий гопак — це не лише бойове мистецтво, а й спосіб збереження історичної пам’яті, оскільки він базується на елементах традиційного козацького бою, відтворює козацькі традиції, виховує повагу до минулого та популяризує українську культуру в сучасному світі.
2. Нова стратегія і тактика воєнних походів
1. У чому суть нової стратегії і тактики у боротьбі запорожців проти османів і кримських татар?
Нова стратегія полягала у захопленні важливих османських і кримськотатарських фортець на Чорноморському узбережжі, що дозволяло убезпечити південні кордони Речі Посполитої. Тактика передбачала морські походи на чайках, які були швидкими бойовими човнами з гарматами і екіпажем до 70 осіб. Козаки нападали переважно восени, використовуючи хмарні дні та темні ночі для несподіваних атак. Вони застосовували чітку взаємодію між флотом і розвідкою. Для проходження через перешкоди на Дніпрі використовували важкі дубові колоди, що рвали ланцюги, або тягнули чайки волоком.
2. Який період в історії України відомий як «доба героїчних походів»?
«Доба героїчних походів» — це перші два десятиліття XVII століття, коли козаки здійснювали особливо вдалі морські та суходільні походи, здобували важливі фортеці на Чорноморському узбережжі, зокрема під керівництвом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.
3. Які османські і кримськотатарські фортеці штурмували козаки?
Козаки штурмували османські фортеці Варну, Кілію, Ізмаїл, Аккерман, Трапезунд, Синоп, Кафа (Феодосія) та кримськотатарські укріплення Перекоп і Очаків. Під час цих походів вони знищували гарнізони, спалювали кораблі, звільняли бранців і розгромлювали ворожі флотилії.
Відлуння минулого
Уривок із твору французького інженера Гійома Левассера де Боплана «Опис України» про повернення козаків із морського походу
1. Про який спосіб повернення козаків із морського походу розповів автор?
Автор розповів про спосіб повернення, коли козаки, щоб уникнути бою з османськими галерами в гирлі Дніпра біля Очакова, причалювали у затоці на схід від Очакова і перетягували свої човни волоком через низьку долину до Дніпра. Так вони обходили ворожу варту і безпечно поверталися додому.
3. Морські походи козаків на Чорноморське узбережжя Малої Азії. Здобуття запорожцями Кафи
Картина Артура Орльонова «Козаки гетьмана Петра Сагайдачного здобувають Кафу». 2010 рік
1. Коли відбулася подія, зображена на картині?
Подія, зображена на картині Артура Орльонова «Козаки гетьмана Петра Сагайдачного здобувають Кафу», відбулася у 1616 році. Саме тоді запорозькі козаки під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного штурмували й здобули Кафу (сучасна Феодосія).
2. Віднайдіть на картині козацькі човни-чайки та турецькі галери.
На картині можна побачити козацькі човни-чайки — це видовжені легкі судна з веслами, низькими бортами й екіпажем козаків. Турецькі галери зображені як великі кораблі з високими бортами, щоглами та вітрилами, які відрізняються від чайок розмірами та конструкцією.
1. Чому 1614 рік став особливим для запорожців?
У 1614 році запорожці вперше перетнули Чорне море, здійснили успішний морський похід до Малої Азії, взяли штурмом фортецю Трапезунд, здобули Синоп і переможно повернулися на Запорожжя. Це був перший такий далекий і переможний похід, який показав силу козацького флоту.
2. Як відбувалося здобуття запорожцями Кафи в 1616 році?
У 1616 році козаки під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного штурмували добре укріплену і багату фортецю Кафу (Феодосію), де був найбільший невільницький ринок у Криму. Вони атакували цитадель, знищили османський гарнізон, спалили османські кораблі та звільнили кілька тисяч невільників.
3. Які наслідки морських походів козаків початку XVII століття?
Морські походи козаків підірвали військову й економічну міць Османської імперії, змусили султана і кримського хана тримати великі гарнізони в містах, сприяли активізації боротьби підкорених народів, а також змусили османів перевести частину флоту з Середземного моря в Чорне, що полегшило становище європейських країн.
Барвограй ідей
Попрацюйте з картою «Морські походи козаків». Виконайте письмово завдання 1–2
1. Назвіть міста, здобуті в результаті походів козаків.
Козаки здобули такі міста: Варна, Кілія, Ізмаїл, Аккерман, Перекоп, Очаків, Кафу (Феодосію), Трапезунд, Синоп, а також здійснювали походи до Стамбула.
2. Віднайдіть місця битв козацького та османського флотів, назвіть роки цих битв.
Місця битв козацького та османського флотів, зазначені на карті:
- Біля Варни у 1606 році.
- Біля гирла Дніпра (під Очаковом) та біля острова Зміїний у 1615 році.
- У Керченській протоці в 1583 та 1599 роках.
- Інкерман 1598
- Ізмаїл 1602 та 1615
- Трабзон 1575, 1614, 1616
- Кафа 1616, 1622
- Синоп 1575, 1605, 16022
Галявина творчості
Об’єднайтеся у групи та складіть карту пам’яті «Походи козаків першої чверті XVII століття» за такими критеріями: напрямки походів, козацький флот, керівник походів, османські фортеці, кримськотатарські укріплення, наслідки походів, народна творчість про козацькі походи. Доповніть карту пам’яті ілюстраціями.
Карта пам’яті «Походи козаків першої чверті XVII століття»
Напрямки походів
- Морські походи: Чорноморське узбережжя, Мала Азія (Трапезунд, Синоп), околиці Стамбула.
- Суходільні походи: Ясси, Волощина (Захід).
- Участь у війнах Речі Посполитої: проти Московського царства та у Лівонії проти Швеції.
Козацький флот
- Основна одиниця — чайка, легкий бойовий човен.
- Розміри: довжина 18–20 м, ширина 3–3,5 м.
- Оснащення: до 6 гармат, екіпаж 40–70 козаків.
- Кількість: флот міг налічувати до 300 чайок.
Керівник походів
- Петро Конашевич-Сагайдачний, гетьман, який керував більшістю морських походів у період «доби героїчних походів».
Османські фортеці
- Варна, Кілія, Ізмаїл, Аккерман.
- Трапезунд, Синоп (на узбережжі Малої Азії).
- Стамбул (спалили портові споруди).
Кримськотатарські укріплення
- Інкерман, Керч
- Кафа (Феодосія) — найбільший невільницький ринок, здобутий у 1616 році.
Наслідки походів
- Підірвано військову та економічну могутність Османської імперії.
- Звільнено тисячі невільників.
- Османи змушені були перекинути флот із Середземного моря до Чорного, що допомогло європейським країнам.
- Зросла військова майстерність та авторитет козацтва.
Народна творчість про козацькі походи
- Події відображені в українських народних думах та історичних піснях.
- Наприклад, «Дума про Самійла Кішку» розповідає про втечу з турецької неволі. Інші думи оспівують героїзм козаків у боротьбі з ворогами та їхні морські походи.
Ілюстрації (пропозиції)
- Карта Чорного моря з позначеними напрямками походів.
- Зображення козацької чайки.
- Портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.
- Репродукція картини «Здобуття Кафи».