4. Козацтво після ліквідації Запорозької січі

Зміст

1. Які деталі в уривках указують на те, що в них ідеться про нащадків українських козаків?

У першому уривку на походження від українських козаків вказує те, що військовий склад чорноморського народонаселення розмовляє добре збереженою українською мовою. Також підтвердженням є збереження під кавказькою оболонкою рис української народності в їхніх манерах, звичаях, повір’ях, домашньому та громадському побуті.

У другому уривку на козацьке коріння вказує наявність наказного отамана, військових і козацьких земель, станиць, станичних отаманів і суддів, станичних сходів і рад, а також загальний устрій життя, який автори називають «козацьким порядком» та «нашою козацькою буденністю».

2. Пригадайте, які події вперше спонукали запорозьких козаків до переселення на території, підвладні кримським ханам.

Уперше запорозькі козаки були змушені масово переселитися на території під владою кримського хана після зруйнування Чортомлицької Січі російськими військами у 1709 році за наказом Петра І. Це руйнування відбулося як кара за підтримку гетьмана Івана Мазепи та кошового отамана Костя Гордієнка у Великій Північній війні. Утікачі заснували Кам’янську Січ, а згодом — Олешківську Січ під протекторатом Кримського ханства.

3. Які відомі вам події пов’язані з історією останньої Запорозької Січі – Підпільненської? Коли та чому її було зруйновано?

Остання Запорозька Січ — Підпільненська (або Нова Січ) — існувала в період 1734–1775 років. З її історією пов’язаний розвиток фермерського господарства (зимівників), активне освоєння степових земель, боротьба козаків у російсько-турецьких війнах XVIII століття (зокрема 1735–1739 рр. та 1768–1774 рр.), а також діяльність останнього кошового отамана Петра Калнишевського.

Підпільненську Січ було зруйновано в червні 1775 року за наказом російської імператриці Катерини ІІ військами під командуванням генерала Петра Текелія. Головними причинами зруйнування стали завершення російсько-турецької війни 1768–1774 років (внаслідок чого кордони імперії відсунулися на південь і потреба в козаках як оборонцях кордону зникла), прагнення царизму ліквідувати автономні інституції та республіканський лад Запорожжя, а також побоювання поширення селянських повстань та прагнення повністю інтегрувати південні українські землі в загальноімперську систему господарювання й права.

1. Як і чому виникли Чорноморське та Кубанське козацькі війська?

• Чорноморське козацьке військо виникло у 1787–1788 роках (спочатку як «Військо вірних козаків») з ініціативи російського командування та імператорського уряду під час чергової російсько-турецької війни. Головною причиною його створення була гостра потреба Російської імперії у високоефективній легкій кавалерії та флотилії для бойових дій проти Османської імперії, а також прагнення залучити на свій бік колишніх запорожців, які після ліквідації Запорозької Січі в 1775 році масово переселялися на підвладні турецькому султану землі (де заснували Задунайську Січ). У 1792 році Чорноморському війську було офіційно надано землі на Тамані та Кубані, куди відбулося масове переселення козаків.
• Кубанське козацьке військо виникло внаслідок офіційної реорганізації та злиття військових формувань Російської імперії у 1860 році. Причиною його створення було прагнення царського уряду остаточно колонізувати, замирити й інтегрувати регіон Північного Кавказу після завершення активної фази Кавказької війни (1817–1864 рр.), а також уніфікувати та повністю підпорядкувати козацькі структури загальнодержавній мілітарній системі.

Яку дату обрали початковою? Чому?

Офіційною початковою датою старшинства Кубанського козацького війська російська влада визначила 1696 рік. Цю дату було обрано за роком створення Хоперського полку, який був найстарішим підрозділом у складі Кавказького лінійного козацького війська, що увійшло до об’єднаного Кубанського війська. Такий вибір був зроблений російською адміністрацією навмисно, щоб юридично відсунути та нівелювати пряму історичну лінію спадкоємності кубанців від українського Запорозького козацтва.

З якою метою російський уряд ініціював об’єднання колишнього Чорноморського козацького війська (яке складалося з українців) з частиною колишнього Лінійного козацького війська (у якому переважали росіяни) в Кубанське козацьке військо?

Російський уряд ініціював це об’єднання з метою активізувати русифікаційні процеси серед українців-чорноморців, розбавити їхнє етнічно однорідне середовище російським елементом та повністю ліквідувати міцні традиції автономізму, укладу життя й військового устрою Запорозької Січі, які чорноморські козаки продовжували плекати на нових землях. Об’єднання мало на меті прискорити інтеграцію українського козацтва до загальноімперської військово-адміністративної структури й перетворити його на повністю контрольований інструмент імперії на Кавказі.

Чи мали шанс нащадки запорожців зберегти традиції козацького військового устрою та врядування, ставши частиною регулярного російського війська?

Шанси на повне збереження традиційного козацького устрою та самоврядування у складі регулярного російського війська були практично відсутні, оскільки царський уряд послідовно проводив політику уніфікації та жорсткої централізації. Виборність старшини та кошових отаманів була ліквідована, натомість влада перейшла до призначуваних імператором наказних отаманів. Козаків повністю підпорядкували загальноросійським військовим статутам, законам та регулярній дисципліні, що перетворювало їх із вільного військового товариства на державний військово-службовий стан імперії.

Поділіться припущеннями, завдяки чому чорноморці та кубанці зберігали свою етнічну належність та традиційний побут, про що свідчать джерела, наведені на початку параграфа.

Чорноморці та кубанці зберігали свою етнічну належність завдяки наступним чинникам:

• Компактне проживання та ізольованість: козаки селилися окремими станицями та куренями (які часто зберігали історичні запорозькі назви), де всередині громад зберігався традиційний сімейний та громадський побут.
• Використання української мови: щоденне спілкування материнською українською мовою (яка з часом сформувалася у місцеву «балачку») виступало головним маркером ідентичності та бар’єром проти асиміляції.
• Усна народна творчість та звичаї: збереження народних пісень, дум, обрядів, повір’їв та специфічних манер поведінки, що передавалися з покоління в покоління від батьків до дітей.
• Побутова автономія: усередині станиць козацькі родини продовжували вести господарство традиційними українськими методами, будувати хати-мазанки та носити традиційний одяг, що підтримувало відчуття історичної єдності зі своєю Батьківщиною .

ЯК ВІДБУВАЛАСЯ КОЛОНІЗАЦІЯ КУБАНІ ЧОРНОМОРСЬКИМ ВІЙСЬКОМ?

Колонізація Кубані Чорноморським козацьким військом розпочалася після того, як у 1792 році російська імператриця Катерина ІІ підписала жалувану грамоту на володіння кубанськими землями. Наприкінці серпня 1792 року перші козаки-чорноморці прибули на Кубань і почали заселяти пустки, створюючи прикордонні застави (кордони) вздовж річки Кубань для захисту південних рубежів Російської імперії від нападів черкесів. Протягом першої половини XIX століття з Лівобережної та Правобережноєї України до Чорноморського війська переселилося близько 150 тисяч осіб. Козаки засновували курені та станиці, активно освоювали землі, розвивали господарство й торгівлю, водночас зберігаючи українську мову, традиційний побут, манери, звичаї та систему самоврядування.

ПРОЧИТАЙТЕ ФРАГМЕНТ ДЖЕРЕЛА ТА УРИВОК З ПОЕМИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА «КАВКАЗ»

1. Як автори обох уривків ставляться до подій, про які пишуть? Кому співчувають, кого засуджують? (Відповідь підтвердіть словами з текстів.)

Автор першого документального уривка — хорунжий Олександр Кухаренко — описує події прагматично, з позиції російського військового діяча, який виконує наказ. Він констатує жорстокість завоювання Кавказу, виявляючи певну зневагу до трагедії корінних народів та схвалення імперської політики. Його ставлення підтверджується словами про насильницьке вигнання черкесів: «…ми вигнали всіх черкес до моря, де вони сідали на човни та відправлялися до турків. Нещасні горці підкорились на чесне російське слово, а ми їх житла палили, грабували, зганяли до моря». Попри вживання слова «нещасні», автор виправдовує це дійство та пишається результатом: «Ось такою правдою ми підкорили Кавказ, жодного черкеса не залишилося у горах».

Тарас Шевченко в поетичному уривку ставиться до подій Кавказької війни з глибоким обуренням і засудженням дій Російської імперії, щиро співчуваючи поневоленим народам Кавказу. Його співчуття і підтримка борців за свободу підтверджуються словами: «Борітеся — поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!».

2. Які спільні ідеї простежуються в документальному та поетичному уривках?

В обох уривках простежується ідея колоніального характеру Кавказької війни та загарбницької політики Російської імперії, спрямованої на повне підкорення або винищення місцевих народів та заселення їхніх земель іншим населенням. Обидва автори вказують на те, що завоювання Кавказу відбувалося шляхом насильства та руйнування життя горян, проте хорунжий Кухаренко показує це через призму безпосереднього виконавця військових дій, а Тарас Шевченко — через філософське заперечення імперського гніту та утвердження права народів на волю.

3. Поділіться припущеннями, чому події Кавказької війни хвилювали Тараса Шевченка.

Події Кавказької війни хвилювали Тараса Шевченка через те, що він гостро відчував несправедливість імперського поневолення і проводив прямі паралелі між долею завойованих народів Кавказу та долею загарбаної Російською імперією України. Будучи палким борцем проти кріпацтва та національного гніту, поет засуджував використання українців (зокрема, козаків-чорноморців) у загарбницьких військових кампаніях царату проти інших волелюбних народів. Шевченко сприймав боротьбу кавказьких горян як спільний фронт проти спільного ворога — царського самодержавства.

2. ЯК ПОСТАЛО АЗОВСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО?

Азовське козацьке військо постало під час російсько-турецької війни 1828–1829 років. У 1828 році кошовий отаман Задунайської Січі Йосип Гладкий разом із частиною козаків перейшов на бік Російської імперії. Сформоване з них Окреме Запорозьке військо взяло активну участь у боях проти османських військ. Після завершення війни, за Адріанопольським мирним договором 1829 року, козаки отримали від російського уряду дозвіл оселитися на північному узбережжі Азовського моря, на території між річкою Берда, містами Бердянськ та Маріуполь. Саме так виникло Азовське козацьке військо, першим наказним отаманом якого став Йосип Гладкий.

ЗАВДАННЯ

За яких обставин виникло Азовське козацьке військо? Яку роль воно відіграло в економічному розвитку Приазов’я?

Азовське козацьке військо виникло в ході російсько-турецької війни 1828–1829 років, коли частина козаків Задунайської Січі на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким перейшла на бік Російської імперії. Після війни, у 1832 році, російський уряд дозволив цим козакам оселитися на північному узбережжі Азовського моря (між Бердянськом та Маріуполем).

В економічному розвитку Приазов’я військо відіграло значну роль, оскільки козаки активно освоювали та колонізували цей регіон. Вони займалися вирощуванням зернових культур (пшениці, жита, вівса, проса, гречки), скотарством, бджільництвом, рибальством, а також розвивали борошномельний і цегельний промисли.

У чому історичне значення згаданих подій і явищ?

Історичне значення переселення козацтва на Кубань та створення військових формувань (Чорноморського, Кубанського та Азовського козацьких військ) полягає в господарському освоєнні, колонізації та цивілізаційному розвитку раніше малозаселених степових просторів Приазов’я та Кубані. Водночас ці події засвідчили збереження українцями своєї етнічної самобутності, військових традицій, мови та культури далеко за межами Наддніпрянщини, що згодом стало важливим підґрунтям для українського національного відродження. З іншого боку, ці події продемонстрували трагедію використання українського військового потенціалу Російською імперією для завоювання сусідніх народів, зокрема під час Кавказької війни.

Зробіть висновок про причини створення військових формувань, про які йдеться, з огляду на імперську політику Росії.

З огляду на імперську політику Росії, створення таких військових формувань, як Чорноморське та Азовське козацькі війська, мало суто прагматичні геополітичні причини. Російський уряд намагався залучити боєздатне українське козацтво для колонізації та охорони нових прикордонних територій імперії, ведення виснажливих воєн проти Османської імперії та підкорення народів Кавказу. Використовуючи козаків як дешеву військову силу та водночас ізолюючи їх від Наддніпрянської України, імперська влада прагнула уникнути відновлення козацької вольниці в межах українських земель та убезпечити себе від потенційних антиурядових повстань.

1. Чим же був цей кордон?

Згідно з наведеним історичним джерелом Ф. Щербини, кордон («Чорноморська лінія») проходив уздовж річки Кубань, що відокремлювала заселені козаками землі від територій горців. Ця прикордонна межа визначала весь спосіб життя козаків: до неї були пристосовані всі сфери їхнього побуту, а більшу частину військової служби чорноморські козаки проводили безпосередньо на кордоні, перебуваючи на постах, у роз’їздах та нічних залогах.

Яка основна ідея фільму?

Основна ідея документального фільму Валентина Сперкача «Кубанські козаки. А вже літ двісті…» (1992 р.) полягає в розкритті історичної правди про українське коріння кубанського козацтва, трагедію насильницької русифікації, розкозачення та геноциду українців на Кубані з боку радянського та російського імперського режимів. Фільм прагне повернути національну пам’ять про Кубань як про історичний український етнічний регіон та показати процес штучного знищення української ідентичності на цих землях.

ПОМІРКУЙТЕ

Чому в питанні зміни ідентичності Кубані, до кінця не розв’язаному за часів Російської імперії, крапку намагалася поставити радянська влада?

Радянська влада намагалася остаточно розв’язати питання ідентичності Кубані, оскільки кубанські козаки мали сильну українську національну самосвідомість, підтримували тісні культурні й політичні зв’язки з Україною, а під час революційних подій 1917–1920 років навіть проголосили незалежну Кубанську Народну Республіку та прагнули об’єднання з Україною. Радянський тоталітарний режим вбачав у цьому козацькому середовищі постійну загрозу для своєї цілісності, тому прагнув повністю нівелювати українську ідентичність регіону задля уникнення національно-визвольних повстань і повного підпорядкування території Москві.

Якими заходами?

Радянська влада застосовувала такі заходи:

• розкуркулення, насильницьку колективізацію та депортації козацьких родин до Сибіру;
• штучно організований голодомор (Голодомор 1932–1933 років), унаслідок якого вимерла значна частина українського населення, а окремі станиці заносилися на «чорні дошки»;
• масові репресії проти козацтва та місцевої української інтелігенції;
• тотальну примусову деукраїнізацію та русифікацію, що супроводжувалися закриттям українських шкіл, ліквідацією преси та забороною української мови;
• насильницьку зміну етнічної самоідентифікації під час переписів населення, коли українців масово записували як росіян.

Что вказує на їхній колоніальний характер?

На колоніальний характер цих заходів вказує насильницьке вилучення матеріальних і людських ресурсів, ліквідація традиційних органів місцевого козацького самоврядування, штучна зміна демографічного та етнічного складу регіону через масове винищення корінного українського населення та заселення спорожнілих станиць переселенцями з російських регіонів. Також ознакою колоніалізму є культурна асиміляція, за якої мову автохтонного населення зводили до статусу локальної неофіційної «говірки» (балачки), викорінювали національну історичну пам’ять і повністю забороняли українські культурні інституції.

Завдяки чому нащадки українських козаків на Кубані зберігали впродовж майже двох століть зв’язок з Україною?

Нащадки українських козаків зберігали зв’язок з Україною завдяки кільком чинникам:

• постійному демографічному поповненню кубанських станиць новими переселенцями та вихідцями з Лівобережної, Слобідської та Правобережної України;
• збереженню традиційного козацького побуту, звичаїв, вірувань, пісенної та обрядової культури, а також традиційного житлового будівництва (вибілених хат);
• використанню та збереженню української мови у повсякденному спілкуванні;
• дбайливому збереженню козацьких реліквій, вивезених із Запорозької Січі (іконостасів, книг, церковного начиння, архівів);
• демократичному урядуванню на низовому рівні (виборності курінної старшини), що наслідувало традиції Запорозької Січі.

На прикладі згаданого в сюжеті художника Г. Квашури, картина якого представлена в матеріалі параграфа, визначте чинники, що слугують основою для національної самоідентифікації.

На прикладі художньої творчості Геннадія Квашури основою для національної самоідентифікації слугують такі чинники:

• Історична пам’ять та спільне походження: звернення до історичних сюжетів про переселення запорожців та заснування перших станиць, що фіксує зв’язок поколінь з козацьким минулим України;
• Матеріальна культура: детальне відтворення козацького одягу, озброєння, прапорів, предметів побуту й традиційного транспорту;
• Традиції та звичаї: збереження і візуалізація військових та обрядових традицій чорноморських козаків;
• Зв’язок із рідною землею: художнє осмислення процесу освоєння нових територій через призму збереження ідентичності предків.

Джерела:

1. Електронний ресурс проєкту “Локальна історія” (https://localhistory.org.ua).
2. Матеріали та інтерв’ю інформаційного ресурсу “Радіо Свобода” (https://www.radiosvoboda.org).
3. Матеріали часопису “Наше слово” (https://nasze-slowo.pl).
4. Документальний фільм режисера В. Сперкача “Кубанські козаки. А вже літ двісті…” (1992 р.).

1. Витлумачте назви: Задунайська Січ, Чорноморія, Азовське козацьке військо, Кубанське козацьке військо.

• Задунайська Січ — військово-державна організація колишніх запорозьких козаків, яка виникла після руйнування Нової (Підпільненської) Січі у 1775 році та існувала в гирлі Дунаю під протекторатом Османської імперії до 1828 року.
• Чорноморія — історичний регіон на Таманському півострові та правобережжі річки Кубань, куди наприкінці XVIII століття переселилися козаки Чорноморського війська і де утворилися «Землі Війська Чорноморського».
• Азовське козацьке військо — військове формування, створене російським урядом у 1832 році з частини колишніх задунайських козаків на чолі з Йосипом Гладким, які під час російсько-турецької війни 1828–1829 років перейшли на бік Російської імперії; козаки розселилися на північному узбережжі Азовського моря.
• Кубанське козацьке військо — козацьке військове формування, утворене у 1860 році шляхом об’єднання Чорноморського козацького війська та західної частини Лінійного козацького війська.

2. Покажіть на карті території, що увійшли до складу Російської імперії внаслідок російсько-турецької війни 1828-1829 рр., терени Задунайської Січі, Азовського козацького війська, Землі Війська Чорноморського.

Для локалізації та позначення зазначених об’єктів на історичній карті необхідно виконати такі кроки:

1. Території, що увійшли до складу Російської імперії за Адріанопольським миром (1829 р.): знайдіть та зафарбуйте гирло річки Дунай разом із його островами, а також східне узбережжя Чорного моря (від гирла річки Кубань до порту Святого Миколая на Кавказі) [26].
2. Терени Задунайської Січі: позначте область у дельті річки Дунай (на південь від Одеської області, сучасна територія Румунії), де козаки заклали свої поселення [23].
3. Азовське козацьке військо: виділіть смугу на північному узбережжі Азовського моря між річкою Берда та містами Бердянськ і Маріуполь (територія сучасної Запорізької та Донецької областей України) [26].
4. Землі Війська Чорноморського (Чорноморія): обведіть правобережжя річки Кубань та Таманський півострів (північно-західна частина сучасного Краснодарського краю РФ).

3. Які обов’язки покладалися на Чорноморське козацьке військо (на Кубані) та Азовське козацьке військо?

• На Чорноморське козацьке військо (на Кубані) покладався обов’язок охороняти Чорноморську кордонну лінію та Закубання від нападів черкесів (адигів), брати участь у Кавказькій війні (1817–1864 рр.) та інших воєнних операціях Російської імперії.
• На Азовське козацьке військо покладався обов’язок патрулювати на веслах східне узбережжя Чорного моря від контрабандистських турецьких кораблів, які постачали зброю й порох кавказьким горцям, а також займатися господарським освоєнням регіону Приазов’я.