ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
1. Визначте за картою назви й центри воєводств в українських землях, що за Люблінською унією увійшли до складу Королівства Польського.
За Люблінською унією 1569 року до складу Королівства Польського відійшли такі українські землі, що раніше належали Великому князівству Литовському:
- Волинське воєводство з центром у місті Луцьк.
- Брацлавське воєводство з центром у місті Брацлав.
- Київське воєводство з центром у місті Київ.
Руське (центр — Львів) та Подільське (центр — Кам’янець) воєводства вже перебували у складі Польського королівства до унії.
2. Проаналізуйте статистичні дані (с. 30) й визначте, які з воєводств мали найбільшу кількість населення. Які з них були найбільш та найменш заселені (для цього зіставте кількість населення і площу воєводства)? Із чим була пов’язана нерівномірність заселення українських воєводств? Які з них мали найбільше й найменше населених пунктів? Чому? Як це впливало на економічний розвиток земель?
Згідно з таблицею, найбільшу кількість населення мали Київське і Чернігівське воєводства, де проживало 1750 тисяч осіб.
Найбільш густозаселеним було Брацлавське воєводство, а найменш заселеним — Київське і Чернігівське. Це стає зрозуміло, якщо порівняти площу території з кількістю населення.
Нерівномірність заселення українських земель була пов’язана з постійною загрозою набігів кримських татар, особливо на східних територіях, як-от Київщина. Через це люди селилися на більш безпечних західних землях.
Найбільше населених пунктів було в Руському і Белзькому воєводствах (3910), а найменше — у Брацлавському (500). Це пояснюється тим, що на заході було безпечніше, що сприяло заснуванню більшої кількості міст та сіл.
Така нерівномірність заселення гальмувала економічний розвиток менш заселених земель через брак робочої сили, неможливість розвитку торгівлі та ремесел, а також постійну необхідність витрачати кошти на оборону замість розвитку господарства.
ПОМІРКУЙТЕ
Складіть план тексту і стисло перекажіть його за цим планом.
План:
- Розвиток товарного господарства та поява фільварків.
- «Устава на волоки» 1557 року.
- Організація господарства у фільварку.
- Результати розвитку фільварків.
Переказ за планом:
- На українських землях у складі Королівства Польського розвивалось товарне господарство, яке працювало на європейський ринок. Шляхта створювала великі господарства — фільварки, збільшуючи для цього панщину та відбираючи землю в селян.
- У 1557 році був прийнятий документ «Устава на волоки». Вся земля ділилася на ділянки — волоки (19,5 га). Найкращі землі забирала шляхта та держава, а селяни отримували гірші, за які мали відробляти два дні панщини на тиждень.
- Фільварок був найбільш вигідною формою господарювання. На його території були житлові й господарські будівлі. Там вирощували зерно, городину, розводили худобу та птицю, займалися риболовлею.
- Завдяки фільваркам виробництво зерна зросло вдвічі. Це збагачувало землевласників, які отримували великі прибутки від продажу зерна, волів та іншої продукції. Також зростала кількість млинів, крупорушок та броварень.
ДОСЛІДІТЬ
Спираючись на текст, документ та ілюстрацію поясніть, як було влаштовано фільваркове господарство. Яку робочу силу використовували в господарствах? Як оплачували працю людей у фільварку?
Фільваркове господарство було великим маєтком, який належав шляхті й орієнтувався на виробництво товарної продукції, зокрема зерна, для продажу. На його території розташовувалися житлові приміщення та господарські будівлі: хліви для худоби, комори для зерна, свинарники. Окрім вирощування зернових та технічних культур, у фільварках займалися городництвом, відгодівлею волів, розведенням птиці та рибальством. Великі господарства часто мали млини, крупорушки та броварні, а також були розташовані біля річок для зручного транспортування товарів до портів.
У фільварках працювали дворова челядь (слуги) та селяни з навколишніх сіл, які виконували панщину.
Замість грошової оплати селяни отримували від землевласника право користуватися земельною ділянкою (волокою). За це вони були зобов’язані відпрацьовувати певну кількість днів на тиждень на панських полях у фільварку.
ДОСЛІДІТЬ
Поясніть сутність кожного з перелічених далі наслідків на конкретних прикладах.
Розвиток товарних відносин у сільському господарстві. Фільварки були великими господарствами, які виробляли продукцію не для власних потреб, а на продаж, орієнтуючись на європейський ринок. Наприклад, вони вирощували значні обсяги зерна, яке річками транспортували до портів Балтійського моря, а також відгодовували на продаж волів. Це означало, що сільське господарство стало частиною торговельних, або товарних, відносин.
Посилення колонізації вільних земель (на сході й південному сході). Через створення фільварків шляхта забирала в селян землю та змушувала їх більше працювати. Втрачаючи землю та свободу, частина селян тікала на вільні, незаселені землі на сході та південному сході, щоб уникнути гніту та заснувати нові поселення.
Розшарування селянства, його обезземелення й закріпачення.
- Обезземелення: Шляхта створювала фільварки, відбираючи найкращі землі у селянських громад.
- Закріпачення: Селяни ставали залежними від землевласника. За право користуватися невеликим наділом землі вони мусили відпрацьовувати панщину на полях фільварку, що призводило до їх прикріплення до землі й втрати особистої свободи.
- Розшарування: Селянство поділилося на різні групи. Одні отримували наділ землі (волоку) і відбували панщину, інші, бідніші, змушені були орендувати землю або об’єднуватися по кілька сімей, щоб взяти одну волоку.
ПОМІРКУЙТЕ
Яку роль відігравало самоврядування в житті селян?
Сільське самоврядування відігравало ключову роль, оскільки громади могли самостійно вирішувати багато своїх справ. Селяни на зборах обирали свого очільника, який представляв їхні інтереси, а також розподіляли між господарствами землі та повинності (податки й роботи).
Основні органи самоврядування:
- Сільська громада вирішувала внутрішні суперечки та мала власний суд, який називався копним. Важливі питання обговорювали на зборах голів родин — «копі».
- Декілька громад утворювали волость на чолі з отаманом, який захищав інтереси селян перед повітовою адміністрацією або власником землі.
У Карпатах існували свої традиції самоврядування, де села об’єднувалися в «крайни» і двічі на рік проводили збори — віче.
З часом, особливо через створення фільварків, шляхта почала все більше обмежувати селянське самоврядування та посилювати залежність селян.
ДОСЛІДІТЬ
Поступово, з переходом землі громад у власність землевласників, копний суд було замінено на суд вотчинний. Як ви думаєте, чому?
Копний суд було замінено на вотчинний через зміну власника землі. Коли земля належала селянській громаді, то саме вона через свій виборний копний суд вирішувала всі суперечки. Проте, коли земля перейшла у власність землевласників, вони отримали повну владу над цією територією та людьми, що на ній мешкали. Землевласникам був невигідний незалежний селянський суд, тому вони запровадили власний — вотчинний, який захищав їхні інтереси та допомагав посилювати залежність селян і контролювати їхню працю.
ПОМІРКУЙТЕ
Яким був рівень розвитку самоврядування в українських землях? Чим він відрізнявся на різних територіях і в різних містах?
У містах поширювалося магдебурзьке право, що надавало їм значну автономію, включно з власним судом, адміністрацією (магістратом) та системою оподаткування. Проте рівень самоврядування відрізнявся:
- Залежно від міста: Лише великі міста, такі як Львів, Київ і Кам’янець, користувалися повним обсягом прав, тоді як інші мали обмежені привілеї.
- Залежно від території: Найбільша кількість міст із магдебурзьким правом була на західноукраїнських землях. На Східному Поділлі та Київщині міст було менше через постійну загрозу татарських набігів, що гальмувало їхній розвиток.
ДОСЛІДІТЬ
1. Опишіть, які органи утворювали систему міського самоврядування.
Систему міського самоврядування в українських містах, що мали магдебурзьке право, утворював магістрат. Це був головний орган влади, який обирався із заможних містян, цехових майстрів та купців і складався з двох колегій.
- Рада — це був адміністративний орган, що також виконував функцію суду в цивільних справах. Членів ради називали «райцями». Керував радою бурмістр, якого обирали по черзі з-поміж райців раз на квартал.
- Лава — це був судовий орган, який розглядав кримінальні справи. Членів лави називали «лавниками». Очолював лаву війт — найвища міська посадова особа, яку обирали лише зі шляхтичів.
2. Як ви вважаєте, про що свідчать наведені ілюстрації? Чому отримання магдебурзького права більшістю міст було важливим для подальшого розвитку України?
Наведені ілюстрації — пам’ятник у Києві, меморіальна дошка в Переяславі та пам’ятна монета — свідчать про те, що надання магдебурзького права було надзвичайно важливою історичною подією для українських міст. Те, що цю подію вшановують і сьогодні, доводить її значний вплив на формування міської культури та самоврядування.
Отримання магдебурзького права було важливим для подальшого розвитку України, тому що воно надавало містам значну автономію. Міста отримували право на самоврядування, власний суд, систему оподаткування та право власності для містян. Це сприяло економічному зростанню, оскільки в містах активно розвивалися ремесла, створювалися цехи та процвітала торгівля на місцевих ринках і великих ярмарках. Такі умови приваблювали купців і ремісників, що вело до розбудови міст і зміцнення їхньої економічної ролі, а також сприяло об’єднанню українських земель в єдиний економічний простір.
ПОМІРКУЙТЕ
Що було характерним для розвитку ремесла в XVI ст.?
Для розвитку ремесла в XVI столітті характерним був розквіт цехової організації, особливо в містах, які отримали магдебурзьке право. У цей період значно зросла кількість ремісничих спеціальностей — їх налічувалося близько 80. Ремісники об’єднувалися в цехи, які регулювали все їхнє професійне життя: від вимог до якості продукції та оплати праці до прав та обов’язків членів цеху. Діяльність кожного цеху визначалася спеціальними статутами. Ця система сприяла розвитку міської економіки, адже саме від ремесла значною мірою залежало життя міст.
ДОСЛІДІТЬ
1. На основі документа з’ясуйте, хто входив до складу цеху. Як визначався та яким був асортимент продукції?
До складу цеху входили майстри та підмайстри. Асортимент продукції записували в цехових книгах. На прикладі цеху столярів, вони виготовляли традиційні розписані чи різьблені скрині, стільці, шафи та інші вироби. Виготовлення скрині було обов’язковою умовою для того, щоб отримати звання майстра.
2. Назвіть за ілюстраціями найпоширеніші ремесла тих часів.
За наведеними ілюстраціями можна назвати такі поширені ремесла:
- Гончарство (виготовлення посуду).
- Ювелірна справа та книгооправне ремесло (створення оправи для Євангелія).
- Столярство та меблярство (виготовлення меблів).
- Зброярство (виготовлення шабель).
ПОМІРКУЙТЕ
Знайдіть на карті (с. 14) центри торгівлі й торговельні шляхи, про які йдеться в тексті параграфа. Сформулюйте висновки щодо значення торгівлі для розвитку українських земель у XVI ст.
На карті видно, що головними центрами торгівлі були великі міста, такі як Київ, Львів, Кам’янець, Луцьк. Через українські землі проходили важливі торговельні шляхи. Дніпровський шлях з’єднував Московське царство з Кримом та Північним Причорномор’ям. Інші шляхи пролягали через Галичину, Волинь і Поділля, з’єднуючи Україну із Західною Європою.
Значення торгівлі для розвитку українських земель у XVI столітті було дуже великим:
- Об’єднання земель: Внутрішня торгівля, особливо ярмарки, сприяла формуванню єдиного економічного простору на українських землях.
- Економічний розвиток: Торгівля стимулювала розвиток сільського господарства (продаж зерна, худоби) та ремесел. Міста, що стояли на торговельних шляхах, швидко зростали й багатіли.
- Міжнародні зв’язки: Міжнародна торгівля інтегрувала українські землі у європейський ринок. З України вивозили зерно, худобу, мед, віск, а завозили європейські тканини, металеві вироби та східні товари (шовк і прянощі).
ДОСЛІДІТЬ
Що нового ви дізналися з документа про міжнародну торгівлю у XVI ст.?
З документа Михалона Литвина я дізнався, що Київ у XVI столітті був одним з найважливіших центрів міжнародної торгівлі. У місті було так багато іноземних товарів, що завдяки торгівлі багатіли не лише купці, а й багато інших людей, наприклад, перевізники та корчмарі. Торгівля була настільки прибутковою, що її не зупиняли навіть такі ризики, як втрата цілих караванів у дорозі. Найбільше вражає те, що деякі дорогі іноземні товари, як-от шовк чи перець, у Києві коштували дешевше, що свідчить про величезні обсяги торгівлі.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Що таке фільварки? Чому їх створювали й кому вони належали?
Фільварки — це великі господарства, які створювали для виробництва продукції, переважно зерна, на продаж для європейського ринку. Вони були дуже прибутковими, тому їх активно засновували. Належали фільварки шляхті та магнатам.
2. Що отримували міста за магдебурзьким правом?
За магдебурзьким правом міста отримували право на самоврядування, власний суд, свою систему оподаткування та міську казну.
3. Як функціонували цехові об’єднання і яке значення вони мали для життя міст?
Ремісники об’єднувалися в цехи, діяльність яких регулювалася статутами. Ці статути визначали вимоги до якості продукції, права та обов’язки майстрів, а також умови праці. Цехи мали велике значення, оскільки від розвитку ремесла залежало економічне життя та добробут міст.
4. Які нові явища з’явились у розвитку торгівлі?
У розвитку торгівлі з’явилися ярмарки, які стали центрами гуртової торгівлі й відбувалися майже безперервно, що дозволяло купцям переїжджати з одного ярмарку на інший. Внутрішня торгівля сприяла об’єднанню українських земель в єдиний економічний простір, а зовнішня — переорієнтувала економіку на потреби європейського ринку.
5. Чому фільварки стрімко поширювались українськими землями?
Фільварки стрімко поширювалися, бо були найбільш економічно вигідною формою господарювання. Попит на сільськогосподарську продукцію в Європі постійно зростав, що приносило великі прибутки землевласникам від продажу зерна та іншої продукції.
6. Що спільного й відмінного в розвитку цехів Західної Європи й українських земель?
Спільним було те, що цехова система в українських землях була запозичена із Західної Європи разом із магдебурзьким правом. Цехи так само були об’єднаннями ремісників, що регулювали виробництво та захищали інтереси своїх членів. У тексті підручника не вказано відмінностей, але можна припустити, що цехи на українських землях з’явилися пізніше, ніж у Європі та кількість цехів у найбільших містах України була значно меншою порівняно з такими містами, як Париж, Лондон чи Кельн та Українські цехи не мали такого економічного впливу, як західноєвропейські.
7. Назви особливості магдебурзького права на різних територіях. Від чого це залежало?
Особливості магдебурзького права полягали в тому, що не всі міста мали однаковий обсяг прав. Лише великі міста, як-от Львів, Київ та Кам’янець, користувалися повним самоврядуванням, а менші мали обмежені привілеї. Найбільше міст із магдебурзьким правом було на західноукраїнських землях, а на Київщині та Східному Поділлі їх було менше через загрозу татарських набігів. Це залежало від розміру, економічного значення та розташування міста.
8. Якими були тенденції сільського самоврядування у XVI ст.?
У XVI столітті землевласники почали все більше втручатися в життя селян та обмежувати їхнє самоврядування. Цей процес посилився через створення фільварків, унаслідок чого селянські громади втрачали свої права, а їхня залежність від шляхти зростала.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
1. Розтлумач поняття і терміни: фільварок, магдебурзьке право, магістрат, цех, ярмарок.
- Фільварок — це велике господарство, що належало шляхті й виробляло продукцію, переважно зерно, для продажу на європейський ринок.
- Магдебурзьке право — це право міст на самоврядування, що дозволяло їм мати власні органи влади, суд, систему податків і міську казну.
- Магістрат — це головний орган самоврядування в місті, що мав магдебурзьке право. Він складався з ради, яка вирішувала адміністративні справи, та лави, що була судом у кримінальних справах.
- Цех — це об’єднання ремісників однієї спеціальності, яке регулювало виробництво, встановлювало вимоги до якості товарів та захищало права своїх членів.
- Ярмарок — це великий ринок або торг, який влаштовували в містах у певні дні року для гуртової торгівлі різноманітними товарами.
2. Чи погоджуєшся ти з твердженням, що розвиток українських міст у XVI-XVII ст. був пов’язаний із подібними процесами в Європі? Аргументуй свою думку.
Так, я погоджуюся з цим твердженням. Розвиток українських міст у XVI-XVII століттях справді був тісно пов’язаний з європейськими процесами.
По-перше, українські міста переймали європейську модель самоврядування, отримуючи магдебурзьке право. Це дозволяло їм, як і європейським містам, мати власні органи влади, суд і скарбницю.
По-друге, разом із магдебурзьким правом поширився й цеховий устрій ремесла. Ремісники об’єднувалися в цехи за європейським зразком, що сприяло розвитку міської економіки.
По-третє, українські землі стали частиною європейського ринку. Міжнародна торгівля активно розвивалася: з України вивозили зерно, худобу та сировину, а завозили європейські товари, як-от тканини та металеві вироби. Це свідчить про глибоку економічну інтеграцію з Європою.
Робочий аркуш до § 4−5
1. Установи хронологічну послідовність подій: а) Другий Литовський статут; б) Люблінська унія; в) Третій Литовський статут; г) ухвалення «Устави на волоки».
г) ухвалення «Устави на волоки» (1557 р.) → а) Другий Литовський статут (1566 р.) → б) Люблінська унія (1569 р.) → в) Третій Литовський статут (1588 р.).
2. З’ясуй, до якого типу фільварку належить той, що описано у фрагменті документа: вузькопрофільних (спеціалізувалися переважно на зернових культурах) чи широкопрофільних (вирощування зернових поєднували з іншими видами продукції). Які види продукції поставляв на ринок цей фільварок?
Фільварок, описаний у документі, належить до широкопрофільного типу. Це видно з того, що господарство не лише вирощувало різноманітні зернові культури (жито, пшеницю, ячмінь, горох, овес, гречку), а й активно займалося тваринництвом.
На ринок цей фільварок поставляв:
- Зернові культури.
- Продукти тваринництва: велику рогату худобу, овець, кіз, свиней.
- Домашню птицю.
- Молочні продукти (у фільварку була комора для них).
- Хлібобулочні вироби (оскільки були дві пекарні).
3. Проаналізуй документ і визнач, взаємини яких верств суспільства описані у джерелі. Як змінився статус селян? Яку роботу вони мали виконувати у фільварку? Чи могли селяни відмовитися від роботи на власника фільварку? Чому?
У документі описані взаємини між землевласниками (в особі війта та «уряду») та залежними селянами. Статус селян змінився на повністю підневільний: вони були зобов’язані працювати від сходу до заходу сонця. Селяни мали виконувати будь-яку роботу, яку їм накаже війт. Відмовитися від роботи вони не могли, бо за прогули їх жорстоко карали: спершу штрафом, потім забирали худобу, а за третій прогул — били батогом.
4. Пригадай, де й коли виникло магдебурзьке право. Які особливості життя міст у середньовіччі призвели до появи приказки «Міське повітря робить вільним»?
Магдебурзьке право виникло в XIII столітті в німецькому місті Магдебург. Приказка «Міське повітря робить вільним» з’явилася тому, що селянин-кріпак, утікши від свого пана в місто з магдебурзьким правом і проживши там рік та один день, ставав вільною людиною. Це давало надію на звільнення від кріпацтва.
5. Як ти вважаєш, чи сприяло магдебурзьське право зростанню та розвитку українських міст? Чому? Наведи приклади.
Так, я вважаю, що магдебурзьке право дуже сприяло розвитку міст. Воно давало містам самоврядування, власний суд і право збирати податки в міську скарбницю. Це створювало сприятливі умови для розвитку ремесел і торгівлі. Наприклад, великі міста, як-от Львів, Київ та Кам’янець, отримавши повне магдебурзьке право, стали потужними економічними центрами.
6. Чи погоджуєшся ти з думкою, що в містах із магдебурзьким правом поширилася цехова система, яка сприяла збільшенню ремісничого виробництва й удосконаленню товарів? Аргументуй свою позицію за методом ПРЕС.
- Позиція: Так, я погоджуюся з цією думкою.
- Обґрунтування: Цехова система, що поширилася разом із магдебурзьким правом, встановлювала чіткі правила для всіх ремісників, що стимулювало виробництво.
- Приклад: У тексті сказано, що цехові статути визначали вимоги до якості продукції. Це змушувало майстрів робити якісні товари, щоб їх не виключили з цеху. Наприклад, вироби львівських столярів були взірцем для інших регіонів.
- Висновки: Отже, цехи справді допомагали розвивати ремесло, збільшувати кількість товарів та покращувати їхню якість.
7. Вибери слова та словосполучення, які стосуються міського життя другої половини XVI ⸻ першої половини XVIІ ст.: смерди й холопи; рада й лава; дворища; полюддя; дружина; війт і бурмистр; цехи й цехмістри; фільварки; рента. Свій вибір поясни.
Слова, що стосуються міського життя: рада й лава, війт і бурмистр, цехи й цехмістри.
Ці поняття описують устрій міста з магдебурзьким правом: «рада» і «лава» — це органи міського самоврядування (магістрату), «війт» і «бурмистр» — їхні очільники, а «цехи» та «цехмістри» — це об’єднання ремісників та їхні керівники.
8. Чим відрізнялося самоврядування в містах і селах різних територій України? Чому так відбувалося?
Самоврядування в містах і селах сильно відрізнялося. У містах діяло магдебурзьке право з виборним магістратом, судом та чіткими повноваженнями. У селах було громадське самоврядування на чолі з отаманом та копним судом, але воно все більше обмежувалося шляхтою. На різних територіях також були відмінності: на заході України було більше міст із повним магдебурзьким правом, а в Карпатах селяни за волоським правом мали більше свобод, ніж на землях, де поширювались фільварки. Це залежало від економічного значення міста чи села та його розташування (ближче до торгових шляхів чи до небезпечних кордонів).
9. Яке явище українського життя ілюструє ілюстрація? Яке значення воно мало для розвитку економіки? Чому?
Ілюстрація зображує ярмарок. Ярмарки мали величезне значення для економіки. Вони були головними центрами торгівлі, де селяни та ремісники могли продати свою продукцію, а купці торгували товарами з різних земель. Це об’єднувало українські землі в єдиний економічний простір, сприяло розвитку господарства та зв’язкам з іншими країнами.