1. Пригадайте з курсу 8 класу, яка форма правління встановилась у Великій Британії в результаті революції XVII ст. 2. Пригадайте, коли в Англії почався промисловий переворот. У яких галузях він розпочинався?
- У результаті революції XVII століття у Великій Британії встановилася парламентська (конституційна) монархія.
- Промисловий переворот в Англії розпочався в 60-х роках XVIII століття з легкої промисловості, а саме з текстильного (бавовняного) виробництва.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
На основі аналізу тексту укладіть структурно-логічну схему «Чинники і прояви економічного лідерства Великої Британії». Висловте припущення, як високі темпи економічного розвитку сприяли соціальній стабільності в країні.
Схема «Чинники і прояви економічного лідерства Великої Британії»:
- Чинники лідерства:
- Швидке завершення промислового перевороту та масове застосування машинної праці й парових двигунів;
- Володіння величезними колоніальними володіннями як джерелами дешевої сировини та ринками збуту;
- Послаблення головного конкурента — Франції — після революції та наполеонівських війн;
- Перехід до політики вільної торгівлі та скасування протекціоністських обмежень.
- Прояви лідерства:
- Статус «майстерні світу» (виробництво 45 % усієї світової промислової продукції);
- Статус «світового перевізника» (контроль над половиною світового торговельного флоту та розвиток залізниць);
- Статус «світового банкіра» (Лондон став головним фінансовим центром, фунт стерлінгів — основною валютою розрахунків, масовий експорт капіталів).
Високі темпи економічного розвитку дозволили британським підприємцям підвищувати заробітну плату кваліфікованим робітникам, а владі — здійснювати соціальні реформи (зокрема, обмежувати робочий день). Крім того, наявність багатих колоній давала змогу спрямовувати туди потік переселенців, завдяки чому державі вдалося знизити суспільне незадоволення та уникнути революційних потрясінь.
ПОМІРКУЙМО!
Поміркуйте, у чому полягають переваги й загрози політики вільної торгівлі. За якого рівня розвитку економіки держава може не боятися політики вільної торгівлі?
Переваги політики вільної торгівлі полягають у можливості вільно завойовувати нові зовнішні ринки збуту, знижувати ціни на сировину і товари для населення, а також стимулювати експорт. Загрозою є ризик витіснення та занепаду власного внутрішнього виробництва, якщо вітчизняні фабрики не витримають конкуренції з дешевшим імпортом.
Держава може не боятися політики вільної торгівлі лише за високого рівня економічного розвитку та технічного оснащення, коли її товари є якіснішими, дешевшими і більш конкурентоспроможними, ніж продукція інших країн.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Працюючи з пунктами 2 і 3 параграфа, доберіть факти, які свідчать про демократизацію політичної системи Британії в першій половині XIX ст.
Про демократизацію свідчать такі факти:
- Проведення Першої парламентської реформи 1832 року, яка ліквідувала 56 «гнилих містечок» і надала 42 виборчі округи великим промисловим містам.
- Збільшення кількості виборців з 220 тис. до 670 тис. осіб унаслідок зниження майнового цензу, що посилило вплив промислової та середньої буржуазії.
- Закріплення принципу «відповідального уряду», за яким кабінет міністрів залишався при владі лише за підтримки парламентської більшості.
- Розгортання чартистського руху та легалізація діяльності тред-юніонів (профспілок), що заклало основи для формування громадянського суспільства й ухвалення перших соціальних законів щодо захисту праці.
ПОМІРКУЙМО!
Проаналізуйте зміст «Народної хартії» і поясніть, чому британський парламент відмовлявся її прийняти.
«Народна хартія» вимагала загального виборчого права для всіх чоловіків віком від 21 року, скасування майнового цензу, таємного голосування, щорічного переобрання парламенту та оплати роботи депутатів. Парламент відмовлявся її приймати, оскільки правлячі верстви (земельна аристократія та велика буржуазія) побоювалися втратити свою монополію на владу й остерігалися, що надання виборчих прав мільйонам робітників призведе до радикальних соціальних перетворень та перерозподілу власності.
Проведіть історичні паралелі між відомими вам фактами з історії України й описаним сюжетом з історії Ірландії.
Трагічні події Великого голоду в Ірландії 1845–1849 років нагадують Голодомор 1932–1933 років в Україні: в обох випадках імперська влада байдуже або вороже ставилася до лиха підкореного народу, а зерно та продовольство продовжували вивозити з голодуючих територій під охороною. Крім того, схожим є колоніальне становище народів — як ірландці під владою Великої Британії, так і українці у складі Російської імперії зазнавали русифікації, утисків рідної мови та культури, що призводило до масової еміграції за океан.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Опрацюйте текст і виконайте завдання: 1. Укладіть схему «Зовнішня політика Великої Британії», в якій відобразіть цілі, напрями та заходи Англії в цій царині. 2. Визначте, які провідні держави могли бути союзниками або противниками Англії в міжнародних відносинах. Обґрунтуйте свої припущення.
- Схема «Зовнішня політика Великої Британії»:
- Головна мета: захист власних геополітичних та економічних інтересів за принципом Генрі Пальмерстона («немає вічних ворогів і вічних друзів, є лише вічні інтереси»), розширення ринків збуту товарів і збереження балансу сил у світі.
- Європейський напрям: стримування експансії Російської імперії через спільну участь із Францією у Кримській війні (1854–1856 рр.); протидія зміцненню Франції через дипломатичну підтримку ліберальних сил в Італії.
- Азійський та Африканський напрями: ведення «опіумних війн» проти Китаю (1839–1842, 1856–1860 рр.) та захоплення Гонконгу; війни в Ірані, Бірмі та колоніальні загарбання в Африці; придушення повстання сипаїв 1857 р. в Індії з подальшим переходом влади від Ост-Індської компанії до британського уряду.
- Американський напрям: офіційне невизнання Конфедерації під час Громадянської війни в США (1861–1865 рр.) за одночасного надання їй можливості закуповувати британську зброю.
- Союзники та противники Англії:
- Російська імперія була головним противником у Чорноморському басейні та Азії, оскільки її експансія загрожувала торговельним інтересам і шляхам до британських володінь.
- Франція виступала тимчасовим союзником у Кримській війні та під час дій у Китаї, проте залишалася суперником у боротьбі за вплив у Європі та колоніях.
- Цінський Китай, Іран та Бірма були противниками британської експансії, оскільки саме проти них Велика Британія вела колоніальні війни задля відкриття ринків на вигідних для себе умовах.
Порівняйте карту домініону із сучасною картою Канади.
У 1867 році створений Домініон Канада охоплював лише невелику територію на сході Північної Америки біля Великих озер та узбережжя Атлантичного океану, об’єднуючи чотири провінції: Онтаріо, Квебек, Нью-Брансвік і Нову Шотландію. Сучасна Канада простягається на весь континент від Атлантичного до Тихого і Північного Льодовитого океанів та складається з десяти провінцій і трьох територій, включивши в себе колишні Землі Руперта та північно-західні землі.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Чому Велику Британію в 50–60-ті роки XIX ст. називали «майстернею світу», «світовим перевізником», «світовим банкіром»?
Велику Британію називали «майстернею світу», тому що вона першою завершила промисловий переворот і виробляла близько 45 % промислової продукції планети, будучи головним експортером машин та якісних фабричних товарів.
Найменування «світовий перевізник» країна отримала тому, що їй належала половина всього світового торговельного флоту, який обслуговував міжнародні торговельні шляхи за допомогою пароплавів.
Статус «світового банкіра» закріпився за Британією завдяки стабільності фунта стерлінгів як головного розрахункового засобу світу, а також тому, що Лондонська біржа та Англійський банк надавали позики іншим країнам і фінансували масштабне будівництво фабрик та залізниць за кордоном.
2. Якими були особливості політичної системи Великої Британії?
У Великій Британії діяла парламентська монархія, де влада монарха обмежувалася двопалатним парламентом, що складався з Палати лордів і Палати громад. У країні сформувалася стабільна двопартійна система з партій торі (консерваторів) та вігів (лібералів). Партія, яка здобувала перемогу на виборах, формувала уряд, її лідер очолював Кабінет Міністрів на посаді прем’єр-міністра, а партія, що програла, переходила в законну опозицію. Важливою рисою також став принцип «відповідального уряду», за яким Кабінет Міністрів перебував при владі лише за умови підтримки більшості депутатів Палати громад.
3. Назвіть основні передумови парламентських реформ і чартистського руху у Великій Британії. У чому полягала їх суть? Якими були їх основні наслідки?
Головними передумовами реформ і виникнення чартизму були застаріла виборча система, існування «гнилих містечок» за повної відсутності представництва у великих промислових містах, високий майновий ценз, а також безправне й важке соціально-економічне становище робітників. Суть реформ і чартистського руху полягала в боротьбі за демократизацію влади, розширення виборчих прав для населення та закріплення вимог «Народної хартії», зокрема введення загального виборчого права для чоловіків. Основними наслідками стали ліквідація більшості «гнилих містечок», передача депутатських місць промисловим центрам і суттєве збільшення кількості виборців під час реформ 1832 та 1867 років, запровадження таємного голосування, а також ухвалення перших соціальних законів про охорону праці та обмеження робочого дня.
4. Поясніть значення основних понять параграфа підручника: «парламентська реформа», «чартистський рух», «тред-юніони», «домініон».
«Парламентська реформа» — це законодавчі зміни у виборчій системі Великої Британії (зокрема в 1832 та 1867 роках), спрямовані на перерозподіл депутатських місць на користь промислових міст, скасування виборчих привілеїв землевласницької знаті та зниження майнового цензу.
«Чартистський рух» — перший масовий політичний рух британських робітників у 1830–1850-х роках, учасники якого домагалися від парламенту ухвалення «Народної хартії» із запровадженням загального виборчого права для чоловіків і поліпшенням соціальних умов життя працівників.
«Тред-юніони» — назва професійних спілок робітників у Великій Британії та інших англомовних країнах, створених для захисту економічних прав найманих працівників і покращення умов їхньої праці.
«Домініон» — фактично незалежна самоврядна держава у складі Британської імперії, яка визнавала своїм главою британського монарха, представленого в країні генерал-губернатором.
II. ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ
6. З 1850 до 1870 р., збільшивши вп’ятеро експорт машин, Велика Британія у відносинах з іншими країнами добивалася взаємного скорочення мит на товари, що ввозилися. Що спричинило таку політику?
Таку політику спричинив перехід Великої Британії до принципів вільної торгівлі (фритредерства). Завдяки промисловому перевороту та використанню новітніх машин британські фабричні товари були значно дешевшими та якіснішими, тому вони не боялися іноземної конкуренції, а зниження мит відкривало для них нові світові ринки збуту.
7. Систему двох партій у Великій Британії сучасники називали «системою гойдалок»; характерно, що партія, яка не була на той момент при владі, називала себе «опозицією Її Величності». Як ви розумієте вислови «система гойдалок» та «опозиція Її Величності»?
«Система гойдалок» означає регулярне чергування при владі двох провідних політичних партій (торі та вігів), що забезпечувало мирну зміну влади без революційних потрясінь. Вислів «опозиція Її Величності» вказує на те, що партія в меншості критикувала лише дії чинного кабінету міністрів, залишаючись відданою монарху та державній системі Великої Британії.
8. У середині XIX ст. Велика Британія була економічно найрозвиненішою країною світу, її громадяни мали найширші демократичні свободи. Як ви думаєте, який взаємозв’язок існував між рівнем економічного розвитку й політичними порядками Британії?
Високий рівень економічного розвитку сприяв появі впливової промислової буржуазії та організованого робітничого класу, які наполегливо вимагали участі в управлінні державою. Водночас демократичний устрій та діяльність парламенту гарантували захист приватної власності, свободу підприємництва і торгівлі, що створювало найкращі умови для подальшого промислового зростання.
МИСЛЮ ТВОРЧО І САМОСТІЙНО
9. На основі аналізу внутрішньої політики урядів Великої Британії поясніть, чому британцям вдалося уникнути революцій.
Британська влада вчасно реагувала на невдоволення народу та знімала соціальну напругу шляхом поступових реформ, а не жорстокого придушення. Уряд і парламент ішли на поступки: ліквідували «гнилі містечка» та розширили виборче право під час парламентських реформ, скасували «хлібні закони», ухвалили закони про 10-годинний робочий день і безпеку праці, а також дозволили діяльність профспілок. Додатково знижувала напругу можливість для багатьох незадоволених виїхати на постійне проживання до британських колоній.
10. Пригадайте / дізнайтеся визначення поняття «громадянське суспільство». Доберіть з тексту параграфа історичні факти, які підтверджують, що у Британії в першій половині XIX ст. формувалося громадянське суспільство.
Громадянське суспільство — це сукупність вільних громадян та незалежних від держави організацій, які активно захищають свої права, інтереси та впливають на ухвалення державних рішень.
Формування громадянського суспільства у Великій Британії підтверджують такі історичні факти:
- створення громадських організацій та профспілок (тред-юніонів) для захисту трудових прав;
- розгортання масового чартистського руху, в межах якого люди збирали мільйони підписів під петиціями до парламенту;
- проведення мирних мітингів, зборів і страйків робітників заради досягнення спільних вимог;
- здатність суспільства змушувати владу ухвалювати закони в інтересах більшості, як це відбулося під час першої парламентської реформи 1832 року та скасування «хлібних законів».
11. Лорд Г. Пальмерстон говорив: «У Британії немає вічних ворогів, у Британії немає вічних друзів. У Британії є лише вічні інтереси». Як ви думаєте, що криється в цьому твердженні? Чи діє воно в сучасній системі міжнародних відносин?
У цьому твердженні криється принцип прагматизму в зовнішній політиці, за якого держава керується виключно власною вигодою, національною безпекою та економічними цілями, а не сталими симпатіями чи ідеологією. Союзники або противники обираються ситуативно залежно від того, що є корисним для країни на конкретному історичному етапі.
Цей принцип діє і в сучасній системі міжнародних відносин, оскільки більшість держав світу продовжують вибудовувати зовнішню політику на основі захисту власних національних та економічних інтересів, укладаючи гнучкі й тимчасові союзи.