63-64.1. Життя європейської еліти Ранньомодерного часу
1. Визначте, хто належав до «дворян мантії» та «дворян шпаги».
До «дворян мантії» належали чиновники та судді, які купили свої посади та дворянські титули, а не отримали їх у спадок. Назва походить від мантій, які вони носили. «Дворянами шпаги» називали старе, родове дворянство, предки якого отримали свої титули за військову службу королю.
2. Які елементи моди набули поширення у XVIIІ ст.?
Для жіночого одягу були характерні пишні сукні на каркасі, тугі корсети, велика кількість мережива та стрічок, а також високі та складні зачіски, припудрені борошном. Чоловіки носили каптани, жилети та вузькі штани до колін, доповнюючи образ напудреними перуками та панчохами.
3. Яких змін зазнає побут буржуа?
Побут буржуа у XVIII столітті став значно комфортнішим і багатшим. Вони почали наслідувати спосіб життя дворян: обставляли свої будинки дорогими меблями, прикрашали їх дзеркалами, картинами та годинниками. У їхніх оселях з’явилися затишні вітальні та спальні. Також серед буржуазії поширилася мода на каву та кав’ярні, вони почали більше уваги приділяти освіті своїх дітей.
63-64.2. Українська (руська) шляхта
1. Порівняйте становище української, польської та литовської шляхти в Речі Посполитій.
У Речі Посполитій шляхетський стан був формально замкнутим, тобто стати шляхтичем було непросто. Проте між українською (руською) та польською шляхтою існували відмінності. Руська шляхта довгий час ревно захищала свою православну віру і не поспішала родичатися з католиками. Козацька еліта, що мала шляхетське коріння, була ощадливою, на відміну від марнотратної польської шляхти.
2. Які сфери свого життя відстоювала руська шляхта у влади Речі Посполитої?
Руська шляхта відстоювала перед владою Речі Посполитої своє право на територію та власні закони. Найбільш ревно вона оберігала свою релігійну приналежність до православ’я.
3. Визначте ставлення української еліти до Козацької революції.
Частина української шляхти підтримала Козацьку революцію, вбачаючи в ній спільний шляхетсько-козацький проєкт. Багато дрібних шляхтичів приєднувалися до козаків (цей процес називався “покозачення”) і ставали частиною нової козацької старшини. Проявом підтримки є присяга шляхти Пинщини, Мозирщини і Туровщини, в якій вони обіцяли ніколи не розривати союзу із Військом Запорозьким.
63-64.3. Козацька еліта: побут, уподобання, меценатство
1. Схарактеризуйте побут козацької еліти.
Побут козацької еліти відзначався заможністю та впорядкованістю: вони мали пишні садиби, дорогий одяг, у будинках багато цінного посуду, прикрас, меблів. Велика увага приділялась вихованню дітей, дотриманню традицій.
2. Який статус мала жінка зі старшинського роду?
Жінка зі старшинського роду мала високий статус, який визначався багатством та впливовістю її родини. Шлюб із представницею такого роду вважався престижним для еліти Гетьманщини. Про її статус свідчив багатий посаг, до якого входили не лише гроші та майно, але й дорогий одяг, прикраси та предмети побуту. Вона відігравала важливу роль у веденні домашнього господарства та підтримці соціальних зв’язків родини.
3. Поміркуйте, чому меценатство стало невіддільною частиною життя козацької старшини.
Меценатство стало невіддільною частиною життя козацької старшини з кількох причин. По-перше, це був спосіб продемонструвати своє багатство та високий статус у суспільстві. По-друге, підтримуючи будівництво церков, монастирів та фінансуючи освітні заклади, старшина утверджувала себе як захисниця православної віри та української культури. По-третє, це сприяло зміцненню їхнього авторитету та легітимізації влади, показуючи їхню турботу про духовні та освітні потреби народу.
Історична розвідка
Історик Іван Крип’якевич про побут козаків (Опубліковано: «З культури Хмельниччини», Газета «Неділя», 1911, № 8. С. 3-4.)
1) Яку роль відігравали срібні та інші дорогі предмети в побуті козаків?
Срібні та інші дорогі предмети в побуті козаків були ознакою розкоші та багатства. Вони демонстрували, що у козаків з’явилися “вищі потреби й бажання”, які виходили за межі речей щоденного вжитку.
2) Як зображено в тексті взаємозв’язок мирного життя козаків з їхньою військовою діяльністю? Які артефакти свідчать про постійну готовність до бою?
Взаємозв’язок мирного та військового життя показаний через те, що в кожній багатій козацькій хаті, де було багато припасів та худоби, одночасно було й повно “лицарської збруї”. Про постійну готовність до бою свідчать такі артефакти, як шаблі, самопали, пищалі, гвинтівки, карабіни та порохівниці.
3) Що можна сказати про культурні уподобання козаків, на основі опису їхніх домів та майна? Які елементи свідчать про їхні зв’язки з іншими культурами?
На основі опису можна сказати, що козаки цінували не тільки практичність, а й мистецтво та розкіш. Про зв’язки з іншими культурами говорять такі елементи, як дорогі расові коні «бахмати» та золоті «колчани» (сагайдаки), які були поширені у східних народів, а також різноманітна зброя, що вказує на контакти з сусідами.
Працюємо разом
Вправа «Тези». Об’єднайтесь у пари чи групи. Спільно опрацюйте відеоінтерв’ю Наталії Старченко «Інструкції від Старченко: українська шляхта, Річ Посполита, громадяни і піддані, нова візія минулого». Запишіть ті тези історикині, які вас найбільше вразили.
Ось ця теза: Гетьманщина — це не просто повстання козаків, а спільний проєкт української шляхти та козацтва. В основі цього проєкту лежала шляхетська ідея “руськості”, тобто усвідомлення себе окремим народом зі своїми законами та територією.
Ця думка змушує по-новому подивитися на події Козацької революції. Виявляється, що шляхта не лише воювала проти козаків, а й значна її частина підтримала створення нової держави, прирівнявши козацьку старшину до свого статусу.
Мовою історичного джерела
На основі джерела проаналізуйте взаємини між Б. Хмельницьким та представниками шляхти.
Взаємини між Богданом Хмельницьким та представниками шляхти, як видно з присяги, мали характер військово-політичного союзу. Шляхта Пинщини, Мозирщини і Туровщини присягнула на вірність Війську Запорозькому і зобов’язалася ніколи не зраджувати цей союз. Їхні взаємини ґрунтувалися на спільних інтересах: вони домовилися разом захищати свої релігійні свободи, шляхетські права та спільні кордони від будь-яких ворогів.
Перевірте себе
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___?
- Коли козацтво перетворилося на привілейований стан?
- Що відрізняло козацьку еліту від марнотратної польської шляхти?
- Хто належав до «дворян мантії» та «дворян шпаги»?
- Де поширилося козацьке бароко?
- Звідки ми можемо дізнатися про повсякденний побут козацької старшини, наприклад, про їхні вподобання в їжі чи сімейні взаємини?
- Чому родовита знать, на відміну від «дворян мантії», часто жила в боргах?
- Як руська шляхта у XVI—XVII століттях оберігала свою ідентичність?
- Який результат мало зближення руської шляхти з польською католицькою елітою з другої половини XVII століття?
2. Опишіть особливості життя європейської ранньомодерної еліти.
Європейська еліта поділялася на «дворян мантії» (посадова знать, часто освічена й підприємлива) та «дворян шпаги» (родова знать, лицарі та вояки).
«Дворяни шпаги» — це стара родовита аристократія, яка гуртувалася довкола королівського двору. Вони цінували лицарські чесноти, такі як щедрість, що в нових умовах перетворювалася на марнотратство і призводила до боргів. Їхня культура була пов’язана з військовою справою, полюванням та дуелями. У моді вони спочатку наслідували іспанські звичаї (комірці-жабо, короткі плащі), а з XVII століття — французькі (високі зачіски, пишні сукні, парфуми).
«Дворяни мантії» (джентрі в Англії) — це освічені чиновники для яких головним предметом гордості ставала культура, а не походження. Вони облаштовували заміські маєтки, збирали бібліотеки, цінували ощадливість та працю. Їхній побут був більш стриманим, хоча з часом вони також почали переймати смак до розкоші, купуючи дорогі меблі та порцеляну.
3. Створіть перелік українських шляхетських родин.
У тексті підручника згадано такі чисельні руські шляхетські родини:
- Кульчицькі
- Терлецькі
- Ільницькі
- Білинські
- Попелі
4. Укладіть ментальну мапу «Українські еліти Раннього Нового часу».
Українські еліти Раннього Нового часу
- Руська (українська) шляхта
- Статус: Формально замкнутий стан, що вимагав доведення шляхетного походження.
- Структура:
- Магнати (князі та сенатори).
- Середня шляхта (землевласники).
- Шляхтичі-службовці («дворянство шпаги та мантії»).
- Дрібна шляхта та «голота».
- Цінності та ідентичність:
- Усвідомлення себе частиною Русі (Київське, Волинське, Брацлавське та інші воєводства).
- Оборона православної віри (особливо до другої половини XVII ст.).
- Спиралися на власне право і територію.
- Козацька еліта (старшина)
- Формування: Виникла з козацтва, яке стало «молодшим братом» шляхти і після революції середини XVII ст. перетворилося на привілейований стан.
- Спосіб життя та побут:
- Воєнний спосіб життя не сприяли показній розкоші.
- Хоча мали дорогі речі — різьблені меблі, срібний посуд, килими, ікони, якісний одяг з імпортних тканин.
- Цінували книги, листувалися, дбали про освітні установи. Жінки старшинського роду мали високий статус, могли успадковувати майно та часто були освіченими.
- Меценатство: Активно підтримували церкву та культуру (Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Кирило Розумовський), що сприяло розвитку, наприклад, козацького бароко.
5. Вправа «Генеалогічне дослідження» на тему «Українські шляхетські / старшинські родини».
Це завдання для самостійної роботи, тому провести повноцінне генеалогічне дослідження я не можу. Проте, можу підказати, з чого почати. У тексті згадуються конкретні українські шляхетські роди, які можуть стати об’єктом вашого дослідження: Кульчицькі, Терлецькі, Ільницькі, Білинські, Попелі. Також можна дослідити родини відомих козацьких старшин, таких як Хмельницькі, Розумовські, Сулими.
6. Вправа «Дискусія». Проведіть обговорення питання «Українська еліта: будівники чи руйнівники?»
Це складне питання, бо українська еліта того часу робила і те, і інше.
Аргументи на користь того, що еліта була «будівником»:
- Створення держави. Українська шляхта разом із козацтвом створили Гетьманщину, яка була спільним проєктом, заснованим на ідеї власної держави зі своїми законами і територією.
- Меценатство. Козацька старшина, зокрема гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Кирило Розумовський, вкладали великі кошти у будівництво церков, монастирів, колегіумів та палаців, сприяючи розвитку архітектури, зокрема стилю козацького бароко.
- Розвиток культури та освіти. Еліта дбала про освітні установи, цінувала книги, а жінки в старшинських родинах були освіченими і мали значні юридичні права.
Аргументи на користь того, що еліта була «руйнівником»:
- Постійні війни. Життя еліти було пов’язане з “безнастанними війнами, нападами і походами”, що призводило до кровопролиття і створювало “тривожне, небезпечне життя”. Військові дії неминуче несли руйнування.
- Зближення з іншими культурами. З часом руська шляхта почала зближуватися з польською католицькою елітою, що могло призвести до поступової втрати власної ідентичності та полонізації.
- Соціальна нерівність. Прагнення до розкоші, наявність великої кількості срібного посуду та дорогих речей створювало прірву між елітою та простими козаками й селянами, що могло бути джерелом соціальної напруги.
Отже, українська еліта одночасно і будувала державу та культуру, і брала участь у війнах, що несли руйнування.