Думаємо і діємо!
Об’єднайтеся в групи. Обміркуйте відповіді на запитання та виконайте завдання. За необхідності послуговуйтеся підручником з історії України або пошуковими системами інтернету. Результати роботи презентуйте в класі.
1. Чому мистецькі здобутки Високого Відродження та Бароко потрапляли на терени України, «запізнюючись» на понад століття?
Мистецькі здобутки Високого Відродження та Бароко потрапляли в Україну із запізненням через політичну та географічну ізоляцію, постійні війни, розподіл українських земель між різними державами (Річ Посполита, Московія, Османська імперія), а також через домінування місцевих традицій і впливів православної церкви. Лише після визвольних війн середини XVII ст. і створення Гетьманщини з’явилися умови для розвитку національної культури, і тоді бароко почало активно проникати на українські землі, набуваючи тут самобутніх рис.
2. Чи є у вашому місті / селі будівлі в стилі бароко?
Це завдання для самостійного виконання учнями. Архітектурні елементи бароко можна визначити за такими ознаками: парадність, урочистість, пишність, динамічність, просторовий розмах, плавність і складне поєднання криволінійних форм.
У багатьох містах України збереглися будівлі у стилі бароко, наприклад, Софійський собор, Михайлівський Золотоверхий монастир, Андріївська церква в Києві, Покровський собор у Харкові, Маріїнський палац у Києві, Ратуша у Бучачі.
3. Автографи козацьких гетьманів у період Бароко
Автографи козацьких гетьманів виконувалися розлогим скорописом, з розмашистими розчерками, надрядковими літерами, декоративними елементами. Часто додавалися титули й формули на кшталт «рукою власною».
Щоб написати своє ім’я і прізвище «бароковими» літерами, використайте каліграфічний скоропис із великими завитками, підкресленнями, декоративними елементами, як у підписах Мазепи чи Хмельницького.
4. Чому з другої половини XVII ст. у Війську Запорозькому почали розвиватися математично-природничі й технічні науки?
З другої половини XVII ст. в Гетьманщині почали розвиватися математично-природничі й технічні науки, бо з’явилася власна держава, зросла потреба у кваліфікованих кадрах для управління, будівництва, військової справи. Відкривалися навчальні заклади (Києво-Могилянська академія), де вивчали математику, астрономію, медицину, географію. Козацька старшина прагнула європейської освіти, а також запрошувала іноземних фахівців і переймала західноєвропейський досвід.
Думаємо і діємо!
Об’єднайтеся в пари. Розгляньте зображення на зворотах сучасних українських банкнот, які випущено в різні роки. Упізнайте пам’ятки архітектури періоду Бароко. Послуговуючись підручником з історії України, дізнайтеся про створення чи реконструкцію цих пам’яток. Із якими подіями минувшини вони пов’язані? Повідомте здобуту інформацію в класі.
2 гривні — Софійський собор у Києві
Зображено Софійський собор, збудований у 1037 році за князя Ярослава Мудрого. Первісно це був храм у візантійському стилі, але у XVII–XVIII століттях собор і монастирські споруди були перебудовані у стилі українського бароко. В цей час за підтримки гетьмана Івана Мазепи добудували поверхи галерей, встановили нові куполи, спорудили дзвіницю, трапезну, брами та інші будівлі. Саме ці барокові риси ми бачимо на сучасних зображеннях собору. Софійський собор пов’язаний із важливими подіями: тут приймали рішення Переяславської ради 1654 року, тут похований Ярослав Мудрий.
5 гривень — Іллінська церква в Суботові
На купюрі — Іллінська церква, збудована у 1653 році в селі Суботів на Черкащині. Її спорудив Богдан Хмельницький, імовірно, як родинну усипальницю. Архітектура поєднує оборонні та культові риси, характерні для козацького бароко. Саме тут, за переказами, був похований сам Хмельницький.
10 гривень — Києво-Печерська лавра
На звороті банкноти — Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври. Лавра заснована у 1051 році, але саме у XVII–XVIII століттях за підтримки гетьмана Івана Мазепи комплекс набув сучасного вигляду у стилі українського бароко: відбудовано Успенський собор, споруджено нові церкви, мури, надбрамні вежі. Лавра була духовним і культурним центром, тут діяли іконописні школи, зберігалися цінні рукописи. Мазепа зробив великий внесок у відновлення святині після руйнувань.
500 гривень — Києво-Могилянська академія
Зображено Староакадемічний (Мазепинський) корпус Києво-Могилянської академії, збудований у першій половині XVIII століття у стилі українського бароко. Академія була головним освітнім і науковим закладом Гетьманщини, тут навчалися та викладали видатні діячі культури, науки, церкви. Будівництво корпусу підтримував гетьман Іван Мазепа, який вважав розвиток освіти запорукою сили держави.
Думаємо і діємо!
У зошиті увідповідніть назви, імена і прізвища творців відомих пам’яток українського образотворчого мистецтва періоду Бароко. За необхідності послуговуйтеся підручником з історії України або пошуковими системами інтернету.
А. Іван Мигура — 3. «Іван Мазепа серед своїх добрих справ»
Б. Йов Кондзелевич — 1. «Вознесіння» (з Богородчанського іконостасу)
В. Іван Руткович — 4. «Архангел Михаїл»
Г. Вільгельм Гондіус — 2. «Богдан Хмельницький…»
Думаємо і діємо!
Відредагуйте текст і перепишіть його в зошит. За необхідності скористайтеся словником. У парах поміркуйте про особливості українського бароко в мистецтвах.
Упродовж середини XVII – XVIII ст. українська архітектура, образотворче мистецтво, як і література, розвивалися під впливом європейського бароко. Його ще називають козацьким, коли мовлять про пам’ятки, що їх створено в Гетьманщині і на Слобожанщині. Десятки, зокрема, шедеврів архітектури зведено за сприяння та кошти Івана Мазепи, тому теж уживають назву мазепинське бароко. Найвідоміші з них вирізняються розкішними елементами. Фронтони, портали, карнизи вкривали суцільною химерною ліпниною. Усередині від дорожнечі й пишноти оздоб розбігалися очі. Замовляли й оплачували такі забаганки гетьмани, старшина, купці, багаті містяни, духівники.