Визначте, який крилатий вислів закодовано в хмаринці слів. Яке значення науки історії він розкриває?
Закодовано вислів: «Історія — приклад для майбутнього».
Цей вислів підкреслює, що історія допомагає людям вчитися на подіях минулого, аналізувати їх, щоб краще зрозуміти причини і наслідки та зробити правильні висновки для побудови майбутнього. Історія є джерелом знань про розвиток суспільств, культур і технологій, що сприяє формуванню мудрих рішень.
Діємо: практичні завдання
1. Назвіть історичні події, про які йдеться в тексті.
- Голодомор 1932–1933 рр.
- Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р.
- Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р.
- Помаранчева революція 2004–2005 рр.
- Революція гідності 2013–2014 рр.
- Збройна агресія Росії на сході України (2014 р.) та повномасштабна війна (24 лютого 2022 р.).
2. Скажіть, де відбувалися згадані в тексті події.
- Голодомор: Україна.
- Проголошення незалежності: Київ, Верховна Рада України.
- Всеукраїнський референдум: вся територія України.
- Помаранчева революція: Київ, Майдан Незалежності та інші міста України.
- Революція гідності: Київ, Майдан Незалежності та інші міста України.
- Збройна агресія Росії: схід України (Донецька і Луганська області) та вся територія під час війни (повномасштабна).
3. Проаналізуйте подію, що відбулася 24 серпня 1991 р., за планом:
- Причини події:
- Криза комуністичного режиму наприкінці 1980-х років.
- Боротьба українського народу за незалежність і демократичні права.
- Привід до події:
- Слабкість радянської влади та прагнення українців до свободи.
- Назва події:
- Проголошення незалежності України.
- Наслідки події:
- Відновлення незалежної української держави.
- Проведення Всеукраїнського референдуму, міжнародне визнання України іншими державами.
- Початок демократичного розвитку країни та боротьби за європейські цінності й права людини.
Поміркуймо
Розгляньте ілюстрації з життя ваших однолітків і продовжте оповідки, започатковані в діалогах героїв. Під час розповідей вживайте слово «історія».
Продовження оповідок:
1. «Ура! Ми майже знайшли Україну на глобусі!»
- Марійка: “Дивіться, ось вона! А яка цікава історія в України!”
- Петрик: “Так, історія України така захоплива! Тут колись була Київська Русь!”
- Оленка: “А потім козацька держава! Моя бабуся розповідала, що історія нашої країни дуже давня.”
2. «Здається, ми щось забули.»
- Сашко: “Ой, ми забули карту!”
- Оксана: “Без карти буде важко. Знаєте, історія створення карт дуже цікава.”
- Тарас: “Так, колись люди малювали карти на шкірі. Ця історія почалася ще в давні часи.”
3. «Вау! Ми йдемо в похід!»
- Данило: “Круто! Підемо до старого замку?”
- Софія: “Так! Там така цікава історія! Кажуть, його збудували ще в 16 столітті.”
- Максим: “А я чув історію про підземні ходи в цьому замку. Треба буде все дослідити!”
Чи в однаковому значенні у ваших оповідках було вжито слово «історія»?
Ні, слово «історія» вжито в різних значеннях:
- У першому діалозі “історія” — це наука про минуле України.
- У другому — розповідь про розвиток картографії.
- У третьому — конкретні події, пов’язані з замком.
Обґрунтування:
Слово «історія» багатозначне: воно може означати науку, окрему подію чи процес дослідження минулого. У кожній оповідці воно підкреслює різні аспекти цієї теми.
Читаємо й розуміємо
Прочитайте навчальний текст, розгляньте ілюстрований колаж «Засоби пізнання історії» (с. 16) і заповніть у зошиті порівняльну схему. Результати роботи обговоріть у класі.
| Відмінне (Історія — наука) | Спільне | Відмінне (Історія — навчальний предмет) |
|---|---|---|
| Досліджує минуле людства, встановлює факти, аналізує причини та наслідки подій. | Вивчає минуле, допомагає зрозуміти розвиток суспільства. | Включає вже систематизовані знання для вивчення у школі. |
| Використовує історичні джерела, археологічні знахідки, документи. | Формує уявлення про зв’язок між минулим і сучасністю. | Орієнтована на учнів, включає підручники, карти, ілюстрації. |
| Потребує глибоких досліджень і критичного аналізу фактів. | Допомагає розвивати аналітичне мислення. | Має обмежений обсяг матеріалу для засвоєння в рамках програми. |
Обговорення:
Історія як наука займається дослідженням та встановленням достовірності фактів, тоді як історія як навчальний предмет адаптує ці знання для шкільного навчання, роблячи їх доступними для учнів.
ЗАСОБИ ПІЗНАННЯ ІСТОРІЇ
1. За допомогою колажу визначте, якими засобами можна скористатися для пізнання історії.
Для пізнання історії можна використовувати:
- Підручники, робочі зошити, атласи.
- Інтернет як джерело інформації.
- Історичні документи та фотографії.
- Археологічні знахідки (глечики, мечі, монети).
- Музейні експонати та пам’ятки архітектури.
- Фільми та відеоматеріали про історичні події.
2. З якими із засобів ви вже працювали раніше? Які джерела історичних знань пропонуєте додати до колажу?
Раніше я працював із підручниками, атласами, інтернетом і переглядав фільми про історію. До колажу можна додати:
- Екскурсії до музеїв та історичних місць.
- Усні розповіді очевидців або старожилів.
- Літературні твори про історичні події.
3. Як ви думаєте, чи відрізняються засоби пізнання історії як науки і шкільного предмета?
Так, вони відрізняються:
- Для науки використовуються архіви, археологічні розкопки, наукові дослідження та аналіз документів.
- У шкільному предметі акцент робиться на підручниках, зошитах, ілюстраціях та спрощених поясненнях для учнів.
Поміркуймо
Складіть зі слів хмаринки крилатий вислів. Як ви розумієте його значення?
Крилатий вислів: «Історія — учителька життя».
Цей вислів означає, що історія допомагає людям вчитися на досвіді минулого, аналізувати події та їх наслідки, щоб уникати помилок і приймати мудрі рішення в майбутньому.
Спробуйте створити власний вислів на цю тему.
«Історія — це ключ до розуміння світу».
На запитання: «Навіщо вивчати історію у школі?» — відповідь можна знайти в мудрості наших предків:
1. Навіщо, на думку Тараса Шевченка, потрібно вивчати історію?
На думку Тараса Шевченка, вивчати історію потрібно для того, щоб зрозуміти своє коріння, усвідомити, ким ми є, хто були наші предки, і які цінності вони передали нам. Це допомагає зберегти національну пам’ять і формувати власну ідентичність.
2. Розтлумачте вислів із мему. Чого, на вашу думку, Тарас Григорович Шевченко навчав своїх читачів?
Тарас Шевченко навчав своїх читачів цінувати знання, вивчати історію свого народу і робити з цього висновки для майбутнього. Він наголошував, що лише через ретельне навчання та розуміння минулого можна здобути справжню мудрість і сформувати власний світогляд.
Запитання і завдання
Знаю й систематизую нову інформацію
Що таке історичний факт, явище, процес?
- Історичний факт — це подія, яка реально відбулася в минулому (наприклад, дата народження, битва).
- Історичне явище — це особливості життя людей, які мають спільні ознаки та повторюються (наприклад, культура чи господарство).
- Історичний процес — це ланцюг взаємопов’язаних історичних фактів і явищ, що відображають розвиток людства (наприклад, боротьба за незалежність України).
Звідки ми дізнаємося про минуле?
Про минуле ми дізнаємося з:
- історичних джерел (документів, археологічних знахідок);
- музеїв та пам’яток архітектури;
- усних розповідей;
- підручників і наукових досліджень.
Як визначити причини і наслідки події?
Для визначення причин і наслідків потрібно:
- Дослідити умови, які передували події.
- Встановити привід до її виникнення.
- Аналізувати наслідки для суспільства чи держави.
Чим відрізняються наука історія й історія як шкільний предмет?
| Історія — наука | Історія — навчальний предмет |
|---|---|
| Досліджує минуле людства та встановлює факти. | Систематизує знання для навчання у школі. |
| Використовує археологічні знахідки, документи. | Орієнтована на учнів через підручники та атласи. |
| Потребує критичного аналізу джерел. | Спрощує матеріал для легшого засвоєння. |
Обговоріть у групі
Об’єднайтеся в дослідницькі групи, розгляньте світлину й дослідіть її за планом:
1. Який історичний факт зображено на світлині?
На світлині зображено момент перемоги української співачки Джамали на пісенному конкурсі Євробачення-2016. Вона тримає квіти та український прапор під час виступу або нагородження.
2. Коли відбулася зображена подія?
Зображена подія відбулася у травні 2016 року. Фінал конкурсу Євробачення, на якому перемогла Джамала, пройшов 14 травня 2016 року.
3. Де відбулася зафіксована на світлині подія?
Подія відбулася у Стокгольмі (Швеція), де проходив пісенний конкурс Євробачення-2016.
4. Яку галузь життя суспільства вона зображає?
Світлина відображає культурну галузь життя суспільства, а саме музичне мистецтво та міжнародний культурний обмін. Водночас перемога Джамали з піснею “1944” про депортацію кримських татар мала також політичне значення в контексті тогочасних подій.
У пошуках відповіді на яке із запитань ви звернулися до мережі «Інтернет»?
Для точної відповіді довелося звернутися до інтернету для уточнення дати події (14 травня 2016 року) та місця проведення конкурсу (Стокгольм, Швеція).