§18. Воєнно-політична ситуація в Україні влітку 1919 – на початку 1920 рр.

Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська

1. Воєнні дії влітку 1919 року. Наступ білогвардійських військ на Київ

1. Чому влітку 1919 року військово-політична ситуація в Україні загострилася?

Ситуація загострилася через одночасну боротьбу трьох сил за владу в Україні: білогвардійських військ під командуванням генерала Денікіна, Червоної армії та Армії УНР.

2. Яке завдання стояло перед військами білогвардійців? Хто їх очолював?

Білогвардійські війська очолював генерал Антон Денікін. Їхнім завданням було встановити повний контроль над Україною, а потім захопити Москву, отримуючи при цьому допомогу від країн Антанти.

3. Коли були об’єднані війська УГА та УНР? Які протиріччя між ними виникли?

Війська УГА та УНР були об’єднані в липні 1919 року. Основні протиріччя полягали в тому, що уряд ЗУНР орієнтувався на боротьбу з Польщею та більшовицькою Росією і був готовий до союзу з Денікіним, тоді як Симон Петлюра схилявся до переговорів з більшовицьким урядом Леніна для боротьби проти денікінських військ.

“Київська катастрофа” відбулася в серпні 1919 року – це твердження правдиве. Аргументи на підтвердження:

1. Українські та денікінські війська майже одночасно увійшли до Києва 30 серпня 1919 року, після того, як місто залишили більшовики.
2. Українські підрозділи були змушені відступити з Києва до Василькова, не бажаючи воювати з денікінцями, що й стало “Київською катастрофою”.
3. Це підтверджують свідчення очевидців:

• Марко Безручко описує падіння бойового духу після залишення щойно взятої столиці
• Прем’єр УНР Ісаак Мазепа характеризує цю подію як “безславне” завершення походу

Наслідки “Київської катастрофи”

Після цих подій майже вся Україна опинилася під владою білогвардійських військ, а українська армія втратила стратегічну ініціативу та моральний дух.

2. Денікінський режим в Україні

1. Які завдання ставив Антон Денікін перед білогвардійськими військами?

Денікін поставив такі завдання: відновлення “єдиної і неділимої Росії”, повне знищення більшовизму, встановлення військової диктатури та жорсткого порядку із застосуванням смертної кари за участь у повстаннях та дезертирство.

2. У яких формах проявлялася антиукраїнська політика денікінського режиму?

Антиукраїнська політика проявлялася через:

• Знищення пам’ятників української культури (зокрема, бюст Шевченка)
• Закриття українських шкіл (дозволялось викладання української мови лише в приватних закладах
• Вилучення українських книг
• Заміну українських вивісок на російські
• Перейменування залізничних станцій російською мовою.

3. Визначте сутність змін в економіці. В чиїх інтересах вони здійснювалися?

Економічні зміни здійснювалися в інтересах поміщиків та власників підприємств:

• Відновлення великого землеволодіння
• Примусове вилучення у селян третини зерна, половини сіна та шостої частини овочів на користь поміщиків
• Введення податку в 5 пудів зерна з десятини землі на потреби армії
• Повернення фабрик і заводів колишнім власникам
• Фактичне збільшення робочого дня до 11-12 годин замість 8-годинного

3. Боротьба проти денікінців. Перший Зимовий похід військ УНР. Повернення більшовицького режиму

1. Якою була реакція в суспільстві на денікінський режим?

Денікінський режим викликав масове обурення серед українського суспільства. Навіть ті, хто спочатку підтримував Денікіна, перейшли в опозицію. Проти білогвардійців розгорнувся потужний повстанський рух, особливо серед селян. Значну роль відіграла Революційна повстанська армія України під проводом Нестора Махна, яка налічувала близько 50 тисяч вояків.

2. Коли відбувся Перший Зимовий похід військ УНР?

Перший Зимовий похід розпочався 6 грудня 1919 року під керівництвом генерала Михайла Омеляновича-Павленка. Похід тривав понад п’ять місяців, війська подолали дві тисячі кілометрів, постійно атакуючи ворога в тилу.

3. Чим завершилася боротьба між українськими, більшовицькими та білогвардійськими військами?

Боротьба завершилася перемогою більшовиків. До лютого 1920 року денікінські війська залишили південь України, утримуючи під контролем лише Крим. Більшовики знову встановили контроль над територією України, що означало чергову радянську окупацію.

Підсумуйте свої знання

2. Пояснення понять:

• Денікінський режим: Це військово-політичний режим, встановлений білогвардійськими військами під командуванням генерала Антона Денікіна на території України в 1919 році. Основною метою цього режиму було відновлення “єдиної і неділимої Росії” та боротьба з більшовиками. Політика режиму включала антиукраїнські заходи, такі як закриття українських шкіл і заборона української мови в офіційних установах.
• «Білий терор»: Це політика репресій та насильства, яку проводили білогвардійські війська проти тих, хто підтримував більшовиків або був підозрюваний у співпраці з ними. Вона включала арешти, страти та інші форми переслідування.
• «Трикутник смерті»: Це термін, що описує складну військову ситуацію, в якій опинилися українські війська в 1919 році. Вони були змушені боротися одночасно з трьома ворогами: більшовиками, білогвардійцями та польськими військами, що значно переважали їх чисельно.

3. Напишіть есей на тему «Зовнішній ворог чи внутрішній розбрат? Хто більше загрожував суверенітетові держави?».

У період 1919-1920 років Україна опинилася в епіцентрі складних військово-політичних подій. Внутрішні розбіжності та зовнішні загрози суттєво вплинули на її суверенітет.

З одного боку, зовнішні вороги, такі як більшовики та білогвардійці, активно намагалися встановити контроль над Україною. Більшовики прагнули поширити свою владу на всю територію колишньої Російської імперії, включаючи Україну. Білогвардійці ж на чолі з Денікіним мали на меті відновлення “єдиної і неділимої Росії”, що передбачало ліквідацію української державності.

З іншого боку, внутрішні розбіжності між українськими політичними силами також відіграли значну роль у послабленні держави. Відсутність єдності між УНР і ЗУНР, різні погляди на союзників і ворогів, а також внутрішні конфлікти послаблювали здатність України протистояти зовнішнім загрозам.

Отже, обидва фактори – зовнішній ворог і внутрішній розбрат – суттєво загрожували суверенітету України. Проте внутрішні розбіжності часто ускладнювали можливість ефективного протистояння зовнішнім загрозам, роблячи їх ще небезпечнішими.

4. Таблиця “Перший Зимовий похід військ УНР”: