Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак
Пригадайте. Що таке натуральне господарство? Чим воно відрізняється від товарного?
Натуральне господарство — це господарство, де все виробляється для власного споживання, а не для продажу чи обміну. Воно відрізняється від товарного тим, що в товарному господарстві продукція виробляється для продажу на ринку.
Діємо: практичні завдання
Розгляньте інфографіку. За матеріалами параграфа та користуючись додатковими джерелами інформації, поясніть вислів: «Нема землі без пана».
Вислів «Нема землі без пана» відображає основний принцип феодальної системи в середньовічній Європі. Земля була головним ресурсом і належала феодалам, які отримували її від короля за військову службу. Селяни, які працювали на цій землі, не мали права власності на неї, а лише користувалися нею, виконуючи різні повинності (панщину, натуральну чи грошову ренту). Феодал мав повну владу над своїм маєтком і селянами, встановлював закони, судив і визначав обов’язки залежних селян.
Укладіть коротку історичну довідку для української Вікіпедії на тему «Середньовічні господарства: статус селянина».
У середньовічній Європі селяни були основною соціальною групою, яка займалася землеробством. Вони жили в селах і працювали на землях, що належали феодалам. Селяни поділялися на вільних і залежних. Вільні селяни мали власні земельні наділи (алоди). Задля безпеки своєї родини й господарства їм доводилося шукати захисту у світського володаря або монастиря і надавати за це все необхідне для існування захисника.
Залежні отримували землю від феодала і мали виконувати повинності, такі як рента, відробітки або грошові платежі.
Селяни не були кріпаками, але їхні права були обмежені. Вони мали право оскаржити дії феодала в суді. Життя селян було тісно пов’язане з природними циклами та релігійними святами.
З пожвавленням торгівлі у XIV ст. селянські повинності стали зростати.
Діємо: практичні завдання
Розгляньте інфографіку. За матеріалами параграфа та інфографіки поясніть, що являла собою система трипілля.
Система трипілля — це спосіб обробки землі, при якому поле ділиться на три частини. Одна частина засівається озимими культурами (восени), друга — яровими (навесні), а третя залишається «під паром» (відпочиває). Наступного року призначення ділянок змінюється. Ця система дозволяла зменшити виснаження ґрунту і підвищити врожайність, оскільки земля мала час відновити свої властивості.
Діємо: практичні завдання
Які особливості мало натуральне господарство в Середньовіччі?
Натуральне господарство в Середньовіччі характеризувалося такими особливостями:
- Виробництво було орієнтоване на власне споживання, а не на продаж чи обмін.
- Панщина та оброк забезпечували всі потреби феодального двору.
- Низький рівень землеробства через використання примітивних знарядь праці.
- Дрібне ремісниче виробництво задовольняло лише базові потреби селянської громади.
Чому слабко розвивалася торгівля, а господарство мало закритий характер?
Торгівля слабко розвивалася через те, що селяни виробляли лише необхідне для себе, надлишків не було. Господарство мало закритий характер через натуральну форму економіки, відсутність технологічного прогресу та те, що феодальний двір забезпечував себе сам за рахунок селянських повинностей.
Діємо: практичні завдання
За допомогою QR-коду або покликання перегляньте 3D-сцену від Mozaik «Середньовічний селянський будинок». Користуючись отриманою інформацією, складіть коротку розповідь про життя та побут середньовічного селянина.
Середньовічний селянин жив у невеликому будинку, збудованому з дерева, глини та соломи. Будівля зазвичай складалася з однієї кімнати, де мешкала вся родина. У центрі знаходилося вогнище, яке використовували для приготування їжі та обігріву. Меблів було мало: дерев’яні лави, стіл і кілька скринь для зберігання речей.
Життя селян було важким і залежало від сезонів. Основним заняттям було землеробство: вирощували зернові культури (пшеницю, ячмінь), овочі та фрукти. Використовували примітивні знаряддя праці, такі як плуг і серп. Окрім землеробства, селяни займалися тваринництвом, ремеслами (ковальством, ткацтвом) і домашнім господарством.
Селяни жили в закритих громадах і майже не покидали меж свого села. Їхнє життя було підпорядковане релігійним святам і сільськогосподарському циклу. Вони виконували повинності на користь феодала: працювали на його землі, сплачували натуральну або грошову ренту.
Одяг був простим і шився вдома з грубої вовни або льону. Їжу складали хліб, каша, овочі та іноді молочні продукти. Медицина ґрунтувалася на травах і віруваннях. Попри важкі умови, селяни знаходили радість у спільних святах, музиці та піснях.
Запитання і завдання
📘 I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Поясніть поняття:
- Алоди — власні земельні наділи вільних селян у ранньому Середньовіччі.
- Повинність — обов’язки селян перед феодалом, які включали відробіток (панщина), натуральну або грошову ренту.
- Манор — велике феодальне господарство, де працювали залежні селяни.
- Сеньйорія — земельне володіння феодала, яке включало його домен і селянські наділи.
- Рента — плата селян феодалу за користування землею (грошима, продуктами або роботою).
- Серв — залежний селянин у Франції.
- Вілан — залежний селянин в Англії.
- Сівозміна — система чергування культур на полях для збереження родючості ґрунту та підвищення врожайності.
2. Основні особливості господарства та побуту селянина у період Середньовіччя:
Господарство:
- Натуральний характер (продукти вироблялися для власних потреб).
- Використання примітивних знарядь (дерев’яний плуг, коса).
- Трипільна система землеробства.
- Залежність від феодала (панщина, оброк).
- Слабкий розвиток торгівлі.
Побут:
- Життя в невеликих селах або хуторах.
- Однокімнатні будинки з глинобитною піччю.
- Простий одяг із вовни або льону.
- Їжа: хліб, каша, овочі, молочні продукти.
- Релігійні свята та обряди.
- Обмежений світогляд (селяни рідко виїжджали за межі села).
3. Особливості трипільної системи землеробства:
Поле ділилося на три частини:
- Озимі — засівалися восени.
- Ярові — засівалися навесні.
- Пар — земля відпочивала.
Щороку частини мінялися місцями. Система дозволяла зменшити виснаження ґрунту і підвищити врожайність. Вимагала спільної організації праці селянської громади.
🔍 II. Обговоріть у групі
Обговоріть у групах особливості натурального та товарного господарства. Результати роботи представте у вигляді таблиці за зразком.
Таблиця: Особливості натурального та товарного господарства
| Тип господарства | Особливості господарювання | Приклади |
|---|---|---|
| Натуральне | – Виробництво для власного споживання, а не для продажу. | Середньовічне сільське господарство: вирощування зернових культур, дрібне ремісництво. |
| – Закритий характер, слабкий розвиток торгівлі. | Панщина та оброк забезпечували потреби феодального двору. | |
| – Примітивні знаряддя праці, низький рівень землеробства. | Використання рала, плуга, водяних млинів. | |
| – Основою були феодальні маєтки (сеньйорії). | Виробництво тканин, посуду, інструментів у межах села. | |
| Товарне | – Виробництво орієнтоване на продаж або обмін. | Розвиток ярмарків і торгівлі в містах у пізньому Середньовіччі. |
| – Поява надлишків продукції завдяки технічному прогресу. | Вирощування товарних культур (льон, виноград) або ремісниче виробництво (зброя, тканини). | |
| – Активна участь у ринкових відносинах. | Торгівля через гільдії та купецькі об’єднання. | |
| – Зростання ролі грошей і грошової ренти замість натуральної. | Сплата податків і ренти грошима, розвиток банківської системи в містах Західної Європи. |
✍️ III. Мислю творчо
Уявіть себе селянином / селянкою, які проживають в епоху Середньовіччя. Яке значення мала б для вас селянська громада? Який зв’язок з нею ви могли б мати?
Селянська громада мала б для мене велике значення, оскільки вона забезпечувала взаємодопомогу, підтримку та організацію життя. У громаді вирішувалися важливі питання, такі як розподіл угідь, встановлення порядку сівозміни та обсяг повинностей. Спільно утримували церкву, допомагали вдовам і сиротам, а також організовували свята й обряди. Мій зв’язок із громадою був би тісним: я б брав участь у сходах громади, виконував встановлені повинності, користувався спільними ресурсами (лісом, пасовищами), а також отримував допомогу в разі потреби. Вигнання з громади стало б для мене найстрашнішим покаранням, адже це означало втрату підтримки та захисту.