1. Причини козацьких повстань
1. Назвіть фактори, що сприяли покозаченню різних верств.
Покозаченню сприяли ідеал козака як вільної людини, що приваблював селян і містян, соціально-економічні умови (зокрема, поширення фільварків і зростання кількості селян-утікачів), невдоволення містян обмеженнями міських корпорацій, а також можливість швидко стати вправним воїном у козацьких походах. До козаків долучалися навіть деякі шляхтичі, які прагнули проявити себе у військовій справі.
2. У чому проявилася непослідовна політика Речі Посполитої щодо козаків?
Річ Посполита часто запрошувала більше козаків на війну, ніж було у реєстрі, обіцяючи винагороди, але після завершення військових дій не виконувала обіцянок і змушувала козаків повертатися до попереднього стану. Платню затримували або взагалі не виплачували, а декларовані права козаків не виконувалися на практиці.
3. Які ухвали прийняв польський сейм у 1590 році? Який їхній зміст?
У 1590 році польський сейм ухвалив:
- Збільшення козацького реєстру на випадок війни з Османською імперією.
- Ухвалу «Про порядок щодо низовиків і України», яка передбачала суворий контроль за набором реєстровців, призначення козацької старшини зі шляхти, зобов’язання нереєстровців залишити Дніпровий Низ, заборону постачати їм зброю, продовольство й порох.
- Окремою ухвалою дозволялося королю роздавати «пустки» за Білою Церквою шляхті, навіть якщо ці землі вже освоювали козаки й уходники.
Відлуння минулого
Про роздачу шляхті українських земель (із Постанови Сейму Речі Посполитої 1590 року)
1. Використовуючи карту «Козацькі повстання 90-х років XVI століття» визначте означену урядом Речі Посполитої територію, яку передавали шляхтичам.
Територія, яку передавали шляхтичам за постановою сейму 1590 року, розташовувалася за Білою Церквою, охоплювала Трахтемирівський монастир над Дніпром, Бориспіль із селищем Іванківським, городище Володарське і селище Велика Слобода над річкою Россю, а також Рокитне над Россю. Це землі вздовж Дніпра і Росі, які на той час уже освоювали козаки та уходники.
2. Спрогнозуйте, які наслідки спричинило таке рішення Сейму.
Рішення про роздачу цих земель шляхті призвело до посилення соціальної напруги, конфліктів між козаками й новими власниками, оскільки козаки та селяни втрачали освоєні ними землі. Це стало однією з причин козацьких повстань 1590-х років, зокрема виступу Криштофа Косинського, і загалом посилило протистояння між козацтвом і польською владою.
2. Повстання під орудою Криштофа Косинського
1. Що спричинило повстання під орудою Криштофа Косинського?
Повстання під проводом Криштофа Косинського спричинив конфлікт із білоцерківським старостою князем Янушем Острозьким, який силоміць приєднав до свого староства маєток Рокитне, наданий Косинському за службу. Обурений цим, Косинський разом із козаками захопив Білу Церкву, що стало початком повстання.
2. На яких умовах повстанці капітулювали в лютому 1593 року?
У лютому 1593 року після поразки під містечком П’ятка повстанці зобов’язалися повернути захоплену зброю, не влаштовувати постоїв у князівських землях і не конфліктувати з князями Острозькими. Після цього вони відійшли на Запорожжя.
3. Що передбачала угода між запорожцями та князем Олександром Вишневецьким?
Угода передбачала, що козаки отримують право вільно виходити на Запорожжя, учасникам повстання 1591–1593 років гарантували амністію, а також поверталося захоплене у них майно і коні. Ці поступки фактично перекреслювали попередні обмеження, встановлені сеймом 1590 року.
Пригадайте, яка допоміжна (спеціальна) історична дисципліна вивчає історію поштових марок.
Історію поштових марок вивчає філателія.
3. Повстання 1594–1596 років та його результати
Пригадайте, що таке козацький табір.
Козацький табір — це укріплене розташування козацького війська, захищене возами, ровами, валами, частоколом або іншими засобами оборони. У таборі козаки могли тривалий час оборонятися від ворога, зберігати провіант, коней.
Опишіть особливості козацького табору на річці Солониці.
Козацький табір на річці Солониці був добре укріплений: оточений ровом і валом, возами, розташований на зручному для оборони місці. Усередині табору перебували не лише козаки, а й жінки, діти, поранені. Така велика кількість людей ускладнювала оборону й забезпечення.
1. Що загострило відносини між козаками і урядом Речі Посполитої?
Відносини загострилися через обмеження прав козаків, роздачу їхніх земель шляхті, суворий контроль за набором у реєстр, заборону нереєстровцям залишатися на Дніпровому Низу, а також невиконання владою обіцянок і затримки платні за службу. Це викликало невдоволення серед козаків і призвело до відкритої непокори.
2. На які території поширилося повстання у 1594—1596 роках?
Повстання 1594—1596 років охопило Брацлавщину, Волинь і Білорусь. До козацьких загонів приєднувалися селяни та містяни з цих територій.
3. Стисло охарактеризуйте Солоницьку трагедію.
Солоницька трагедія — це масова розправа польського війська над козаками та мирними жителями після капітуляції табору на річці Солониці біля Лубен у травні 1596 року. Після двотижневої облоги козаки погодилися здатися в обмін на вільний вихід, але коронне військо не дотримало обіцянки: було знищено близько десяти тисяч людей.
Барвограй ідей
1. Де відбувся головний бій козацького повстання 1591—1593 років?
Головний бій повстання 1591—1593 років відбувся під містечком П’ятка (нині Житомирська область).
2. Відшукайте місця з’єднання козацьких загонів Семерія Наливайка, Матвія Шаули, Григорія Лободи.
З’єднання козацьких загонів Семерія Наливайка, Матвія Шаули та Григорія Лободи відбулося в урочищі Гострий камінь.
3. Назвіть місця двох головних битв повстання 1594—1596 років.
Дві головні битви повстання 1594—1596 років:
- Урочище Гострий Камінь (березень 1596 року)
- Річка Солониця біля Лубен (травень 1596 року).
4. Віднайдіть межі районів козацьких повстань 1591—1593 та 1594—1596 років.
- Район повстання 1591—1593 років охоплював Київщину, Брацлавщину, частково Волинь (центральна і північна частини Правобережної України).
- Район повстання 1594—1596 років охоплював Брацлавщину, Волинь, південь Київщини, а також частину Білорусі (північніше Києва і на схід до Дніпра).
Семерій Наливайко (156? – 1597)
1. Що пов’язувало Семерія Наливайка з містом Острог?
Семерія Наливайка пов’язувало з Острогом те, що він навчався в Острозькій академії, а його старший брат Даміан був викладачем цієї академії та поетом. Також Наливайко служив у приватному війську князя Василя-Костянтина Острозького, дослужився до сотника.
2. Відшукайте в біографії Семерія Наливайка причину того, що під час повстання 1594—1596 років стосунки між ним і запорожцями були достатньо напруженими.
Стосунки між Семерієм Наливайком і запорожцями були напруженими тому, що раніше він брав участь у придушенні повстання під проводом Криштофа Косинського, що викликало недовіру з боку запорожців.
Галявина творчості
Кліо вважає, що справжній історик повинен вміти систематизувати інформацію. Заповніть у зошиті порівняльну таблицю «Козацькі повстання 1590-х років». Узагальніть висновком, що спільного між цими повстаннями, та чим вони відрізняються.
| Ватажки | Хронологічні межі | Причини | Території, охоплені війною | Основні битви | Наслідки |
|---|---|---|---|---|---|
| Криштоф Косинський | 1591–1593 | Конфлікт через маєток Рокитне, захоплений князем Янушем Острозьким. Загальне невдоволення політикою Речі Посполитої щодо козацьких земель і прав | Київщина, Брацлавщина | Битва під містечком П’ятка (1593) | Поразка повстанців. Криштоф Косинський загинув. Козаки домоглися амністії та повернення майна, але суперечності з владою не були вирішен |
| Семерій Наливайко | 1594–1596 | Заборона козакам здійснювати походи на молдовську територію, що було сприйнято як обмеження прав. Загальне загострення стосунків з владою | Брацлавщина, Волинь, Київщина, Білорусь | Битва в урочищі Гострий Камінь (березень 1596 року), оборона табору на річці Солониці (травень 1596 року) | Повстання жорстоко придушене. «Солоницька трагедія» – масова розправа над повстанцями. Семерія Наливайка стратили у Варшаві |
Висновок:
Спільне між цими повстаннями:
- Причинами були обмеження прав козаків, роздача українських земель шляхті, невиконання владою обіцянок.
- Активну участь брали не лише козаки, а й селяни та містяни.
- Повстання були придушені коронним військом, а їхні ватажки загинули.
Відмінності:
- Повстання Косинського почалося з приватного конфлікту за землю, тоді як повстання Наливайка — через заборону військових походів.
- Повстання Наливайка було значно масштабнішим, охопивши більші території, включно з Білоруссю
- Після повстання Косинського козаки отримали певні поступки (амністія, повернення майна), після Солоницької трагедії — масові страти.