§31. Афіни — батьківщина демократії

На головну сторінку (зміст) – Щупак 6 клас

Як було влаштоване управління грецькими полісами?

Управління грецькими полісами здійснювали рівноправні громадяни на народних зборах. Всі важливі рішення приймалися саме там. Згодом дедалі більшого впливу набували аристократи, але простий народ (демос) боровся за свої права. В результаті реформ Солона та Клісфена були створені органи влади (наприклад, Рада чотирьохсот), а участь у державному житті залежала від майнового стану громадян. Влада поділялася між різними групами населення, але не всі мали рівні права.

Чим людину приваблюють демократичні цінності?

Демократичні цінності приваблюють людину тим, що дають можливість брати участь в управлінні державою, впливати на прийняття рішень, захищати свої права та свободи, відчувати себе рівноправним членом суспільства. Демократія забезпечує справедливість, відповідальність влади перед народом і можливість змін через вибори.

1. ПІДНЕСЕННЯ АФІН

Дізнайтеся історію виникнення Афін. На підставі яких даних вчені визначають вік міста? Як давні греки пояснювали початок історії міста?

Читаємо й розуміємо

Дізнайтеся історію виникнення Афін.

Історія Афін почалася в XV столітті до н.е. Місто виникло, коли навколо нього об’єдналися менші міста області Аттика. Засновником Афін давні греки вважали міфічного царя Кекропа — сина Геї-Землі.

На підставі яких даних вчені визначають вік міста?

Вік Афін вчені визначають за археологічними даними: розкопками, залишками поселень і культурних шарів, які датуються XV століттям до н.е..

Як давні греки пояснювали початок історії міста?

Давні греки пояснювали виникнення Афін міфом про суперечку між богом моря Посейдоном і богинею Афіною. За легендою, перемогу здобула Афіна, подарувавши людям маслинове дерево. На її честь місто і отримало назву Афіни, а Кекроп заснував тут святилище богині.

2. ЯК У АФІНАХ СФОРМУВАЛАСЯ ДЕМОКРАТІЯ

Діємо: практичні завдання

1. На вирішення яких проблем у розвитку Афінського поліса були спрямовані реформи Солона і Клісфена?

Реформи Солона були спрямовані на вирішення конфлікту між аристократами та простим народом (демосом). Головними проблемами були боргове рабство, в яке потрапляли збіднілі громадяни, та надмірне збагачення аристократії. Солон скасував боргове рабство, заборонив позичати гроші під заставу свободи людини і впорядкував господарство. Реформи Клісфена продовжили цей курс і були спрямовані на зміцнення демократії, зокрема він запровадив територіальний принцип управління, де громадянство визначалося за місцем проживання, а не за походженням.

2. Опрацюйте схеми на с. 141-142 та поміркуйте, чим відрізнялися права й обов’язки заможних і менш заможних громадян Афін

Права та обов’язки громадян Афін залежали від їхнього майнового стану.

  • Найзаможніші (п’ятисотмірники та вершники) мали право обіймати найвищі державні посади та брати участь у Раді чотирьохсот. Їхнім обов’язком було оснащення військового флоту або служба в кінноті.
  • Середній клас (зевгіти) могли обіймати нижчі державні посади, брати участь у Раді чотирьохсот, а їхнім обов’язком була служба у важкій піхоті.
  • Найбідніші (фети) мали право брати участь лише в Народних зборах, а служити мали в легкій піхоті або веслярами на кораблях

3. Яка група суспільства мала більше можливостей впливати на вирішення державних справ?

Найзаможніші групи суспільства — п’ятисотмірники та вершники — мали найбільше можливостей впливати на державні справи, оскільки вони могли обіймати найвищі посади в державі. Це давало їм пряму владу та контроль над ухваленням рішень.

4. Чи всі жителі Афін унаслідок реформ дістали право брати участь в управлінні державою? Чи досконалою була афінська демократія?

Ні, не всі жителі Афін отримали право брати участь в управлінні. Це право мали лише громадяни, причому їхні можливості залежали від майнового стану. Афінська демократія не була досконалою, оскільки вона не надавала рівних прав усім. Найбідніші громадяни мали значно менше впливу, ніж багаті, а жінки, раби та іноземці взагалі не мали політичних прав.

Поміркуймо!

Ознайомтеся з висловлюваннями Солона. Поміркуйте, чого хотів навчити нащадків Солон.

Солон радить правителю не призначати на посади нечесних людей, бо якщо вони зроблять щось погане, відповідальність ляже на керівника. Також Солон наголошує: не можна виносити вирок, не вислухавши обидві сторони, тобто потрібно бути справедливим і неупередженим.

1. Як ви думаєте, чи завжди рішення остракізму були справедливими?

Рішення остракізму не завжди були справедливими, бо залежали від думки більшості, а не від доказів вини. Часто люди голосували під впливом чуток, особистої неприязні або маніпуляцій з боку впливових громадян. Іноді остракізм використовували для усунення політичних суперників, а не реальних ворогів демократії.

2. Що могло впливати на рішення про вигнання громадянина з Афін?

На рішення про вигнання могли впливати:

  • політична боротьба та інтриги між впливовими громадянами;
  • поширення чуток і наклепів;
  • особиста неприязнь чи заздрість;
  • страх перед можливою загрозою для демократії;
  • вплив аристократів або демосу, які хотіли позбутися конкурента

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

За допомогою яких понять можна схарактеризувати управління та суспільний устрій Афінського поліса?

Управління та суспільний устрій Афінського поліса можна схарактеризувати такими поняттями:

  • Демократія — влада народу, участь громадян у прийнятті рішень.
  • Народні збори — орган, де всі повноправні громадяни вирішували важливі питання.
  • Рада чотирьохсот / п’ятисот — виборний орган для підготовки рішень.
  • Остракізм — вигнання громадянина шляхом голосування.
  • Громадянин — вільний чоловік-афінянин, який мав політичні права.
  • Демос — простий народ, що поступово здобував політичний вплив.
  • Арістократія — впливова верхівка, яка втрачала владу через демократичні реформи.

Чим система управління в грецьких полісах відрізнялася від тієї, що була в державах Стародавнього Сходу?

  • У грецьких полісах влада належала громадянам, які брали участь у народних зборах, а в державах Сходу (Єгипет, Вавилон) влада була зосереджена в руках монарха або жрецтва.
  • В Афінах існувала система виборності та жеребкування посад, а на Сході — спадкова влада.
  • Афінська демократія передбачала певну рівність громадян, а на Сході суспільство було поділене на касти, стани чи підлеглі групи.
  • У полісах громадяни брали активну участь у політичному житті, на Сході більшість населення була підданими правителя.

Яку роль відіграли Солон і Клісфен у розвитку афінської демократії?

  • Солон ліквідував боргове рабство, розширив політичні права громадян залежно від майнового стану, створив Раду чотирьохсот, впорядкував господарство.
  • Клісфен запровадив територіальний поділ, зробив громадянство незалежним від роду, створив нову Раду п’ятисот, запровадив остракізм. Його реформи завершили формування основ демократії.

Чи досконалою була афінська демократія?

Афінська демократія не була досконалою: політичні права мали лише вільні чоловіки-громадяни. Жінки, раби та метеки (іноземці) були позбавлені участі в управлінні. Рівність і свобода стосувалися лише частини населення, а не всіх мешканців поліса.

2. Поясніть значення понять: «поліс», «демос», «аристократія», «громадянин» , «демократія».

  • Поліс — місто-держава в Давній Греції, що мало власну владу, закони, територію та громадян.
  • Демос — простий народ, жителі поліса, які не належали до аристократії.
  • Аристократія — панівний прошарок суспільства, знатні та багаті родини, які мали велику владу.
  • Громадянин — вільний чоловік, який мав політичні права, міг брати участь у народних зборах і керуванні полісом.
  • Демократія — форма правління, за якої влада належить народу, всі громадяни беруть участь у прийнятті рішень

3. Поясніть, яку роль в історії Афін відіграли персонажі хмаринки слів. Хто з них реальна історична постать, а хто — міфічний герой?

  • Кекроп — міфічний цар, якого вважали засновником Афін, син Геї-Землі. За легендою, саме він обрав Афіну покровителькою міста.
  • Афіна — міфічна богиня мудрості, покровителька Афін, перемогла Посейдона у змаганні за місто.
  • Посейдон — міфічний бог моря, суперник Афіни у боротьбі за покровительство над Афінами.
  • Солон — реальна історична постать, реформатор, який провів важливі зміни для розвитку афінської демократії.
  • Клісфен — реальний політик, завершив реформи, що остаточно закріпили демократичний лад у Афінах.

II. Обговоріть у групі

1. Чи схожі були шумерські міста-держави та грецькі поліси?

Шумерські міста-держави та грецькі поліси були схожі тим, що обидва були незалежними містами з власною територією, законами, урядом і військом. Вони мали самостійне управління, часто воювали між собою і розвивали власну культуру. Однак у шумерських містах-державах влада належала царю-жерцю, а в грецьких полісах — громадянам (особливо в Афінах).

2. Визначте, чим устрій Афінської держави відрізнявся від устрою вже вивчених вами держав Стародавнього Сходу. Який з них вам більше до вподоби? Чому?

Устрій Афінської держави відрізнявся такими рисами:

  • В Афінах влада належала громадянам, які брали участь у народних зборах, а в державах Сходу (Єгипет, Вавилон, Шумер) — царю або жрецям.
  • В Афінах існували виборні органи влади, а на Сході — спадкова монархія.
  • Афінська демократія давала можливість брати участь у політиці багатьом громадянам, а на Сході більшість людей не мала політичних прав.
  • В Афінах діяли закони, які захищали права громадян, а на Сході закони часто підпорядковувалися волі правителя.

Мені більше до вподоби устрій Афін, бо там громадяни могли впливати на життя держави, брати участь у виборах і захищати свої права. Така система справедливіша й дає більше свободи.

III. Мислю творчо

Давньогрецький історик і письменник Плутарх у своєму творі «Порівняльні життєписи» цитував Солона: «Складно у великих справах догодити одразу всім». Поміркуйте, що розумів реформатор Солон під цими словами. Як ви гадаєте, чи вдалося Солону догодити всім?

Солон мав на увазі, що під час важливих реформ завжди є різні групи людей з власними інтересами, і неможливо зробити так, щоб усі були задоволені. Його реформи захищали простий народ від боргового рабства, але обмежували владу аристократів, тому кожна група залишалася чимось незадоволена. Солону не вдалося догодити всім: аристократи втратили частину впливу, а демос отримав не всі бажані права. Проте завдяки компромісу вдалося уникнути громадянської війни й закласти основи демократії.

2. Майстерня гугл-дудл

Намалюйте або створіть за допомогою відомого вам графічного редактора/онлайн-застосунку дудл, присвячений Солону або Клісфену.

Не зовсім дудл, але хоть щось)

Намалюйте або створіть за допомогою відомого вам графічного редактора/онлайн-застосунку дудл, присвячений Солону або Клісфену.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *