Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська
1. Суперечливі процеси розвитку культури
1. Як називалися національні культурно-освітні товариства? Чим вони займалися?
Культурно-освітні товариства називались “Просвіти”. Вони створювали бібліотеки, хорові колективи, лекторії, займалися видавничою справою, розповсюджували українські книги, газети та журнали.
2. Яку політику в сфері культури вели режими, що утверджувались при владі?
Більшовики намагалися перетворити “Просвіти” на осередки комуністичного виховання, але ця спроба була невдалою, і в 1921 році їхню діяльність припинили.
3. Які зміни відбулись у середовищі інтелігенції?
Інтелігенція втратила традиційні джерела існування і престижність інтелектуальної праці. Вона стала жертвою побутових негараздів та політичної боротьби, що призвело до значних втрат серед освічених людей. Багато висококваліфікованих фахівців емігрували за кордон, а інтелігенція поповнювалася представниками інших соціальних верств.
1. Проаналізуйте інформацію, подану в оголошеннях. Чи можна вважати, що «Просвіти» працювали над розвитком української національної ідеї?
Так, «Просвіти» активно працювали над розвитком української національної ідеї. Оголошення про курси української мови та історії свідчать про їхню діяльність у сфері освіти та культури. Вони сприяли поширенню знань про українську мову, історію та культуру, що допомагало формувати національну свідомість серед населення. Це було важливо в умовах національно-визвольної боротьби та політичних змін, які відбувалися в Україні в той час.
2. Українізація освіти. Політика більшовиків у освітній галузі
1. Чому 1917-1921 роки можна вважати періодом докорінних змін в освіті?
Цей період характеризувався руйнацією старої системи освіти й пошуком нових форм, що відповідали політичним змінам. Відбувалася українізація шкіл, створювалися нові навчальні програми, засновувалися українські гімназії та університети.
2. Які політичні режими займались українізацією освіти? У чому це проявлялося?
Українізацією освіти займалися УНР, Українська Держава та Директорія. Це проявлялося у відкритті українських шкіл, впровадженні української мови в навчальні заклади, друкуванні підручників українською мовою та заснуванні українських гімназій.
3. Як більшовики реорганізовували систему освіти?
Більшовики прагнули створити школу для «комуністичного виховання», відкидаючи дореволюційний досвід. Вони запровадили обов’язкове безплатне навчання, скасували п’ятибальну систему оцінювання, реорганізували школи в єдину трудову семирічну школу та почали впроваджувати навчання українською мовою. Історію, літературу, інші гуманітарні дисципліни запропонували викладати на засадах ідей соціалізму.
3. Вища школа. Стан науки. Утворення Української Академії наук
1. Які зміни відбулись у вищій школі за більшовицької влади?
Більшовики реорганізували систему вищої освіти, скасувавши права і привілеї, надані дипломами, а також вчені ступені та звання. Вступ до вищих навчальних закладів став вільним, без необхідності мати свідоцтво про освіту. Особливо це стосувалося робітників і селян, які брали участь у революційній боротьбі. Для них скасували вступні іспити та плату за навчання, а студенти отримували стипендію. Відкривалися робітничі факультети для підготовки молоді до вступу у виші.
2. Назвіть імена відомих науковців, які залишилися працювати в Україні.
Відомими науковцями, які залишилися працювати в Україні, були Лев Писаржевський (хімік), Агатангел Кримський (філолог, історик і сходознавець), Дмитро Багалій (історик), Георгій Проскура (гідромеханік), Дмитро Граве та Михайло Кравчук (математики).
3. Коли було відкрито УАН? Хто її очолив?
Українську Академію наук (УАН) було відкрито 24 листопада 1918 року. Її очолив Володимир Вернадський.
1. Назвіть ключові події української історії, які вплинули на життєвий шлях Наталі Осадчої-Янати.
- Революційні події 1917-1921 років: Цей період був часом великих змін і боротьби. Це створило можливості для культурної та наукової діяльності, якими скористалася Наталя Осадча-Яната.
- Відкриття Української Академії наук у 1918 році: Це створило нові можливості для наукової діяльності в Україні, і з 1921 року Наталя Осадча-Яната працювала у ВУАН.
- Репресії 1930-х років: Репресії, які зачепили її чоловіка, змусили Наталю Осадчу-Янату емігрувати під час Другої світової війни спочатку до Німеччини, а потім до США.
Підсумуйте свої знання
2. Поясніть значення понять: «Просвіта», робітфаки, УАН.
- «Просвіта»: Це національні культурно-освітні товариства, які займалися створенням бібліотек, хорових колективів, лекторіїв, налагоджували видавничу справу та розповсюджували українські книги та газети. Вони відігравали важливу роль у відродженні національної культури.
- Робітфаки: Робітничі факультети, створені для підготовки молоді з робітничих і селянських родин до вступу у вищі навчальні заклади. Вони забезпечували можливість отримати освіту без вступних іспитів і плати за навчання.
- УАН (Українська Академія наук): Заснована 24 листопада 1918 року, вона стала головною науковою установою України. Її очолив Володимир Вернадський. Академія складалася з кількох відділів і займалася розвитком науки та культури в Україні.
3. Підготуйте історичну довідку на тему: «Українська Академія наук — початок діяльності».
Українська Академія наук (УАН) була урочисто відкрита 24 листопада 1918 року за Гетьманату. Її очолив Володимир Вернадський, видатний учений зі світовим ім’ям. До складу академії увійшли такі відомі науковці, як Агатангел Кримський та Дмитро Багалій. Академія мала історично-філологічний, фізико-математичний і соціально-економічний відділи. При УАН діяла Національна бібліотека та Комісія з вивчення природних багатств України. У 1919-1920 роках учені розробили нові правила українського правопису та розпочали академічне видання творів Тараса Шевченка.
4. Проаналізуйте розвиток освіти в 1917-1920 роках. Визначте позитивні й суперечливі тенденції розвитку
Позитивні тенденції:
- Українізація освіти: Було засновано багато українських шкіл і гімназій, впроваджено українську мову як обов’язковий предмет.
- Доступність освіти: Введено безплатне навчання для дітей віком від 7 до 16 років.
Суперечливі тенденції:
- Політизація освіти: Більшовики намагалися підпорядкувати освіту завданням комуністичного виховання, що викликало опір у суспільстві.
- Економічні труднощі: Багато шкіл потребували ремонту, а значна частина дітей залишалася поза навчанням через голод і розруху.