На головну сторінку (зміст) – Щупак 6 клас
Пригадайте, чим республіканська форма правління відрізняється від монархічної.
Республіканська форма правління відрізняється від монархічної тим, що за республіки влада є виборною. Наприклад, у Римській республіці органи влади обиралися, а посадовці були відповідальними перед народом. Натомість за монархії, як у царський період Риму, на чолі держави стояв цар, який правив довічно.
Діємо: практичні завдання 1
Започаткуйте проєкт «Історія Давнього Риму на лінії часу»: протягом вивчення розділу 4 позначайте на лінії часу важливі події та періоди римської історії.
Ось початок лінії часу з ключовими подіями з історії Давнього Риму, згаданими в тексті:
- 753–509 рр. до н. е. — Царський період в історії Риму.
- 510/509 рр. до н. е. — Повалення останнього царя Тарквінія Гордого та проголошення республіки.
- Кінець VI до І ст. до н. е. — Республіканський період.
- 451–450 рр. до н. е. — Ухвалення Законів XII таблиць на вимогу плебеїв.
- Початок ІІІ ст. до н. е. — Остаточне підкорення Етрурії римлянами.
Статуя римлянина з погруддями предків (І ст. до н. е.) До якої категорії громадян Рима ми можемо віднести цього чоловіка? Обґрунтуйте свій вибір.
Цього чоловіка можна віднести до патриціїв. Він тримає в руках погруддя своїх предків, що свідчить про його гордість за свій рід. Саме патриції пишалися тим, що їхні діди та батьки були засновниками Риму.
Діємо: практичні завдання 2
Які обов’язки перед суспільством мав цар? Які обов’язки мали члени суспільства?
Цар мав такі обов’язки перед суспільством:
- Очолювати священнодійства і жертвопринесення.
- Зберігати закони та звичаї предків.
- Розглядати тяжкі злочини.
- Скликати сенат і народні збори.
- Мати вищу владу під час війни.
Члени суспільства мали такі обов’язки:
- Дотримуватися законів і звичаїв.
- Виконувати рішення царя та сенату.
- Служити у війську, якщо це потрібно.
- Сплачувати податки та здійснювати суспільні обов’язки.
Читаємо й розуміємо
Прочитайте навчальним текст і законспектуйте матеріал у схему.
Боротьба плебеїв з патриціями в Римі
Причини:
- Влада належала лише патриціям.
- Патриції отримували переваги при розподілі земель.
- Плебеї потрапляли в боргове рабство.
- Плебеї піддавалися жорстким покаранням.
Результати:
- Боротьба тривала понад 200 років.
- На вимогу плебеїв у 451–450 рр. до н. е. були ухвалені Закони XII таблиць, які зробили норми права обов’язковими для всіх.
- Була створена посада народного трибуна, який обирався з плебеїв і міг заборонити (накласти “вето”) будь-яке рішення сенату чи магістратів.
Діємо: практичні завдання 3
Ознайомтеся з принципами римського права. Поясніть, як ви розумієте їх зміст. Чи актуальні (мають значення) ці принципи в наші дні?
Я розумію ці принципи так:
- Нікого не виправдовує незнання закону. — Якщо ти порушив закон, то не можна казати “я не знав, що так не можна”, тебе все одно покарають.
- Ніхто не може бути покараний двічі за той самий злочин. — За одну й ту саму провину не можна судити і карати вдруге.
- Ніхто не може бути суддею у власній справі. — Людина не може бути справедливою, якщо судить саму себе, тому суддя має бути сторонньою особою.
- Треба вислухати і протилежну сторону. — Щоб розібратися в ситуації, треба почути думки всіх учасників суперечки.
- Під час війни закони мовчать. — В умовах війни правила мирного життя можуть змінюватися, і влада діє по-іншому, щоб захистити країну.
- Закон ухвалений і встановлений для всіх і заради блага всіх. — Закони мають бути рівними для всіх, і бідних, і багатих, і створюватися для загального добра.
- Благо народу — вищий закон. — Найголовніше для держави — це добробут її громадян.
- Договори треба виконувати. — Якщо ти про щось домовився, то маєш тримати слово і виконувати умови договору.
На мою думку, всі ці принципи дуже актуальні й сьогодні. Вони є основою сучасних законів у багатьох країнах, в тому числі і в Україні. Без них неможливо уявити справедливий суд, порядок у державі та нормальні відносини між людьми.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
Чим республіканська форма правління приваблювала римлян?
Республіканська форма правління приваблювала римлян тим, що вона не дозволяла одній людині зловживати владою, як це сталося з останнім царем. Влада стала виборною, посадовці правили спільно і були відповідальними перед народом. Це давало громадянам, зокрема плебеям, можливість боротися за свої права та брати участь в управлінні державою.
Які верстви суспільства сформувалися в римському суспільстві?
- Патриції — привілейована верства, нащадки засновників Риму.
- Плебеї — населення зі скорених територій або переселенці, які займалися ремеслами та землеробством.
- Раби та рабині — використовувалися для господарських робіт
- Метеки: Іноземці, які жили в Римі, але не мали громадянських прав.
Чи досконалою була демократія в Римській республіці?
Демократія в Римській республіці не була досконалою. Спочатку вся влада належала тільки патриціям. Плебеям довелося боротися понад 200 років, щоб отримати більше прав. Крім того, державні посади не оплачувалися, тому керувати державою могли лише багаті громадяни. Також існували обмеження у правах для жінок, дітей та вільновідпущених рабів.
Як римське право захищало права громадян Риму?
Римське право захищало громадян, надаючи їм важливі права: брати участь у народних зборах, бути обраними на державні посади, володіти власністю та мати право на захист від несправедливих рішень. Ухвалення Законів XII таблиць зробило правові норми обов’язковими для всіх. Для захисту прав плебеїв була створена посада народного трибуна, який міг накласти “вето” на рішення сенату. Один із головних принципів права стверджував, що закон встановлений для блага всіх.
II. Обговоріть у групі
1. Поясніть, що про історію давнього Риму можна розповісти за допомогою закодованих у хмаринці слів?
Ця історія розгорталася на Апеннінському півострові. Вона починається з легендарного засновника Ромула та значного впливу етрусків на становлення міста. Згодом Рим перетворився на Республіку, поваливши владу царів. Суспільство було поділене на патриціїв (привілейовану знать) та плебеїв (простий народ), між якими точилася боротьба за права.
Управління державою здійснювали виборні магістрати, серед яких найвищими були два консули. Важливу роль відігравав Сенат, а народні збори проходили на Форумі. Для захисту прав плебеїв була створена посада народного трибуна, а в разі крайньої небезпеки призначався диктатор з необмеженою владою. Важливою віхою в історії права стало ухвалення Законів XII таблиць, які закріпили правові норми для всіх громадян.
2. Які наслідки мав той факт, що робота на всіх посадах у Римі не оплачувалася?
Той факт, що державні посади в Римі не оплачувалися, мав серйозний наслідок: управляти державою могли дозволити собі лише багаті громадяни. Це робило неможливою участь бідніших верств населення в реальному управлінні республікою, навіть якщо формально вони мали таке право. Таким чином, влада зосереджувалася в руках заможної верхівки.
3. Обговоріть і прокоментуйте давньоримську правову норму. Про які особливості розвитку римського суспільства вона свідчить: Якщо рукою або палицею переламає кістку вільній людині, нехай заплатить штраф 300 ассів, якщо рабу — 150 ассів»
Ця правова норма свідчить про кілька важливих особливостей римського суспільства:
- Глибока соціальна нерівність. Закон чітко розділяв людей на вільних громадян і рабів. Життя та здоров’я вільної людини цінувалося вдвічі вище, ніж життя і здоров’я раба. Раб розглядався радше як власність, тому штраф за його каліцтво, ймовірно, виплачувався власнику як компенсація за пошкоджене майно.
- Розвиток кодифікованого права. Існування такого чіткого, писаного закону з конкретними сумами штрафів свідчить про розвиток правової системи. Це був крок уперед від звичаєвого права, де покарання могли бути довільними. Закони XII таблиць, звідки походить ця норма, були створені на вимогу плебеїв саме для того, щоб зробити правосуддя більш передбачуваним і однаковим для всіх (хоча й з урахуванням соціального статусу).
- Роль грошей в суспільстві. Використання грошових штрафів (“ассів”) як міри покарання вказує на розвинені товарно-грошові відносини в суспільстві.
III. Мислю творчо
Цицерон згадував, що коли він був хлопчиком, то школярі закони XII таблиць учили напам’ять. Чи варто, на вашу думку, використовувати цей приклад у сучасних школах для ознайомлення учнів із правовими нормами?
На мою думку, просто змушувати сучасних школярів вчити закони напам’ять, як це робили в Римі, не дуже гарна ідея. Законів сьогодні набагато більше, і вони складніші. Краще витратити час на те, щоб зрозуміти основні права та обов’язки, а не просто зазубрювати статті. Сам Цицерон казав, що важливо розуміти сенс законів, а не тільки пам’ятати їхні слова.
Як ви розумієте висловлювання Цицерона: «Знання законів полягає не в тому, щоб пам’ятати їхні слова, а в тому, щоб осягнути їхній сенс»?
Я розумію це висловлювання так, що справжнє знання — це не механічне запам’ятовування, а розуміння суті. Можна вивчити правило з підручника напам’ять, але не вміти ним скористатися. А можна зрозуміти, чому це правило існує, для чого воно потрібне, і тоді ти зможеш правильно діяти в різних життєвих ситуаціях. Тобто, головне не «зазубрити» текст закону, а зрозуміти, що він захищає і як він працює.