Зміст ГДЗ Історія України 7 клас Власов
Що визначало становище панівних верств суспільства у Великому князівстві Литовському?
Становище панівних верств визначалося їхнім походженням, володінням землею та участю в державному управлінні. Князі, пани та шляхта мали привілеї, володіли великими земельними наділами та обіймали високі посади.
Схема соціальної структури українського суспільства XV – початку XVI ст.:
- Князі – найвища верства, яка володіла великими землями, мала власні війська та обіймала провідні посади в державі.
- Пани – володіли вотчинними землями, мали вплив на місцевому рівні.
- Дрібна шляхта (зем’яни) – служили вищій шляхті, володіли невеликими земельними ділянками, але часто зубожіли через витрати на військове спорядження.
- Селяни – найчисленніша верства, яка працювала на землі, поступово закріпачувалася.
- Міське населення – включало купців, ремісників та міські низи, які займалися торгівлею та ремеслами.
Роль кожної верстви:
- Князі – керували державою, захищали її інтереси, підтримували культуру та церкву.
- Пани – управляли місцевими територіями, забезпечували порядок.
- Шляхта – служила в армії, підтримувала владу князів і панів.
- Селяни – забезпечували продовольством та іншими ресурсами.
- Міське населення – розвивало торгівлю та ремесла, сприяло економічному розвитку.
Що відрізняло князів від інших представників привілейованих верств на прикладі Костянтина Острозького?
Князі, зокрема Костянтин Острозький, відрізнялися високим походженням, що давало їм більше шансів на отримання високих посад навіть у разі збідніння. Вони зберігали свої князівства, отримували великі земельні наділи від держави та мали власне військо. Також вони відігравали значну роль у релігійному та культурному житті, як-от підтримка православної церкви і освіти.
Чому шляхті дослідники відводять роль політичного провідника народу, виразника й захисника його національних інтересів?
Шляхта була найчисленнішою привілейованою верствою суспільства, яка мала власні землі та військову силу. Вона брала участь у політичному житті, захищала права своїх громад і сприяла збереженню національної ідентичності через підтримку культури та релігії.
1. Сучасником яких відомих вам подій історії України був Костянтин Острозький?
Костянтин Острозький (1460–1530) був сучасником таких подій:
- Ліквідація Київського князівства у 1471 році.
- Боротьба Великого князівства Литовського з Московською державою, зокрема битва під Оршею 1514 року, де він здобув блискучу перемогу над московським військом.
- Активізація татарських нападів на українські землі, проти яких Острозький вів оборонні кампанії.
- Початок закріпачення селян на українських землях у складі Великого князівства Литовського (з 1447 року).
2. Із якими обставинами суспільного життя пов’язані поняття:
- Князі: Вищий прошарок суспільства, що мав спадкові права на управління землями, власні війська та привілеї; опікувалися культурою й релігією (наприклад, Костянтин Острозький підтримував православну церкву).
- Пани: Заможна шляхта, що володіла вотчинними землями та брала участь у політичному житті (члени великокняжої ради).
- Зем’яни-шляхта: Середній прошарок шляхти, який отримував землі за військову службу; частина зубожіла через високі витрати на спорядження.
- Дворища: Об’єднання кількох селянських господарств (димів), які разом сплачували податки та виконували повинності.
- Дими: Окремі селянські господарства, що становили базову одиницю оподаткування.
- Закріпачення: Процес обмеження прав селян, які ставали залежними від землевласників; почався в українських землях у 1447 році за привілеєм Казимира IV Ягеллончика.
3. Схарактеризуйте роль української аристократії в житті тогочасного суспільства на прикладі життя князя Костянтина Острозького.
Князь Костянтин Острозький відігравав важливу роль у політичному, військовому, культурному та релігійному житті українського суспільства. Він був видатним полководцем, який провів понад 60 битв, зокрема здобув перемогу в битві під Оршею 1514 року, захищаючи українські землі від татарських і московських нападів. Як представник аристократії, він мав великі земельні володіння, що дозволяло йому утримувати власне військо та впливати на місцеву політику.
Острозький активно підтримував православну церкву, будував храми та сприяв розвитку освіти. Його меценатська діяльність включала підтримку друкарства та культурного відродження, що заклало основи для збереження української ідентичності в умовах польсько-литовського панування. Таким чином, князь Костянтин Острозький став символом захисту національних інтересів і культурного розвитку України в XVI столітті.
Проте діяльність князя не була позбавлена суперечностей. Хоча він піклувався про розвиток культури та релігії, у цей час продовжувалося закріпачення селян. Як великий землевласник, Острозький був частиною системи, яка посилювала залежність селян від аристократії. Селяни втрачали особисту свободу, а їхні права дедалі більше обмежувалися, що сприяло соціальній нерівності в тогочасному суспільстві.
4. Виконайте завдання
1. Представника якої тогочасної аристократії зображено на ілюстрації?
Представника княжого роду Острозьких.
2. Як називався суспільний стан, що утворився на українських землях упродовж другої половини XV – XVI ст. внаслідок зближення князів з представниками інших привілейованих прошарків?
Шляхта.
3. Чи правда, що верхівку суспільної піраміди на українських землях у складі Великого князівства Литовського посідали князі, які належали до двох династій – Рюриковичів та Гедиміновичів?
Так.
4. Чи правда, що слово «пан» у XVI ст. на українських землях було титулом?
Так.
5. Чи правда, що основною ознакою пана було гарна освіта?
Ні.
6. Чи правда, що в XVI ст. на українських землях не стало князів?
Ні.
7. Чи правда, що слово «зем’яни» почало вживатися від XV ст. як синонім до поняття «бояри»?
Так.
8. Про яку суспільну верству йдеться: «У соціальній структурі тодішнього суспільства посідали найнижче місце, хоч як і раніше були найчисленнішою верствою – до 80 % населення. Як і раніше, жили громадами, спільно користувалися пасовиськами, лісами, озерами, ріками»?
Селяни.
9. Про яке суспільне явище йдеться: «Можливість піти від землевласника лише на Різдво, сплативши йому великий викуп»?
Закріпачення.
10. Про яку історичну подію йдеться: «Собор московських єпископів без погодження з Константинополем поставив окремого митрополита, у Києві залишився свій митрополит, підпорядкований константинопольському патріархові»?
Поділ Київської митрополії на Київську та Московську.
11–12. Які з тверджень є хибними в переліку умов, що визначали церковне життя на теренах України в XIV–XV ст.?
- На відміну від попередньої епохи, духівництво втратило провідну роль у суспільному житті.
- На українських землях у складі Польщі відбувалися гострі суспільні протистоянь на релігійному ґрунті, що свідчило про глибокий релігійний конфлікт