§17. Перебіг боротьби в 1648—1649 рр.

Назад до змісту

1. Битви на Жовтих Водах та під Корсунем

➡️ Чи погоджуєтеся ви із судженням, що битви на Жовтих Водах і під Корсунем мали велике значення для подальшої боротьби? Чому?

Так, я погоджуюся із цим судженням. Перемоги на Жовтих Водах і під Корсунем мали дуже велике значення для подальшої боротьби українського народу. Після цих битв військо повстанців почало швидко зростати, до нього приєднувалися сотні нових загонів. Це дозволило протягом літа 1648 року звільнити від польської влади все Лівобережжя та поширити повстання на Правобережжя.

➡️ Працюємо з джерелом

1. Настрої якої верстви населення відображає автор документа? Якими вони є?

Автор документа, Адам Кисіль, був брацлавським воєводою, тому він відображає настрої польської шляхти. Їхні настрої панічні та пригнічені. Вони вважають, що їхнє військо “розгромлене й розбите вщент”, а “раби тепер панують над нами”.

2. Наведіть факти, що свідчать про ставлення населення до Б. Хмельницького.

Населення (“безумна чернь”) радіє перемогам Богдана Хмельницького. Вони відкривають йому міста та замки, вступають до його війська і визнають його владу. Київ, наприклад, він оголосив своєю столицею.

3. Якими, за повідомленням автора документа, були подальші плани Б. Хмельницького?

За повідомленням автора, Богдан Хмельницький вважав воєводства Київське, Брацлавське, Чернігівське своїми. Він також планував поширити свою владу далі, погрожуючи Волині, Поділлю та іншим руським землям.

➡️ Працюємо разом. Метод «Акваріум». Висловіть думку, чому битви на Жовтих Водах і під Корсунем мали важливе значення для подальшої збройної боротьби українського народу.

Обговорення «рибок»:

Я вважаю, що битви на Жовтих Водах і під Корсунем справді мали величезне значення.

• По-перше, були розбиті основні сили польського війська, які відправили для придушення повстання. Це дало козакам ініціативу на самому початку війни.
• По-друге, ці перемоги стали сигналом для всього українського народу. Багато селян і міщан, які раніше боялися, тепер повірили в успіх і почали масово приєднуватися до повстанських загонів. Військо Хмельницького дуже швидко зросло.
• По-третє, завдяки цим перемогам повстання швидко поширилося на великі території. Протягом літа 1648 року від польської влади було звільнено все Лівобережжя, а потім і Правобережжя. Тобто, звичайне повстання переросло у велику визвольну війну.
• По-четверте, на бік Хмельницького перейшли реєстрові козаки, які мали воювати проти нього. Це не тільки послабило ворога, а й посилило армію повстанців досвідченими воїнами.

Запитання для групи «котів»:

1. Як, на вашу думку, змінився б хід повстання, якби перші битви були програні?
2. Чому звільнення Лівобережжя влітку 1648 року було таким швидким?
3. Яку роль у перемогах відіграв союз Хмельницького з татарами?

2. Наростання визвольної боротьби. Битва під Пилявцями

➡️ На підставі чого розглянуті події можна вважати свідченням наростання боротьби?

Події 1648 року є свідченням наростання боротьби, оскільки після перших перемог на Жовтих Водах та під Корсунем визвольний рух значно поширився. Про це свідчать такі факти:

• Швидке зростання війська: Армія повстанців почала стрімко збільшуватися, до неї приєднувалися сотні нових загонів.
• Розширення території: Протягом літа 1648 року від польської влади було звільнено все Лівобережжя, а сама війна перекинулася на Правобережжя. Наприклад, полковник Максим Кривоніс на Поділлі та півдні Волині зібрав 20-тисячну армію з селян і міщан, яка визволила десятки міст.
• Всенародний характер: Боротьба охопила широкі верстви населення. Українські землі поглинула селянська війна, під час якої селяни, сповнені ненависті до гнобителів, нищили панів та їхні родини.
• Збільшення масштабів битв: Якщо на початку кампанії сили були обмежені, то до битви під Пилявцями військо Богдана Хмельницького вже налічувало від 100 до 110 тисяч осіб.

3. Похід козацького війська в Галичину

➡️ Якими були результати походу козацького війська до Галичини?

Облога Львова: На початку жовтня 1648 року козацьке військо взяло в облогу Львів. Після того як полк Максима Кривоноса захопив Високий замок, розпочалися переговори. Богдан Хмельницький погодився зняти облогу міста за відносно невеликий викуп.

Облога Замостя: Після Львова військо рушило до міста Замостя. Хмельницький запропонував мешканцям здати місто за викуп, але вони відмовилися. Три спроби штурму виявилися невдалими.

Припинення походу: У цей час у Польщі обрали нового короля, Яна II Казимира, який запропонував перемир’я. Хмельницький погодився, оскільки козацько-татарське військо було ослаблене холодом, нестачею припасів та епідемією чуми. Від цієї хвороби помер і Максим Кривоніс. У листопаді 1648 року військо залишило околиці Замостя і повернулося назад.

➡️ З’ясуйте, який сюжет лежить в основі картини?

В основі сюжету картини лежить поєднання реальної історичної події та релігійної легенди.

Картина зображує облогу Львова козацько-татарським військом на чолі з Богданом Хмельницьким та його союзником Тугай-беєм у жовтні 1648 року.

Однак ключовим елементом сюжету є легенда про чудесний порятунок міста. За переказами, під час облоги в небі над містом з’явився його покровитель — святий Ян з Дуклі. Саме його постать, що ширяє на хмарі, зображена у верхній частині картини. Згідно з легендою, це видіння налякало загарбників і вплинуло на рішення Хмельницького відмовитися від штурму та взяти з міста викуп. Таким чином, художник зобразив не просто історичний епізод, а диво, яке, як вірили, врятувало Львів.

4. Програма побудови Козацької держави

➡️ Які положення містила сформульована Б. Хмельницьким програма побудови Козацької держави?

Програма побудови Козацької держави, сформульована Богданом Хмельницьким у 1648-1649 роках, містила такі основні положення:

• Мета боротьби: Спочатку гетьман воював за власні кривди, але згодом проголосив своєю метою звільнення «з лядської неволі всього народу руського» та боротьбу «за нашу віру православну».
• Територія держави: Козацька держава мала існувати в етнічних українських межах, охоплюючи землі «по Львів, Холм і Галич». Хмельницький заявляв: «Досить нам в Україні й Поділля, і Волині».
• Державний устрій: Основою устрою мали стати порядки Війська Запорозького, поширені на все населення. Держава мала бути правонаступницею давньої Русі.
• Форма правління: Хмельницький бачив себе монархом, єдиновладним правителем. Він казав: «…мені то Бог дав, що я є єдиновладцем і самодержцем руським».
• Відносини з Річчю Посполитою: Гетьман вимагав, щоб влада Речі Посполитої визнала Козацьку державу в її історичних кордонах, заявивши: «…а ми в підданстві та в неволі бути в них не хочемо».

➡️ Як автор картини передав атмосферу зображеної події? Зборівська битва. В’їзд Б. Хмельницького до Києва в 1648 р. Художник М. Івасюк

Автор картини Микола Івасюк передав урочисту та тріумфальну атмосферу в’їзду Богдана Хмельницького до Києва. Гетьмана вітають Київський митрополит Сильвестр Косів та Єрусалимський патріарх Паїсій, що підкреслює підтримку його боротьби з боку церкви. Хмельницького зустрічають тисячі киян і козаків, що створює відчуття всенародного свята та єдності. Їхні радісні обличчя та піднесення передають настрій надії на звільнення. Вся композиція картини зосереджена на Хмельницькому, підкреслюючи його роль як лідера нації.

➡️ За додатковими джерелами з’ясуйте причини, які спонукали нащадка засновника Січі посісти таку непримиренну позицію щодо Б. Хмельницького.

Ярема Вишневецький, хоч і був нащадком засновника Січі, зайняв непримиренну позицію щодо Богдана Хмельницького через те, що повстання безпосередньо загрожувало його величезним володінням на Лівобережжі. Як один з найбагатших магнатів Речі Посполитої та католик, він бачив у повстанцях не визволителів, а “гультяйство” та “поганство”, яке посягнуло на його багатство, владу та суспільний устрій. Він захищав інтереси свого стану та католицької віри, вдаючись до жорстоких методів придушення бунту.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Перебіг воєнних дій 1648—1649 рр.

Воєнні дії 1648–1649 років були періодом стрімкого наростання визвольної боротьби. Початкові блискучі перемоги під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями у 1648 році призвели до визволення всього Лівобережжя та значної частини Правобережжя, а також до походу на Галичину. Кампанія 1649 року, що включала Збаразько-Зборівську битву, продемонструвала військову міць козацької армії, яка була здатна протистояти об’єднаним силам Речі Посполитої. Однак, попри військові успіхи, втручання кримського хана під Зборовом не дозволило здобути вирішальну перемогу і змусило піти на компроміс, що показало ненадійність союзників.

Шлях, який відкривала перед українською спільнотою висунута Б. Хмельницьким програма побудови Козацької держави.

Програма Богдана Хмельницького відкривала перед українською спільнотою шлях до створення власної держави. Якщо спочатку мова йшла лише про козацьку автономію, то після перших перемог гетьман проголосив мету «вибити з лядської неволі весь народ руський». Його програма передбачала створення незалежної держави в етнічних межах України («по Львів, Холм і Галич»), яка мала стати спадкоємицею Русі. Управління в цій державі мало базуватися на козацьких порядках, а очолювати її мав «єдиновладець і самодержець руський», яким Хмельницький бачив себе. Це була програма повноцінної державної незалежності, а не лише боротьби за станові інтереси.

Значення підсумків Збаразько-Зборівської кампанії 1648—1649 рр. для розгортання боротьби козацьких повстанців з урядовими силами.

Підсумки Збаразько-Зборівської кампанії мали суперечливе значення. З одного боку, Зборівська угода стала першим офіційним документом, що визнавав існування Козацької держави як автономії у складі Речі Посполитої на території трьох воєводств (Київського, Брацлавського та Чернігівського). Це був великий крок уперед у порівнянні з попередніми козацькими повстаннями. З іншого боку, умови договору не задовольнили нікого. Обмеження козацького реєстру 40 тисячами та повернення селян у панщину викликали масове невдоволення в Україні. Водночас уряд Речі Посполитої не збирався миритися з існуванням козацької автономії. Таким чином, Зборівський договір став лише тимчасовим перемир’ям, яке обидві сторони використали для підготовки до продовження війни.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

1. Як військове мистецтво козаків допомогло їм здобути перемогу в битвах на Жовтих Водах, під Корсунем і Пилявцями?

Військове мистецтво козаків було ключовим у перемогах 1648 року. На Жовтих Водах Богдан Хмельницький завдяки розвідці дізнався про плани поляків, випередив їх і влаштував облогу табору. Також він схилив на свій бік реєстрових козаків, які мали воювати проти нього. Під Корсунем вирішальну роль відіграла засідка в урочищі Горохова Діброва, організована Максимом Кривоносом, що дозволило раптово атакувати ворога. У битві під Пилявцями козаки здобули перемогу над погано керованим військом Речі Посполитої, вдало використавши допомогу татарської кінноти.

2. Якими були основні події Збаразько-Зборівської кампанії?

Збаразько-Зборівська кампанія 1649 року почалася з порушення поляками перемир’я та їхнього наступу на Волинь. Далі основні події були такими:

• Облога Збаража: Козацько-татарське військо на чолі з Хмельницьким та ханом Іслямом III Гераєм майже півтора місяця тримало в облозі польський табір під Збаражем.
• Битва під Лоєвом: Одночасно на півночі литовське військо Януша Радзивілла намагалося прорватися на Київ, але було зупинене козаками під проводом Михайла-Станіслава Кричевського. Хоч козаки й зазнали поразки, а Кричевський загинув, наступ литовців було зірвано через великі втрати.
• Битва під Зборовом: Дізнавшись, що на допомогу обложеним у Збаражі йде сам король Ян II Казимир, Хмельницький та хан рушили йому назустріч і в серпні 1649 року оточили королівське військо під Зборовом.
• Зборівська угода: Коли перемога була вже близька, кримський хан зрадив козаків і змусив Хмельницького укласти з королем мирну угоду, яка не влаштовувала обидві сторони.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

3. Покажіть на карті атласу події, пов’язані з перебігом воєнних дій у 1648—1649 рр.

Ти можеш знайти на своїй карті в атласі такі ключові місця боїв та походів 1648-1649 років: річка Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Львів, Замостя, Київ, Переяслав, Збараж, Зборів та Лоєв.

4. Продовжте складати таблицю «Хмельниччина».

5. Чим період 1648—1649 рр. перебігу Хмельниччини відрізнявся від козацьких повстань 20— 30-х рр. XVII ст.?

Період 1648—1649 рр. сильно відрізнявся від попередніх повстань. По-перше, це була вже не просто боротьба за козацькі права, а справжня національно-визвольна війна, до якої приєдналися селяни та міщани. По-друге, масштаб був набагато більшим: повстання охопило все Лівобережжя, а потім і Правобережжя. По-третє, змінилася мета боротьби: Богдан Хмельницький сформулював програму побудови незалежної Козацької держави в етнічних українських межах, яка мала стати спадкоємицею Русі.

Ось за цією таблицею можна побудувати «Кола Венна»:

6. Яким було значення Зборівської угоди для розвитку тогочасної української спільноти та подальшої боротьби?

Зборівська угода мала величезне значення. Головне — вона вперше офіційно визнавала існування автономної Козацької держави (Війська Запорозького) у межах трьох воєводств: Київського, Брацлавського і Чернігівського. Реєстр козаків збільшувався до 40 тисяч осіб. Однак угода була компромісом і не влаштовувала багатьох: селяни та козаки, що не потрапили до реєстру, мали повернутися до панів, що викликало протести. Тому, хоч угода і стала першим кроком до визнання української державності, вона була тимчасовою, і обидві сторони розуміли, що війна скоро продовжиться.

✍️ Оцінюємо і створюємо

7. Український історик XX ст. В. Липинський вважав, що наказний гетьман М.-С. Кричевський своєю жертовністю врятував повстанське військо від катастрофи опинитися між двох вогнів. Поясніть, як ви розумієте таку думку.

Цю думку я розумію так, що влітку 1649 року склалася дуже небезпечна ситуація для війська Богдана Хмельницького. Основні сили козаків вели важкі бої з поляками під Збаражем — це був “перший вогонь”. У цей самий час з півночі, з боку Білорусі, на українські землі рушило сильне литовське військо на чолі з Янушем Радзивіллом — це був “другий вогонь”.

Якби литовці змогли прорватися вглиб України, наприклад, на Київ, то головна армія Хмельницького опинилася б затиснутою між двома ворожими силами. Богдан Хмельницький відправив наказного гетьмана Михайла-Станіслава Кричевського зупинити цей наступ. У битві під Лоєвом козаки, хоч і зазнали великих втрат, а сам Кричевський був смертельно поранений, виконали головне завдання: вони зупинили Радзивілла. Литовське військо так само втратило багато вояків і боєприпасів, тому відмовилося від походу на Київ. Таким чином, жертовність Кричевського та його воїнів врятувала головну армію від удару в спину і можливого повного розгрому.

8. Напишіть на прикладі подвигу наказного гетьмана козацького війська М.-С. Кричевського есе за темою «Герої віддають життя за Україну: минуле і сучасність».

Ситуація була складною. Основні сили козаків воювали під Збаражем, а з півночі наступали литовці під командуванням Радзивілла. Якби вони прорвалися до Києва, козацька армія опинилася б у пастці між двох ворожих військ. Кричевський отримав завдання зупинити цей наступ, хоча його сили були значно меншими за литовські.

У бою під Лоєвом козаки зупинили ворога, але ціною великих втрат. Кричевський був смертельно поранений і попросив залишити його помирати на полі битви. Навіть противник — князь Радзивілл — був вражений його мужністю і наказав поховати гетьмана з почестями. Литовці втратили стільки людей і боєприпасів, що відмовилися від походу вглиб України.

Сьогодні українські військові роблять те саме — стримують ворога, щоб захистити інших. Вони знають, що їхня стійкість може врятувати багато життів. Між подвигом Кричевського і діями сучасних захисників України є пряма схожість. І тоді, і зараз люди свідомо йдуть на ризик, бо розуміють — якщо вони не зупинять ворога тут, він піде далі.

Але є відчутна різниця з нашими часами. Сьогодні часто виникає справедливе питання, чи так само розділяють ризики командири та прості солдати. Боляче бачити, що основний тягар війни лягає на плечі звичайних українців, тоді як еліта залишається осторонь. Це створює відчуття несправедливості, якого не було в козацькому війську, де авторитет здобувався особистою відвагою в бою.

І хоча сьогодні є багато гідних командирів, які воюють пліч-о-пліч зі своїми людьми, загальна картина інша. Суспільство стало складнішим, і прірва між тими, хто ухвалює рішення, і тими, хто їх виконує на полі бою, стала більшою.

Пам’ять про таких людей, як Кричевський, потрібна, щоб розуміти — свобода завжди коштувала комусь життя. І ця ціна має бути спільною справою для всіх, а не лише для простих людей. Інакше довіра до держави та її керівництва зникає.