Розтлумачте значення слів історичної хмаринки. Упорядкуйте час діяльності дослідників та появи історичних описів у хронологічній послідовності. Скажіть, на якому етапі розвитку історичної науки вони здійснювали свою діяльність.
Розтлумачення слів історичної хмаринки:
- Історія — наука, що вивчає минуле людства на основі дослідження джерел.
- Літопис — хронологічний запис подій, зазвичай у формі оповіді.
- Нестор — літописець, автор «Повісті минулих літ».
- Геродот — давньогрецький історик, якого називають «батьком історії».
- Сіріск — історик з Херсонеса Таврійського, що жив у III ст. до н. е. Він вважається першим істориком, що жив на теренах України.
- Самійло Величко — український літописець, автор козацьких літописів.
Хронологічна послідовність діяльності дослідників та появи історичних описів:
- Геродот (V ст. до н.е.) — засновник історичної науки.
- Нестор Літописець (XI–XII ст.) — автор «Повісті минулих літ».
- Самійло Величко (XVII–XVIII ст.) — автор козацьких літописів.
Усі вони здійснювали свою діяльність на донауковому періоду історичних досліджень.
📜 Діємо: практичні завдання
Продовжуйте мініпроєкт «Лінія часу “Дослідники і дослідниці історії”» (інструкція на с. 85).
📜 Діємо: практичні завдання
1. Характерні ознаки науки історії на науковому етапі її розвитку:
- Історія перестала бути лише збіркою повчальних оповідей, а стала наукою, яка досліджує закономірності в історичному досвіді народів і епох.
- Виникли спеціальні наукові методи дослідження історії.
- Створено установи для вивчення історії та з’явилася професія історика.
- Головне завдання істориків — відтворення правдивої історії на основі всебічного аналізу джерел.
2. Формування осередків розвитку історичної науки у XIX ст.:
Доповнення блок-схеми:
- Архіви і музеї — установи для зберігання і дослідження історичних документів.
- Історичні журнали — видання для публікації наукових досліджень, документів та популяризації історії (наприклад, журнал «Кіевская старина»).
3. Осередки розвитку історичної науки на українських землях:
- Львівський університет (1661 р.).
- Харківський університет (1805 р.).
- Університет Святого Володимира в Києві (1834 р.).
- Новоросійський університет в Одесі (1865 р.).
- Одеське товариство історії і старожитностей (1839 р.).
- Київська археографічна комісія (1843 р.).
- Історичне товариство Нестора Літописця (1872 р.).
- Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка (з 1892 р.).
Запитання і завдання
Знаю й систематизую нову інформацію
1. Що вирізняє науковий період розвитку історичної науки?
- Виокремлення спеціальних наукових методів дослідження історії.
- Створення установ для вивчення історії (архіви, музеї, університети).
- Формування професії історика.
- Головна мета — відтворення правдивої історії на основі аналізу джерел.
2. Хто започаткував сучасний підхід до вивчення історії?
Леопольд фон Ранке (1795–1886) — німецький учений, який наголошував на неупередженому дослідженні архівних джерел.
3. У яких центрах розвивалася історична наука?
Важливу роль у становленні історичної науки протягом XIX ст. відіграло формування численних наукових осередків: університетських семінарів, архівів і музеїв, історичних товариств; було започатковано видання наукових історичних журналів.
4. Які осередки історичної науки діяли/діють на українських землях?
- Одеське товариство історії й старожитностей (1839 р.).
- Київська археографічна комісія (1843 р.).
- Історичне товариство Нестора Літописця (1872 р.).
- Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка (з 1892 р.).
- Журнал «Кіевская старина» (1882–1906 рр.).
Обговоріть у групі
Підготуйтеся і проведіть гру «Історичний пінг-понг». Об’єднайтеся в групи і складіть запитання до теми «Етапи розвитку історичної науки». Обміняйтеся питаннями між групами. Проаналізуйте, наскільки влучними були запитання і відповіді ваших однокласників/однокласниць.
Приклади запитань:
- Що таке науковий метод у вивченні історії?
- Хто був засновником сучасного підходу до вивчення історії?
- Які установи сприяли розвитку історичної науки у XIX столітті?
- Назвіть центри розвитку історичної науки на українських землях.
- Які історичні товариства діяли в Україні у XIX столітті?
Аналіз відповідей: Після обговорення відповідей оцініть їх точність і повноту. Наприклад:
- Чи були відповіді правильними?
- Чи були запитання чіткими та зрозумілими?
- Чи вдалося учасникам згадати ключові факти?
Мислю творчо
Родинні архіви. Поцікавтеся у старших, чи є у вашій родині сімейний архів. Які документи там зберігають? Хто в родині є хранителем родинних реліквій? Як ви думаєте, чому архівній справі надають великого значення в суспільстві?
1. Чи є у вашій родині сімейний архів? Які документи там зберігають?
Сімейний архів може включати:
- Фотографії (старі й сучасні).
- Свідоцтва про народження, шлюб, смерть.
- Листи, записки чи щоденники.
- Документи про власність (наприклад, договори купівлі-продажу).
- Військові нагороди чи посвідчення.
- Родовідні записи.
2. Хто в родині є хранителем родинних реліквій?
Зазвичай хранителем є старший член родини, який має найбільше знань про сімейну історію. Це може бути бабуся, дідусь або хтось із батьків.
3. Чому архівній справі надають великого значення в суспільстві?
Архіви важливі тому, що:
- Вони зберігають історичну пам’ять родини та країни.
- Допомагають досліджувати минуле й зрозуміти корені.
- Є джерелом інформації для наукових досліджень.
- Зберігають цінні документи, які можуть бути потрібні для юридичних чи особистих питань.