§18. Утворення Козацької держави — Війська Запорозького

Назад до змісту

1. Політичний устрій

➡️ Чи можна стверджувати, що політичний устрій Козацької держави — Війська Запорозького — був демократичним? Поясніть свою думку.

Так, політичний устрій Козацької держави можна вважати демократичним, оскільки він ґрунтувався на традиціях козацького самоврядування.

Основні риси демократизму в устрої Гетьманщини:

• Найвищим органом влади була Генеральна військова рада, в якій брали участь усі козаки, а іноді й представники інших суспільних верств.
• Главу держави — гетьмана — обирала Генеральна військова рада.
• Поступово зростав вплив Старшинської ради, рішення якої були обов’язковими для гетьмана, що обмежувало його одноосібну владу.
• На місцях існували полкові ради, які, зокрема, обирали полковників.
• В основу адміністративно-територіального устрою було покладено полково-сотенну систему, яка походила від військової організації козацтва.

Водночас існували й недемократичні риси. Гетьману належала вища військова, адміністративна й судова влада, і його обирали безстроково. З часом уряд почав частіше призначати полковників, а не обирати їх на радах. Попри це, засади виборності та колегіальності в ухваленні рішень були ключовими в політичному житті Гетьманщини XVII ст..

➡️ Опишіть вбрання і озброєння зображених на картині старшин. Як це характеризує їхній соціальний статус?

На картині козацькі старшини зображені у багатому та вишуканому вбранні, що свідчить про їхній високий соціальний статус. Вони одягнені в дорогі жупани з якісних тканин, прикрашені хутром та позолотою. На головах у них високі хутряні шапки, одна з яких прикрашена пером, що було ознакою знатного походження або високої посади. Їхні чоботи також виглядають добротними.

Зі зброї у кожного старшини є шабля з багато прикрашеним ефесом, що було не лише зброєю, але й символом приналежності до козацької еліти. Вершники сидять на доглянутих конях з багатою збруєю.

Таке вбрання та озброєння різко контрастує з одягом простих козаків або селян. Це підкреслює їхнє становище як провідної верстви тогочасного українського суспільства — політичної та військової еліти, яка мала владу, багатство та вплив у Козацькій державі.

➡️ Порівняйте вбрання і обладунок українського козака та козацької старшини.

Одяг і спорядження старшини демонстрували їхнє багатство та приналежність до політичної еліти Козацької держави, тоді як вбрання простого козака було перш за все практичним та функціональним для військової служби.

2. Адміністративно-територіальний устрій

➡️ Як в адміністративно-територіальному устрої Козацької держави втілилися традиції козацького самоврядування?

Традиції козацького самоврядування втілилися в адміністративно-територіальному устрої Козацької держави через створення полково-сотенної системи.

Це означало, що:

• Держава поділялася на полки, які були одночасно і військовими підрозділами, і адміністративно-територіальними одиницями.
• У кожному полку діяв власний уряд на чолі з полковником, якого спочатку обирали на полковій раді, що є яскравим проявом самоврядування.
• Полки, своєю чергою ділилися на сотні, які також мали свої сотенні уряди на чолі з сотниками.
• Територія Запорозької Січі зберігала свій особливий статус і управлялася Січовою радою на чолі з кошовим отаманом, що було прямою спадкоємністю традицій козацької вольниці.

Таким чином, військова організація козаків, що базувалася на виборності та колегіальності, була перенесена на управління всією територією Гетьманщини.

➡️ Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, які органи влади Запорозької Січі успадкувала Козацька держава.

До успадкованих органів належать:

• Генеральна військова рада. Вона, за січовою традицією, стала найвищим органом влади в Гетьманщині.
• Виборний гетьман. Посада гетьмана як глави держави була виборною, його обирала Генеральна військова рада, що було продовженням традиції обирати кошового отамана на Січі.
• Старшинська рада. Цей впливовий орган, що складався з генеральної старшини та полковників, також був аналогом ради старшин при кошовому отамані на Січі.
• Полкові та сотенні уряди. Адміністративно-територіальний устрій, що складався з полків та сотень на чолі з виборними полковниками та сотниками, був прямо запозичений з військової організації Запорозького Війська.

➡️ 2. Згенеруйте за допомогою штучного інтелекту герб, який би мав українську історичну символіку. Поясніть її.

Пояснення символіки

• Козак з мушкетом — це головний символ. Це був герб Війська Запорозького, що символізував військову міць і готовність захищати свою землю. Він уособлює козацтво як основу держави.
• Малиновий колір щита — це колір прапорів Війська Запорозького, символ козацької слави та гідності.
• Гетьманська булава — найголовніший символ влади гетьмана, голови Козацької держави.
• Леви-щитотримачі — традиційний символ сили, мужності та влади, що часто використовувався на гербах українських земель, зокрема Руського воєводства та міста Львова.
• Синьо-жовта стрічка — поєднання національних кольорів України, що символізує спадковість сучасної держави від козацьких часів.
• Гасло “Воля або смерть” — відображає незламний дух козаків у боротьбі за незалежність.

3. Козацьке військо. Фінанси та судочинство

➡️ Що було характерно для організації козацького війська та судочинства?

Для організації козацького війська була характерна територіальна полково-сотенна система. Його основу становила піхота з вогнепальною зброєю, доповнена союзною кіннотою та власною артилерією. Командні посади обіймали представники старшини та шляхти.

Для судочинства було характерним створення власної системи судів: Генерального, полкових та сотенних. Їхня влада поширювалася на всі стани населення, а не лише на козаків. Паралельно продовжували діяти суди магістратів у містах та церковні суди.

➡️ Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, яку роль для організації та дій козацького війська відігравала підтримка населення.

Підтримка населення відігравала ключову роль для організації та успішних дій козацького війська. Звертаючись до української спільноти як до “людей одного Бога, одної віри та крові”, Богдан Хмельницький розраховував на всебічну допомогу, яка включала:

• Пряму військову участь. Гетьман закликав людей готувати зброю — “стрільбу, шаблі, … коси та інше залізо” — і бути готовими приєднатися до боротьби.
• Матеріально-технічне забезпечення. Хмельницький просив запасатися “порохом, найбільше оловом і грішми”.
• Розвідувальну діяльність. Заклик “давайте знати і остерігайте нас” показує, що місцеві жителі були важливим джерелом розвідувальної інформації.

Отже, успіх козацького війська був неможливий без широкої підтримки українського народу, яка перетворювала повстання на всенародну боротьбу.

4. Зміни в соціально-економічному шипі

➡️ Чи можна стверджувати, що Хмельниччина призвела до значних змін у соціально-економічному житті тогочасної України? Поясніть свою думку.

Так, Хмельниччина спричинила значні зміни в соціально-економічному житті України. Ці зміни торкнулися всіх верств населення, особливо селян та козаків.

• Зміни для селян. Селяни, які жили на колишніх державних землях (“королівщинах”), отримали особисту свободу. Вони змогли володіти землею, яку обробляли, на основі права займанщини, і сплачували за це податок до державної скарбниці. Однак селянам на приватних землях було складніше, оскільки за Зборівською угодою до маєтків мала повернутися шляхта, чому селяни чинили опір.
• Зміни для козацтва. Козаки відновили всі свої права та привілеї, які були скасовані раніше. Вони остаточно затвердилися як повноправний соціальний стан Козацької держави, маючи власну адміністрацію, суд, військову службу та право на землеволодіння.
• Поява нової еліти. Козацька старшина стала новою провідною верствою українського суспільства, отримавши значний вплив і значення.

Отже, повстання під проводом Богдана Хмельницького докорінно змінило соціальну структуру та економічні відносини на українських землях.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Організаційні засади Козацької держави ґрунтувалися на традиціях козацького самоврядування Запорозької Січі, що проявилося у виборності гетьмана та старшини на радах, а також у військово-територіальному полково-сотенному устрої, який поєднував військові та адміністративні функції.

Після створення Козацької держави відбулися докорінні зміни: козацтво утвердилося як привілейований стан, а старшина стала новою політичною елітою; значна частина селян здобула особисту свободу та право на землю; були створені власні органи влади, суду та фінансова система, що свідчило про становлення повноцінної держави.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

1. Якими, на вашу думку, були особливості політичного устрою Козацької держави?

Політичний устрій Козацької держави мав кілька важливих особливостей. В основу було покладено систему органів влади Війська Запорозького та традиції козацького самоврядування. Найвищим органом влади була Генеральна військова рада, де брали участь усі козаки та представники інших станів. Гетьман мав вищу військову, адміністративну й судову владу та обирався безстроково. Важливу роль відігравала Старшинська рада, яка опікувалася різними державними питаннями. Уряд складався з генеральної старшини (писар, суддя, обозний, підскарбій та інші). Держава поділялася на полки та сотні, які були одночасно адміністративними одиницями й військовими підрозділами. Цей устрій поєднував демократичні традиції (вибори посадовців) із централізованою владою гетьмана.

2. Укажіть нові явища в соціально-економічному житті українського суспільства після створення Козацької держави.

Після створення Козацької держави відбулися значні зміни в житті суспільства.

• Зміни для селян. Селяни, що жили на колишніх державних землях, отримали особисту свободу. Вони могли володіти землею на праві займанщини, тобто хто перший зайняв, той і власник, та сплачували за це податок державі, а не пану. Проте селянам на приватних землях було складніше, бо шляхта могла повернутися у свої маєтки.
• Новий статус козацтва. Козацтво остаточно утвердилося як повноправний соціальний стан, а козацька старшина стала новою провідною верствою суспільства.
• Фінанси та суди. Було ліквідовано старі податки й запроваджено нові, які йшли до державної скарбниці. Також створили нову систему судів — Генеральний військовий, полкові та сотенні суди, які розглядали справи не лише козаків, а й інших верств населення.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

3. Покажіть на карті атласу місто-резиденцію гетьмана Козацької держави та центри полків. Визначте межі території тогочасної Гетьманщини.

Резиденція гетьмана: Місто Чигирин було столицею держави та резиденцією гетьмана.

Центри полків: Територія поділялася на 16 полків, центрами яких були однойменні міста.

• На Лівобережжі: Полтава, Ніжин, Чернігів, Миргород, Прилуки, Переяслав, Кропивна.
• На Правобережжі: Київ, Канів, Біла Церква, Умань, Чигирин, Черкаси, Кальник, Корсунь, Брацлав.

Межі території: За умовами Зборівської угоди, Гетьманщина охоплювала землі колишніх Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств.

4. Розв’яжіть хронологічну задачу. Коли відзначатимуть 400-річчя Козацької держави? Запропонуйте опис або малюнок пам’ятної монети (медалі) до цієї дати. Обґрунтуйте, що саме й чому, па вашу думку, на ній доцільно зобразити.

Козацька держава була утворена у 1649 році. Отже, її 400-річчя відзначатимуть у 2049 році (1649+400=2049).

Для пам’ятної монети я б запропонував такий дизайн:

• На одній стороні (аверсі) зобразити герб Війська Запорозького — козака з мушкетом на плечі (це важливо, бо козак із мушкетом є головним символом тогочасної держави). По колу монети зробити напис “400-річчя УТВОРЕННЯ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ” та вказати роки “1649–2049”.
• На другій стороні (реверсі) розмістити портрет Богдана Хмельницького, засновника держави, а в його руці зобразити гетьманську булаву як символ влади. Це обґрунтовано тим, що саме Хмельницький очолив боротьбу та став першим гетьманом, а булава є найвідомішим атрибутом гетьманської влади.

5. Працюємо в малих групах. Метод «Асоціативна квітка». Створіть характеристики-асоціації до поняття «Козацька держава».

Ось характеристики-асоціації до поняття “Козацька держава” у вигляді “квітки”:

• Гетьманщина: Це інша назва держави, яка підкреслює владу гетьмана.
• Військо Запорозьке: Це офіційна назва, що вказує на її військове походження.
• Полк і сотня: Основні адміністративні та військові одиниці, на які ділилася держава.
• Генеральна рада: Найвищий орган влади, де всі козаки могли брати участь, що є проявом козацької демократії.
• Гетьман: Глава держави, якого обирала рада.
• Займанщина: Нове право, за яким селяни могли вільно займати землю та на ній господарювати.
• Воля: Селяни отримали особисту свободу, що було великим досягненням.
• Козацтво: Провідний соціальний стан у новоствореній державі.

✍️ Оцінюємо і створюємо

6. Працюємо разом.

1) Метод «ПРЕС». Підтвердьте або спростуйте судження «Історичні обставини зумовили напіввійськовий характер тогочасної української держави».

Я вважаю, що судження про напіввійськовий характер Козацької держави є абсолютно правильним.

…тому, що держава виникла внаслідок збройного повстання на звільнених від польської влади землях і продовжувала вести війну за своє існування, що вимагало повної мобілізації суспільства.

…наприклад, офіційна назва держави була Військо Запорозьке, її адміністративно-територіальний устрій повністю збігався з військовим (полки та сотні), а на чолі держави стояв гетьман — головнокомандувач армії. Навіть урядовці, що входили до генеральної старшини, мали посади з військовими функціями, як-от обозний чи осавул.

Отже, постійна військова загроза та спадщина козацького самоврядування призвели до того, що всі аспекти життя держави — від управління до устрою — були тісно пов’язані з військовими потребами.

7. Метод «Кола Вена». Порівняйте Козацьку державу з відомими вам за курсом всесвітньої історії європейськими державами Ранньомодерної доби.

Спільні риси:

• Був глава держави (гетьман або король/монарх).
• Існувала система управління: центральний уряд, чиновники.
• Кожна держава мала власну армію, фінанси (скарбницю, податки) та судову систему.
• Суспільство було поділене на стани (шляхта, духовенство, козаки, селяни).
• Держави вели міжнародну політику, укладали договори та воювали.

Відмінні риси Козацької держави:

• Республіканські традиції
• Військовий устрій: Адміністративний поділ на полки і сотні був одночасно й основою організації війська.
• Соціальна мобільність: Селяни могли “покозачитися”
• Землеволодіння: Існувало право займанщини, за яким селяни могли стати власниками землі, яку першими зайняли й обробляли.

Відмінні риси європейських монархій:

• Форма правління: Переважно абсолютні або станові монархії, де влада належала монарху і передавалася у спадок.
• Кріпацтво: У багатьох країнах Східної Європи (як Річ Посполита), селяни були кріпаками, тобто особисто залежними від пана.
• Жорстка станова система: Перейти з одного стану в інший було майже неможливо.

8. Напишіть статтю до соціальної мережі «Місце Війська Запорозького в українському державотворенні ».

Привіт усім! Сьогодні хочу поговорити про щось справді важливе з нашої історії – Козацьку державу, або, як її ще називають, Військо Запорозьке чи Гетьманщину. Це не просто “козаки воювали”, це був справжній крок до створення нашої власної держави! 🇺🇦

Після повстання під проводом Богдана Хмельницького у 1649 році на звільнених українських землях виникла повноцінна держава. Чому ми можемо так говорити? Бо вона мала всі необхідні ознаки:

• Територія: Вона охоплювала величезні землі – Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства.
• Влада: Був свій уряд на чолі з виборним главою держави — гетьманом. Рішення ухвалювали на Генеральній та Старшинській радах.
• Армія: Потужне козацьке військо, яке захищало свою землю.
• Фінанси і Суди: Власна скарбниця, податки та своя система судочинства.

Гетьманщина показала, що українці здатні до самоорганізації та створення власних інститутів влади. Вона стала основою для подальшої боротьби за незалежність і залишила нам у спадок ідею соборної та самостійної України.

#ІсторіяУкраїни #Гетьманщина #ВійськоЗапорозьке #Козаки #Державотворення