2. Початок Французької революції: від абсолютизму до республіки

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

Які політичні, соціальні та економічні зміни відбувалися у Франції в XV-XVIII ст.?

У XV–XVIII ст. у Франції відбулося становлення абсолютної монархії як форми правління. Соціальна структура залишалася становою: суспільство поділялося на три стани, де привілейоване становище займали аристократія та духовенство. Економіка переживала кризу “старого порядку” наприкінці XVIII ст.: більшість землі належала аристократії, селяни були обтяжені податками й повинностями, а промисловий розвиток був повільним через відсутність єдиної системи мір і ваг та внутрішні митниці.

Як у Франції постав абсолютизм?

Абсолютизм у Франції постав через консолідацію королівської влади, яка поступово зосередила управління державою у своїх руках, обмежуючи вплив інших станів та утверджуючи власну необмежену владу як станову монархію.

Як така форма правління впливала на суспільне життя та відносини Франції з іншими державами?

Абсолютизм сприяв формуванню централізованої держави, проте загострював соціальні суперечності через нерівність станів і податковий тиск на третій стан. У зовнішній політиці Франція прагнула зміцнення впливу, проте криза “старого порядку” призвела до послаблення її позицій та внутрішньої нестабільності, що зрештою вплинуло на міжнародні відносини через початок революційних подій.

Пригадайте, на які три стани ділилося французьке суспільство Раннього Нового часу?

Французьке суспільство поділялося на такі три стани:

1. Духовенство.
2. Аристократія (дворянство).
3. Третій стан (буржуазія, міщани та селяни).

Як автор зобразив три стани французького суспільства?

Автор зобразив три стани як ієрархічну структуру, де привілейовані стани (аристократія та духовенство) утримувалися коштом третього стану, який сплачував основні податки, але не мав політичних прав, що підкреслює соціальну несправедливість.

ПОМІРКУЙТЕ

За зображенням визначте погляди автора на соціальну нерівність.
Автор зображення вважає соціальну нерівність у тогочасному французькому суспільстві глибоко несправедливою та обтяжливою для третього стану. Він зображує третій стан як виснажену людину, на плечах якої тримаються представники двох інших станів (духовенство та дворянство), що символізує експлуатацію більшості меншістю.

Обґрунтуйте свою позицію.
Позиція автора базується на візуальному протиставленні: представники першого та другого станів одягнені в розкішне вбрання і виглядають ситими, тоді як представник третього стану виглядає знесиленим під їхньою вагою. Такий контраст прямо вказує на перекладання всього податкового тягаря на плечі народу, який не мав політичних прав.

Чому подане зображення є карикатурою?
Зображення є карикатурою, оскільки використовує гіперболізацію та гротеск для висміювання суспільного ладу. Автор навмисно перебільшує фізичне навантаження на одну людину та виставляє вищі стани паразитичними фігурами, щоб підкреслити абсурдність та несправедливість існуючої системи.

Поміркуйте, якими способами країна могла вирішити фінансові проблеми?
Країна могла вирішити фінансові проблеми шляхом:

1. Запровадження обов’язкового оподаткування для привілейованих станів (дворянства та духовенства).
2. Скорочення державних витрат на утримання королівського двору.
3. Скасування феодальних пережитків та внутрішніх мит, що заважали розвитку економіки.
4. Проведення реформи державного управління для боротьби з корупцією та неефективністю збору податків.

Який із цих способів, на вашу думку, найбільш ефективний?
Найбільш ефективним способом є запровадження загального оподаткування, включаючи привілейовані стани. Це дозволило б справедливо розподілити фінансовий тягар, збільшити надходження до бюджету та зменшити соціальну напругу, що була спричинена тим, що лише третій стан утримував державу.

Чому?

Французьке суспільство кінця XVIII ст. перебувало у глибокій кризі через неефективний станово-класовий устрій: привілейована аристократія (4% населення) володіла більшістю землі та мала податкові пільги, тоді як третій стан, що становив переважну більшість, був обтяжений податками, не мав політичних прав, а країна потерпала від неврожаїв, голоду та фінансової катастрофи.

ПОМІРКУЙТЕ

Назвіть імена просвітників.

Основними мислителями, ідеї яких впливали на Просвітництво, були Вольтер, Жан-Жак Руссо, Шарль Луї Монтеск’є та Дені Дідро.

Які погляди вони сповідували?

Вони сповідували ідеї віри в силу людського розуму, природної рівності всіх людей, необхідності політичних свобод, громадських прав, а також заміни релігійного догматизму науковим світоглядом.

Яких реформ жадали люди, котрі поділяли ідеї просвітників?

Люди, які поділяли ці ідеї, прагнули скасування станового поділу суспільства, встановлення рівності громадян перед законом, запровадження політичних свобод, обмеження влади монарха конституцією та реформування податкової системи.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Визначте причини кризи «старого порядку» та впишіть їх до таблиці, що подана на наступній сторінці.

Яка особливість Генеральних штатів як станово-представницького органу?

Особливістю Генеральних штатів було те, що цей орган не збирався з 1614 року, а його скликання було вимушеним кроком короля Люї XVI для отримання дозволу на запровадження нових податків через фінансову кризу.

Які факти про Генеральні штати можна встановити за поданою гравюрою?

На гравюрі видно урочисте відкриття засідання у Версалі 5 травня 1789 року, участь у ньому представників різних станів, а також те, що це був офіційний державний захід за участю короля.

Що спонукало частину депутатів від аристократів і священників доєднатися до Національних зборів?

Частину депутатів спонукало доєднання до Національних зборів незадоволення королівською владою та несправедливістю системи управління.

Як депутати могли обґрунтувати своє право на розробку Конституції?

Депутати обґрунтували своє право на розробку Конституції тим, що вони проголосили себе Національними зборами, виражаючи волю більшості населення країни та прагнення до політичних змін.

ДІСМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Чому взяття Бастилії стало символом краху абсолютної монархії?

Взяття Бастилії стало символом краху абсолютної монархії, оскільки руйнування цієї фортеці засвідчило кінець панування тиранії, а сама подія стала втіленням утвердження нового ладу.

Чому день взяття Бастилії став національним святом Франції?

Цей день став національним святом, оскільки взяття Бастилії ознаменувало перемогу революції та прагнення народу до свободи.

Які права людини в ній відображені?

У «Декларації прав людини і громадянина» відображені такі природні права: свобода, власність, безпека та опір гнобленню. Також проголошено свободу слова, друку, віросповідання, недоторканність особи та приватної власності.

Опрацюйте текст декларації та на його основі створіть колаж, присвячений «першому поколінню» прав людини.

Промпт для створення зображення:
A creative educational collage representing the ‘first generation’ of human rights from the French Revolution. The collage should feature elements like a parchment scroll titled ‘Декларація прав людини і громадянина’ in Ukrainian. Include symbols of liberty, equality, and fraternity, such as the French tricolor flag, a broken chain symbolizing freedom, a scale of justice, and silhouettes of citizens standing together. The style should be historical, inspiring, and clean. All text captions on the collage must be in Ukrainian.

ПОМІРКУЙТЕ

Чому ухвалення «Декларації прав людини і громадянина» стало революційною подією?

Ухвалення цього документа стало революційною подією, оскільки він скасував феодальні привілеї, проголосив рівність усіх людей у правах, свободу та закріпив принципи, що стали фундаментом сучасних демократичних суспільств.

Чому Декларація прав людини є важливим документом для сучасного суспільства та розвитку демократичних цінностей?

Декларація прав людини і громадянина закріпила фундаментальні природні права, такі як свобода, рівність перед законом, недоторканність особи та приватна власність, ставши основою для побудови демократичних держав, де влада діє в інтересах народу, а права особистості є пріоритетними.

ПОМІРКУЙТЕ

Обґрунтуйте потребу проведення революційних реформ.

Революційні реформи були необхідні для подолання кризи «старого порядку», яка проявлялася у соціальній нерівності, свавіллі абсолютної монархії, відсутності політичних прав у більшості населення, неефективній економічній системі та важкому податковому тягарі, що гальмували розвиток суспільства.

Чому вступом до Конституції стала «Декларація прав людини і громадянина»?

«Декларація прав людини і громадянина» стала вступом до Конституції, оскільки вона проголосила ідеї свободи, рівності та верховенства права, які визначали нові засади державного устрою та відносин між владою і громадянами, на яких мало базуватися майбутнє законодавство.

ПОМІРКУЙТЕ

Чому іноземне вторгнення породило опір французів?

Іноземне вторгнення загрожувало досягненням революції та незалежності Франції, оскільки європейські монархи намагалися відновити старий абсолютистський лад, що викликало хвилю патріотизму та змусило французів зі зброєю в руках захищати власну свободу.

Поясніть суть девізу Французької республіки: «Свобода, рівність, братерство».

Девіз «Свобода, рівність, братерство» відображає основні ідеали революції: звільнення людини від абсолютизму та станової залежності, забезпечення рівності всіх громадян перед законом та формування єдності народу як свідомої спільноти, що будує нове вільне суспільство.

Чи можливі одночасно «свобода» і «рівність»?

Свобода та рівність можуть існувати одночасно лише за умови дотримання прав людини, де свобода однієї особи не обмежує права та свободи іншої, а рівність передбачає рівність усіх перед законом, а не зрівнялівку в доходах чи здібностях.

ПОМІРКУЙТЕ

Чому французькі революціонери боялися залишати короля живим?

Революціонери побоювалися, що живий король залишиться центром тяжіння для контрреволюційних сил, зовнішніх монархічних держав та прихильників відновлення абсолютної монархії всередині країни.

Чому страта короля шокувала тогочасну Європу?

Страта короля порушувала тогочасні уявлення про «божественне право» монарха на владу, тому монархічні держави Європи сприйняли цей акт як виклик усій системі влади та загрозу власним престолам.

Хто такий диктатор?

Диктатор — це правитель, що володіє необмеженою владою в державі та здійснює управління одноосібно, часто спираючись на силові структури та ігноруючи демократичні процедури.

З якою метою в Римській республіці призначали диктатора?

У Римській республіці диктатора призначали на обмежений термін у критичних ситуаціях, таких як зовнішня загроза або внутрішні заворушення, для оперативного вирішення кризових питань, що потребували концентрації влади в одних руках.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які основні причини кризи «старого порядку» у Франції?

Основними причинами кризи стали: економічна нестабільність (неврожай 1788 р., що спричинив голод), величезні державні витрати на війни та утримання королівського двору, соціальна нерівність (важкий податковий тягар на третій стан за наявності привілеїв у аристократії та духовенства), а також відсутність політичних прав у більшості населення.

2. Якою була роль Генеральних штатів у Франції і чому їх скликання стало важливим кроком до революції?

Генеральні штати були станово-представницьким органом, який король мав скликати для запровадження нових податків. Їхнє скликання 5 травня 1789 р. стало важливим кроком до революції, оскільки створило легальний майданчик для висловлення протесту третього стану, який згодом відмовився підпорядковуватися королівській владі та проголосив себе Національними зборами.

3. Які головні положення містила «Декларація прав людини і громадянина»?

Декларація проголошувала, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїх правах. Основними природними правами людини визначалися свобода, власність, безпека та опір гнобленню. Також закріплювалися свобода слова, друку, віросповідання та недоторканність особи.

ОБГОВОРЮЄМО У ГРУПІ

1. Чому третій стан відіграв вирішальну роль у початку революції?

Третій стан складав більшість населення, сплачував основні податки та утримував державу, проте не мав політичних прав і був обмежений у своїх можливостях. Його представники виступили проти феодальних привілеїв, що зробило їх рушійною силою політичних змін.

2. Проаналізуйте, як ідеї Просвітництва вплинули на вимоги третього стану та формування «Декларації прав людини і громадянина».

Ідеї Просвітництва, засновані на вірі у всесилля розуму, права людини та політичні свободи, сформували ідеологічну базу для вимог третього стану. Вони спрямували суспільство на боротьбу проти абсолютизму та нерівності, що безпосередньо відобразилося у змісті «Декларації прав людини і громадянина», де було закріплено принципи рівності, свободи та народного суверенітету.

3. Які зміни у повсякденному житті людей могли відбутися після скасування станових привілеїв і проголошення республіки?

Після скасування станових привілеїв усі громадяни стали рівними перед законом, що ліквідувало систему поділу на привілейовані та непривілейовані стани. Люди отримали рівні можливості для доступу до державних посад, скасовано феодальні повинності та церковну десятину, що полегшило економічний стан селянства. Проголошення республіки змінило правовий статус особи: замість підданих короля з’явилися громадяни, які отримали громадянські права, право на свободу слова, друку та віросповідання.

4. Оцініть значення ухвалення першої Конституції Франції 1791 року. Чи можна було уникнути подальшого розвитку революції після її ухвалення?

Ухвалення Конституції 1791 року закріпило перехід від абсолютної монархії до конституційної, обмеживши владу короля та передавши законодавчі функції парламенту. Вона формально закріпила здобутки революції, встановивши нові принципи державного устрою. Подальшого розвитку революції уникнути було неможливо, оскільки Конституція не вирішила соціально-економічних проблем більшості населення, зберігала майновий ценз та не задовольнила радикальні кола, які прагнули до встановлення республіки та повного знищення монархічного устрою.

МИСЛИМО ТВОРЧО

1. Уявіть, що ви живете у Франції в 1789 р. Напишіть листа до друга в Київ, в якому поясніть, чому народ штурмує Бастилію.

Париж, 14 липня 1789 року.

Друже, у нашому місті коїться щось неймовірне. Народ повстав, бо ми більше не можемо терпіти свавілля королівської влади, голод та несправедливість станового ладу. Сьогодні ми штурмуємо Бастилію — цю похмуру королівську фортецю-в’язницю, яка роками була символом абсолютної тиранії та пригнічення. Люди беруть її штурмом, щоб захопити зброю для самозахисту від військ, які король стягує до Парижа, та покласти край старому порядку, що не дає нам жити вільно. Це початок боротьби за нашу гідність та права.

2. Створіть невелику інфографіку, що візуалізує основні реформи, ухвалені Установчими зборами у 1789–1791 рр., та поясніть їхній вплив на життя звичайних французів.

Вплив реформ на життя звичайних французів:

• Скасування станових привілеїв: ліквідувало феодальну залежність селян, звільнивши їх від принизливих повинностей та податків на користь аристократії та церкви.
• Декларація прав людини і громадянина: проголосила рівність усіх людей у правах, свободу слова, друку та недоторканність приватної власності, що зробило людину громадянином, а не підданим.
• Націоналізація церковних земель: дозволила державі використати церковні володіння для погашення фінансового боргу країни та покращення економічної ситуації.
• Адміністративна реформа: запровадила місцеве самоврядування, що надало громадам право самостійно вирішувати питання місцевого управління.