§15. Як народжувалась історична наука

Назад до змісту

Розгадайте ребус і за допомогою закодованого слова завершіть складання запитань. Пригадайте, що вам відомо про значення закодованого слова. Обміняйтеся запропонованими запитаннями з однокласниками/однокласницями

Що вивчає наука історія?

Історія вивчає минуле людства, події, життя видатних людей, розвиток суспільств і культур.

З якою метою досліджують історію?

Історію досліджують, щоб зберегти пам’ять про минуле, зрозуміти причини та наслідки подій, а також навчитися уникати помилок у майбутньому.

За допомогою чого досліджують історію?

Історію досліджують за допомогою письмових джерел (літописи, документи), археологічних знахідок, усних переказів, карт і сучасних технологій.

⏳ Поміркуймо

Уважно розгляньте схему «Періоди розвитку історичної науки» (с. 85). Визначте спільне і відмінне між історичними дослідженнями донаукового і наукового періодів розвитку історії як науки. Результати роботи зафіксуйте в накресленій у зошиті схемі.

📜 Діємо: практичні завдання

Започаткуйте мініпроєкт «Лінія часу “Дослідники і дослідниці історії”».

Тут є

🐈 Історичні подробиці

Чим історичні праці Геродота відрізнялися від попередніх описів історії?

Історичні праці Геродота були першими, які систематично описували події на основі зібраних фактів, свідчень очевидців і власних спостережень. На відміну від попередніх міфологічних або легендарних оповідей, Геродот прагнув зрозуміти причини подій і пояснити їх логічно. Він також включав етнографічні та географічні описи, що робило його роботи більш комплексними та науковими.

Які методи дослідження історії застосовував Геродот?

Геродот використовував такі методи:

• Подорожі та спостереження: він багато подорожував, щоб особисто побачити місця подій.
• Збір свідчень: опитував місцевих жителів і очевидців.
• Порівняння джерел: аналізував різні версії подій для пошуку правди.
• Документування побаченого та почутого: записував факти, легенди та звичаї народів, з якими стикався.

Ці методи зробили його праці основою для розвитку історичної науки.

📜 Мовою документів

1. Коли відбувся похід Дарія І на скіфів?

Похід перського царя Дарія І на скіфів відбувся наприкінці VI століття до нашої ери, приблизно у 513–512 роках до н.е..

2. Як скіфам вдалося змусити вороже військо відступити?

Скіфи уникали відкритого бою, поступово відступаючи, засипали криниці та джерела води, а також спалювали траву на шляху персів. Це створило значні труднощі для перського війська, яке не могло забезпечити себе водою та їжею. Коли становище Дарія стало критичним, скіфи послали символічні дари (птаха, мишу, жабу і стріли), які попереджали про неможливість перемоги. Зрештою, Дарій був змушений відступити.

3. У чому цінність праці Геродота для вивчення минулого?

Праця Геродота є цінною, оскільки вона містить детальні описи подій, звичаїв і побуту народів того часу, які підтверджуються археологічними та мовознавчими дослідженнями. Його метод збору свідчень очевидців і аналізу різних джерел зробив його твори важливим джерелом для вивчення історії та культури давніх народів, зокрема скіфів.

📜 Діємо: практичні завдання

1. “Головні герої” розповіді Геродота з історії Скіфії:

На карті представлені скіфські племена: царські скіфи, скіфи-кочівники, скіфи-орачі, скіфи-землероби, а також перський цар Дарій І, який здійснив похід на Скіфію.

2. Які знання з давнього минулого України дає нам карта?

Карта показує територію Скіфії, племена, що її населяли, їхній спосіб життя (кочівники, землероби), а також напрямки походу Дарія І. Вона допомагає зрозуміти географічне розташування давніх народів та їхню взаємодію з іншими культурами.

3. Легенда до запропонованої карти:

• Червоні стрілки: напрямки походу Дарія І на Скіфію.
• Жовті області: території, які займали різні скіфські племена (царські скіфи, землероби, орачі).
• Позначки курганів: місця поховань і археологічних пам’яток (Чортомлик, Товста Могила тощо).
• Сині лінії: річки (Дніпро, Десна), які були важливими для життя та оборони скіфів.

4. Позначення на контурній карті:

• Кордони Скіфії: охоплюють територію сучасної України від Чорного моря до річок Дніпро і Десна.
• Напрямки походу Дарія І: стрілками показати рух перського війська через Причорномор’я до центральної частини Скіфії та його відступ.

📜 Діємо: практичні завдання

1. Як звали історика, якому присвячено напис на давній знахідці?

Історика звали Сіріск, син Геракліда.

2. Про яке ставлення до давнього історика свідчить документ?

Документ свідчить про високу повагу до Сіріска, його внесок у дослідження історії був настільки значним, що рада і народ вирішили увінчати його золотим вінком як знак пошани.

3. Чому герой напису заслужив на повагу і нагороду від своїх сучасників?

Сіріск заслужив на повагу завдяки ретельному опису важливих подій, дослідженню ставлення до царів Боспора та дружніх відносин між містами. Його праця сприяла збереженню історичної пам’яті.

4. Які дослідження мали здійснити вчені, щоб з’ясувати зміст напису на пам’ятці і час життя давнього історика? Які спеціальні історичні дисципліни стали в пригоді вченим?

Вчені мали:

• Дослідити текст напису за допомогою мовознавства (давньогрецька мова).
• Використовувати археологію для визначення контексту знахідки.
• Застосовувати палеографію для аналізу стилю написання тексту та датування пам’ятки.
• Історичну хронологію для встановлення часу життя Сіріска.

5. Позначте час життя згаданого в написі історика на лінії часу «Дослідники і дослідниці історії».

Сіріск жив у III століття до нашої ери.

📜 Мовою документів

Чи погоджуєтеся ви з переконанням Нестора щодо значення книжок у житті людини?

Так, я погоджуюся з переконанням Нестора Літописця про важливість книжок у житті людини. Книжки є джерелом знань, мудрості та досвіду, які допомагають розвивати мислення, зберігати історичну пам’ять і передавати її наступним поколінням. Завдяки книжкам ми можемо вивчати минуле, розуміти сучасність і краще готуватися до майбутнього. Праці Нестора, як-от «Повість минулих літ», є прикладом того, як книги можуть зберігати цінну інформацію про історію та культуру народу.

📜 Мовою документів

Прочитайте уривок із «Повісті минулих літ» і дайте відповіді на запитання:

1. Про яку подію йдеться в тексті?

У тексті йдеться про заснування Києва трьома братами — Києм, Щеком і Хоривом, а також їхньою сестрою Либіддю.

2. Що можна дізнатися про народи, що населяли нинішню Київщину?

Народи, які населяли Київщину, називалися полянами. Вони жили родами, були мудрими та тямущими людьми, які займалися господарством і полюванням.

3. Про які заняття давніх жителів українських земель повідомляється?

Давні жителі займалися полюванням у лісах і борах, що оточували їхні поселення.

4. За допомогою яких історичних джерел можна підтвердити достовірність опису Нестора?

Достовірність опису Нестора можна підтвердити за допомогою:

• Археологічних досліджень (розкопки давніх поселень на території Києва).
• Літописів інших авторів, які згадують про заснування Києва.

📜 Діємо: практичні завдання

Підсумуйте здобуту на уроці інформацію. Намалюйте кольоровими маркерами на аркуші паперу або створіть за допомогою онлайн-сервісів у гаджеті/на комп’ютері хмаринку слів «Як народжувалася наука історія». Попередньо доберіть ключові слова до теми.

Ключові слова для хмаринки слів:

• Історія
• Геродот
• Літописи
• Нестор Літописець
• Скіфи
• Археологія
• Дослідження
• Минуле
• Пам’ять
• Культура
• Подорожі
• Наука

Запитання і завдання

Знаю й систематизую нову інформацію

1. Самооцінювання

Які етапи розвитку історичної науки виокремлюють?

Виділяють два основні етапи:

1. Донауковий період (від античності до XVIII ст.):
   • Історичні знання передавалися через літературні оповіді, легенди, життєписи видатних людей.
   • Історія мала повчальний характер і не була систематичною.
2. Науковий період (від XIX ст. до сучасності):
   • Історія стала предметом дослідження фахівців.
   • Використовуються спеціальні методи та науки-помічниці (археологія, палеографія тощо).
   • Створюються наукові установи для досліджень.

Кого вважають першими істориками на українських землях?

Першим істориком на українських землях вважають монахів-літописців, найвідоміший – Нестор Літописець, один з авторів «Повісті минулих літ».

Також важливий внесок зробив Геродот, який у своїх «Історіях» описав скіфів та їхню територію.

Які особливості літописів як історичних творів?

• Літописи викладали події в хронологічній послідовності за роками.
• Вони містили не лише опис подій, а й легенди, усні перекази та спостереження авторів.
• Літописи є цінним джерелом для вивчення історії, оскільки зберегли інформацію про життя різних верств суспільства, діяння князів і відносини з іншими країнами.

Якими якостями має володіти дослідник/дослідниця історії?

• Уважність і критичне мислення для аналізу джерел.
• Освіченість у різних галузях (археологія, мовознавство тощо).
• Об’єктивність і здатність уникати упереджень.
• Наполегливість у пошуку фактів та перевірці інформації.

2. Складіть дві-три задачі на лічбу історичного часу на основі даних параграфа. Запропонуйте друзям їх розв’язати.

1. Скільки років минуло від завершення роботи Нестора Літописця над «Повістю минулих літ» (1113 рік) до сьогоднішнього дня (2025 рік)?

Розв’язання: Від 2025 відняти 1113.

2. Геродот, якого називають «батьком історії», жив у V столітті до н.е. Скільки років тому це було?

Розв’язання: Додати 500 років (V століття до н.е.) до 2025 року і мінус 1. 2025+500-1=2524 років.

3. Похід Дарія І на скіфів відбувся приблизно у 513 році до н.е. Скільки років минуло від цієї події до часу написання «Повісті минулих літ» у 1113 році?

Розв’язання: Додати 513 років (до н.е.) до 1113 року і мінус 1.

Обговоріть у групі

Розгляньте ілюстрації і спробуйте пояснити, у чому полягає цінність Літопису Самійла Величка як історичного джерела.

Цінність Літопису Самійла Величка як історичного джерела:

Літопис містить детальні описи важливих подій козацької доби (XVII–XVIII ст.), зокрема боротьбу козаків за незалежність, діяльність гетьманів і відносини з іншими державами.

Самійло Величко використовував усні перекази, документи, листи, інші літописи та власні спостереження (найправдивіше джерело для Величка правили діаріуш (Щоденник) козацького літописця Самійла Зорки, особистого писаря гетьмана Богдана Хмельницького та дрібні козацькі «кронички».). Це робить його твір багатим і достовірним.

Літопис відображає життя, традиції та цінності українського народу того часу.

Твір написаний досить складною українською книжною мовою 18 століття з елементами народної мови, старослов’янізмами, словами польськими і латинськими.

Літопис є важливим матеріалом для істориків, які вивчають період козацької України.