Що таке рицарський орден?
Рицарський орден — це військово-релігійна організація, створена в середньовіччі для захисту християнства, участі у хрестових походах та оборони кордонів від ворогів.
Що таке фронтир?
Фронтир — це прикордонна територія між різними державами або цивілізаціями, де формуються особливі соціальні відносини та військові спільноти через постійну загрозу нападів і слабкий контроль центральної влади.
Коли і де почало формуватися українське козацтво?
Українське козацтво почало формуватися в другій половині XV століття на прикордонних територіях Подніпров’я. Перша письмова згадка про козаків датується 1489 роком.
Коли і як утворилося Кримське ханство?
Кримське ханство утворилося в середині XV століття після розпаду Золотої Орди. У 1478 році кримський хан визнав себе васалом Османської імперії, що закріпило незалежність ханства від інших держав.
Як ви розумієте поняття «військова спільнота»?
Військова спільнота — це група людей, яка об’єднується для спільного захисту, ведення війни або оборони певної території. Такі спільноти мають власні звичаї, організацію та лідерів, які вміють організувати захист і підтримувати порядок у складних умовах.
16-17.1. Особливості військових спільнот Ранньомодерної доби
1. Які чинники впливали на формування українського фронтиру у період Раннього Нового часу?
На формування українського фронтиру впливали кілька чинників. По-перше, це було географічне розташування на межі степової зони, де з XV століття панувало Кримське ханство. По-друге, слабкий вплив офіційної влади (польсько-литовської) на цих землях, що призводило до життя за власними звичаями. По-третє, постійна потреба в самозахисті від нападів, що змушувало місцеве населення добре володіти військовою справою. Також на ці землі переселялися українці, які не хотіли жити під владою Польщі та Литви.
2. Охарактеризуйте діяльність Мальтійського ордену.
Мальтійський орден, спочатку відомий як Орден госпітальєрів, був військово-релігійною спільнотою, що діяла в Середземномор’ї. Після вигнання з Палестини вони осіли на острові Родос, де карбували власні монети, вели дипломатичні відносини та займалися піратством проти мусульман. У 1530 році, отримавши острів Мальту, орден продовжив боротьбу з Османською імперією, зокрема, стримав наступ турецької армії та брав участь у битві при Лепанто в 1571 році.
3. Визначте причини виникнення гайдуків та граничар у Хорватії.
Причиною виникнення гайдуків та граничар була потреба в захисті прикордонних територій від Османської імперії. Гайдуки були учасниками збройної боротьби південних слов’ян проти турків і формували власні військові спільноти на угорському прикордонні. Граничари виникли на австрійському кордоні з османами; австрійські Габсбурги довірили їм оборону цих земель, надаючи за це привілеї.
16-17.2. Лівонський орден
1. Якою державою, на вашу думку, був Лівонський орден: військовою чи теократичною (релігійною)? Обґрунтуйте відповідь.
Лівонський орден був військово-релігійною (теократичною) державою. Його створили німецькі рицарі як філію Тевтонського ордену, і основною метою було не лише завоювання земель, а і їх покатоличення. Влада належала католицьким рицарям, які поєднували військову силу з релігійною місією — боротьбою проти язичників і поширенням католицизму на Балтії.
2. Поміркуйте, на чиєму боці в Лівонській війні брало участь Велике князівство Литовське до утворення Речі Посполитої.
Велике князівство Литовське під час Лівонської війни (1558–1583) виступало на боці Лівонського ордену проти Московії. Литва захищала свої інтереси в регіоні та прагнула не допустити посилення Московії на Балтійському морі.
3. У чому особливість Лівонії як зони фронтиру?
Лівонія була типовою зоною фронтиру, бо знаходилася на межі католицького Заходу та язичницької (а згодом православної) Східної Балтії. Тут постійно відбувалися зіткнення між різними релігіями, культурами й державами. У цій зоні формувалися особливі соціальні відносини, а військові спільноти, як Лівонський орден, прагнули контролювати територію і поширювати свою віру та вплив.
16-17.3. Як розвивалося Кримське ханство?
1. Визначте кордони Кримського ханства у другій половині ХV століття.
Кордони Кримського ханства у другій половині XV століття охоплювали Кримський півострів, степову частину Північного Причорномор’я, Приазов’я.
2. Простежте зміни державних меж ханату впродовж ХVІ—ХVІІІ століть.
У XVI–XVII століттях Кримське ханство зберігало контроль над Кримом, степовим Причорномор’ям, Приазов’ям і частиною Північного Кавказу. З часом частина територій переходила під прямий контроль Османської імперії (наприклад, прибережна смуга Чорного моря з містами Кафа, Балаклава, Керч). У XVIII столітті територія ханства поступово зменшувалася через наступ Московського царства.
3. Визначте, які території України Кримське ханство контролювало спільно з Османською імперією.
Спільно з Османською імперією ханство контролювало прибережну смугу Чорного моря (від Балаклави до Керчі), міста Кафа (Феодосія), Очаків, Хаджибей (сучасна Одеса), Ізмаїл. Ці території мали стратегічне значення для торгівлі, невільничих ринків і військових походів.
4. Назвіть найбільші турецькі фортеці та невільничі ринки.
- Кафа (Феодосія) — головний невільничий ринок.
- Аккерман, Очаків — фортеці.
- Ізмаїл — фортеця на Дунаї.
- Хаджибей (сучасна Одеса) — фортеця та ринок.
- Керч — фортеця на узбережжі Криму.
Мовою історичного джерела
1. Як далеко від Кримського ханства рухалися орди татар для грабіжницьких походів?
Орди татар могли заходити на відстань 100–150 км від основного табору (кіш), що стояв під Тернополем. Це підтверджує лист, у якому згадуються рейди аж до міст Вишневець, Залозці, Олика, Буськ, Глиняни, Гологори, Бережани. Тобто татарські загони проникали глибоко на територію сучасної Західної та Центральної України, іноді рухаючись на сотні кілометрів від Криму.
2. Яку шкоду вони завдавали населенню українських земель?
Татарські набіги призводили до:
- масових убивств місцевих жителів (у листі згадано про «велику шкоду вбивством великої кількості в’язнів»);
- захоплення людей у полон (ясир), яких потім продавали на невільничих ринках;
- грабежу худоби та майна;
- спустошення цілих сіл і міст, що залишалися після набігів спустошеними й зруйнованими.
Така діяльність татарських орд серйозно підривала безпеку, економіку та демографічний стан українських земель у той період.
Машина часу. Історія Кримського ханства від Тімоті Снайдера.
Як Російська імперія стирала національну ідентичність півдня України та Криму (за лекцією Тімоті Снайдера)
1. Які держави існували в період Нового часу на території Кримського півострова?
У період Нового часу на території Кримського півострова існували:
- Кримське ханство (утворене після розпаду Золотої Орди, кероване нащадками Чингісхана);
- Османська імперія (васальна зверхність над ханством);
- Російська імперія (після анексії Криму у 1783 році).
2. Охарактеризуйте систему державної влади Кримського ханства.
Державну владу в Кримському ханстві очолював хан із династії Гіреїв, який був нащадком Чингісхана. Влада хана не була абсолютною: важливі рішення ухвалювалися на державній раді (дивані) та з’їзді родової знаті (курултаї). Хану допомагали його заступники — калга та нуреддін-султан. Ця система влади мала представницький характер і була подібною до політичних систем Польщі та Литви того часу
3. У чому проявлялася васальна залежність Кримського ханства від Османської імперії?
Васальна залежність Кримського ханства від Османської імперії була специфічною. Вона полягала в тому, що кримські хани узгоджували свою зовнішню політику із султаном, а їхнє військо було важливою частиною османської армії. Також Османська імперія безпосередньо контролювала південний берег Криму з головними портами, як-от Кафа. Водночас ханство мало значну автономію: могло вести власну внутрішню політику, карбувати свої монети, а Московське царство навіть сплачувало йому данину до XVIII століття
Як Російська імперія стирала національну ідентичність півдня України та Криму
- Після анексії Криму у 1783 році Росія почала політику «Новоросії», ігноруючи історію козаків і татар.
- Росія заселяла регіон росіянами, змінювала топоніми: тюркські, татарські й мусульманські назви замінювалися на грецькі або вигадані (наприклад, Херсон, Маріуполь).
- Вся історія між античною Грецією і Російською імперією ігнорувалася: татари та українці оголошувалися незначущими, а території — «споконвічно російськими».
- Вводився термін «Малоросія» для України, ліквідовано козацьку автономію, обмежено права місцевого населення, знищено Кримське ханство та його інституції.
16-17.4. Українські козаки як військова спільнота
1. Чому в лави козацтва потрапляли представники різних соціальних груп українського суспільства?
У козацтво йшли представники різних соціальних груп, бо це була можливість здобути особисту свободу, захиститися від утисків шляхти, уникнути кріпацтва й податків. Козацтво приваблювало селян, міщан, навіть збіднілих шляхтичів і бояр, які прагнули незалежності, пригод і військової слави. Тут цінували особисту мужність, рівність і вірність побратимству, а не походження чи багатство.
2. Основні види господарської діяльності козаків
- Випасання великої та дрібної рогатої худоби, коней і свиней
- Полювання, рибальство, бортництво (збирання меду диких бджіл)
- Землеробство: вирощування ячменю, проса, пшениці
- Ремесла: ковальство, виготовлення зброї, шевство, бондарство
- Торгівля: обмін продуктами з Османською імперією, Кримським ханством, Річчю Посполитою та Московським царством
- Морські походи (добування трофеїв, торгівля)
3. Особливості застосування козацькою піхотою тактики табору. Роль кінноти та її завдання
Козацька піхота використовувала тактику табору: під час походу вози з’єднували ланцюгами, створюючи укріплену лінію, за якою ховалися воїни. Це давало захист від кінноти ворога. Під час оборони козаки залишалися в таборі, а для атаки виходили з нього.
Кіннота виконувала допоміжну роль:
- Переслідувала ворога, який відступав
- Проводила розвідку
- Охороняла табір під час руху
- Діяла в бою на флангах або в тилу противника
Основна сила козацької армії — піхота, але кіннота була незамінною для швидких рейдів і маневрів.
Машина часу. Чайка «Пресвята Покрова».
Із додаткових джерел дізнайтесь, які предмети козаки використовували як компас на чайках.
Козаки не мали спеціального приладу, схожого на сучасний компас. Для орієнтації в морі та на річках вони використовували знання природи та досвід:
- Вдень вони визначали сторони світу за положенням Сонця.
- Вночі головним орієнтиром слугувала Полярна зірка, яка завжди вказує на північ.
- Під час плавання вздовж узбережжя вони запам’ятовували особливості берегової лінії: вигини, скелі та гирла річок.
- Досвідчені козаки-лоцмани добре знали напрямки вітрів та морських течій.
Історична розвідка
Порівняння розвитку українських козаків та граничар
На основі тексту історика Сергія Леп’явка та попередньої інформації, можна порівняти українських козаків та хорватських граничар як військові спільноти фронтиру.
| Критерій | Українські козаки | Граничари (Хорватія) |
|---|---|---|
| Причина виникнення | Сформувалися самостійно, без підтримки держави, для захисту населення та освоєння вільних земель (Дикого Поля). Були “недержавними збройними силами”. | Створювалися та організовувалися австрійською владою (Габсбургами) для захисту кордонів імперії від нападів Османської імперії. |
| Відносини з державою | Мали складні стосунки з Річчю Посполитою. Вони виконували державну функцію оборони, але держава їх не визнавала. Це призвело до того, що держава стала їм “непотрібною”. | Були на службі в Австрійської імперії. За несення військової служби вони отримували привілеї. |
| Рівень автономії | Мали високий рівень самоврядування та внутрішньої демократії, особливо на Запорозькій Січі. Самостійно обирали своїх ватажків. | Їхня діяльність повністю контролювалася австрійським військовим командуванням. Автономія була обмеженою і стосувалася переважно внутрішнього побуту. |
| Основна мета | Захист власних інтересів, особистої свободи, православ’я та українських земель від набігів. Згодом — створення власної держави. | Охорона державного кордону Австрійської імперії як її офіційна військова сила. |
Отже, хоча і козаки, і граничари були військовими спільнотами, що виникли на межі християнського та ісламського світів, ключова відмінність полягала в їхньому статусі. Козацтво було явищем самоорганізації народу, яке виникло знизу, всупереч існуючій державі, тоді як граничари були державною структурою, створеною згори для виконання конкретних військових завдань імперії.
Працюємо разом. Вправа «Кримське ханство»
Порівняльна таблиця «Розвиток територій сучасної України у складі Кримського ханства та Османської імперії»
| Критерій | Території у складі Кримського ханства | Території у складі Османської імперії |
|---|---|---|
| Території | Степовий та передгірний Крим, причорноморські та приазовські степи (Дике Поле), Кубань, а також “Ханська Україна” на північно-західному кордоні. | Південний берег Криму (від Балаклави до Керчі) з містами Кафа, Судак, Мангуп; фортеці на материку (Очаків, Хаджибей, Білгород-Дністровський). |
| Управління | На чолі стояв хан із династії Гіреїв, влада якого обмежувалася державною радою (диваном) та з’їздом знаті (курултаєм). Існувала власна монета, закони. Політика щодо підданих була значно м’якшою, ніж в османів. | Пряме управління султанського намісника (бейлербея) з центром у місті Кафа (Феодосія). Діяли османські закони, монета й податкова система. Управління було жорсткішим, що змушувало деяких мешканців переселятися на ханські землі. |
| Населення | Основне населення — кримські татари та ногайці (кочівники). Місцеві селяни (греки, караїми, руси-українці) були особисто вільними. На півночі проживало осіле українське населення. | У містах було строкате населення: османські чиновники та військові (яничари), купці, ремісники. Християнське населення зазнавало релігійної дискримінації та більших податкових утисків. |
| Економіка | Основою господарства було кочове скотарство (особливо розведення коней), землеробство, різноманітні промисли (полювання, рибальство) та торгівля. Важливим джерелом доходу для знаті були військові походи та ясир (невільники). | Контроль над ключовими чорноморськими портами та торгівлею. Кафа була одним із найбільших невільничих ринків у регіоні. Основний дохід отримували від митних та податкових зборів. |
| Військова організація | Потужне, маневрене кінне військо. Армія ханства була вагомим складником османських збройних сил. | У ключових фортецях розміщувалися османські гарнізони (яничари), які забезпечували контроль імперії над стратегічними пунктами та торговельними шляхами. |
Перевірте себе
1. Запитання до тексту параграфа:
- Коли кримський хан визнав себе васалом турецького султана?
- Що таке “ясир”?
- Хто очолював козацькі загони на початковому етапі їхнього формування?
- Де в XVIII столітті існували великі козацькі поселення біля турецької фортеці?
- Звідки ми можемо дізнатися про деталі татарського набігу 1589 року?
- Чому в лави козацтва вступали представники різних соціальних груп?
- Як козаки захищалися від ворожої кінноти під час походів?
- Який результат для Кримського ханства мала поразка Османської імперії у війнах з Росією?
2. Особливості військових спільнот Ранньомодерної доби
| Критерій | Українське козацтво | Гайдуки | Граничари |
|---|---|---|---|
| Формування | Сформувалися самостійно, без участі держави, як відповідь на зовнішні загрози та для освоєння вільних земель. | Виникли як учасники збройної боротьби південних слов’ян проти турецької влади. | Створювалися та організовувалися владою Австрійської імперії для охорони кордонів. |
| Відносини з державою | Виконували функцію оборони, але не визнавалися державою (Річчю Посполитою), що призвело до конфліктів. | Були “двигуном” антитурецьких повстань, часто діяли всупереч офіційній владі. | Перебували на державній службі, отримували привілеї та були зобов’язані воювати за інтереси імперії. |
| Основна діяльність | Захист українських земель, уходництво, військові походи (сухопутні та морські), згодом — боротьба за власну державу. | Партизанська боротьба проти османського панування. | Постійна військова служба на кордоні з Османською імперією. |
3. Мнемокартки (картки для запам’ятовування)
- Фронтир — зона пограниччя між християнським та мусульманським світами, де через постійну небезпеку формувалися особливі військові спільноти, як-от козаки.
- Козацтво — військова спільнота, що виникла у XV столітті на українському прикордонні (“Дикому полі”). Перша згадка датується 1489 роком. Складалася з вільних людей, які займалися промислами та військовою справою.
- Кримське ханство — держава, що утворилася після розпаду Золотої Орди. З 1478 року стала васалом Османської імперії, але зберігала значну автономію.
- Тактика «табір» — військова тактика козацької піхоти, яка полягала у створенні рухомого укріплення зі з’єднаних ланцюгами возів для захисту від ворожої кінноти.
- Ясир — полонені, яких захоплювали татари під час набігів. Їх продавали на невільничих ринках, найбільшим з яких було місто Кафа (сучасна Феодосія).
4. Ментальна мапа «Лівонський орден»
5. Вправа «Картосхема» на тему «Кримське ханство»
Дивіться карту в підручнику.
6. Вправа «Дискусія»: «Кримське ханство та козацька військова спільнота: вороги чи союзники?»
Відносини між Кримським ханством і козацтвом були складними та неоднозначними. Їх не можна охарактеризувати лише як ворожі або союзницькі, адже вони змінювалися залежно від політичної ситуації.
Аргументи на користь “Вороги”:
- Татарські набіги: Головною причиною ворожнечі були постійні грабіжницькі походи татарських орд на українські землі. Їхньою метою було захоплення полонених (ясиру) для продажу на невільничих ринках та грабунок майна.
- Оборона кордонів: Козацтво виникло значною мірою як сила, що протистояла цим набігам, захищаючи українське населення.
- Військові кампанії: Козаки брали участь у походах проти Кримського ханства та Османської імперії у складі військ Речі Посполитої, а згодом — і Московського царства.
Аргументи на користь “Союзники”:
- Ситуативні союзи: Козаки та кримські татари часто укладали тимчасові військово-політичні союзи. Найвідоміший із них — союз гетьмана Богдана Хмельницького з ханом Іслам-Гіреєм III на початку Національно-визвольної війни проти Речі Посполитої.
- Спільні інтереси: Обидві сили прагнули зберегти свою незалежність від могутніх сусідів — Речі Посполитої та Московського царства, що спонукало їх до співпраці.
- Мирне співіснування на фронтирі: На прикордонних територіях часто відбувалася не лише ворожнеча, а й торгівля та мирні контакти між козаками й татарами, які були сусідами.
Висновок: Кримське ханство та козацтво були радше ситуативними союзниками та постійними суперниками. Їхні стосунки визначалися не сталими симпатіями чи антипатіями, а прагматичними інтересами в конкретний історичний момент. Вони могли воювати один проти одного, а вже наступного року виступати як союзники проти спільного ворога.