§ 18. Японія та Китай

Зміст

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Назвіть плюси й мінуси політики самоізоляції для розвитку Японії та Китаю. Покажіть ці країни на мапі, на глобусі.

Плюси політики самоізоляції:

• Збереження традиційної культури, звичаїв, вірувань та самобутності суспільства.
• Захист від раннього колоніального поневолення та небажаного релігійного впливу (зокрема поширення християнства, якого остерігалися сьоґуни Токуґава).
• Тимчасовий внутрішній суспільний спокій.

Мінуси політики самоізоляції:

• Економічне, технічне та військове відставання від провідних держав Заходу.
• Відгородження від світового наукового прогресу, індустріалізації та інформаційного обміну.
• Беззахисність перед військово-технічним тиском іноземних держав у XIX ст., що призвело до примусового «відкриття» кордонів, нав’язування нерівноправних договорів та перетворення Китаю на напівколонію.

На мапі та глобусі Японія розташована на островах Японського архіпелагу у східній частині Азії в Тихому океані; Китай займає великі простори Східної та Центральної Азії з виходом до морів Тихого океану.

2. Прочитайте уривок зі спогадів Генріха Дюмолара. Що він розповідав про облаштування міських вулиць у Японії? Які чинники впливали на повсякдення японців?

У спогадах Генріх Дюмолар описує бідні квартали японських міст як скупчення 400–500 напівзруйнованих і брудних халуп, між якими текли струмки смердючої клейкої рідини та валялися розкладені рештки щурів. Житло складалося з крихітного простору, застеленого подертим солом’яним килимком, де тулилася вся родина разом із дітьми.

На повсякдення японців впливали такі чинники:

• Економічний: надзвичайна бідність, відсутність власного житла й необхідність сплачувати орендну плату підприємцям — власникам будинків.
• Побутовий: мінімальні зручності, де єдиним джерелом тепла було «хібаті» з кількома жевріючими вуглинами.
• Духовно-релігійний: наявність над дверима буддистського домашнього вівтаря «буцудан», до якого зверталися у важкі хвилини життя.

3. Поміркуйте, чим Китай міг приваблювати лідерів європейських країн? Які з них змагалися за впливи на Піднебесну?

Китай приваблював лідерів європейських держав величезною територією, багатими природними ресурсами, традиційними товарами (шовком, чаєм, порцеляною), колосальним ринком збуту промислової продукції та дешевою робочою силою.

За сфери впливу в Китаї змагалися провідні європейські держави: Велика Британія, Франція, Російська імперія, Німеччина, а також США та Японія.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Розкажіть про реформи Мейдзі, розглянувши картину «Протистояння нового і старого на початку “доби” Мейдзі в Японії».

Картина відображає зіткнення традиційного самурайського укладу із західними модернізаційними новаціями. Представники традиційного життя зображені в кімоно, з традиційними зачісками та мечами, а носії «нового» — у європейському одязі, мундирах західного зразка й із сучасними предметами.

За започаткованої в 1868 році «доби Мейдзі» імператор Муцухіто провів низку кардинальних реформ:

• Адміністративна реформа (1870–1872 рр.): князівства ліквідували, територію поділили на префектури, подолавши феодальну роздробленість.
• Аграрна реформа (1872–1873 рр.): скасовано феодальні обмеження, селяни отримали землю у власність і залучилися до товарно-грошових відносин.
• Фінансова реформа (1868 р.): уведено єдину грошову одиницю — єну.
• Військова реформа (1868 р.): запроваджено загальну військову повинність за європейським зразком із збереженням самурайського духу та вишколу.
• Освітня реформа (1872 р.): створено мережу початкових шкіл та університетів, велику увагу приділяли національному вихованню.
• Державно-правова: у 1890 р. набула чинності Конституція, яка встановила обмежену монархію з широкими правами імператора.

2. Зіставте та порівняйте перетворення, що їх здійснили імператори Муцухіто й Олександр ІІ. Чому обидва правителі вдалися до корінних змін у своїх країнах?

Спільне:

• Обидва монархи проводили реформи «згори» з метою подолання феодальних пережитків і ліквідації відставання від провідних держав Заходу.
• Здійснено аграрні перетворення та скасовано особисту залежність селян.
• Проведено військові реформи із запровадженням загальної військової повинності та створенням системи військової освіти.
• Реформовано освітню галузь та судочинство.

Відмінне:

• В Японії імператор Муцухіто провів послідовні й комплексні реформи, які охопили всі сфери, гармонійно поєднали вестернізацію з національними цінностями й завершилися ухваленням Конституції 1890 року та швидким створенням потужної індустрії.
• У Росії реформи Олександра ІІ виявилися непослідовними («косметичними»), не зачепили основ самодержавства, зберегли поміщицьке землеволодіння, викупні платежі й селянську общину, що не вирішило глибоких соціальних суперечностей.

Причини реформ: обидва правителі вдалися до змін під тиском зовнішніх криз і загрози втрати статусу та могутності держави (для Росії поштовхом стала поразка у Східній/Кримській війні 1853–1856 рр., а для Японії — насильницьке «відкриття» кордонів американською ескадрою у 1854 р. та загроза колонізації).

3. Розгляньте ілюстрацію «Імператори та президенти обговорюють майбутнє світу». Послуговуючись QR-кодом та пошуковими системами інтернету, увідповідніть (позначені числами) портрети найвідоміших діячів з їхніми іменами й прізвищами. Як ви вважаєте, навіщо вони зібралися за круглим столом із глобусом у центрі?

На ілюстрації представлені керівники провідних держав світу початку ХХ століття: імператор Японії Мейдзі (Муцухіто), король Великої Британії Едуард VII, президент США Теодор Рузвельт, кайзер Німеччини Вільгельм II, російський імператор Микола II, австро-угорський імператор Франц-Йосиф I, президент Франції Еміль Лубе та інші володарі.

Вони зібралися довкола столу з глобусом, оскільки малюнок алегорично демонструє боротьбу світових лідерів за перерозподіл колоній, ринків збуту та сфер геополітичного впливу у світі на початку ХХ століття.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Чому в Китаї набув поширення рух тайпінів? Чому вони зазнали поразки? До яких наслідків призвели дії іхетуанів?

Рух тайпінів (1840–1850-ті рр.) набув поширення через занепад Маньчжурської династії, глибоку економічну кризу, зубожіння населення після проникнення іноземців та привабливість ідей Хун Сюцюаня про створення «царства рівності» («тайпін тяньго»).

Тайпіни зазнали поразки, тому що спроби впровадити їхні утопічні порядки виявилися нежиттєздатними, а у 1864 році імператор зумів розгромити бунтівників завдяки військовій допомозі європейських держав.

Дії іхетуанів («боксерів»), які намагалися вигнати іноземців і влаштували різанину європейців у Пекіні, призвели до вторгнення збройних сил восьми держав, захоплення столиці та підписання Пекінського протоколу 1901 року, за яким Китай мав виплатити 333 млн доларів контрибуції, вибачитися перед Німеччиною та Японією, а іноземні гарнізони отримали право перебувати в Пекіні.

2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся значення слова «вестернізація». Обміркуйте відповідь на запитання: «Чи можлива була модернізація Китаю без його вестернізації?».

Вестернізація — це запозичення та впровадження політичних, економічних, технологічних, культурних та освітніх зразків західного (європейського та північноамериканського) суспільства.

Модернізація Китаю без вестернізації була практично неможливою, адже науково-технічний прогрес, передове промислове устаткування, сучасна організація армії, фінансової системи та індустріального виробництва були напрацьовані саме країнами Заходу. Намагання законсервувати старі порядки лише поглиблювало відсталість, тоді як сусідня Японія завдяки швидкій вестернізації змогла стати передовою державою світу.

3. У чому сутність «народних принципів» Сунь Ятсена? Чи перемогла Сіньхайська революція?

Сутність трьох «народних принципів» Сунь Ятсена:

• Націоналізм: повалення Маньчжурської династії та відродження незалежного китайського правління.
• Народовладдя: ліквідація монархії та встановлення демократичної республіки.
• Народний добробут: проведення соціально-економічних перетворень на користь народу, вирівнювання прав на землю та подолання злиднів.

Сіньхайська революція 1911–1912 рр. здобула перемогу лише частково: вона скинула Маньчжурську династію, знищила монархічний лад, проголосила республіку та затвердила Конституцію 1912 року. Проте революція не забезпечила повної стабільності та народовладдя, оскільки до влади прийшов диктатор Юань Шикай, у країні вирували політичні конфлікти, а залежність від іноземних держав збереглася.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

ОРІЄНТУЄМОСЯ В ІСТОРИЧНОМУ ЧАСІ І ПРОСТОРІ

1. А. Укладіть у зошиті синхроністичну таблицю подій, що відбулися в Японії і Китаї впродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

1. Б. Послуговуючись текстом параграфа і мапою чи глобусом, розкажіть про територіальні зміни в Японії та Китаї напередодні Першої світової війни.

Напередодні Першої світової війни:

• Японія перетворилася на експансіоністську колоніальну імперію: після війни з Китаєм 1894–1895 рр. вона заволоділа островами Тайвань, Пенху та Ляодунським півостровом; після перемоги над Росією у 1904–1905 рр. здобула Південний Сахалін, Порт-Артур і встановила контроль над Кореєю.
• Китай зазнав територіальних втрат, був розчленований великими державами (Великою Британією, Францією, Росією, Німеччиною, Японією) на сфери впливу, втратив контроль над васальними землями і портами.

ПРАЦЮЄМО З ІСТОРИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли в Японії набула чинності Конституція імперії?
• Що передбачали «три народні принципи» Сунь Ятсена?
• Хто очолив рух тайпінів і закликав до створення «царства рівності»?
• Де відбулася вирішальна тритижнева сухопутна битва японсько-російської війни 1904–1905 рр.?
• Звідки ми можемо дізнатися про жахливе повсякдення і побут міської бідноти в Японії на початку ХХ ст.?
• Чому політика самоізоляції не змогла вберегти Китай і Японію від зовнішнього втручання?
• Як реформи імператора Муцухіто змінили адміністративний устрій Японії?
• Який результат мали дії іхетуанів для збереження суверенітету Китаю?

3. Поясніть, як ви розумієте поняття «“доба” Мейдзі», «Сіньхайська революція». Чи узгоджуються вони зі словосполученням «пробудження Азії»?

«Доба Мейдзі» («освічене правління») — це період модернізації та всеохопних реформ в Японії (1868–1912 рр.) за імператора Муцухіто, який перетворив відсталу країну на передову світову індустріальну державу.

«Сіньхайська революція» — революційний рух 1911–1912 рр. у Китаї під проводом Сунь Ятсена, що ліквідував владу Маньчжурської династії Цин, скасував монархію та встановив республіканський устрій.

Обидва поняття повністю узгоджуються зі словосполученням «пробудження Азії», оскільки вони ознаменували початок активної боротьби азійських суспільств за вихід із середньовічного застою, подолання колоніального тиску, оновлення суспільних порядків і створення національних модерних держав.

4. В енциклопедіях діяльність імператора Муцухіто оцінена так: «Він перетворив відсталу федеративну аграрну країну в передову унітарну індустріальну державу». Доведіть чи спростуйте справедливість цієї оцінки.

Оцінка є повністю справедливою, що підтверджується такими фактами з підручника:

• Унітарність і подолання роздробленості: ліквідовано автономні князівства самурайських кланів і запроваджено поділ держави на префектури з централізованим підпорядкуванням столиці Токіо.
• Індустріалізація та подолання аграрної відсталості: впроваджено єдину валюту (єну), держава надала пільги та стимулювала фабрично-заводське виробництво, розвинула транспорт і залізниці, що залучило колишніх селян до товарно-грошових відносин.
• Військова могутність: запроваджено загальну військову повинність та оснащено армію за європейськими стандартами, що дозволило Японії перемогти Китай (1894–1895 рр.) та Російську імперію (1904–1905 рр.).
• Правове оформлення: ухвалено Конституцію 1890 року та запроваджено обов’язкову шкільну освіту.

СПІВПРАЦЮЄМО, ВИЯВЛЯЄМО ТОЛЕРАНТНІСТЬ І ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ

5. У парах проаналізуйте причини відмінностей у темпах розвитку держав Європи, Америки й Азії.

Причини відмінностей полягали в:

• Історичних умовах: у країнах Європи та США промисловий переворот, формування ринкових відносин і правової держави розпочалися значно раніше.
• Політиці самоізоляції: уряди Китаю та Японії тривалий час штучно стримували внутрішній розвиток, відгороджуючись від світового науково-технічного поступу.
• Моделях реформування: Японія швидко провела радикальні реформи згори й сприйняла вестернізацію, що забезпечило її злет; Китай довго опирався змінам, тому став напівколонією; а європейські держави та США нарощували виробництво, спираючись на колоніальні ресурси або масштабний приплив іммігрантів.

6. У групах обміркуйте, чому Сунь Ятсена називають «Конфуцієм у політиці». Послуговуючись пошуковими системами інтернету, довідайтеся, як сучасні китайці увічнюють пам’ять про цього діяча. Доберіть 2–3 ілюстрації для унаочнення відповідної інформації, яку повідомте в класі.

Сунь Ятсена називають «Конфуцієм у політиці» за його мудрість, високий моральний авторитет та створення фундаментальної ідеологічної програми («трьох народних принципів»), яка, подібно до вчення Конфуція, визначила вектор розвитку китайського суспільства на довгі десятиліття, поєднавши національні традиції з передовими ідеями демократії.

Увічнення пам’яті:

• Сунь Ятсена офіційно шанують як «батька нації» в материковому Китаї та на Тайвані.
• У місті Нанкін споруджено величний меморіальний комплекс — Мавзолей Сунь Ятсена.
• У Тайбеї збудовано Меморіальний зал Сунь Ятсена.
• Його портрети зображували на поштових марках і банкнотах, його ім’ям названо численні університети, парки, площі та центральні вулиці в китайських містах.