§28. Політика коренізації в УСРР: ставлення влади і населення

Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська

1. Причини впровадження коренізації

1. Коли XII з’їзд РКП(б) проголосив політику коренізації?

У квітні 1923 року XII з’їзд РКП(б) проголосив політику коренізації.

2. Назвіть причини впровадження політики коренізації.

• Формування позитивного міжнародного іміджу СРСР як держави, що забезпечує гармонійний розвиток національних республік.
• Зміцнення позицій більшовиків серед селянства і національної інтелігенції шляхом лібералізації національних відносин.
• Контроль над національним відродженням і розширення соціальної бази влади через залучення представників неросійських народів до управління.

3. Що передбачала українізація?

• Підготовку, виховання та висування кадрів корінної національності до партійних і державних структур.
• Викладання в навчальних закладах українською мовою, видання книг, газет і журналів українською мовою.
• Вивчення української мови та культурних традицій в управлінських структурах.

2. Ставлення влади і населення до українізації

1. Якого статусу набувала українська мова під час процесу коренізації?

Українська мова стала основним засобом спілкування і діловодства в УСРР, її впроваджували в освіту, пресу, адміністрацію та інші сфери життя.

2. Коли було ухвалено рішення про утворення УАПЦ? Хто став її митрополитом?

Рішення про утворення Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) було ухвалено у 1921 році, а митрополитом обрано Василя Липківського.

3. У яких сферах життєдіяльності народів, що проживали на теренах України, проявилася політика коренізації?

• Освіта: створення національних навчальних закладів із викладанням рідною мовою.
• Культура: відкриття бібліотек, хат-читалень, клубів, театральних закладів.

3. Результати українізації

1. Визначте результати українізації в містах.

Українізація сприяла піднесенню української культури, розвитку національних мов і культур численних етнічних груп, які населяли Україну. У містах це виявилося у зростанні чисельності українців у партійному і державному апараті з 25 % у 1923 році до 52-54 % у 1926-1927 роках.

2. Як політика українізації впливала на життя етнічних меншин?

Політика українізації дозволяла етнічним меншинам використовувати свою національну мову в діловодстві, освіті та культурі національних районів. До кінця 1920-х років помітним стало відродження єврейської культури мовою ідиш, а також культури кримських татар.

3. Що мало на меті московське керівництво, впроваджуючи коренізацію?

Московське керівництво мало на меті розширити комуністичну партійну мережу на місцях, контролювати процес національного відродження та зміцнити комуністичну владу на місцях.

Який процес відображає діаграма? Про що він свідчив?

Діаграма відображає процес українізації в УСРР протягом 1922-1933 років, показуючи зміну національного складу членів і кандидатів у члени КП(б)У. На графіку видно поступове збільшення частки українців (синій колір) та зменшення частки росіян (червоний колір) та інших національностей (сірий колір). Це свідчило про успішність політики коренізації та зростання ролі українців у суспільному житті республіки до початку 1930-х років.

1. Чому українську мову прийнято обрати для офіційних зносин?

Українську мову прийнято обрати для офіційних зносин, оскільки більшість населення УСРР (понад 80 %) становили українці, які розмовляли українською мовою.

Підсумуйте свої знання

2. Поясніть значення понять: коренізація, українізація, УАПЦ.

• Коренізація — політика більшовицької влади у 1920-х роках, спрямована на залучення представників корінних національностей до управління, освіти, культури та інших сфер життя. В Україні ця політика отримала назву “українізація” і мала на меті зміцнення радянської влади через компроміс із селянством і національною інтелігенцією.
• Українізація — частина політики коренізації в УСРР, яка передбачала поширення української мови в освіті, культурі, діловодстві та державному управлінні. Вона сприяла розвитку української культури й мови.
• УАПЦ (Українська Автокефальна Православна Церква) — церква, створена в 1921 році на Всеукраїнському Соборі. Її митрополитом став Василь Липківський. УАПЦ виступала за незалежність української церкви від Московського патріархату та впроваджувала богослужіння українською мовою.

3. Напишіть есей «Василь Липківський — апостол релігійно-національного відродження».

Василь Липківський (1864–1937) — видатний діяч українського церковного і національного відродження. Народившись у селі Попудні на Київщині, він здобув освіту в Київській духовній академії. Протягом життя Липківський займався просвітницькою діяльністю, працюючи директором церковно-вчительської школи та опікуном церковних шкіл.

Найважливішим внеском Липківського стало його лідерство у створенні Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ). У 1921 році він був обраний митрополитом УАПЦ на Першому Всеукраїнському Соборі. Він провів реформи, які включали впровадження богослужінь українською мовою та відродження національних традицій у церковному житті.

Проте радянська влада сприймала діяльність Липківського як загрозу. У 1927 році його усунули з посади митрополита, а згодом він був репресований і розстріляний у 1937 році.

Василь Липківський став символом боротьби за духовну і національну свободу України. Його діяльність заклала основи для розвитку української церкви та культури, залишивши глибокий слід у свідомості народу.

4. Заповніть таблицю «Процес українізації в УСРР»: