Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак
Пригадайте. З якою метою велися війни у варварському світі? Чи завжди війни мають загарбницький характер?
Війни у варварському світі велися для вирішення суперечок, завоювання нових територій, здобуття багатств, а також для захисту своїх земель і спільнот. Часто вони мали релігійний або політичний характер. Ні, війни не завжди мають загарбницький характер. Деякі війни велися для самозахисту, відновлення справедливості або захисту релігії.
Які війни вам відомі?
- Хрестові походи (1095–1291) — війни за звільнення Святої Землі.
- Монгольські завоювання XIII ст. — масштабні походи монголів під проводом Чингісхана та його наступників.
- Реконкіста – процес відвоювання народами Піренейського півострова територій, захоплених арабами, що тривав від VIII до XV ст.
- Столітня війна (1337–1453) між Англією та Францією.
Діємо: практичні завдання
Перейдіть за QR-кодом або покликанням і перегляньте фрагмент з художнього фільму «Троя» — бій Ахілеса з воїном Багрісом. Чому, на вашу думку, виник подібний спосіб вирішення військових суперечок? Наскільки дієвим і справедливим ви його вважаєте?
Подібний спосіб вирішення військових суперечок, як поєдинок двох воїнів, виник для зменшення масштабних втрат серед армій. Це дозволяло уникнути великих битв, зберегти життя багатьох солдатів і вирішити конфлікт швидко. Крім того, такий поєдинок підкреслював героїзм, честь і силу окремого воїна, що було важливим у культурі того часу.
Наскільки дієвим і справедливим ви його вважаєте?
Цей спосіб був дієвим у тому сенсі, що він міг запобігти масовій кровопролитній битві. Проте його справедливість викликає сумніви, адже результат залежав від здібностей лише одного воїна, а не від загальної сили. До того ж сильніший або досвідченіший боєць мав значну перевагу.
Стоп. Фейк
У сучасному світі поняття «джихад» все частіше вживають у негативному контексті, що означає війну мусульман з усіма іншими народами, які сповідують інші релігії (не іслам). Фактично джихадом часто називають будь-які терористичні акти, війни мусульманських держав з немусульманами.
Сформулюйте власне судження про поняття джихаду.
Джихад у буквальному значенні означає «старання» або «прагнення» і має два основних аспекти: великий джихад — це боротьба з власними вадами й гріхами, а малий джихад може включати воєнні дії, спрямовані на захист ісламу. У сучасному світі це поняття часто спотворюють, пов’язуючи його лише з насильством або тероризмом, хоча насправді джихад охоплює ширший спектр дій, включаючи моральну боротьбу та прагнення до справедливості.
Яке ваше ставлення до будь-якої «священної війни»?
Я вважаю, що будь-яка «священна війна» є суперечливою і небезпечною. Вона часто використовується для виправдання насильства та агресії під релігійними або ідеологічними гаслами. У сучасному світі важливо вирішувати конфлікти мирним шляхом і уникати маніпуляцій релігією для досягнення політичних цілей.
Діємо: практичні завдання
За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео від Mozaik «Середньовічний бойовий шолом вікінга». Що нового Ви дізналися з відеороліка? Чи справді вікінги носили бойовий шолом з рогами?
З відео можна дізнатися, що бойові шоломи вікінгів були простими за конструкцією, виготовлялися з металу і служили для захисту голови в бою. Вони не мали декоративних елементів, таких як роги, які часто зображуються в популярній культурі. Шоломи були функціональними й призначалися виключно для практичного використання.
Чи справді вікінги носили бойовий шолом з рогами?
Ні, це міф. Вікінги не носили шоломи з рогами. Цей образ виник у XIX столітті завдяки театральним костюмам і мистецьким інтерпретаціям, але він не відповідає історичній реальності.
Діємо: практичні завдання
За допомогою QR-коду або покликання перегляньте відео «Українське військо часів Київської Держави, частина 3» від PRO et CONTRA. Скориставшись отриманою інформацією, складіть розгорнутий план на тему «Розвиток та традиції княжого війська часів Русі-України». Усно розставте обладунки на свої місця.
1. Походження та впливи на княже військо
- Скандинавський вплив: Вікінги як основні носії воїнської культури на Русі. Звичаї, тактика та зброя, запозичені від вікінгів (наприклад, мечі, круглі щити, бій пішою лавою).
- Візантійський вплив: Запозичення візантійських елементів озброєння (краплеподібні щити, броня). Вплив на військову тактику та організацію.
- Структура княжого війська
- Дружина: Професійне ядро війська, що складалося з княжих дружинників. Розподіл на старшу та молодшу дружину.
- Ополчення: Залучення простолюду (смердів) у випадку великих воєнних кампаній. Роль ополчення як допоміжної сили.
- Кіннота (вершники): Розподіл на важку та легку кінноту. Роль легкої кінноти (лучників) у розвідці та переслідуванні ворога.
3. Озброєння княжого війська
- Мечі: Основна зброя дружинників, символ статусу. Вплив західноєвропейських та скандинавських традицій на виробництво мечів.
- Щити: Круглі щити варязького походження. Краплеподібні щити візантійського типу. Символіка та обряди, пов’язані зі щитами (наприклад, поливання кров’ю перед боєм).
- Інше озброєння: Списи, сокири, булави. Використання екзотичної зброї, запозиченої від кочівників (наприклад, криві шаблі, луки).
4. Тактика та стратегія княжого війська
- Бій пішою лавою: Використання щитової стіни як основної тактики піхоти.
- Роль кінноти: Важка кіннота для лобових атак. Легка кіннота для розвідки, маневрів та переслідування.
- Використання союзників: Залучення кочівників (торків, берендеїв) для створення буфера між Руссю та степом.
5. Традиції та обряди княжого війська
- Обожнювання зброї: Мечі як символ честі та братерства. Ритуали, пов’язані зі зброєю (наприклад, надання мечам імен).
- Військові обряди: Ритуали перед боєм (наприклад, поливання щита власною кров’ю). Віра в обереги та талісмани.
- Розподіл здобичі: Участь простолюду у військових походах та можливість отримання здобичі.
6. Еволюція княжого війська
- Зміни в озброєнні: Перехід від рублячої зброї до колючої через появу якісних обладунків. Відмова від деяких традиційних елементів озброєння (наприклад, круглих щитів) на користь більш сучасних.
- Розвиток кінноти: Зростання значення вершників у військовій тактиці. Реформи князя Данила Галицького, який зробив кінноту окремим родом військ.
7. Висновок
- Значення княжого війська: Княже військо як основа обороноздатності Київської Русі. Вплив військових традицій на формування української ідентичності.
- Спадщина княжого війська: Військові традиції Русі як основа для подальшого розвитку українського військового мистецтва.
Робота з джерелом
Прочитайте уривки, подані в е-додатку. Якою автори зображують монгольську армію? Які особливості ставлення монгольського народу до війни ви можете визначити за поданими джерелами?
Еренджен Хара-Даван підкреслює надзвичайну спостережливість монголів, їхню здатність виявляти ворога на великих відстанях і адаптуватися до природних умов.
Джувейні описує систему тренувань через полювання, що розвивало вміння володіти зброєю, тактику оточення та координацію дій.
Макрізі акцентує на суворій дисципліні та ретельній підготовці: Чингісхан особисто контролював екіпірування воїнів, а нестача навіть дрібниці каралася.
Які особливості ставлення монгольського народу до війни?
- Війна як частина життя: Полювання та військові навички були тісно пов’язані, що робило війну природним продовженням повсякденності.
- Дисципліна й організація: Армія будувалася на суворій ієрархії, постійній підготовці та бездоганному виконанні наказів.
- Використання природних переваг: Монголи використовували вміння виживати в степах, спостережливість і швидкість для досягнення переваги у битвах.
- Прагнення до досконалості: Кожен воїн мав бути повністю екіпірованим, а будь-яка недбалість жорстоко каралася, що свідчить про ставлення до війни як до серйозної справи.
Висновок: Монгольська армія була ефективною завдяки поєднанню природних навичок, систематичної підготовки, суворої дисципліни та інноваційних тактик, що робило її однією з найсильніших у світовій історії.
➡ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
📘 I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Поясніть поняття:
- Джихад — у буквальному значенні це «старання» або «прагнення». У релігійному контексті ісламу джихад поділяється на великий (боротьба із власними вадами) і малий (захист ісламу, іноді включає воєнні дії).
- Щитові гроші — це податок у середньовічній Європі, який сплачували васали, щоб відкупитися від особистої військової служби. Ці кошти використовувалися для найму професійних воїнів.
- Конунг — титул правителя або військового ватажка у скандинавських народів (вікінгів).
- Нойон — монгольський воєначальник або представник знаті, який командував військовими загонами.
- Дружина — військовий загін, що складався з наближених князя. Вона була опорою правителя і виконувала як військові, так і адміністративні функції.
2. Які війни в Середні віки вважалися «справедливими»?
Справедливими вважалися війни, які оголошувалися правителем для захисту країни, віри або відновлення справедливості. Наприклад, хрестові походи розглядали як священні війни на захист християнства.
Чому війни часто були вигідні правителям великих імперій?
Війни дозволяли розширювати території, отримувати нові ресурси та багатства, зміцнювати владу правителя і забезпечувати лояльність військових еліт через здобич та привілеї.
🔍 II. Обговоріть у групі
За допомогою матеріалів параграфа, обговоріть у малих групах особливості організації війська та спільно заповніть у зошиті, чи нотатнику порівняльну таблицю за зразком
| Держава Середньовіччя | Особливості організації війська | Способи ведення війни |
|---|---|---|
| Франція | Військо складалося з лицарів (важкоозброєні вершники, які використовували копії та мечі), селянського ополчення. Лицарі були основною силою, а селяни виконували допоміжні функції. | Використання замків як оборонних пунктів. Основу битв становили лицарські атаки. |
| Англія | Королівські дружинники та народне ополчення. Сильна централізована влада короля, яка контролювала військо. Вільгельм Завойовник організував військо з баронів і ополченців (всі англійські чоловіки проходили військову підготовку). | Крім лицарських атал, також ефективно використовували лучників (зокрема, знаменитих англійських лучників) і тактику оборони замків. |
| Німеччина | Кожне князівство мало власне військо. Васали служили за плату або обмежений час. | Вели війни між князівствами та оборонялися від зовнішніх загроз, використовуючи замки як ключові укріплення. |
| Русь | Основу війська становила княжа дружина, до якої входили професійні воїни. Було також народне ополчення. | Застосовували тактику лави, використовували річковий і морський флот для нападів на ворога. |
| Османська імперія | Регулярна армія яничарів, кіннота сипахів, допоміжні війська з підкорених народів. | Використовували артилерію, облогові машини та мобільну кінноту для швидких атак і облоги міст. |
✍️ III. Мислю творчо
Уявіть себе очільником / очільницею середньовічного війська. Складіть пам’ятку: «Правила ведення середньовічної війни». Скористайтеся додатковими джерелами інформації.
Пам’ятка: «Правила ведення середньовічної війни»
1. Оголошуй війну згідно з законом
Війна має бути проголошена легально, з благословення правителя або релігійного лідера. Справедлива війна ведеться для захисту віри, королівства або відновлення справедливості. Наприклад, хрестові походи чи джихад вважалися священними.
2. Дотримуйся лицарської дисципліни
Лицарі — основа армії. Забезпеч їх якісними обладунками, зброєю та конями. Пам’ятай: лицарська честь вимагає дотримання правил бою (наприклад, не атакувати беззбройного).
3. Використовуй різні роди військ
- Лицарська кіннота — для прорізання лав ворога.
- Лучники та арбалетники — для ослаблення противника на відстані.
- Піхота (воїни з списами, алебардами) — для утримання лінії оборони.
- Облогові машини (катапульти, требюшети) — для руйнування мурів.
4. Будь майстром облоги
- Оточуй замки, перекривай постачання їжі та води.
- Використовуй підкопи під мури.
- Застосовуй тарани та штурмові вежі для пролому воріт.
5. Контролюй ресурси
- Забезпечуй армію провіантом через податки з підкорених земель.
- Використовуй «щитові гроші» для найму професійних воїнів замість феодалів, які не бажають служити.
6. Вираховуй тактику за місцевістю
- Обирай висоти для розташування лучників — це збільшує дальність стрільби.
- Розміщуй військо біля річок або лісів, щоб ускладнити флангові атаки ворога.
7. Не ігноруй розвідку
Шпигуни та розвідники мають збирати дані про чисельність ворога, його слабкі місця та маршрути постачання. Наприклад, монголи використовували кінних розвідників для швидкого збору інформації.
8. Мотивуй воїнів
- Релігійні гасла («Бог того хоче!») підвищують бойовий дух.
- Обіцяй здобич (золото, землі) після перемоги.
9. Уникай зайвих жертв серед цивільного населення
Краще брати міста через переговори, зберігаючи інфраструктуру для майбутніх податків.
10. Готуйся до зими
Війна взимку — ризикована. Забезпеч теплий одяг, запаси їжі та зимівлі.
11. Вмій відступати
Якщо битва програна — відводь військо в укріплені замки. Пам’ятай: краще втратити поле бою, ніж армію.